Справа № 305/4667/25
Провадження по справі № 2/305/1320/25
про відмову у відкритті провадження
17.12.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кустрьо Михайло Михайлович, до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту нерухомого майна,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кустрьо Михайло Михайлович, звернулася до Рахівського районного суду з позовом до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною відмову у знятті арешту з майна та зобов'язати відповідача Рахівський відділ державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт на нарухоме майно ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Рахівського РВ ДВС Токарюка В.В. від 30.03.2017 у ВП №51076788 з примусового виконання виконавчого напису №562 від 29.04.2011, виданого приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Вімертом В.І. №19730297.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна, яке перейшло у власність ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Питання юрисдикційності справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби вже неодноразово розглядалося Великою Палатою Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 14 березня 2018 року в справі №213/2012/16 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тотожний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №678/1/16-ц і Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року в справі №640/8025/19.
Тобто юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб'єктів їх видання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №161/15523/17).
Подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №346/79/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 січня 2022 року у справі №711/4734/19.
Верховний Суд у Постанові від 20.06.2025 (справа 380/6165/24) наголошує, що арешт майна боржника та передача його на реалізацію є процесуальними діями державного виконавця у межах примусового виконання виконавчого документа. Відповідно, відмова державного виконавця зняти арешт з майна боржника у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання такого виконавчого документа, відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII, може бути оскаржена боржником до адміністративного суду у визначеному законом порядку. З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження з тієї підстави, що спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №757/43805/23.
У цій позовній заяві порушено питання про спір, який виник з приводу арешту на майно ОСОБА_2 , який був накладений у виконавчому провадженні ВП №51076788 з примусового виконання виконавчого напису №562 від 29.04.2011, виданого приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Вімертом В.І. №19730297. Зі змісту позовної заяви встановлено, що підставою позову, на думку позивача, є протиправна відмова відповідача щодо зняття арешту з майна боржника.
Оскільки позивачка є спадкоємцем ОСОБА_2 , й відповідно правонаступником боржника, тобто стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса), звернення її до суду обумовлено протиправною відмовою відповідача у знятті арешту з майна позивачки у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, отже цей спір віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним, слід відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кустрьо Михайло Михайлович, до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту нерухомого майна.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 186, 260, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кустрьо Михайло Михайлович, до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпро скасування арешту нерухомого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України роз'яснити позивачці, що з цим позовом їй слід звернутися до Закарпатського окружного адміністративного суду (вулиця Загорська, 30, Ужгород, Закарпатська область, 88000).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: В.Е. Ємчук