12.12.2025 Справа № 914/3056/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача: Релігійної громади української греко-католицької церкви Парафії Святої Великомучениці Параскевії п'ятниці у с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, с. Лисиничі, Львівська область
про стягнення 12 531,53 грн
Суддя Наталія Мороз
за участю секретаря судового засідання
Олександри Псярук
Представники:
Від позивача: О.Семенко
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейдинг» до Релігійної громади української греко-католицької церкви Парафії Святої Великомучениці Параскевії п'ятниці у с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області про стягнення боргу 12 531,53 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 04.11.2025.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «Нафтогаз Трейдинг» від 09.10.2025 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
30.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.
Судове засідання 04.11.2025 не відбулося з підстав, викладених в ухвалі суду від 10.11.2025.
11.11.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейдинг» про учаcть у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.
28.11.2025 представники сторін участь в судове засіданні не забезпечили. Розгляд справи по суті відкладено на 12.12.2025.
12.12.2025 представник позивача з'явився в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неучасті суду не повідомив.
Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу Релігійної громади української греко-католицької церкви Парафії Святої Великомучениці Параскевії п'ятниці у с. Лисиничі, Пустомитівського району, Львівської області, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81126, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лисиничі, площа Шевченка, 1, що підтверджується відповідними списками розсилки поштової кореспонденції.
Відтак, суд констатує про повідомлення відповідача завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України.
З огляду на викладене, з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
За змістом ст. 2 ЗУ "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене, в тому числі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов'язку в частині повної та своєчасної оплати за природний газ, поставлений згідно договору № 2301116-РО від 20.01.2023.
З підстав наведеного, ТзОВ «Нафтогаз Трейдинг» просить суд стягнути з Релігійної громади української греко-католицької церкви Парафії Святої Великомучениці Параскевії п'ятниці у с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області 8 685,66 грн - основного боргу, 1 802,27 грн - пені, 409,05 грн - 3% річних та 1 634,55 грн - інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Обставини справи.
20.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (позивач, за договором - постачальник) та Релігійною громадою української греко-католицької церкви Парафії Святої Великомучениці Параскевії п'ятниці у с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області (відповідач, за договором - споживач) укладено договір № 2301116-РО постачання природного газу.
Згідно умов вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1). Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.2.1.1). Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п.2.3). Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4). Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5). Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/ або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ (п.3.5.1). На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2). Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3). У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього договору та даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4). Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн (п.4.1). Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п.5.1). Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди (п.5.3). У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу (п.5.4). У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2). Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до «31» грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1).
На виконання взятих на себе за договором зобов'язань, протягом січня - грудня 2023 року постачальником передано у власність споживача природний газ на загальну суму 20 149,57 грн.
В матеріалах справи наявні підписані без зауважень та скріплені печатками сторін актами приймання - передачі природного газу за січень - вересень 2023.
На виконання п.3.5 договору, позивачем було направлено відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2023, підписані уповноваженим представником постачальника та скріплені печаткою підприємства. Однак, споживач не повернув постачальнику підписані акти приймання-передачі природного газу. Передбачена договором постачання природного газу вмотивована письмова відмова від підписання зазначених актів на адресу позивача не надходила.
Об'єм (обсяг) спожитий відповідачем підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС України щодо остаточної алокації відборів споживача, які відображають обсяг природного газу, що був поставлений споживачу, у період з жовтня по грудень 2023 року з ресурсу постачальника.
Крім того, на запит позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (Оператором ГТС України) листом від 01.08.2025 № ТОВВИХ-25-11929 надано відомості з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів споживання природного газу відповідачем за ЕІС-кодом 56ХS0000KLPO900J, зазначеним у договорі між сторонами. З отриманих відомостей вбачається, що у жовтні 2023 року відповідач спожив природний газ із ресурсу позивача в обсязі 0,20 куб. м, у листопаді 2023 року - 30,23 куб. м, у грудні 2023 року - 522,34 куб. м. Зазначені обсяги відповідають даним, наведеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2023 року, які з боку відповідача не підписані.
Заборгованість відповідачем сплачено частково, в розмірі 11463,91 грн.
З метою захисту порушеного права, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 8 685,66 грн - основного боргу, 1 802,27 грн - пені, 409,05 грн - 3% річних та 1 634,55 грн - інфляційних втрат.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 11 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В даному випадку, між сторонами виникло господарське зобов'язання на підставі договору № 2301116-РО постачання природного газу від 20.01.2023, що за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 149,57 грн. Неповернуті акти приймання-передачі природного газу та відсутність письмової вмотивованої відмови від їх підписання відповідно до умов договору вважаються узгодженими згідно даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Проте, в порушення взятих на себе за договором зобов'язань, відповідачем лише частково здійснено оплату за поставлений природний газ в розмірі 11 463,91 грн (реєстри документів та інформація про надходження коштів на рахунки позивача в матеріалах справи), чим було порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 8 685,66 грн.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не подано.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 8 685,66 грн основного боргу підлягає до задоволення. Доказів зворотнього суду не надано.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений природний газ, позивачем нараховано відповідачу 1 802,27 грн - пені, 409,05 грн - 3% річних та 1 634,55 грн - інфляційних втрат, у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб через неправомірні дії боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, відтак, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 409,05 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 634,55 грн визнаються судом обґрунтованими і законними та підлягають до стягнення у повному обсязі.
Розглядаючи вимогу щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь
одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що
встановлюється за згодою сторін.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Так, у п.7.2 договору постачання природного газу, сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідач, уклавши зазначений договір, погодився на викладені в ньому умови, в тому числі і умову про нарахування пені за неналежне виконання зобов'язань.
Враховуючи наведене, здійснивши перевірку нарахування пені у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» платформи «LIGA:ZAKON», суд зазначає, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 802,27 грн - відповідає умовам укладеного договору є арифметично вірною, правомірною та обґрунтованою, відтак підлягає до стягнення з відповідача у повному обсязі.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
Судові витрати.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Релігійної громади української греко-католицької церкви Парафії Святої Великомучениці Параскевії п'ятниці у с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області (81126, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лисиничі, площа Шевченка, 1, ідентифікаційний код 20781873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 42399676) 8 685,66 грн - основного боргу, 1 802,27 грн - пені, 409,05 грн - 3% річних, 1 634,55 грн - інфляційних втрат та 2 422,40 грн - судового збору.
Рішення складено 17.12.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.