79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
16.12.2025 Справа № 914/3083/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна», м.Львів,
до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м.Львів,
про: стягнення збитків завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних у сумі 499 042,23 грн.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Б.Мельник
Представники сторін:
Від позивача: Прімєрова Н.Г.
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про стягнення збитків завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних у сумі 499 042,23 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.11.2025. 25.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2025.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 16.12.2025 представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав. Просить стягнути з відповідача 499042,23 грн збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок невиконання обов'язку по реєстрації ПДВ за укладеними договорами оренди та відшкодування комунальних послуг, договорів про надання послуг, договорів купівлі-продажу товарів за період з 28.02.2021 по 31.08.2025.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 5988,51 грн - сплачений судовий збір,
· 40000,00 грн - витрати на правову допомогу.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 16.12.2025 не прибув, відзиву на позов не подавав.
Обставини справи.
Між позивачем (орендарем, покупцем) та відповідачем (орендодавцем, постачальником) з 01.05.2003 по даний час укладені господарські договори щодо оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, надання комунальних та експлуатаційних послуг щодо цього нерухомого майна, надання послуг та поставки товару.
Згідно з Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 76 від 01.05.2003, Попереднього договору користування індивідуально визначеним нерухомим майном, що належить до державної власності №6 від 05.05.2017, Попереднього договору користування індивідуально визначеним нерухомим державним майном №8 від 01.05.2020, Попереднього договору користування нерухомим державним майном № 23 від 01.10.2021, Попереднього договору користування нерухомим державним майном №27 від 01.11.2021, Попереднього договору користування нерухомим державним майном №44 від 01.11.2022, Попереднього договору користування нерухомим державним майном №9 від 01.02.2024, Попереднього договору користування нерухомим державним майном №10 від 01.02.2025, Договору оренди №49 нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.06.2025, Договору № 78-к від 01.05.2003, Договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, що передано в користування та надання комунальних послуг №8-к від 01.05.2020, Договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, що передано в користування та надання комунальних послуг № 23-к від 01.10.2021, Договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, що передано в користування та надання комунальних послуг №27-к від 01.11.2021, Договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, що передано в користування та надання комунальних послуг №44-к від 01.11.2022, Договору про відшкодування витрат Підприємства на утримання користування нерухомого майна та надання комунальних послуг користування нерухомим державним майном №9к від 01.02.2024, Договору про відшкодування витрат Підприємства на утримання користування нерухомого майна та надання комунальних послуг користування нерухомим державним майном №10к від 01.02.2025, Договору про відшкодування витрат Підприємства на утримання користування нерухомого майна та надання комунальних послуг користування нерухомим державним майном №21к від 24.06.2025, Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (Орендодавець) надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАМБЕТОН УКРАЇНА» (Орендареві) послуги по оренді нерухомого майна та комунальні та експлуатаційні послуги протягом лютого 2021 - серпня 2025.
Згідно з Договором надання послуг №28/п від 13.07.2023 та Договору надання послуг №5/п від 01.01.2025 відповідачем надавалися позивачу послуги (копії договорів та
Згідно з Договором купівлі-продажу №18 від 02.09.2021, Договору купівлі-продажу №17 від 02.09.2021, та видаткових накладних №939 від 22.09.2021 та №1045 від 01.10.2021 відповідачем здійснювалися поставки Товару позивачу.
Відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з лютого 2021 по серпень 2025 включно, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом зменшення податкового зобов'язання на суму 499 042 грн. 23 коп.
29 липня 2025 позивач надіслав відповідачу претензію на суму 473 829,28 грн. щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем обов'язку складення та реєстрації податкових накладних цінним листом з описом вкладення № 7906600078954.
Відстеженням відправлення № 7906600078954 на офіційному сайті Укрпошти підтверджується, що претензія була отримана відповідачем 14.08.2025.
Позивач не отримав від відповідача відповіді на дану претензію, а також відповідач не вчинив жодних дій щодо реєстрації податкових накладних, які вказані у розрахунку незареєстрованого ПДВ (збитків) ДП «Львівський завод збірних конструкцій» перед ТзОВ «Трамбетон Україна» за період з лютого 2021 по серпень 2025.
29 липня 2025 позивач звернувся до ГУ ДПС у Львівській області із скаргою вих. № 29/07-1 від 29.07.2025 на ДП МОУ «ЛЗЗК» ЄДРПОУ 08006864 ІПН 080068613034 в зв'язку з нереєстрацією податкових накладних. Дана скарга була зареєстрована ГУ ДПС у Львівській області за вх. № 55759 дата 30.07.2025 08:07:52 Реєстраційний індекс 55759/6
17 вересня 2025 представник позивача адвокат Прімєрова Наталія Григорівна звернулась до начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколи Никитюка з адвокатським запитом вих. № 01-17/09/25 від 17.09.2025р. електронною поштою.
На даний адвокатський запит Головне управління ДПС у Львівській області надало відповідь листом вих. № 37247/6/13-01-04-07-13 від 23.09.2025р. та інформацію згідно адвокатського запиту в електронному вигляді на електронну пошту представника позивача.
Головне управління ДПС у Львівській області надало в електронному вигляді витребувані документи.
За результатами аналізу наданих Головним управлінням ДПС у Львівській області інформації та документів вбачається, що відповідач включав за спірний період до складу своїх податкових зобов'язань суми податку на додану вартість щодо покупця Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (код ЄДРПОУ 25549394), однак не реєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період відображені у додатках 1 до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Головне управління ДПС у Львівській області надало представнику позивача в електронному вигляді реєстр ПН згідно ЄРПН за період 2021-2023. З даного реєстру ПН згідно ЄРПН за період 2021-2023 вбачається, що за цей період відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 20 (двадцять) податкових накладних за січень - червень 2021.
У зв'язку з тим, що позивач, як покупець, був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, то свідчить про прямий причинно- наслідковий зв'язок між бездіяльністю постачальника щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту покупця, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками покупця.
Станом на дату винесення рішення відповідачами не подано доказів сплати спірної суми.
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Між сторонами у справі виникли права і обов'язки на підставі укладених договорів оренди та відшкодування комунальних послуг, договорів про надання послуг, договорів купівлі-продажу товарів..
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Чинне законодавство України передбачає, що реєстрацію податкових накладних у ЄРПН здійснює платник податку - постачальник товарів/послуг.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, тому обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», яке будь-яких дій з реєстрації податкових накладних не здійснило.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця.
Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Позивач звертався зі скаргою до податкового органу щодо неправомірних дій відповідача.
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 року у справі №916/334/22.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
У порушення умов укладених договорів, що перелічені вище, відповідачем не зареєстровано податкові накладні на загальну суму 499 042,23 грн за період з лютого 2021 по серпень 2025 включно.
Матеріалами справи підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Підсумовуючи все наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
· 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
· 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
· 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
· 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Суд звертає увагу на позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість лише щодо розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
На підтвердження виконання робіт (надання правових послуг) позивач надав:
- Договір про надання правової допомоги від 03.03.2025.
- Додаткова угода №2 від 02.10.2025.
- Рахунок №Т-12122025 від 12.12.2025.
- Акт приймання-передачі наданих послуг від 24.01.2025.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
На підставі викладеного, враховуючи повне задоволення позовних вимог та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (адреса: вул.Городоцька, 222, м.Львів, 79040, ідентифікаційний код 08006864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (адреса: вул.Городоцька, 222, м.Львів, 79040, ідентифікаційний код 25549394) 499042,23 грн збитків внаслідок порушення обов'язку реєстрації податкових накладних, 5988,51 грн судового збору, 40000,00 грн витрат на правову допомогу.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 17.12.2025.
Суддя Козак І.Б.