Справа № 404/938/25
Номер провадження 1-кп/404/37/25
16 грудня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 22024120000000090 від 18.07.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. монгохто вавінського району хабаровського краю російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5
В ході судового розгляду справи встановлено, що обвинуваченому визначено граничний строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.12.2025 року, включно, при цьому, розгляд кримінального провадження відносно вказаного обвинуваченого не завершено, триває.
Прокурор в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів.
Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну тримання обвинуваченому строком до двох місяців, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На підставі вище викладеного та враховуючи, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються ОСОБА_5 відноситься до категорій особливо тяжких, умисних, корисливих та вчинених з прямим умислом, який міг призвести до тяжких наслідків таких як масова загибель людей та знищення критичної інфраструктури міста. Крім того, ОСОБА_5 раніше судимий, суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, а тому перебуваючи на свободі ОСОБА_5 маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення. Окрім того, за вчинення державної зради, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання його винуватим в його скоєнні, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 підтримував зв'язок з невстановленими представниками країни агресора та надавав їм допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Вказане свідчить про можливість ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином підстави та ризики застосування саме цього виду запобіжного заходу, обставини справи та особистість обвинуваченого змін не зазнали, а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може продовжити вчиняти інші злочини, ухилятись від суду, перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.
Крім того, при вирішені питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою встановлено, що інтереси суспільства, щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою перевищують інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого та існування презумпції невинуватості.
Отже заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися, а тому такі ризики є достатніми та виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк на 60 днів.
Керуючись ст. 331 КПК України,
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.02.2026 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома та направити для виконання начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3