Справа № 462/8845/25
про повернення заяви
17 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановила:
заявниця ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, в якій просить встановити факт належності розпорядження глави міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 14.07.1993 року № 736 про зміну договору житлового найму квартири АДРЕСА_1 , яке видано на ім'я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.11.2025 року указану заяву залишено без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині такої та встановлено процесуальний строк для усунення недоліків. Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз'яснено в самому тексті вказаної ухвали.
Копія вищевказаної ухвали скеровувалась заявниці засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № R067035464325 за її зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
16.12.2025 року на адресу суду повернувся конверт, в якому міститься копія ухвали про залишення позовної заяви без руху, що була скерована заявниці. Причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тож, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Таким чином, суд зазначає, що оскільки судом направлено конверт на дійсну адресу заявниці і такий повернувся до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, заявниця вважається належним чином повідомленою про залишення заяви без руху.
Станом на 17 грудня 2025 року до суду не надходило будь-яких заяв чи клопотань на виконання ухвали про залишення заяви без руху чи клопотань про продовження строку, визначеного ухвалою для усунення недоліків.
Крім цього, об'єктивних даних про обставини, в тому числі пов'язані із воєнним станом в Україні, які би перешкоджали виконанню ухвали суду, не встановлено. При цьому заявниця про зміну адреси суд не повідомляла, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилала, провадженням у справі не цікавилась.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суддя дійшла висновку, що без усунення зазначених недоліків вказана заява не може бути прийнята до провадження суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути заявниці, у зв'язку із не усуненням недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
постановила:
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення- вважати неподаною та повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Постигач О. Б.