Справа № 953/471/24
н/п 1-кс/953/7730/25
"16" грудня 2025 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України,-
04.12.2025 до суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.190 КК України, у якому заявник просить: зобов'язати уповноваженого слідчого СУ ГУНП в Харківській області повернути майно, вилучене в ході обшуку, а саме: мобільний телефон марки Iphone 13 Pro блакитного кольору з розбитим заднім склом, imei: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Мах фіолетового кольору, imei: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 в силіконовому чохлі чорного кольору.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 15 жовтня 2024 року, слідчим СУ ГУНП в Харківської області на підставі Ухвали слідчого суді № 953/471/24 від 07.10.2024, в період часу з 11:35 год. по 14:09 год. проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12023221130002625 від 08 грудня 2023 року. В ході обшуку було вилучено: мобільний телефон марки Iphone 13 Pro блакитного кольору з розбитим заднім склом, imei: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Max фіолетового кольору, imei: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 в силіконовому чохлі чорного кольору. 16 жовтня 2024 року вище вказані мобільні телефони було визнано речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню. 17 жовтня 2024 року слідчим суддею Київського районного суду міста Харкова на вище вказані телефони було накладено арешт. ОСОБА_3 не є підозрюваним, обвинуваченим та навіть свідком у кримінальній справі №12023221130002625 від 08 грудня 2023 року. У зв'язку з викладеним, представник звернувся до суду з вказаним клопотанням.
У судове засідання власник майна та його представник не з'явилися, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 15.12.2025 через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи без їх участі.
Слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 09.12.2025 подала до суду заяву, у якій просила клопотання розглянути за її відсутності та у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись при цьому на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні не встановлено достатньо доказів, що свідчили б про те, що майно здобуто злочинним шляхом або було предметом вчинення злочину, однак досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор відділу 09/2/1 обласної прокуратури ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, проте 11.12.подав до суду заяву, у якій просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту, посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні двом особам повідомлено про підозру, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження. На даний час досудове розслідування триває, слідчим виконується необхідний комплекс слідчих та процесуальних дій для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлюються інші епізоди вчинення кримінальних правопорушень. Враховуючи викладене вважає, що на цей час не відпала потреба у накладені арешту на вищевказане майно.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, надані до суду матеріали, приходить до наступного.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.10.2024 накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 15.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке належить зазначеним особам, а саме на: мобільний телефон марки Iphone 13 Pro блакитного кольору з розбитим заднім склом, imei1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_5 , з мобільним номером НОМЕР_2 , що запакований до сейф пакету GSU1006473, з підписом слідчого та понятих; 89 (вісімдесят дев'ять) сім-карток мобільного оператора ПрАТ «Київстар», що запаковані до сейф пакету PSP2148030, з підписом слідчого та понятих; мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Max фіолетового кольору, imei1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_6 , з мобільним номером НОМЕР_4 в силіконовому чохлі чорного кольору, що запакований до сейф пакету PSP1451315, з підписом слідчого та понятих, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку. Визначено місце зберігання речових доказів відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», а саме СУ ГУНП в Харківській області, за адресою м. Харків, вул. Весніна, 14.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України та ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
У розумінні практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в якій заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
Відповідно до ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю (ч.1 ст.100 КПК), а відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Отже, враховуючи викладене вище, тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні №120253221130002625 від 08.12.2023 року, те, що ОСОБА_3 на теперішній час у даному кримінальному провадженні не є підозрюваним чи обвинуваченим, наслідки арешту майна для володільця майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту.
Разом з цим, суд вважає за необхідне дозволити органу досудового розслідування в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних телефонах та можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, для залучення до матеріалів кримінального провадження №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України - підлягає задоволенню.
Так, згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 169, 174, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт з майна, вилученого в ході обшуку 15.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке належить зазначеним особам, а саме на: мобільний телефон марки Iphone 13 Pro блакитного кольору з розбитим заднім склом, imei1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_5 , з мобільним номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Max фіолетового кольору, imei1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_6 , з мобільним номером НОМЕР_4 в силіконовому чохлі чорного кольору, який був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, дозволивши органу досудового розслідування в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних телефонах та можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, для залучення до матеріалів кримінального провадження №120253221130002625 від 08.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України.
Згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1