Справа № 307/4347/25
Провадження № 2-др/307/17/25
Закарпатської області
іменем України
17 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської областіу складі головуючого - судді Ніточко В.В.,
з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" заборгованість в сумі 108 189 (сто вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп. (з яких: 54 009 грн. 32 коп. - заборгованість за договором кредиту та 54 180 грн. 00 коп. - штраф за договором застави транспортного засобу) та судовий збір у розмірі 1 986 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 42 коп.
16 грудня 2025 року від представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" - адвоката Дударенко А.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати, у якій вона просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. В обґрунтування своєї заяви представник позивача вказує на те, що в ході розгляду в суді цивільної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 4 000 грн. 00 коп., що стверджується відповідними документами, зокрема, копією договору про надання правничої допомоги №49 від 13 листопада 2025 року, копією акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 08 грудня 2025 року та копією платіжної інструкції №24484 від 08 грудня 2025 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Суд вважає за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без виклику сторін в судове засідання.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
У порядку виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем при зверненні до суду з позовом було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу судом у рішенні не вирішено.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" заборгованість в сумі 108 189 (сто вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп. (з яких: 54 009 грн. 32 коп. - заборгованість за договором кредиту та 54 180 грн. 00 коп. - штраф за договором застави транспортного засобу) та судовий збір у розмірі 1 986 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 42 коп.
Зазначеним рішенням не вирішувалися питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналогічно відповідно ч.ч. 1, 3 до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Пункт 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачає, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги № 49 від 13 листопада 2025 року, укладений між адвокатом Дударенко А.М. та ТзОВ "Гелексі Фінанс"; ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2023710 від 13 листопада 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3625/10; акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 08 грудня 2025 року та копію платіжної інструкції №24484 від 08 грудня 2025 року на суму 4 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: "Оплата згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №1 від 08 грудня 2025 року".
Відповідач з клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звертався.
Разом з тим, суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятою та шостої статті 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
Беручи до уваги наведене суд дійшов до переконання, що представником позивача підтверджено належними й допустимими доказами витрати на професійну правничу допомогу, а розмір витрат є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, зазначеними у відповідному звіті. Витрати безпосередньо пов'язані з розглядом даної справи.
З огляду на відсутність клопотання відповідача із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, оскільки судом повністю задоволено позов, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 4 000 грн.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс", юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28, офіс 401, ідентифікаційний код юридичної особи - 42305986.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя В.В. Ніточко