Провадження №2-с/447/32/25
Справа №447/1619/25
про повернення заяви про скасування судового наказу
17.12.2025 м.Миколаїв
суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Миколаївського районного суду Львівської області від 26.06.2025 року, який було видано за заявою Комунального підприємства «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,
15 грудня 2025 року на електронну пошту Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_3 про скасування судового наказу. В обґрунтування заяви зазначили, що 26 червня 2025 Миколаївський районний суд Львівської області видав судовий наказ у справі № 447/1619/25 про стягнення з неї та ОСОБА_2 боргу за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 21 735,71 грн. на користь КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області та судового збору у розмірі 302,80 грн..
Зазначила, що про існування такого судового наказу дізнались 13 грудня 2025 року, після того як виконавча служба заблокувала її карткові рахунки та у зв'язку із цим звернулась для отримання правничої допомоги.
Вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню, заперечує існування такої заборгованості. При цьому вказала, що договірних відносин із КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області не має. Крім цього, вона не отримувала жодного попередження від КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області про наявність заборгованості за надані послуги. Просить скасувати судовий наказ №447/1619/25 від 26 червня 2025 року, виданий Миколаївським районним судом Львівської області.
Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, приходжу до висновку, що вказана заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з огляду на таке.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України зазначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої, восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 грудня 2024 року у справі № 274/4384/23 (провадження № 61-14358ск24).
Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Заява ОСОБА_3 про забезпечення позову надіслана до суду засобами електронного зв'язку, тобто надіслані на офіційну електронну адресу суду, а не шляхом їх формування у системі «Електронний суд» або у письмовому вигляді засобами поштового зв'язку.
Отже, ОСОБА_3 використаний спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством, у зв'язку з чим заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню особі, яка їх подала, без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 447/1619/25, виданого Миколаївським районним судом Львівської області 26 червня 2025 року у справі за заявою Комунального підприємства «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком - повернути заявнику без рогляду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в загальному порядку шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої у встановлений строк.
Суддя Анна Рябчун