Справа № 466/2774/25
пр.№ 2-а/464/62/25
10.12.2025 Сихівський районний суд міста Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.,
секретаря судових засідань Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
за участю: представник позивача Семеренко П.Я.,
представник відповідача Марчишин А.О.,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якому просить скасувати постанову №12-а по спарві про адмінстративне правопорушення від 13.03.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що 13.03.2025 відповідачем прийнято постанову №12-а, якою визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення ч.5 ст.96 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. З вказаною постановою не погоджується та вважає таку протиправною. Оскаржуваною постановою констатовано,що під час проведення позапланової перевірки посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2 здійснюється реконструкція нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з влаштуванням додаткових приміщень на рівні підвального поверху. Вказаний реконструйований об?єкт не відповідає даним технічного паспорту від 01.12.1999 (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716) в частині влаштування віконного отвору та наявності додаткових приміщень на рівні підвального поверху. Згідно інформації з реєстру будівельної діяльності, станом намомент проведення перевірки відомостя про реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутні. Висновок відповідача про те, що він влаштовує додаткові приміщення на рівні підвального поверху є помилковими, оскільки такі приміщення є наявними згідно даних інвентаризаційної справи. З креслень поверхневого плану нежитлового приміщення №14-1,14-2,14-3,14-4 площею 48,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 випливає наявність віконних отворів окремих кімнат. Як в оскаржуваний постанові, так і в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.02.2025 чи Акті № 9-пп від 21.02.2025 Відповідачем не зазначено жодної деталізації, яке саме вікно з наявних на технічному паспорті відповідач вважає самочинно власштованим.Інших доказів, зокрема креслень, замірів, які б доводили вину Позивача, матеріали справи не містять. Без вказаної деталізації, можна ствердити, що висновки Відповідача про самочинне влаштування ним віконного отвору є недоведеним.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року справу передано на розгляд за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 20.06.2026 відкрито провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 27.06.2025 року представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обгрунтування покликається на те, що до Львівської міської ради звернулися мешканці будинку АДРЕСА_1 зі скаргою, зареєстрованою у Системі електронного документообігу Львівської міської ради за № 3-К-59401-001 21.10.2024, серед іншого, з проханням про перевірку законності будівельних робіт у підвальному приміщенні у вищезгаданому будинку. 30.10.2024 Комісією Інспекції створеної відповідно до наказу начальника Інспекції від 17.11.2022 № 35 (зі змінами) з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було розглянуто вищезгадану скаргу. Під час засідання комісії заявниками повідомлено про можливе порушення державних будівельних норм під час проведення будівельних робіт. Так, по АДРЕСА_1 в нежитловому приміщенні ОСОБА_1 проводяться роботи з будівництва підвалу, вибрано та вивезено біля 20 вантажівок ґрунту. Крім того, ОСОБА_1 здійснено втручання в інженерні мережі, було самочинно підключено нежитлові приміщення до каналізації. Майже 17 років назад, в сусідньому будинку АДРЕСА_2 відбувся вибух газу, внаслідок чого будинок зазнав значних руйнувань. Від вибуху з'явилося багато тріщин і на їхньому будинку № 16. Таким чином, проведення самовільних робіт з будівництва підвалу та виїмки ґрунту сприяє збільшенню тріщин, несе безпосередню загрозу життю і здоров'ю та порушує законні права та інтереси мешканців будинку АДРЕСА_3 Враховуючи вищенаведене, Комісією було рекомендовано Інспекції проведення позапланової перевірки на підставі скарги мешканців будинку АДРЕСА_1 від 16.10.2024, що зареєстрована в СЕД ЛМР 21.10.2024 за № 3- К-59401-001, відносно порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час проведення будівельних робіт на АДРЕСА_1 . Вказане рішення на виконання абз. 11 пункту 71 вищезгаданого Порядку оформлено відповідним висновком № 3 від 30.10.2024. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 144 від 03.02.2025 погоджено Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єктах будівництва за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; вул. Тракт Глинянський, 83А, АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_7 . Наказом начальника Інспекції № 9-п від 10.02.2025 прийнято рішення провести позапланову перевірку будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі згаданого вище наказу було видано відповідне направлення № 9-пп від 10.02.2025 (додаток 10 до відзиву) для проведення перевірки з 10.02.2025 по 21.02.2025. Абзацом 7 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно- будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. Інформацію про проведення перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було розміщено на офіційному веб-сайті Львівської міської ради www.city-adm.lviv.ua у розділі «Міська рада - Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю» в рубриці «Здійснення заходів державного архітектурно- будівельного контролю на 2025 рік». В ході проведення огляду об'єкта будівництва було встановлено, що всупереч п. 1 ч.1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, за вказаною адресою ОСОБА_1 здійснюється реконструкція нежитлового приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 259592846101) з влаштуванням додаткових приміщень на рівні підвального поверху. Вказаний реконструйований об'єкт не відповідає даним технічного паспорту від 01.12.1999 (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716) в частині влаштування віконного отвору та наявності додаткових приміщень на рівні підвального поверху. Будівельні роботи не завершено. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутні. Клас наслідків (відповідальності) - СС1. Вказане підтверджується фотофіксацією. Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, яка була станом на момент державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 за Позивачем, було встановлено, що Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить матеріали технічної інвентаризації нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , які були подані для проведення державної реєстрації - технічний паспорт на приватизоване приміщення (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716). Технічний паспорт, який долучено Позивачем до позовної заяви має ці ж інвентарні та реєстрові номери. Технічний паспорт поданий під час державної реєстрації суттєво відрізняється від технічного паспорта, який долучено Позивачем до позовної заяви. Зокрема, у технічному паспорті, який міститься у Державному реєстрі речових прав, на плані приміщення не відображено сходів, а в технічних характеристиках не зазначено підвалу та матеріал перекриття - бетон. У Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , який долучено Позивачем до матеріалів позовної заяви, опис об'єкта зазначено згідно технічного паспорта. У зв'язку з чим до уваги слід брати саме технічний паспорт, який міститься у Реєстрі. Зважаючи на вищенаведене, матеріалами технічної інвентаризації підтверджується, що у приміщенні по АДРЕСА_1 на час державної реєстрації права власності був відсутній підвал. Приміщення на рівні підвального поверху з'явилися у цьому нежитловому приміщенні, власне, шляхом проведення реконструкції. Щодо тверджень Позивача в контексті права користування підвалом, який ніби-то, існував у згаданому приміщенні. Позивач посилається на норми законів, які регулюють питання форми власності допоміжних приміщень у багатоквартирних будинках. Слід зазначити, що вказані норми, ніяким чином не підтверджують одноосібне право власності Позивача на, ніби-то, підвал. Щодо віконних отворів, слід зазначити, що в технічному паспорті відображено два віконних отвори біля входу у приміщення, однак фотофіксацією підтверджується, що станом на момент проведення перевірки існує один віконний отвір (додатки 12, 13,15). Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його ехніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Позивачем, у цьому випадку, проведено перебудову об'єкта будівництва -нежитлового приміщення по вул. Костюшка, 16 у м. Львові, шляхом влаштування додаткових приміщень на рівні підвального поверху, чим було змінено його геометричні розміри, внаслідок чого було змінено загальну площу приміщення. Таким чином, будівельні роботи здійснені Позивачем, повністю підпадають під визначення терміну «реконструкція». Абзацом 2 пункту 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 передбачено, що акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. За результатами проведення позапланової перевірки було складено акт від 21.02.2025 № 9-пп. При винесенні оскаржуваної постанови Інспекція діяла в межах своїх повноважень при неухильному дотриманні положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та іншого законодавства України. Враховуючи вищенаведене, при винесенні оскаржуваної постанови Інспекція діяла в межах своїх повноважень при неухильному дотриманні положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та іншого законодавства України. Вважає, що законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
22.10.2025 представником позивача долучено до матеріалів справи висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.10.2025 №4002-Е . Згідно якого роботи зазначені у постанові ДАБІ №12-а від 13.06.2025, що проводились у будинку на вул. Костюшка,16 у м.Львові не є реконструкцією в розумінні діючих нормативно-правових актів в галузі будівництва.
21.11.2025 від представника відповідача на адресу суду надійшли додактові пояснення, згідно яких представник відповідача зазначив, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить матеріали технічної інвентаризації нежитлового приміщення по вул. Костюшка, 16 у м. Львові, які були подані для проведення державної реєстрації - технічний паспорт на приватизоване приміщення (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716). Технічний паспорт, який долучено Позивачем до матеріалів експертизи має ці ж інвентарні та реєстрові номери. Технічний паспорт поданий під час державної реєстрації суттєво відрізняється від технічного паспорта, який розглядався експертами, у технічному паспорті, який міститься у Державному реєстрі речових прав, на плані приміщення не відображено сходів, а в технічних характеристиках не зазначено підвалу та матеріал перекриття - бетон. У Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт за адресою: вул. Костюшка, 16 у м. Львові, який долучено Позивачем до матеріалів експертизи, опис об'єкта зазначено згідно технічного паспорта. У зв'язку з чим до уваги слід брати саме технічний паспорт, який міститься у Реєстрі. Зважаючи на вищенаведене, експертами досліджувався технічний паспорт на приватизоване приміщення (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716), який не є складовою частиною інформаційного наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо Технічного паспорта, складеного 17.03.2025, зазначив, що вказані матеріали містять примітку, що «документів на реконструкцію нежитлових приміщень з приєднання підвалів до БТІ не подано». В цьому контексті слід звернути увагу і на генеральний план 1946 року, який досліджувався експертами, тому що вказана копія документа не дозволяє встановити його автентичність, зокрема неможливо встановити експлікацію цього приміщення на цій схемі. Ба більше, твердження експертів про те, що на генеральному плані нанесено контур погребу є маніпулятивним, оскільки не може бути встановленим на підставі цієї копії. Таким чином, висновок про те, що реконструкція нежитлового приміщення з влаштуванням додаткових приміщень на рівні підвального поверху фактично не проводились, є передчасним та таким, що не може бути підтвердженим матеріалами, які були предметом дослідження експертами. Крім того, висновок експертів є необ'єктивним та передчасним є те, що у висновку міститься твердження про те, що реконструкція не провадилась, на підставі проведених обмірів. В самому висновку експерта зазначено, що згідно технічного паспорта на приватизоване приміщення (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716) загальна площа приміщення становить 48,9 кв. м. (вказане значення підтверджується інформаціє з Державного реєстру речових прав). Матеріали технічної інвентаризації від 17.03.2025 містять відомості про те, що вказане приміщення має загальну площу 93,4 кв. м. Згідно визначення експертів, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення. Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Експертами не відображено результатів обмірів об'єкта експертизи, а також допущено хибний висновок про те, що на вказаному об'єкті здійснено капітальний ремонт, оскільки вказаними роботами змінено геометричні розміри приміщення, змінено функціональне призначення будівлі в частині підвального поверху, внаслідок чого збільшилась загальна площа нежитлового приміщення.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з аналогічних підстав, просив його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила та просила у позові відмовити з огляду на наданий суду відзив.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Ч. 5 ст. 96 КупАП передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 7, 12, 13 постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю'позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з положеннями пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності'декларує, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Порядок отримання дозвільного документа у сфері містобудівної діяльності встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.
Судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 , які звернулися з проханням про перевірку законності будівельних робіт у підвальному приміщенні.
Також із матеріалів справи вбачається, що проведення перевірки погоджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», яким Інспекцію зобов'язано забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом начальника Інспекції № 9-п від 10.02.2025 прийнято рішення провести позапланову перевірку будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі згаданого вище наказу було видано відповідне направлення № 9-пп від 10.02.2025 для проведення перевірки з 10.02.2025 по 21.02.2025.
За результатами проведення позапланової перевірки було складено акт від 21.02.2025 № 9-пп.
21.02.2025 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ОСОБА_3 було видано припис Позивачу про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено вимогу протягом двох місяців з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зазначені у даному приписі.
21.02.2025 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції Грициною Ярославом Миколайовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Постановою начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №12-а від 13.03.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП із накладенням штрафув розмірі 8500грн, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 здійснюється реконструкція нежитлового приміщення з влаштуванням додаткових приміщень на рівні підвального поверху. Вказаний реконструйований об'єкт не відповідає даним технічного паспорту від 01.12.1999 (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716) в частині влаштування віконного отвору та наявності додаткових приміщень на рівні підвального поверху. Відповідно до реєстру будівельної діяльності станом на момент проведення вказаної перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 відсутні, що в свою чергу кваліфікуються , як виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинене щодо об'єктів, що за класом насмлідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) .
Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав особисто, про що у відповідній графі міститься її підпис.
Судом встановлено, що у технічному паспорті, який міститься у Державному реєстрі речових прав, на плані приміщення не відображено сходів, а в технічних характеристиках не зазначено підвалу та матеріал перекриття - бетон.
Згідно технічного паспорта поданого стороною відповідача, який міститься у Державному реєстрі речових прав підтверджується, що у приміщенні по АДРЕСА_1 на час державної реєстрації права власності був відсутній підвал.
Крім того, в технічному паспорті відображено два віконних отвори біля входу у приміщення, однак фотофіксацією підтверджується, що станом на момент проведення перевірки існує один віконний отвір.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.71КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19.
Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, суд доходить висновку, що така складена відповідно до вимог чинного законодавства.
Твердження позивача з приводу того, що ним не проводилась реконструкція нежитлового приміщення, суд оцінює критично з наступних підстав.
Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Будівельні роботи здійснені Позивачем, повністю підпадають під визначення терміну «реконструкція», оскільки позивачем, проведено перебудову об'єкта будівництва - нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , шляхом влаштування додаткових приміщень на рівні підвального поверху, чим було змінено його геометричні розміри, внаслідок чого було змінено загальну площу приміщення.
В Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація про реєстрацію дозвільних документів на право виконання будівельних робіт ів за адресою:м.Львів, вул. Костюшка,16 доказів протилежного позивачем не надано.
Відсутність факту правопорушення, позивач доводить своїми ж поясненнями. Натомість, відповідач ІДАБК в порядку ч.2 ст. 77 КАС України, надав докази до відзиву на позовну заяву. Зокрема, фотоматеріали, які були здійснення на підтвердження фату вчинення адміністративного правопорушення та в процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення, підтверджує факт правопорушення з боку позивача.
Відповідно до ст. 101 КАС України, висновок експерта- це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивийвисновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Згідно ст.104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивийвисновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно ст.108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Суд оцінює критично, долучений до матеріалів справи стороною позивача висновок експертів Науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.10.2025 №4002-Е, оскільки як вбачається із долучений матеріалів до висновку №4002-Е від 20.10.2025 експертами досліджувався технічний паспорт на приватизоване приміщення (інвентарний номер 889, реєстровий номер 7716), який не є складовою частиною інформаційного наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Слід звернути увагу, що технічний паспорт поданий під час державної реєстрації суттєво відрізняється від технічного паспорта, який розглядався експертами, у технічному паспорті, який міститься у Державному реєстрі речових прав, на плані приміщення не відображено сходів, а в технічних характеристиках не зазначено підвалу та матеріал перекриття - бетон.
Із врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що вищенаведена постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради під час прийняття рішення про наявність факту правопорушення дотримано прав позивача, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь вини, розмір накладеного адміністративного стягнення визначено відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП в межах мінімальної межі визначеного стягнення. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення, а тому суд відповідно до приписів ч. 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що вищезгадану постанову про накладення адміністративного стягнення слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Відповідно до статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а оскільки у позові відмовлено, тому такі судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.2,5-10, 73-77, 90, 134,139,241-246, 271, 272,286КАС України, суд,
позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_8 НОМЕР_1 .
Відповідач: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, місцезнаходження: м.Львів, вул.Угорська,7а, ЄДРПОУ40181003.
Повний текст рішення складено 15.12.2025.
Суддя