Справа № 308/16508/25
15 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Теляєва К.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» про стягнення заборгованості,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 07.11.2025, вказану позовну заяву залишено без руху.
17 листопада 2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» про стягнення заборгованості. Постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
04.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідач просить: відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог у справі №308/16508/25.
Від представника відповідача надійшла заява в якій він просить: постановити ухвалу про розгляд справи №308/16508/25 за позовом адвоката Поради Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження.
У заяві вказано на те, що ціна позову у даній справі значно перевищує граничний розмір, встановлений п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України.
Відповідач звертає увагу на те, що повний, належний та всебічний розгляд даної справи має виняткове значення для нього, оскільки сума заявлених вимог у сучасних реаліях є істотною для господарської діяльності Товариства, враховуючи що ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» є постачальником універсальних послуг (далі ПУП) відповідно до вимог п. 13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та виконує спеціальні обов'язки з забезпечення загальносуспільних інтересів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483.
Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладений зі Споживачем та Договір про надання послуги із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, укладений із НЕК «УКРЕНЕРГО» є нерозривно пов'язаними, оскільки відсутність механізму «відшкодування» «зеленого» тарифу нівелює існування «зеленого» тарифу, який створений для заохочення збільшення частки виробництва електричної енергії в державі з альтернативних джерел.
Станом на 11.11.2025 заборгованість НЕК «УКРЕНЕРГО» перед ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» за надану останнім послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел становить близько 262 мільйонів гривень, зокрема за спірні періоди 2025 року, щодо яких і заявлено вимогу позивачем. Вказує, що окрім учасників ринку електричної енергії, належним чином не здійснюються розрахунки і споживачами електричної енергії.
ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» є єдиним постачальником універсальної послуги на території Закарпатської області і зобов'язаний обслуговувати споживачів-фізичних осіб, об'єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять медичні, шкільні, навчальні заклади та дитячі садки, а також інші соціально важливі об'єкти.
Отже, специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами електричної енергії є населення та бюджетні підприємства, які мають постійну значну заборгованість за спожиту електричну енергію і мають тенденцію оплачувати заборгованість лише коли з'являться грошові кошти або ці кошти стягуються на виконання рішення суду. Загальна сума заборгованості побутових споживачів електричної енергії перед ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» станом на 01.11.2025 становить понад 91 мільйон гривень.
Так, у зв'язку з відсутністю стабільності на ринку електричної енергії, накопичення великих взаємних заборгованостей між учасниками ринку електричної енергії та обмеженнями, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у Товариства, відповідно, утворилася значна сума заборгованості за договорами про купівлі-продаж електричної енергії за зеленим тарифом.
Одночасне стягнення таких сум заборгованостей може призвести до банкрутства Товариства, яке в час війни постачає електричну енергію 400 тисячам побутових споживачів в Закарпатській області та близько 10 тисячам непобутових споживачів, багато з яких є критичною інфраструктурою та працюють на підтримання обороноздатності держави.
З огляду на наявні фінансові труднощі Відповідача для нього особливо важливого значення набуває необхідність забезпечення повного та всебічного розгляду даної справи, що можливе лише в порядку загального позовного провадження, який сприятиме достовірному встановленню факту наявності/відсутності заборгованості, а також у випадку її наявності визначення точного розміру заборгованості, оскільки стягнення такої значної суми може вкрай негативно вплинути на діяльність Товариства.
Винятковість вказаної цивільної справи для відповідача також проявляється у тому, що у подібних правовідносинах, де стороною (відповідачем) є постачальник універсальних послуг, відсутнє судове рішення Верховного Суду.
Представник відповідача зазначає, що оскільки ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснювало оплату Відповідачу вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з простроченнями, в той час як такі оплати є одним із основних джерел грошових коштів, за рахунок яких Товариство здійснює оплату побутовим споживачам в рамках договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, відтак Відповідач внаслідок неправомірних діянь ПрАТ «НЕК «Укренерго» в рамках договору №0195-09021 від 01.07.2019 може понести додаткові збитки за результатом розгляду даної цивільної справи (в т.ч. судові витрати), що зумовить необхідність звернення Відповідачем до ПрАТ «НЕК «Укренерго» з вимогами про відшкодування завданих збитків.
У заяві вказано на те, що з огляду на наведене, рішення у даній цивільній справі матиме безпосередній вплив на взаємні права та обов'язки ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ПрАТ «НЕК «Укренерго», що свідчить про необхідність залучення ПрАТ «НЕК «Укренерго» до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача, про що останнім буде подано відповідну заяву.
Таким чином, представник відповідача вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, категорія справи вимагають проведення судових засідань в порядку загального провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням всього вищевикладеного, Відповідач заперечує щодо розгляду даної справи №308/16508/25 у порядку спрощеного позовного провадження та заявляє про необхідність переходу розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача, на підставі вищенаведеного, керуючись нормами ст. 43, 182, 274, 277 ЦПК України, просить суд: постановити ухвалу про розгляд справи №308/16508/25 за позовом адвоката Поради Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цивільним процесуальним Кодексом України, у порядку, зокрема: позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до п.п.1,4 ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, а також справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У запереченні заявник посилається на те, що ціна позову перевищує тридцять прожиткових мінімумів, а тому, існує необхідність у переході до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Проте, відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У ч. 2 ст.274 ЦПК України вказано, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У ч.3 ст.274 ЦПК України вказано, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У ч.4 ст.274 ЦПК України вказано, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналізуючи ч.4 ст.274 ЦПК України, будь яка справа, окрім тих, що визначені у ч.4 ст.274 ЦПК України, ціна позову яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц (провадження № 61-13586св20) зазначено, що: «враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом пункту 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета».
КЦС ВС вказав, що суд першої інстанції дотримався наведених норм процесуального права, оскільки в ухвалі про відкриття провадження зробив висновок про те, що при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи суддею враховано предмет позову, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 274 ЦПК України), враховано характер справи та належність справи до категорії незначної складності, тому дану справу відніс до категорії малозначних справ, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України. Отже, суд першої інстанції правильно врахував, що зазначений спір не входить до переліку спорів, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 705/1279/18, від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 466/10577/20.
Чинне законодавство не передбачає обов'язку здійснювати розгляд зазначеної категорії справ в порядку загального позовного провадження, а тому, питання про порядок розгляду справи вирішується на розсуд суду під час відкриття провадження у справі.
Суд зазначає про те, що чинне законодавство не містить чіткого поняття «малозначна справа» та вичерпного переліку підстав, за яких суд може визначити справу малозначною, норми ЦПК України, визначають лише рекомендований список ознак малозначності справ за наявності яких суд має право визначити справу малозначною, проте це не є обов'язком суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.
На думку суду, ціна позову в даній справі не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, справа характеризується низьким рівнем складності, незначним обсягом доказів, що потребує дослідження, відсутністю необхідності виклику свідків або проведення експертизи, відсутністю будь якого суспільного інтересу, оскільки рішення по справі зачіпає права та інтереси двох осіб - позивача та відповідача, підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
У ч.1 ст.43 ЦПК України вказано, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін - ніяк не впливає на можливість реалізації зазначених прав, а скоріше залежить від волевиявлення учасників справи. Тому, будь-які заперечення щодо предмету спору сторони можуть висловити у заявах по суті справи.
Відповідач зустрічний позов не подавав.
Тому, приймаючи до уваги ціну позову та незначну складність справи, предметом даної справи є саме стягнення заборгованості, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, враховуючи факт того, що судом не вбачається наявність підстав для здійснення допиту свідків або ж призначати експертизу на момент постановлення ухвали, а кількість доказів у справі - незначна, справа не становить значного суспільного інтересу та необхідність її швидкого вирішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
В той же час доводи представника відповідача про наявність обставин заборгованості перед іншими юридичними особами, наявність у відповідача певних фінансових труднощів, про що жодних доказів не долучено до клопотання, можливість залучення третіх осіб, без звернення з відповідним клопотанням, не є підставою для задоволення поданої заяви.
На переконання суду, подана представником відповідача заява є немотивованою в частині того, які процесуальні дії у даній справі суд не зможе вчинити без проведення судового засідання.
Також, слід зазначити, що як спрощене так і загальне провадження, спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи.
Також суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають саме здійснення загального провадження у справі для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог та заперечень одна одної у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.
Загалом характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вказують на те, що обставини справи, можуть бути підтверджені письмовими доказами, які безперешкодно можуть надаватись сторонами справи до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд враховує, і вважає за необхідне зазначити, що будь-яка судова справа має значення для її сторін, але це не є вирішальним для призначення розгляду з викликом (повідомленням) сторін за відсутності інших належним підстав.
Вказане в свою чергу дає підстави для відмовив задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Таким чином, в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 279, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву представника відповідача ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про розгляд справи №308/16508/25 за позовом адвоката Поради Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайнного суду О.В.Фазикош