Ухвала від 17.12.2025 по справі 953/10738/25

Справа № 953/10738/25

н/п 2-а/953/383/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови №9987 від 25.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить скасувати постанову №9987 від 25.09.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; справу закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови №9987 від 25.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху, з наступних підстав.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно акту Київського районного суду м. Харкова про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 09.10.2025, діловод ОСОБА_2 , старший судовий розпорядник суду Бібік К.М., судовий розпорядник Рибцова Я.І. склали цей акт про те, що при розкритті конверта (пакета) із позовною заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , надісланої від Харківського Національного Педагогічного Університету Імені Г.С. Сковороди, не виявилося вказаних у додатку документів, а саме: оригіналу постанови, що оскаржується; методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України №1/10331-23 від 13.07 2023 (додаток №1); порядку повідомлення про прийняття на навчання призовників від 16.05.2024 №560 (додаток №2); додаток №3 Списки персонального військового обліку» від 30.07.2025 №916; резерв + на : Грись В.М. Дмитрук С.В. Машинский М.М. Власенко В.Є. Гуменюк С.М. Котов С.О. Ліньков Д.І. Пішта Б.М. Коноваленко І.С. ОСОБА_4 ; копії паспорту з кодом позивача ІПН; розрахункового листа зарплатні ОСОБА_1 ; витягу з ЄРДР про «руйнацію та знищення житла позивача»; акту обстеження пошкодженого майна №1344 позивача; довідки про реєстрацію позивача; 2-ї копії позовної заяви для відповідачів.

Отже, в порушення ч. 4 ст.161 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, в порушення ч. 3 ст.161 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3028 гривень.

Отже, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплатив, підстави для його звільнення від сплати судового збору останній не зазначив.

На підставі викладеного, суд вважав за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Згідно резолютивної частини вказаної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2025, позивачу надано 7-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Як зазначено в ст. 10 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У рішеннях «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому Суд вказав, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості в розгляді їхньої справи.

Копія вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху засобами поштового зв'язку направлялась на адресу позивача, згідно зворотного поштового повідомлення від 25.11.2025 конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Суд звертає увагу, що адреса для листування з позивачем була зазначена останнім самостійно, будь-яких повідомлень щодо зміни цієї адреси до суду не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючі, що недоліки, вказані в ухвалі суду, позивачем у встановлений відповідно до ухвали суду строк і до теперішнього часу не виконані, суд вважає необхідним повернути позовну заяву позивачу, роз'яснивши, що повернення позовної заяви, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою позовною заявою після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 293, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови №9987 від 25.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності вважати неподаним та повернути його позивачу з усіма доданими до нього документами.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.О. Муратова

Попередній документ
132645450
Наступний документ
132645452
Інформація про рішення:
№ рішення: 132645451
№ справи: 953/10738/25
Дата рішення: 17.12.2025
Дата публікації: 19.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (17.12.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
МУРАТОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
МУРАТОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА