Справа № 305/4145/25
Номер провадження 1-кс/305/507/25
17.12.2025. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого,
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000457 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у липні 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не відома), маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статі, про спільне вчинення незаконного переправлення чотирьох громадянин України через державний кордон України, шляхом сприяння їхньому переміщенню з м. Коломия, Івано-Франківської області та с. Богдан, Рахівського району, до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Богдан, Рахівського району Закарпатської області за грошову винагороду у сумі 8 000 доларів США, 7 000 доларіав США, 5 000 доларів США, 2 000 доларів США. У липні 2025 року, (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон за грошову винагороду у сумі 5000 доларів США та надала вказівку ОСОБА_10 прибути до с. Богдан, Рахівського району. 22.07.2025, ОСОБА_10 , за вказівкою невстановленої досудовим особи чоловічої статі, прибув до ділянки дороги у с. Богдан (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), де невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, супроводила та поселила ОСОБА_10 до господарського приміщення неподалік будинку АДРЕСА_2 , та повідомила про необхідність очікувати подальші вказівки. У липні 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон за грошову винагороду у сумі 7000 доларів США та надала вказівку ОСОБА_11 прибути до м. Коломия, Івано-Франківської області. 23.07.2025, після прибуття ОСОБА_11 до м. Коломия, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_11 поселитись до готелю Diamond de luxe за адресою: м. Коломия, вул. Валова, 36. Крім цього, у липні 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон за грошову винагороду у сумі 2000 доларів США та надала вказівку ОСОБА_12 прибути до м. Коломия, Івано-Франківської області. 23.07.2025, після прибуття ОСОБА_12 до м. Коломия, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_12 поселитись до готелю Diamond de luxe за адресою: м. Коломия, вул. Валова, 36. 24.07.2025, ОСОБА_7 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, згідно до попереднього розподілу ролей щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон, прибули на автомобілі марки «Volkswagen golf» з номерним знаком НОМЕР_1 до м. Коломия. 24.07.2025, близько 18 години 00 хвилин, на ділянці автодороги поблизу готелю Diamond de luxe за адресою: м. Коломия, вул. Валова, 36, на виконання вказівки ОСОБА_7 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб чоловічої статі, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіли до них у салон автомобіля марки «Volkswagen golf» з номерним знаком НОМЕР_1 та продовжили свій рух у напрямку с. Лазещина, Рахівського району. У подальшому, 24.07.2025, під час руху у напрямку центру с. Лазещина, неподалік стаціонарного блок-посту Національної поліції України у с. Лазещина, Рахівського району, ОСОБА_7 надав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказівку вийти з автомобіля і прослідувати до ОСОБА_5 та невстановленої досудовим розслідуванням особи чоловічої статі. Після цього, з метою подальшого незаконного переправлення осіб через державний кордон, ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, знаходячись на ділянці дороги поблизу будинку №246 у с. Лазещина, надали вказівку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 піти у їх супроводі ділянкою лісу в обхід стаціонарного блок-посту Національної поліції України у с. Лазещина, Рахівського району. Після обходу блок-посту у супроводі ОСОБА_5 та невстановленої досудовим розслідуванням особи чоловічої статі, на ділянці дороги неподалік будинку №255 у с. Лазещина, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіли назад до автомобіля марки «Volkswagen golf» з номерним знаком НОМЕР_1 , та разом з ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, продовжили свій рух у напрямку с. Богдан, Рахівського району. Згодом, 24.07.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_7 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі доставили на автомобілі марки «Volkswagen golf» з номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ділянки дороги неподалік с. Богдан, Рахівського району (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлене), звідки ОСОБА_9 , на мотоциклі невстановленої досудовим розслідуванням марки, доставив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ділянки гірської місцевості та поселив їх у господарському приміщенні поблизу будинку АДРЕСА_3 , з метою їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон. 24.07.2025, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон за грошову винагороду у сумі 8 000 доларів США та надала ОСОБА_13 номер телефону ОСОБА_8 . 24.07.2025, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_13 , з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон, прибути до с. Отинія, Коломийського району, Івано-Франківської області. 25.07.2025, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_13 , діючи за попередньою вказівкою ОСОБА_8 , прибув до ділянки автодороги у с. Отинія, Коломийського району (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлене), де ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_13 сісти до салону автомобіля марки «Geely Emgrand» з номерним знаком НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_8 , після чого вони продовжили свій рух у напрямку с. Лазещина, Рахівського району. 25.07.2025, близько 12 години 00 хївилин, ОСОБА_8 з метою уникнення контролю працівників Національної поліції України та Державної прикордонної служби України, надав поради ОСОБА_13 щодо його поведінки на блок-постах та надалв вказівку під ковдрою поблизу задніх сидінь автомобіля марки «Geely Emgrand» з номерним знаком НОМЕР_2 , під час проїзду через стаціонарний пост поліції у с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області. Згодом, 25.07.2025, близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_8 з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон, доставив ОСОБА_13 на автомобілі марки «Geely Emgrand» з номерним знаком НОМЕР_2 , до ділянки дороги неподалік будинку №2 по вул. Л.Українки у с. Богдан, Рахівського району, після чого ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_8 передав грошові кошти у сумі 1000 доларів США, як частину грошової винагороди за його незаконне переправлення через державний кордон. У подальшому, з вказаної ділянки дороги ОСОБА_9 , на мотоциклі невстановленої досудовим розслідуванням марки, доставив ОСОБА_13 до ділянки гірської місцевості та поселив його у господарському приміщенні у господарському приміщенні поблизу будинку АДРЕСА_3 , з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон. 25.07.2025 у вечірній період доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_9 , на мотоциклі невстановленої досудовим розслідуванням марки, доставила ОСОБА_10 з ділянки дороги у с. Богдан, до ділянки гірської місцевості та поселив його у господарському приміщенні поблизу будинку АДРЕСА_3 , з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон. Однак, 26.07.2025 близько 12 години 00 хвилин, працівниками Державної прикордонної служби України у господарському приміщенні поблизу будинку АДРЕСА_3 , було виявлено ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яких у подальшому затримано та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження. Необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Стверджує, що ОСОБА_5 під час досудового розслідування переховувався від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює, що в разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення його буде засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Також встановлено, що ОСОБА_5 не має достатніх міцних соціальних зв'язків, постійного місцю роботи, підозрюється у сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, у зв'язку з чим може і сам незаконно перетнути державний кордон України з Румунією, а тому наявні ризики, що будучи на волі він зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , шляхом вмовляння, підкупу чи погрози з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії, заробляючи таким чином на проживання, окрім цього на даний момент підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень ч.1 ст.286-1, ч.2 ст.345 КК України. Вказані обставини також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення. На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст. 177 КПК, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення: особисте зобов'язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що безперешкодно може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ; особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до органу досудового розслідування не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок; домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, на думку сторони обвинувачення застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ним, покладених процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам останнього переховуватись від слідства та суду, та вчиненню нових злочинів. З огляду на викладене слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , також перебуваючи на волі зможе безперешкодно покинути місце свого проживання, може продовжувати свою злочинну діяльність, так як останній ніде не працює. Отже, на їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечував проти обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що підозра необгрунтована, ризики на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні безпідставні, вказані в клопотанні з липня місяці по теперішній час. Стверджував, що його підзахисний наміру ухилятися від слідства та суду не має. У разі задоволення клопотання просить визначити його підзахисному розмір застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, підозру вважає необгрунтованою. Стверджував, що наміру ухилятися від слідства чи суду він не має, тому просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12025071140000457 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2025 за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 04.11.2025. З витягу вбачається наступне: 27.07.2025, працівниками Рахівського РВП спільно з військовослужбовцями НОМЕР_3 прикордонного загону виявлено факт сприяння незаконному переміщеню з м. Коломия до с. Богдан, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 28.10.2025, в ході вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №1202507114000446 від 21.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1, ч.2 ст.345 КК України, останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності покинув місце свого постійного проживання, його місце знаходження не відоме. Повідомлення отримав батько підозрюваного, ОСОБА_14
03.11.2025, постановою заступника начальника слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 , в рамках кримінального провадження №1202507114000446 від 21.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1, ч.2 ст.345 КК України, підозрюваного ОСОБА_5 , оголошено в розшук.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , фактично затриманий 17.12.2025 о 06 годині 21 хвилині, про що складений відповідний протокол, затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.615 КПК України.
17.12.2025, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12025071140000457 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України сприянню їх вчиненння порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому організовангою групою, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_5 , підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , яким відомі обставини вчинення злочину у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Свідки кримінальному провадженні ще не допитані, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, заробляючи таким чином на проживання. Окрім цього, останній на даний момент підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень ч.1 ст.286-1, ч.2 ст.345 КК України. Вказані обставини також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний має незначні соціальні зв'язки, перебуваючи під домашнім арештом, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_4 .
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахувує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, не має визначеного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень, в рамках іншого кримінального провадження ухилявся від слідства, у зв'язку з чим був оголошений в розшук. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі (400) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» який залишається на рівні (3028) гривень, що відповідно становить 1211200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного Управління ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
На підставі наведеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178,181, 183, 186,193, 196,197,309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 14.02.2026, включно.
Початок строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 17 грудня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого, заставу в розмірі, (400) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щостановить 1211200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого, та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 14 лютого 2026 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2.не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3.повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4.здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 14 лютого 2026 року.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.
В разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвала підлягає виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до14 лютого 2026 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1