Справа № 298/1539/25
Номер провадження 2/298/377/25
17 грудня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Мельник В.В.,
номер справи 298/1539/25,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб Солянською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області від 16 серпня 2006 року, актовий запис №9.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стверджує, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у них, як виявилось в процесі багаторічного проживання під одним дахом, різні погляди на життя, обов'язки. В сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Упродовж останніх 4 років, як сім'я не проживають разом, господарство не ведуть, про дітей дбає лише позивачка. Станом на теперішній час їй не відомо, де чоловік мешкає, чим займається та з ким проживає, телефонує вкрай рідко, при цьому не повідомляє про себе ніякої інформації.
Зазначає, що шлюбні відносини між сторонами припинені починаючи з 2022 року, вони мають різні погляди на життя та майбутнє, спільне господарство не ведеться, живуть окремо. Спору щодо поділу рухомого та/або нерухомого майна нема. Примирення між ними неможливе.
Посилаючись на ст.ст.104, 110, 111 Сімейного кодексу України, позивачка просить розірвати шлюб та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.
У судове засідання 17 грудня 2025 року учасники судового розгляду не з'явилися.
Позивач, будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка сторін, які були повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 16 серпня 2006 року, судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб 16 серпня 2006 року у Солянській сільській раді Великоберезнянського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №9.
Від шлюбу у подружжя має двох неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане 11 березня 2009 року; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , видане 18 листопада 2011 року.
Позивачка, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено ч. 3 ст. 105 СК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями ст.24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, суд вважає, що подальше спільне проживання суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення.
При цьому, судом враховуються аргументи позивачки, наведені в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема, щодо припинення шлюбних відносин, припинення ведення спільного господарства та спільного проживання, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, та не оспорювалися відповідачем.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв'язку з наданням сторонам строку на примирення.
Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо збереження сім'ї не висловили, хоча мали таку можливість.
Враховуючи, що позивачка просить залишити їй шлюбне прізвище, суд вважає за можливе у відповідності до вимог статті 113 СК України після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».
При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на окремі з яких вірно посилається позивачка в поданому позові.
За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 1211 гривень 20 копійок судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції №8488-7456-3728-3184 від 29 жовтня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 16 серпня 2006 року Солянською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області, актовий запис №9.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Суддя Зизич В.В.