8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
17 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4273/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши заяву керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову по справі
за позовом Слобідська окружна прокуратура міста Харкова
до 1. Харківська міська рада , 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради , 3. ОСОБА_1
про визнання недійсним договору та повернення майна
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся з позовом до суду до Харківська міська рада (далі - відповідач 1), Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - відповідач 2), ОСОБА_1 , в якому просить:
1. Визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.2016 № 5369-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Пеліхом Віталієм Миколайовичем (код РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 1587.
4. Зобов'язати ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 447224263101 - нежитлові приміщення підвалу № 10, 10а у житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 52,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а Харківську міську раду - зобов'язати прийняти у власність зазначені приміщення.
Судові витрати покласти на відповідачів.
Разом з позовною заявою, прокурором до суду була подана заява про забезпечення позову в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень підвалу № 10, 10а у житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 52,1 кв.м, (реєстраційний номер 447224263101), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою суду від 05.12.2025 позовну заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова залишено без руху, надано Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова десятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків та повідомлено, що заяву позивача про забезпечення позову буде вирішено у разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений законом.
Позивачем у встановлений строк усунено недоліки та ухвалою суду від 17.12.20215 відкрито провадження по цій справі.
Розглянувши заяву прокуратури про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
В обґрунтування заяви прокурор вказує на те, що Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова подано до Господарського суду Харківської області позовну заяву до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення майна у комунальну власність. Підставою для звернення прокурора з позовною заявою стали матеріали кримінального провадження, якими підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем без проведення поліпшень, без проведення аукціону чи конкурсу.
На переконання прокурора, наявність у ОСОБА_1 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. До того ж, ОСОБА_1 знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст.136 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
В даному випадку, суд вважає, що прокурором в заяві про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовано достатньо, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог та не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
При цьому, заявником не надано доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на проведення відчуження спірного нерухомого майна на користь інших осіб, зміна його призначення, поділ, виділ чи об'єднання, тобто доводи прокурора про зазначене ґрунтуються виключно на припущеннях.
Наявність у 3-ого відповідача такої можливості самої по собі, а також припущення заявника (позивача) про намір відповідача вчинити певні дії з огляду на наявність спору між сторонами, проте без надання будь-яких доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Водночас забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.
Вирішуючи відповідне питання суд також враховує, що ОСОБА_1 набув у власність спірне нерухоме майно у 2012 році і до цього часу є його власником. При цьому, прокурором не надано суду будь-яких доказів що протягом цих майже 13 років ОСОБА_1 вживалися будь-які дії стосовно цього майна, які можна розцінити як спробу істотно ускладнити чи унеможливити повернення цього майна його законному власнику, як на цьому наполягає прокурор.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин та з огляду на те, що прокурором належним чином не доведено, що відповідачем ОСОБА_1 впиняються дії, спрямовані на ухилення він виконання рішення суду в разі його прийняття на користь прокурора, а так само доказів того що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття відповідних заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 17.12.2025 року.
Суддя Т.А. Лавренюк
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.