Справа № 305/4536/25
Провадження по справі 2/305/1274/25
про відкриття провадження у справі
17.12.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , адреса, АДРЕСА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_2 до ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 про позбавлення батьківських прав,-
Форма і зміст позовної заяви поданої позивачем відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, копію позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Частиною 16 ст.28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею ЗО цього Кодексу.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Таким чином, позов подається за вибором позивачки, за її зареєстрованим місцем проживання, відповідно до положень частини першої статті 28 ЦПК України, оскільки на час подання позову дитина проживає разом з позивачкою, тому вимоги про стягнення аліментів можуть розглядатись за правилами альтернативної підсудності, тобто і за місцем проживання позивачки. Поєднання у одному проваджені із вимогою про стягнення аліментів вимоги про позбавлення батьківських прав, не суперечить положенням процесуального закону, відповідно не впливає на правильність територіальної юрисдикції (підсудності) цієї справи-Рахівському районному суду.
Згідно постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" територію Солотвинської селищної ради, в склад якої входить с. Середнє Водяне віднесено до Тячівського району Закарпатської області. Однак, с. Середнє Водяне, до прийняття постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", належало до Рахівського району Закарпатської області, який віднесено до юрисдикції Рахівського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до п.3-1 Розділу ХІІ "Прикінцеві перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів:
1) відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
З оголяду на вищевикладене, справа підсудна Рахівському районному суду Закарпатської області, хоча місце проживання позивачки зареєстроване на території Тячівського району Закарпатської області.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Враховуючи, що спір виник із сімейних правовідносин, який в силу ч.4 ст.274 ЦПК України не може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи слід проводити в порядку загального позовного провадження.
Крім цього, в позові представник позивачки зазначає третю особу без самостійних вимог - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Солотвинської селищної ради, Тячівського району, Закарпатської області, яку в силу ст.53 ЦПК України, слід залучити до участі у справі, оскільки участь органу опіки та піклування у даній категорії справ є обов'язковою.
Відповідно до ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Керуючись ст.ст.14, 187 ЦПК України, суддя,
Відкрити провадження у справі.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 14 годину 00 хвилин, 15 січня 2026 року.
Залучити до участі у справі, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Солотвинської селищної ради, Тячівського району, Закарпатської області, місцезнаходження: с-ще Солотвино, вул. Емінеску, 8, Тячівського району, Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Покласти на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Солотвинської селищної ради, обов'язок подати Рахівському районному суду до 15 січня 2026 року висновок щодо розв'язання спору з доказами, на підставі яких він був складений.
Направити відповідачу ухвалу про відкриття провадження в справі з копією позовної заяви та доданих до неї документами та запропонувати протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу, третій особі - копію відзиву та доданих до нього документів, з дотриманням правил, встановлених ст.178 ЦПК України.
Направити позивачці ухвалу про відкриття провадження у справі та запропонувати подати відповідь на відзив, з дотриманням правил, встановлених ст. ст. 178, 179 ЦПК України, протягом семи днів з дня отримання відзиву.
Запропонувати відповідачу подати заперечення, з дотриманням правил, встановлених ст.ст. 178, 180 ЦПК України протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.
Запропонувати третій особі надати свої письмові пояснення щодо позову, відзиву, відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження.
Запропонувати учасникам справи надати відповідь на пояснення третьої особи до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити відповідачу, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що відповідно до вимог ст.83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі неможливості самостійно надати докази, право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане разом з поданням позовної заяви, відзиву, письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені судом для подання відзиву.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо рогляду даної справи, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою - http://rh.zk.court.gov.ua.
Ухвала, у відповідності до ст.353 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк