Справа № 638/5831/25
Провадження № 2/638/4179/25
17 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на день прийняття спадщини,
установив:
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник позивача - адвокат Кундіус Ганна В'ячеславівна, звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на день прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (копія паспорту додано, оригінал є в наявності). Батьками заявника є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого Київським районним РАГСом м. Харкова, актовий запис № 511 (копія свідоцтва про народження додана, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
У подальшому батьки розлучилися і 22 вересня 1989 року мати уклала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », шо підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Дзержинським відділом РАГС м. Харкова від 22.09.1989 р., актовий запис № 1231 (копія свідоцтва надано, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
Під час шлюбу мати заявника та її чоловік, ОСОБА_5 , в порядку приватизації отримали у спільну сумісну власність однокімнатну ізольовану квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло. Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано належним чином у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», р.н. В-10797 (копія свідоцтва та технічного паспорта надано, оригінали знаходяться у позивача в наявності).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік матері, ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м Харкову рестраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 5470 (копія свідоцтва про смерть надано, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
Після смерті ОСОБА_5 , заявник набув право власності за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлому. Право власності позивача на 1/2 частину указаної вище квартири підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.12.2012 року, виданого державним нотаріусом Верещака Г.Л, Десятої харківської державної нотаріальної контори р.н. 1-1757 (спадкова справа № 558/2012) (копія свідоцтва надано, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
Після смерті чоловіка, мати заявника почала важко хворіти.
Оскільки вона проживала сама, то з вересня 2019 року через похилий вік, встановлені медичні діагнози й необхідність лікування та догляду, спадкодавиця разом із всіма необхідними речами переїхала проживати до свого сина, заявника у справі, за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ). Мати перебувала під наглядом сімейного лікаря за своїм фактичним місцем проживання (місце реєстрації та проживання сина) із хронічним порушенням мозкового кровообігу та церебральним атеросклерозом, що і стало причиною її смерті. За місцем фактичного проживання спадкодавиці за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено декларацію із сімейним лікарем - терапевтом у КНП «Міська поліклініка № 6» ХМР, заведено амбулаторну картку, в якій проводилися всі записи щодо стану її здоров'я лікарем на дому (за викликом сина) протягом всього часу проживання матері у заявника і до самої смерті та видана довідка про причини смерті від 25.02.2022 року за вих. № 150 (копія довідки та відповіді на запит надається, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
Син спадкодавиці повністю забезпечив їй утримання, догляд, лікування, піклувався за матір'ю та фактично проживав із нею з вересня 2019 року до самої її смерті та поховав її.
Дані обставини також можуть підтвердити свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які є сусідами заявника та про виклик яких я також клопочу перед судом та надаю разом із заявою про встановлення юридичного факту відповідне клопотання. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача, ОСОБА_11 , померла що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02.06.2022 року, актовий запис № 4038 (копія свідоцтва про смерть надається, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
Після смерті матері позивача залишилась спадщина, що складається з 1/2 частини однокімнатної ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 20.04.1994 року за р.н. № В-10797, зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
Крім того, мати заявника залишила заповіт на його користь від 09.10.2012 року, посвідченого Десятою харківською державною нотаріальною конторою, за р.н. № 1-1497 (копія заповіту надано, оригінал знаходиться у позивача в наявності).
На момент відкриття спадщини інших дітей спадкодавиця не мала, у шлюбі не перебувала.
25.09.2024 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до Сьомої харківської міської державної нотаріальної контори. На підставі заяви позивача було заведено спадкову справу № 377/2024, що підтведжується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78491081 від 25.09.2024 року, номер у спадковому реєстрі 73032166.
Однак 25.09.2024 року, постановою державного нотаріуса Верещака Г.Л. за вих. № 579/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та роз'яснено про необхідність звернення до суду в зв'язку із необідністю підтвердження відповідними документами факту постійного проживання позивача із спадкодавцем на час відкриття спадщини (копія заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії надано, оригінали у матеріалах спадкової справи). Таким чином, у позивача виникла необхідність зверення до суду з даним позов, оскільки виключно в судовому порядку він може підтвердити факт спільного проживання спадкоємця разом і спадкодавцем на день прийняття спадщини.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 14 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на день прийняття спадщини за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Клопотання представника позивача - адвоката Кундіус Г.В. про витребування доказів задоволено.
Витребувано у Сьомої харківської міської державної нотаріальної контори:
- належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 377/2024 (номер у Спадковому реєстрі нотаріуса № 78491081) за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 ;
- Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) стосовно померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 .
Клопотання представника позивача - адвоката Кундіус Г.В. про виклик свідків задоволено.
Постановлено викликати та допитати в якості свідків у даній цивільній справі наступних осіб:
- ОСОБА_8 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; к.т.: НОМЕР_4 ).
- ОСОБА_9 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .: НОМЕР_5 ).
- ОСОБА_10 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .: НОМЕР_6 ).
Попереджено свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показання на вимогу суду за статтями 384-385 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на день прийняття спадщини. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_12 підтримала позов, просила задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у ньому.
Відповідач - Харківська міська рада у судове засідання не з'явився про час, дату, місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що вона є сусідкою позивача, по тамбуру. Де проживає з 2012 року. У 2019 році вони позивач з родиною перевезли речі бабусі та її до себе. ОСОБА_1 проживали з родиною, жінкою та дітьми. Бабуся вже мала поганий стан здоров'я, хворіла. А тому потребувала постійного стороннього догляду. У лютому 2022 року з початком війни вони родиною виїхали. Момент смерті не знає. Потім вона дізналася про смерть бабусі, вони переписувалися. Дружина позивача - ОСОБА_13 сказала, що бабуся померла. Мати ОСОБА_14 - ОСОБА_15 у них проживала постійно, вона за стінкою її чула. Хворіла та вже майже не пересувалася.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що є ФОП « ОСОБА_16 », приблизно з осені 2024 року проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Є сусідом позивача, проживав за адресою: АДРЕСА_4 з 2012 року. У них загальний тамбур, суміжна стіна. Бабуся ОСОБА_15 є матір'ю ОСОБА_17 . Коли він заходив до них, бачив її. На момент смерть вона проживала разом із ними, вели спільний побут.
Свідок ОСОБА_8 , працює начальником цеху «Реммашресурс», проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у судовому засіданні показав, що є другом позивача ОСОБА_1 , разом працювали. ОСОБА_14 є дуже відповідальною, хорошою людиною. Особисто доглядав за хворою матір'ю. Ще коли помер чоловік, він йому допомагав займатися похороном. Часто був у них вдома, буд. АДРЕСА_1 . Він ходи дивися за квартирою Також у нього гараж поруч із будинком. Допомагав по електриці. Іноді вони збиралися у ОСОБА_14 вдома. Незавдовго перед початком війни, позивач попрохав допомоги із сантехнікою, його мати була вдома. Він бачив мати. Коли почалася вже війна, ОСОБА_14 зателефонував та повідомив, що мати померла. Вони залишали йому ключи, дивився за квартирою АДРЕСА_6 . Мати ОСОБА_1 хворіла, майже не пересувалася. Тому упевнений, що мати ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , тому що ОСОБА_1 забрав мати до себе, він за нею доглядав.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку такого висновку.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Батьками заявника є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого Київським районним РАГСом м. Харкова, актовий запис № 511.
В подальшому батьки розлучилися і 22 вересня 1989 року мати уклала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », шо підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Дзержинським відділом РАГС м. Харкова від 22.09.1989 р., актовий запис № 1231.
Під час шлюбу мати заявника та її чоловік, ОСОБА_5 , в порядку приватизації отримали у спільну сумісну власність однокімнатну ізольовану квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло. Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано належним чином у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», р.н. В -10797.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік матері, ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м Харкову рестраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 5470.
Після смерті ОСОБА_5 , заявник набув право власності за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлому. Право власності позивача на 1/2 частину указаної вище квартири підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.12.2012 року, виданого державним нотаріусом Верещака Г.Л, Десятої харківської державної нотаріальної контори р.н. 1-1757 (спадкова справа № 558/2012).
Після смерті чоловіка, мати позивача почала важко хворіти.
Оскільки вона проживала одна, то з вересня 2019 року через похилий вік, встановлені медичні діагнози й необхідність лікування та догляду, спадкодавиця разом із всіма необхідними речами переїхала проживати до свого сина, заявника у справі, за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ). Мати перебувала під наглядом сімейного лікаря за своїм фактичним місцем проживання (місце реєстрації та проживання сина) із хронічним порушенням мозкового кровообігу та церебральним атеросклерозом, що і стало причиною її смерті.
За місцем фактичного проживання спадкодавиці за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено декларацію із сімейним лікарем - терапевтом у КНП «Міська поліклініка № 6» ХМР, заведено амбулаторну картку, в якій проводилися всі записи щодо стану її здоров'я лікарем на дому (за викликом сина) протягом всього часу проживання матері у заявника і до самої смерті та видана довідка про причини смерті від 25.02.2022 року за вих. № 150. (копія довідки та відповіді на запит надається, оригінали маю у наявності.).
ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача, ОСОБА_11 , померла що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02.06.2022 року, актовий запис № 4038.
Після смерті матері позивача залишилась спадщина, що складається з 1/2 частини однокімнатної ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 20.04.1994 року за р.н. № В-10797, зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
Крім того, мати заявника залишила заповіт на його користь від 09.10.2012 року, посвідченого Десятою харківською державною нотаріальною конторою, за р.н. № 1-1497.
На момент відкриття спадщини інших дітей спадкодавиця не мала, у шлюбі не перебувала. Інших спадкоємців немає.
25.09.2024 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до Сьомої харківської міської державної нотаріальної контори. На підставі заяви позивача було заведено спадкову справу № 377/2024, що підтведжується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78491081 від 25.09.2024 року, номер у спадковому реєстрі 73032166.
25.09.2024 року постановою державного нотаріуса Верещака Г.Л. за вих. № 579/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та роз'яснено про необхідність звернення до суду в зв'язку із необідністю підтвердження відповідними документами факту постійного проживання позивача із спадкодавцем на час відкриття спадщини
Судом встановлено, що син спадкодавиці повністю забезпечив їй утримання, догляд, лікування, піклувався за матір'ю та фактично проживав із нею з вересня 2019 року до самої її смерті та поховав її.
Дані обставини також підтверджено показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .
Відповідно до вимог ст. ст. 12 ч. 1, 3; 13 ч. 1; 76 ч. 1; 77 ч.1; 79; 80; 81 ч. 1; 83 ч. 1; 293 ч. 1, ч. 2 п. 5; 315 ч. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно вимог ст.ст. 1220 ч. 1; 1221 ч. 1; 1268 ч. 1, 3; 1269 ч. 1; 1270 ч. 1 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з пп. 4.10. п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.
Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
У такому випадку вказані обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, законодавець в означеній ситуації висунув вимогу про обов'язковість і постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Підпунктом 4.11 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком.
У відповідності до п.п. 3.21, 3.22. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідний висновок викладений у постанові Верховного суд від 12 квітня 2022 року у справі № 175/2730/20 провадження № 61-19265св21).
Отже, позивачем після встановлення судом факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини достатньо подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, а не заяву про прийняття спадщини (адже він її фактично прийняв відповідно до норм ст. 1268, 1270 ЦК), тому встановлення судом додаткового строку на прийняття спадщини не є необхідним.
Відповідний висновок викладений і в постанові Верховний Суду від 14.04.2021 р. у цивільній справі №205/2102/19-ц (провадження № 61-872св21)
Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавицею, своєю матір'ю ОСОБА_11 , на час відкриття спадщини, на підставі наданих доказів і показань свідків але через те, що спадкодавиця була зареєстрована за іншою адресою ніж заявник, він не зміг підтвердити цей факт у іншому порядку, аніж в судовому, і звернувся до суду із відповідною заявою задля можливості реалізації спадкових прав після смерті матері.
Постановою Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 зроблено правовий висновок, що згідно зі статтею 2 і гону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Касаційний цивільний суд погодився з позицією щодо встановлення факту постійного проживання позивача разом із спадкодавцем по день смерті останнього, що підтверджує наявність у позивача можливостей для вирішення його спадкових прав.
Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).
Отже, вважаючи встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини, позовна заява підлягає задоволенню, адже після встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на день смерті останньої, вона вважатиметься такою, що прийняла спадщину, не обмежена жодними строками для оформлення спадщини, і відповідно, може отримати свідоцтво про право на спадщину.
За таких обставин, суд вважає, що позовна заява обгрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесені позивачем судові витрати документально підтверджено квитанцією від 04 вересня 2024 року про сплату судового збору (а. с. 4).
Тому, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, ст. ст. 1220; 1221; 1268; 1269; 1270 ЦК України суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код платника податків: НОМЕР_7 ) разом з матір'ю, ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний код платника податків: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .
Відповідач - Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7.
Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2025 року.
Суддя В.М. Яковлева