Рішення від 17.12.2025 по справі 299/5441/25

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5441/25

Номер провадження 2/299/1970/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2025 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Леньо В.В. секретар судового засідання Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд», звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 00-9810327 від 08.06.2024 у загальній сумі 21514,22 гривень, понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.06.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідач уклали договір № 00-9810327 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 95923 (ідентифікатор відповідача), за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 6000,00 гривень зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 10 000,00 гривень, на умовах строковості, звітності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. На виконання умов кредитного договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перерахувало грошові кошти на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

17.12.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9810327 від 08.06.2024 на загальну суму 21514,22 гривень.

02.04.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9810327 від 08.06.2024 на загальну суму 21514,22 гривень.

Розрахунок заборгованості підготовлений ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором долучено до позовної заяви, в свою чергу ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 00-9810327 від 08.06.2024 становить 21514,22 гривень, з яких: 10010,00 гривень заборгованість по кредиту, 11504,22 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду по суті, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від ПАТ «БАНК ВОСТОК» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема інформацію про те:

чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_3 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 08.06.2024- 13.06.2024 у сумі 9100,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41779-84300-92004 від 08.06.2024).

Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_5 -XXXX-1373 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 08.06.2024- 13.06.2024 у сумі 9100,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41779-84300-92004 від 08.06.2024), надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

Надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на який зараховано кошти..

На виконання вказаної ухвали на адресу суду 19.11.2025 року надійшла відповідь АТ "ВСТ БАНК", з якої вбачається: «…Станом на дату надання відповіді ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), рахунки та договори в Банку не відкривались (фізична особа не є клієнтом Банку).»

Платіжна картка № 5168180007801373 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 у національній валюті;

05.12.2025 року від представника позивача до суду надійшло додаткове клопотання, за змістом якого представник позивача вказує, що той факт, що картка належить третій особі, не може розглядатися як самостійне та достатнє спростування укладення кредитного договору, оскільки: 1) суб'єктом волевиявлення був сам Відповідач, котрий в електронній заявці визначив реквізити, на які мають бути зараховані кошти; (2) кредитодавець діяв відповідно до вказівок, отриманих від особи, яка пройшла ідентифікацію та підтвердила правочин одноразовим ідентифікатором; (3) відсутні належні доказові дані, що б підтверджували примус, підробку волевиявлення або інші підстави для визнання договору недійсним; (4) відсутні належні докази шахрайства або втручання третіх осіб; (5) відсутність доказів на підтвердження заперечень робить їх безпідставними з точки зору судового доказування.

Вказує, що факт підписання зафіксовано в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства: 08.06.2024 о 01:13:35 на номер телефону Відповідача НОМЕР_4 було відправлено СМС-повідомлення з одноразовим ідентифікатором (кодом) 95923.

08.06.2024 о 01:13:48 Відповідач особисто ввів цей код (95923) у відповідне поле на сайті ТОВ «МАКС КРЕДИТ».

Представник відповідача - адвокат Стасюк Ю.П., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин на які посилається представник позивача в своєму позові. З матеріалів справи вбачається, що Позивачем не доведено факт надання кредитних коштів Відповідачці. При цьому, Відповідачка заперечує підписання договору і отримання кредитних коштів. З вказаних підстав просить відмовити взадоволенні позовних вимог та стягнути з Позивача на користь Відповідачки судові витрати в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень на правову допомогу.

12.12.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. За змістом відповіді на відзив представник позивача вказує на те, що відповідно до Кредитного договору № 00-9810327 від 08.06.2024 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис ( п. 7.12.) Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця в Особистий кабінет Позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту одержання Кредитодавцем, який направив пропозицію укласти Договір (оферту), Договору із електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у Заяві на отримання Кредиту, з боку Кредитодавця договір містить кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену повноваженим працівником. Введення Позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання підписом в електронному форматі цього Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Договір діє протягом строку на який відбулося оформлення Кредиту, а у випадку не виконання прийнятих Позичальником на себе грошових зобов'язань - до моменту повного виконання грошових зобов'язань за Договором, крім випадків припинення його дії за згодою Сторін, відповідно до Договору чи Закону. У будь якому разі щодо непогашеної Позичальником заборгованості Договір діє до повного погашення заборгованості (п. 7.11.)

Таким чином, Кредитний договір № 00-9810327 від 08.06.2024 підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор 95923 направлено Позичальнику 08.06.2024 о 01:13:35 на вказаний ним номер мобільного телефону - НОМЕР_4 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено Позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 08.06.2024 о 01:13:48 годині, після чого Відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору , зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах PDF та P7S.

Таким чином, Первісний кредитор - ТОВ «МАКС КРЕДИТ», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Виходячи з вищевикладеного, Відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов Договору належним чином, а тому Позивачем доведено факт надання Первісним кредитором грошових коштів Відповідачу.

Фактично доводи відзиву на позовну заяву повторюють аргументацію позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься Копія ДОГОВОРУ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ №00-9810327 №00-9810327 від 08.06.2024, укладена між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якої відповідач заявила про бажання отримання коштів. За умовами вказаного договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язалося надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: "08"червня 2024 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 9100.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_8 .

З договору вбачається, що такий підписаний Електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 04913.

Як вказує позивач Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 95923 відправлено 08.06.2024 о 01:13:35 на номер телефону НОМЕР_4 Відповідача та введено ним 08.06.2024 о 01:13:48.

Позивач вказує, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.

Підписання цих документів оспорюється відповідачем та його представниками, як і оспорюється сам факт укладення такого договору.

Позивач наполягає на тому, що сукупність доказів приєднаних до позовнї заяви складають кредитний договір, вважаючи договір укладеним.

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу наявності укладеного кредитного договору та виконання його умовв частині отримання відповідачкою кредитних коштів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі. Договір про споживчий кредит, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Отже, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України обов'язок позичальника повернути кредит є зустрічним та виникає після виконання кредитором обов'язку надати кошти.

Відповідач заперечив доведеність тієї обставини, що кредитор виконав обов'язок надати кошти у спосіб, визначений у Договорі.

На підтвердження обов'язку надати відповідачці кошти у спосіб, визначений у Договорі, судом за клопотанням сторони позивача витребувано від ПАТ «БАНК ВОСТОК» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема інформацію про те:

чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_3 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 08.06.2024- 13.06.2024 у сумі 9100,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41779-84300-92004 від 08.06.2024).

Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 08.06.2024- 13.06.2024 у сумі 9100,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41779-84300-92004 від 08.06.2024), надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

Надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на який зараховано кошти..

На виконання вказаної ухвали на адресу суду 19.11.2025 року надійшла відповідь АТ "ВСТ БАНК", з якої вбачається: «…Станом на дату надання відповіді ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), рахунки та договори в Банку не відкривались (фізична особа не є клієнтом Банку).»

Платіжна картка № 5168180007801373 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 у національній валюті.

Таким, чином позивачем, перед судом не доведено факту зарахування коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , та факт належності останній номеру телефону НОМЕР_4 на який позивачем ніби то відправлено одноразовий ідентифікатор 95923, за допомогою якого відповідач підписала Договір кредитної лінії № 00-9810327 від 08.06.2024 року.

Цю прогалину у доказуванні не усуває жодний із наявних у справі доказів на які посилається позивач в своєму позові.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач на підставі досягнутої угоди отримував кредитні кошти, в подальшому порушив обов'язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови договору.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проаналізувавши дані, суд дійшов висновку, що сукупність доказів на підтвердження виконання зобов'язання кредитора з перерахування коштів позичальнику - недостатня. Цю обставину суд вважає недоведеною.

Тому недоведено, що у позичальника за Договором кредитної лінії № 00-9810327 від 08.06.2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту на підставі ст.1054 ЦК України виник обов'язок повернути кредит.

Відтак з огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та наявності у неї заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ним умов кредитного договору.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору, та факту зарахування коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 .

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивача слід покласти на позивача.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, представником відповідача не представлене документальне підтвердження понесених відповідачкою Дубляк М.В. витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн., в зв'язку з чим вимога представника відповідача про стягнення з позивача 2000 гривень витрат на правову допомогу, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.

Судові витрати позивача у розмірі 2422,40 грн покласти на позивача.

У задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2000 гривень витрат на правову допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Tовариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф.333.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ГоловуючийЛеньо В. В.

Попередній документ
132644195
Наступний документ
132644197
Інформація про рішення:
№ рішення: 132644196
№ справи: 299/5441/25
Дата рішення: 17.12.2025
Дата публікації: 19.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.12.2025)
Дата надходження: 31.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
27.11.2025 09:30 Виноградівський районний суд Закарпатської області
17.12.2025 09:45 Виноградівський районний суд Закарпатської області