вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" грудня 2025 р. Справа № 918/1017/25
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (ТОВ "РОЕК"): Мельник О.П. (довіреність № 4 від 01.01.2025 року);
від відповідача (КНП "Сарненська центральна районна лікарня"): не з'явився;
прокурор: Мельничук Л.О.
Заступник керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Відповідач 1) та до Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (далі - Відповідач 2) в якій просить визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 10.08.2023 року та № 5 від 16.11.2023 року до Договору № 14199-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 10.01.2023 року, укладеного між КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", та стягнути з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 163 395,26 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради проведено закупівлю UA-2022-12-15-020224-а за предметом "Електрична енергія" очікуваною вартістю 7 732 589,00 грн. За результатами аукціону переможцем визначено ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" з ціновою пропозицією 5 548 223,08 грн та укладено Договір постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. Відповідно до Договору, очікуваний обсяг постачання електроенергії становить 1 241 000 кВт*год. Згідно Додатку № 2 до Договору, ціна за електричну енергію(кВт*год.) (одиницю товару) становить 3,72563 грн. за 1 кВТ*год. без ПДВ.
Прокурор зазначає, що в подальшому між сторонами, на підставі експертних висновків Рівненської торгово-промислової палати, підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, а саме: додатковою угодою № 2 від 24.02.2023 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,76027 грн без ПДВ (з 01.01.2023 р.), тобто збільшену ціну на 0,93%; додатковою угодою № 3 від 22.05.2023 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,81024 грн без ПДВ (з квітня 2023 р.), тобто збільшену ціну на 2,27%; додатковою угодою № 4 від 10.08.2023 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 4,57502 грн без ПДВ (з липня 2023 р.), тобто збільшену ціну на 22,80%; додатковою угодою № 5 від 16.11.2023 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 5,12389 грн без ПДВ (з серпня 2023 р.), тобто збільшену ціну на 37,53%. Відтак, за період дії Договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника збільшено ціну за електричну енергію з 3,72563 без ПДВ до 5,12389 без ПДВ, тобто на 37,53 %.
Прокурор вказує, що згідно актів приймання-передачі електричної енергії ТОВ "РОЕК" поставлено 822012 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 3 889 503,66 грн КНП "Сарненська центральна районна лікарня" за поставлену в січні - вересні електричну енергію. Впродовж липня - вересня 2023 року ТОВ "РОЕК" поставлено електричну енергію за тарифом, визначеним у договорі з урахуванням додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 р., якою збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год. до 3,81024 грн без ПДВ (збільшено ціну на 2,27 %), відповідно КНП "Сарненська центральна районна лікарня" повинно було сплатити за поставлену електричну енергію кошти у розмірі 552 378,113 грн (120810 кВт*год. х 3,81024 грн + 20% ПДВ). Проте, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод № 4 від 10.08.2023 року та № 5 від 16.111.2023 року, мала місце переплата коштів у розмірі 163 395,26 грн (715 773,38 грн - 552 378,113 грн). Відтак, у сумі 163 395,26 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "РОЕК", підстава їх набуття відпала, а тому відповідно до ст. 1212 ЦК України, вони підлягають поверненню.
За твердженням прокурора, додаткові угоди укладені в порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а безпідставно отримані ТОВ "РОЕК" кошти - стягненню на користь Сарненської міської ради в дохід місцевого бюджету.
12.11.2025 року до суду від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що прокурор звертаючись в інтересах держави в особі Сарненської міської ради в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів Сарненської міської ради до Договору (спірні додаткові угоди). При тому, що даний Договір (спірні додаткові угоди) укладені між КНП "Сарненською центральною районною лікарнею" Сарненської міської ради та ТОВ "РОЕК", до яких Сарненська міська рада немає жодного відношення та більш того не є стороною даного Договору. Прокуратурою в порушення вимог Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43, до позовної заяви не долучено жодного доказу про те, що Держаудитслужбою проводився фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, щодо виявлення порушень законодавства.
Відповідач зазначає, що укладаючи додаткові угоди сторони договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. діяли у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р., Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідач вказує, що оскільки правові підстави щодо визнання додаткових угод недійсними відсутні, то відповідно вимога прокурора в частині застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з ТОВ "РОЕК" на користь Сарненської міської ради коштів в сумі 163 395,26 грн, задоволенню не підлягає.
14.11.2025 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій Сарненська міська рада просить суд проводити розгляд справи без участі представника Сарненської міської ради, за наявними матеріалами у справі.
14.11.2025 року до господарського суду від Сарненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив в якій вважає, що позовні вимоги прокурора є повністю обґрунтованими, що підтверджується долученими до позовної заяви доказами, а отже наявні достатні підстави для їх задоволення.
Прокурор зазначає, що комунальне підприємство у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, що визначені міською радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня). Безпідставно отримані ТОВ "РОЕК" кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Сарненської міської ради в дохід місцевого бюджету.
Прокурор вказує, що Сарненській окружній прокуратурі про викладені у позовній заяві порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які допущені під час підписання додаткових угод до Договору № 14199-ВЦ, стало відомо в ході опрацювання інформації системи публічних закупівель "Прозорро", уже після фактичного виконання сторонами умов договору. Отже, у зв'язку з закінченням строк дії договору на момент виявлення порушення, підстави для проведення органами Держаудислужби моніторингу закупівлі UA-2022-12-15-020224-a за предметом: "Електрична енергія" були відсутні.
За твердженням прокурора, спірні додаткові угоди укладено всупереч Особливостей та Закону України "Про публічні закупівлі". На обґрунтування необхідності внесення змін до договору ТОВ "РОЕК" надано експертний висновок В-148 Рівненської торгово-промислової палати. Зокрема, під час підготовки вказаного експертного висновку, експертами проведено моніторинг цін на електричну енергію за червень та липень 2023 року. Відповідно до висновків експертів середньозважена ціна на електроенергію на РДН (ОЕС) у липні 2023 року (3 669,87 грн/кВт*год.) збільшилась на 23,5% в порівняні з червнем 2023 року (2971,47 грн/кВт*год.). Разом з тим вказані відомості не могли братись до уваги та бути підставою для внесення змін до Договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., щодо ціни електричної енергії, шляхом укладення додаткової угоди 10.08.2023 р., оскільки вони не відображають коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання додаткової угоди. Внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. Таким чином, з метою укладення додаткової угоди № 4 ТОВ "РОЕК" повинен був надати відомості, щодо змін цін на електричну енергію в період з 01.01.2023 р. до 10.08.2023 р. Аналогічні порушення допущені також під час підписання додаткової угоди № 5 від 16.11.2023 р., зокрема надані на обґрунтування необхідності внесення змін до договору ТОВ "РОЕК" експертні висновки Рівненської торгово-промислової палати В-184 не відображають коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання відповідної додаткової угоди. Так, вказані висновки не враховують значного зниження ціни на електричну енергію, що мало місце з липня 2023 до листопад 2023 року. Окрім цього, додаткові угоди № 4 від 10.08.2023 р., № 5 від 16.11.2023 р., щодо збільшення ціни електричної енергії підлягають визнанню недійсними, також тому, що їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом. Так, укладення додаткової угоди № 4 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 22,80% відносно ціни, що визначена в Договорі та додаткової угоди № 5- на 37,53%.
Відповідач 2 - Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 03.11.2025 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "26" листопада 2025 р.
25.11.2025 року до господарського суду від відповідача - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання в якому просить суд зупинити провадження у справі №918/1017/25 до закінчення перегляду Великою палатою Верховного суду справи № 920/19/24.
Представником відповідача 1 в судовому засіданні 26.11.2025 року заявлено клопотання про залишення без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 26.11.2025 року, вказане клопотання про зупинення провадження у справі № 918/1017/25, судом залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2025 року постановлено закрити підготовче провадження у справі № 918/1017/25 та призначити справу до судового розгляду по суті на "17" грудня 2025 р.
Прокурор в судовому засіданні 17.12.2025 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.
Представник відповідача - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в судовому засіданні 17.12.2025 року заперечила проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача - Сарненської міської ради в судове засідання 17.12.2025 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 26.11.2025 р.) надіслано одержувачу до Сарненської міської ради в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 27.11.2025 року об 13:20 год.
Представник відповідача - КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради в судове засідання 17.12.2025 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 26.11.2025 р.) надіслано одержувачу до Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 27.11.2025 року об 13:24 год.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Оскільки відповідач 2 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача 2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-12-15-020224-а було оголошено про проведення відкритих торгів: замовник - Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради; назва предмета закупівлі - електрична енергія (код ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія), кількість - 1241000 Кіловат-година, строк поставки - від 01 січня 2023 р. до 31 грудня 2023 р.; очікувана вартість предмета закупівлі - 7 732 589,00 UAH.
Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-12-15-020224-а, дата формування звіту - 11.01.2023 р.; замовник - Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради; дата укладення договору про закупівлю - 10.01.2023 р.; сума, визначена в договорі про закупівлю - 5548223,08 UAH з ПДВ; найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; ідентифікатор договору - 14199-ВЦ.
10.01.2023 року між Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (далі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) укладено Договір № 14199-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу (далі - електрична енергія або товар) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві, яка є додатком 1 до цього договору. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється по 31.12.2023 року включно. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.1. - п. 3.3. Договору).
Згідно з п. 5.1. - п. 5.4. Договору, загальна сума договору становить 5 548 223,08 грн, у т. ч. ПДВ - 20 % 924 703,84 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Пунктом 5.5. Договору сторони передбачили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей: (п.п. 5.5.1.) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується залежно від зміни таких обсягів. (п.п. 5.5.2.) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Сторони протягом дії цього договору вносять зміни у Договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Украпромзовнішекспертиза" чи іншого погодженого сторонами органу щодо величини коливання на ринку. Споживач має право самостійно перевірити факт збільшення ціни елоелктричної енергії на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" в торговій зоні ОЕС України за рівнем середньозважених цін. (п.п. 5.5.3.) Покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Сторони можуть внести зміни до договору на цій підставі шляхом укладення відповідної додаткової угоди та за умови, що покращення якості предмета закупівлі не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. (п.п. 5.5.4.) Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначатиметься замовником у момент виникнення об'єктивних обставин (з огляду на інші особливості) з дотриманням чинного законодавства. (п.п. 5.5.5.) Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Для ініціювання зміни ціни в бік зменшення зацікавлена сторона повідомляє іншу сторону відповідним зверненням (листом), в якому надає розрахунок зменшення ціни електричної енергії на ринку з моменту укладення договору чи з моменту попередньої додаткової угоди до договору, в якій змінювалася ціна товару, у абсолютному (цифровому) та відсотковому значенні. Факт зменшення ціни підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" в торговій зоні ОЕС України за рівнем середньозважених цін. (п.п. 5.5.7.) Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу на перед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. У цьому випадку за необхідності зміни ціни зацікавлена сторона повідомляє іншу сторону відповідним зверненням (листом), в якому належно обґрунтовує таку зміну з посиланням на нормативні акти. У зверненні (листі) обов'язково наводиться розрахунок зміни, загальної ціни електричної енергії в залежності, зокрема, від зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі, зазначається нормативний акт НКРЕКП, який свідчить про зміну регульованих цін (тарифів). (п.п. 5.5.8.) Зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ці зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору про закупівлю. 20 % будуть відраховуватись від початкової суми укладеного договору про закупівлю на момент укладення договору про закупівлю згідно з ціною переможця процедури закупівлі.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним сторонами актом приймання - передачі товару (п. 5.7. Договору).
Відповідно до п. 15.1. Договору, цей договір в частині постачання електричної енергії діє з дати, вказаної у заяві, яка є додатком 1 до цього договору, та діє до 31.12.2023 року, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Відповідно до Заяви до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.), підписаною споживачем - КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради 10.01.2023 р., зазначено найменування оператора, з яким споживач уклад договір розподілу електричної енергії - ПрАТ "Рівнеобленерго".
Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту - Тендер" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год.) (одиницю товару) становить 3,72563 грн/кВт*год. без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача (грн/ кВт*год.), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії, грн/кВт*год.; Цп - ціна за послуги пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год.; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Дане значення ціни не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії. Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках даної комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.
Згідно п. 4 вищевказаної "Комерційної пропозиції", по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок - фактуру та/або акт приймання - передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акту приймання - передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, споживач зобов'язаний оплатити постачальнику остаточний рахунок та/або Акт приймання - передачі за спожиту електричну енергію, з урахуванням п. 1. комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку та/або Акту приймання - передачі.
Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31.12.2023 року, а в частині виконання фінансових зобов'язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання. Даний договір, відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 % суми визначеної у цьому договорі (абз. 1 та абз. 2 п. 9 "Комерційної пропозиції").
Відповідно до п. 2. - п. 4. Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 1241,0 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 5 548 223,08 грн, в тому числі ПДВ 924 703,84 грн. Зобов'язання за цим договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених пунктом 19 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178, Постачання електричної енергії споживачу здійснюється на території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу ПрАТ "Рівнеобленерго".
Сторонами узгоджено та підписано "Порядок електронного документообігу" (додаток 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.).
ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради листом № 265/55 від 24.01.2023 р., в якому зазначило, що відбулась зміна ціни на електричну енергію, викликана внаслідок зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (підставою для підвищення ціни на електричну енергію є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго""), та тарифу на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" (підставою для підвищення ціни на електричну енергію є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1807 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання"), які є складовими ціни на електричну енергію, та не залежить від волевиявлення постачальника електричної енергії (ТОВ "РОЕК"). Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано копії постанов НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 та № 1807.
Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 1 від 30.01.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., сторони домовились зменшити обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Викласти п. 5.1. договору в наступній редакції: "Ціна цього договору в 2023 р. становить 3 889 509,00 грн, з урахуванням ПДВ, в т. ч. ПДВ 648 251,50 грн.". Зменшити договірні величини споживання електричної енергії на пункт 2 додатку № 3 договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. викласти в наступній реакції: "Ціна цього договору в 2023 р. становить 3 889 509,00 грн, з урахуванням ПДВ, в т. ч. ПДВ 648 251,50 грн."
Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 2 від 24.02.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год. спожиту електричну енергію становить 3,76027 грн/ кВт*год. без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 січня 2023 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об'єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.01.2023 р..".
Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 2 від 24.02.2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 861,975 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 3 889 507,03 грн, в тому числі ПДВ 648 251,17 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та/або пунктом 19 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178.
ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради листом № 1019/38 від 12.04.2023 р., в якому зазначило, що з 01 квітня 2023 року відбулась планова зміна ціни на електричну енергію, викликана внаслідок зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (підставою для підвищення ціни на електричну енергію є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго""), яка є складовою ціни на електричну енергію, та не залежить від волевиявлення постачальника електричної енергії (ТОВ "РОЕК"). Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано копії постанови НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788.
Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год. спожиту електричну енергію становить 3,81024 грн/ кВт*год. без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з квітня 2023 року. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об'єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.04.2023 р.".
Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 850,678 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 3 889 507,03 грн, в тому числі ПДВ 648 251,17 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та/або пунктом 19 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178.
ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради листом № 2018/81 від 31.07.2023 р., в якому зазначило, що відповідно до інформаційно - аналітичних даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку", відбулось значне зростання цін на електричну енергію на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у липні місяці 2023 року. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати.
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 4 від 10.08.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год. спожиту електричну енергію становить 4,57502 грн/ кВт*год. без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2023 року. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.07.2023 р.".
Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 4 від 10.08.2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 812,257 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 3 889 507,03 грн, в тому числі ПДВ 648 251,17 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та/або пунктом 19 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178.
ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради листом № 2299/38 від 31.08.2023 р., в якому зазначило, що відповідно до інформаційно - аналітичних даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку", відбулось значне зростання цін на електричну енергію на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у серпні місяці 2023 року. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати.
Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 5 від 16.11.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год. спожиту електричну енергію становить 5,12389 грн/ кВт*год. без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з серпня 2023 року. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об'єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2023 р.".
Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 5 від 16.11.2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 656,258 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 3 889 507,03 грн, в тому числі ПДВ 648 251,17 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та/або пунктом 19 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178.
Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції ТОВ "РОЕК" поставило електричну енергію КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради загальним обсягом 822012 кВт*год., на загальну суму 3 889 503,66 грн, а саме:
- № 480030827/1/1 від 15.02.2023 року за січень 2023 року, кількістю 11760 кВт*год., на суму 53 064,94 грн з ПДВ;
- № 480031121/1/ від 15.02.2023 року за січень 2023 року, кількістю 106731 кВт*год., на суму 481 604,86 грн з ПДВ;
- № 480031121/1/1 від 01.03.2023 року за лютий 2023 року, кількістю 215882 кВт*год., на суму 974 133,47 грн з ПДВ;
- № 480030827/1/1 від 01.03.2023 року за лютий 2023 року, кількістю 21593 кВт*год., на суму 97 438,44 грн з ПДВ;
- № 480031121/2/1 від 08.03.2023 року за лютий 2023 року, кількістю 85353 кВт*год., на суму 385 140,41 грн з ПДВ;
- № 480030827/2/1 від 08.03.2023 року за лютий 2023 року, кількістю 7920 кВт*год., на суму 35 737,61 грн з ПДВ;
- № 480030827/3/1 від 12.04.2023 року за березень 2023 року, кількістю 6600 кВт*год., на суму 29 781,34 грн з ПДВ;
- № 480031121/3/1 від 12.04.2023 року за березень 2023 року, кількістю 84068 кВт*год., на суму 379 342,04 грн з ПДВ;
- № 480031121/4/1 від 19.05.2023 року за квітень 2023 року, кількістю 63 271 кВт*год., на суму 289 293,24 грн з ПДВ;
- № 480030827/4/1 від 19.05.2023 року за квітень 2023 року, кількістю 7050 кВт*год., на суму 32 234,63 грн з ПДВ;
- № 480030827/5/1 від 07.06.2023 року за травень 2023 року, кількістю 5460 кВт*год., на суму 24 964,69 грн з ПДВ;
- № 480031121/5/1 від 07.06.2023 року за травень 2023 року, кількістю 51016 кВт*год., на суму 233 259,83 грн з ПДВ;
- № 480030827/6/1 від 10.07.2023 року за червень 2023 року, кількістю 3301 кВт*год., на суму 15 093,12 грн з ПДВ;
- № 480031121/6/1 від 10.07.2023 року за червень 2023 року, кількістю 31 197 кВт*год., на суму 142 641,66 грн з ПДВ;
- № 480030827/7/1 від 07.08.2023 року за липень 2023 року, кількістю 2400 кВт*год., на суму 13 176,06 грн з ПДВ;
- № 480031121/7/1 від 07.08.2023 року за липень 2023 року, кількістю 38665 кВт*год., на суму 212 271,79 грн з ПДВ;
- № 480031121/8/1 від 06.09.2023 року за серпень 2023 року, кількістю 41223 кВт*год., на суму 253 466,54 грн з ПДВ;
- № 480030827/8/1 від 06.09.2023 року за серпень 2023 року, кількістю 4440 кВт*год., на суму 27 300,08 грн з ПДВ;
- № 480030827/9/1 від 05.10.2023 року за вересень 2023 року, кількістю 2850 кВт*год., на суму 17 523,71 грн з ПДВ;
- № 480031121/9/1 від 05.10.2023 року за вересень 2023 року, кількістю 31232 кВт*год., на суму 192 035,20 грн з ПДВ.
Відповідно до платіжних інструкцій КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради перераховано ТОВ "РОЕК" кошти за електричну енергію, зокрема: № 3 від 21.02.2023 року на суму 53 064,94 грн; № 4 від 21.02.2023 року на суму 481 604,86 грн; № 6 від 06.03.2023 року на суму 97 438,44 грн; № 7 від 06.03.2023 року на суму 974 133,47 грн; № 15 від 10.03.2023 року на суму 385 140,41 грн; № 16 від 10.03.2023 року на суму 35 737,61 грн; № 28 від 17.04.2023 року на суму 29 781,34 грн; № 29 від 17.04.2023 року на суму 379 342,04 грн; № 56 від 23.05.2023 року на суму 32 234,63 грн; № 59 від 24.05.2023 року на суму 289 293,24 грн; № 63 від 07.06.2023 року на суму 24 964,69 грн; № 64 від 09.06.2023 року на суму 233 259,83 грн; № 77 від 13.07.2023 року на суму 15 093,12 грн; № 78 від 13.07.2023 року на суму 142 641,66 грн; № 95 від 16.08.2023 року на суму 13 176,06 грн; № 96 від 16.08.2023 року на суму 212 271,79 грн; № 107 від 08.09.2023 року на суму 253 466,54 грн; № 104 від 07.09.2023 року на суму 27 300,08 грн; № 115 від 10.10.2023 року на суму 17 523,71 грн; № 116 від 12.10.2023 року на суму 192 035,20 грн.
Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод: № 4 ціну за 1 кВт/год. збільшено без ПДВ з 3,72563 грн до 4,57502 грн (на 22,79 % від ціни визначеної у комерційній пропозиції); № 5 ціну за 1 кВт/год. збільшено без ПДВ з 3,72563 грн до 5,12389 грн (на 37,53 % від ціни визначеної у комерційній пропозиції).
Як зазначив прокурор, додаткові угоди № 4 від 10.08.2023 р. та № 5 від 16.11.2023 р., якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт*год. без ПДВ з 3,72563 грн грн/кВт*год. до 5,12389 грн/кВт*год., укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та з огляду на положення 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію з липня по вересень 2023 року повинен здійснюватися за ціною, визначеною у Договорі № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. (з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 р. до Договору), а саме 3,81024 грн за 1 кВт/год. без ПДВ.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену в липні - вересні 2023 року електричну енергію обсягом 120810 кВТ*год за тарифом, визначеним за умовами додаткової угоди № 3, КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради повинна була сплатити кошти у розмірі 552 378,11 грн (120810 х 3,81024 + 20 % ПДВ). Враховуючи те, що фактично сплачено за вищевказаний період 715 773,38 грн, то переплата становить 163 395,27 грн (715 773,38 - 552 378,11). Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 163 395,27 грн з ПДВ. Відповідно, грошові кошти в сумі 163 395,26 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "РОЕК", підстава їх набуття відпала, а тому у відповідності до ст.ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.
Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2022-12-15-020224-а, замовник - Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради, учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", строк дії договору про закупівлю - 10.01.2023 - 31.12.2023, сума оплати за договором про закупівлю 3 889 503,66 UAH (в тому числі ПДВ 648 250,61 UAH).
Згідно п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.), ціна на електричну енергію з 1 кВт/год. становить 3,72563 грн без ПДВ. З 01.04.2023 р. за умовами Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 р. до Договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. за 1 кВт/год. становить 3,81024 грн без ПДВ.
Таким чином, Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради відповідно до укладеного Договору повинно було сплатити за поставлену електричну енергію за період: липень 2023 р. - вересень 2023 р. за електричну енергію обсягом 120 810 кВТ*год. за тарифом, визначеним за умовами додаткової угоди № 3, кошти у розмірі 552 378,11 грн (120810 х 3,81024 + 20 % ПДВ).
З огляду на зазначене, фактично сплачено за поставлену електричну енергію за період: липень 2023 р. - вересень 2023 р. у розмірі 715 773,38 грн, відповідно, переплата становить 163 395,27 грн (715 773,38 - 552 378,11). Доказів повернення вказаних коштів відповідачем 1 матеріали справи не містять.
Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).
У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Сарненської міської ради, вказав, що спірні додаткові угоди до договору укладено всупереч Особливостей та Закону України "Про публічні закупівлі". Згідно плану закупівлі, джерелом фінансування закупівлі електроенергії є місцевий бюджет. Сарненська міська рада, як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Сарненській міській раді підприємством, а тому цей орган місцевого самоврядування є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Комунальне підприємство у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, що визначені міською радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня). Таким чином, безпідставно отримані ТОВ "РОЕК" кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Сарненської міської ради в дохід місцевого бюджету. При цьому, Сарненська міська рада не використовує надані їй повноваження та не звернулась до суду щодо оскарження вказаних додаткових угод та стягнення коштів.
Відповідно до п. 1.2. Статуту Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради від 14.02.2022 року № 93, підприємство засноване на власності Сарненської міської територіальної громади. Засновником та Власником підприємства є Сарненська міська територіальна громада в особі Сарненської міської ради (надалі - Власник).
Основною метою діяльності підприємства є забезпечення медичного обслуговування населення через надання йому медичних послуг у порядку та обсязі, встановлених законодавством України (п. 3.1. Статуту).
Підприємство користується закріпленим за ним комунальним майном, що є власністю Сарненської міської територіальної громади на праві оперативного управління. Перелік майна, яке закріплене за підприємством на праві оперативного управління, визначається і може змінюватись власником. Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує відповідно до фінансового плану, затвердженого і погодженого в порядку, визначеному власником згідно з чинним законодавством. Підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством (п. 4.2. - п. 4.3. Статуту).
Відповідно до п. 5.1. Статуту, майно підприємства є комунальною власністю, що належить Сарненській міській територіальній громаді в особі Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області, і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому власником, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.
Власник підприємства або уповноважений ним орган (особа): здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є комунальною власністю Сарненської міської територіальної громади і закріплене за підприємством на праві оперативного управління (п.п. 7.3.4. п. 7.3. Статуту).
У п. 10 Постанови Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) викладено висновок щодо застосування норм права:
"10.1. У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).
10.2. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33)."
У п. 45 - п. 54 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 року у справі 924/1283/21 викладено правову позицію:
"45.Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
46. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2 пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких Суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов'язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб'єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.
47. У контексті заявлених Прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Школи Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на свої висновки, викладені у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.
48. Колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).
49. Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
50. За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
51. Ураховуючи наведене, навчальний заклад у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (природного газу) в обсязі та в межах видатків, що визначені Війтовецькою селищною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).
52. Згідно із частиною четвертою статті 48 БК України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
53. З огляду на викладене апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається, дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь Війтовецької селищної ради з підстав того, що рада не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а також того, що Опорний навчальний заклад "Купільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області" є окремою юридичною особою, має власні рахунки, самостійно проводить свою фінансово-господарську діяльність, а селищна рада не є розпорядником коштів вказаного суб'єкта.
54. Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами."
Суд погоджується з доводами прокурора щодо правомірності визначення Сарненської міської ради позивачем по справі, як суб'єкта владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.
Судом враховано, що Сарненська міська рада не є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.
КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради листом № 8117-25 від 08.08.2025 року, у відповідь на запит прокуратури № 53-1947Вих-25 від 22.07.2025 р. надано копію договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 року, наявні додаткові угоди, повідомлення про внесення змін до договору, платіжні доручення, копію плану використання бюджетних коштів на 2023 рік, протоколи затвердження річних планів на 2023 рік.
Сарненська окружна прокуратура листом № 53-2186ВИХ-25 від 14.08.2025 року звернулася до КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради з проханням у строк до 22.08.2025 року надати належним чином виготовлені та завірені копії актів приймання - передачі електричної енергії та статут КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради.
Сарненська окружна прокуратура листом № 53-2391ВИХ-25 від 09.09.2025 року звернулася до Сарненської міської ради, зазначивши про виявлені порушення та наявні підстави для захисту інтересів держави, з проханням повідомити окружну прокуратуру про те, чи вживались заходи претензійно - позовного характеру.
У відповідь на вказаний лист прокуратури, Сарненська міська рада листом № 2645-02/17 від 25.09.2025 р. повідомила, що міська рада не вживала заходи претензійно - позовного характеру та не заперечує проти скерування Сарненською окружною прокуратурою позовної заяви до суду про визнання недійсними додаткових угод № 4 від 10.08.2023 р. та № 5 від 16.11.2023 р. до договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р., укладеного між КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про постачання електричної енергії споживачу та стягнення коштів у розмірі 163 395,26 грн.
Сарненська окружна прокуратура листом № 53-2758ВИХ-25 від 20.10.2025 року звернулася до Сарненської міської ради в якому повідомила, що для реалізації вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено підстави для представництва інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Сарненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради про визнання недійсними додаткових угод № 4 від 10.08.2023 р. та № 5 від 16.11.2023 р. до договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 163 395,26 грн.
У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 917/665/20, 07.04.2021 р. у справі № 913/124/20, 09.06.2021 р. у справі № 916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку ст. 23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:
- суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;
- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;
- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.
У п. 55-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18. Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), cпособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
За приписами частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Частинами 1 - 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р.), ціна на електричну енергію з 1 кВт/год. становить 3,72563 грн без ПДВ.
З 01.04.2023 р. за умовами Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 р. до Договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 р. за 1 кВт/год. становить 3,81024 грн без ПДВ.
Пунктом 5.5. Договору сторони передбачили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей та зазначених у п.п. 5.5.1. - п.п. 5.5.8. даного пункту.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
У п. 52 - п. 63 та п. 88 - п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено правову позицію:
"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: “Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії “ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати “ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 р. у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 р. у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 р. у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 р. у справі № 917/1010/22).
Водночас метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 р. у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 р. у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 р. у справі № 918/728/23.
Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Відповідно до п. 37 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 38 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до п. 19 Особливостей (в редакції на момент укладення додаткових угод), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону; 9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 р. у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 р. у справі № 918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 р. у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).
Під час підготовки експертного висновку В-148 Рівненської торгово-промислової палати від 31.07.2023 року, експертами проведено моніторинг цін на електричну енергію за червень та липень 2023 року, середньозважена ціна на електроенергію на РДН (ОЕС) у липні 2023 року (3 669,87 грн/кВт*год.) збільшилась на 23,5% в порівняні з червнем 2023 року (2971,47 грн/кВт*год.). Проте, вказані відомості не відображають коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання додаткової угоди.
АТ "Оператор ринку" на запит Сарненської окружної прокуратури листом № 03-31/1210 від 22.05.2025 року надано інформацію щодо середньозважених цін купівлі - продажу електричної енергії на РДН та на ВДР в торговій зоні "ОЕС України" за 2023 рік в помісячному розрізі.
Відповідно до відомостей наданих АТ "Оператор ринку", середньозважена ціна на електричну енергію після підписання договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 року протягом лютого (РДН - 3 213,43 грн/кВт*год., ВДР - 3 457,78 грн/кВт*год.), березня (РДН - 3 239,27 грн/кВт*год., ВДР - 3 539,56 грн/кВт*год.), квітня (РДН - 2 813,74 грн/кВт*год., ВДР - 3 181,49 грн/кВт*год.), травня (РДН - 2 867,02 грн/кВт*год., ВДР - 3 318,04 грн/кВт*год.) та червня (РДН - 2 971,47 грн/кВт*год., ВДР - 2935,68 грн/кВт*год.) була нижчою ніж в січні 2023 року (РДН - 3 466,83 грн/кВт*год., ВДР - 3 684,26 грн/кВт*год.). Середньозважена ціна на електричну енергію на РДН в січні 2023 року (3 466,83 грн/кВт*год.) була вищою ніж в червні 2023 року (2 971,47 грн/кВт*год.), однак експертами проводилось порівняння збільшення середньозваженої ціни на електроенергію на РДН (ОЕС) у липні в порівняні з червнем 2023 року.
Так само, експертні висновки Рівненської торгово-промислової палати В-184 від 31.08.2023 року не відображають коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання відповідної додаткової угоди, вказані висновки не враховують значного зниження ціни на електричну енергію, що мало місце з липня 2023 до листопад 2023 року.
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).
При цьому судом враховується, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20).
Так, підприємство, яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписало оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.
З аналізу спірних додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила понад 37,53 %.
При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
Оскільки спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 14199-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 10.01.2023 року, мали регулюватись додатком № 2 до договору "Комерційна пропозиція", підписаною при укладенні зазначеного договору, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 22.05.2023 року до договору.
Відповідно, підстава для оплати поставленої електричної енергії за встановленою у спірних додаткових угодах ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм ст. 216, 1212 ЦК України, у заявленому прокурором розмірі ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" має повернути.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткові угоди № 4 від 10.08.2023 р. та № 5 від 16.11.2023 р. до Договору № 14199-ВЦ від 10.01.2023 року про постачання електричної енергії споживачу, укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.
Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод грошові кошти в сумі 163395,26 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Відтак, вимога прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 9 084,00 грн покладаються на відповідачів у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 10.08.2023 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 16.11.2023 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 14199-ВЦ від 10.01.2023 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Сарненської міської ради Рівненської області (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770) в дохід місцевого бюджету надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 163 395,26 грн (сто шістдесят три тисячі триста дев'яносто п'ять гривень 26 копійок).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077, одержувач: р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4 542,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
6. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Я. Мудрого, 3, код ЄДРПОУ 01999796) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077, одержувач: р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4 542,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Сарненська міська рада Рівненської області (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003).
Відповідач (боржник): Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Я. Мудрого, 3, код ЄДРПОУ 01999796).
Стягувач щодо судового збору: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 17 грудня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк