Справа № 301/2105/25
2/301/1142/25
"11" грудня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_2 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 06 квітня 2022 року виконкомом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, актовий запис № 60.
Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день його смерті. Заповіт померлим ОСОБА_2 не складався. До складу спадщини увійшли майнові права на майно, яке належало йому на праві власності, а саме : житловий будинок з надвірними спорудамим , що розташований в АДРЕСА_1 .
На день смерті спадкодавця позивач проживав та був зареєстрований разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Вищенаведене стверджується довідкою, яка видана виконкомом Довжанської сільської ради № 325 від 28.04.2025 року та копією мого паспорта.Таким чином, я прийняв спадщину після смерті батька як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки я протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї.
Мати позивача - відповідач ОСОБА_4 (дружина спадкодавця) не претендує на спадкове майно. Інших спадкоємців майна ОСОБА_2 не має.
Спадкодавець ОСОБА_2 був власником спадкового будинку відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 26 жовтня 1983 року між ним та продавцем ОСОБА_5 , посвідченого виконкомом Довжанської селищної ради , договір зареєстровано в книзі запису нотаріальних дій за № 47.
При зверненні до приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового нерухомого майна , позивачу було відмовлено, так як збереглася тільки копія вищезначеного договору куплі-продажу житлового будинку , що унеможливлює оформлення спадщини у нотаріальному порядку. В такому випадку нотаріус порекомендувала звернутися із позовною заявою до суду для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, натомість його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, а справу розглянути без участі позивача.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена своєчасно і належним чином. Натомість, від останньої до суду надійшла заява, в якій така просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала та не заперечила проти задоволення позову.(а.с. 24)
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 06 квітня 2022 року виконкомом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, актовий запис № 60.(а.с. 5)
Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними спорудамим , що розташований в АДРЕСА_1 .
На день смерті спадкодавця позивач проживав та був зареєстрований разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Вищенаведене стверджується довідкою, яка видана виконкомом Довжанської сільської ради № 325 від 28.04.2025 року та копією мого паспорта.Таким чином, я прийняв спадщину після смерті батька як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки я протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї.(а.с. 11)
Спадкодавець ОСОБА_2 був власником спадкового будинку відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 26 жовтня 1983 року між ним та продавцем ОСОБА_5 , посвідченого виконкомом Довжанської селищної ради , договір зареєстровано в книзі запису нотаріальних дій за № 47.(а.с. 12)
Згідно відповіді Завідувача Іршавської державної нотаріальної контори, на виконання ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не заведена.(а.с. 46-47)
При зверненні до приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового нерухомого майна , позивачу було відмовлено, так як збереглася тільки копія вищезначеного договору купівлі-продажу житлового будинку , що унеможливлює оформлення спадщини у нотаріальному порядку. В такому випадку нотаріус порекомендувала звернутися із позовною заявою до суду для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦК України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд бере до уваги те, що відповідачем ОСОБА_3 позовні вимоги було визнано, не надано до суду жодних заперечень, проти задоволення позову чи письмових доказів, які б спростовували доводи позивача.
Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1220, 1223 , 1268 ЦК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку та надвірних споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 17.12.2025
Суддя: І. А. Даруда