79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.12.2025 Справа № 914/2255/25
За позовом: Керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області, місто Жовква, Львівська область, в інтересах держави в особі:
позивача: Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, місто Жовква, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал-Х», місто Львів
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 6 479 849, 52 грн
Суддя Никон О.З.
Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.
За участю представників:
від прокуратури: Максимовська С.С. - прокурор;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал-Х» про стягнення безпідставно збережених коштів на суму 6 479 849, 52 грн.
Хід розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 відкрито загальне позовне провадження.
Подальший хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах.
Ухвалою суду від 29.10.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2025.
У судовому засіданні 10.12.2025 прокурор підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.
Суд намагався з'єднатись в режимі відеоконференції з представником позивача, однак такий не зміг підключитись.
Згідно з частиною 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Тому суд встановив, що сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Аргументи сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має у власності будівлі загальною площею 7 993, 30 м.кв. та використовує земельну ділянку з кадастровим номером 4622710100:01:015:0025, що знаходиться у м. Жовква, вул. Лесі Українки, 26, для обслуговування належного йому майна без правовстановлюючих документів на землекористування, що є порушенням земельного законодавства України та призводить до втрат територіальної громади у вигляді несплати орендної плати за землю.
Враховуючи те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки у період з 13.03.2017 по 16.06.2025, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, що мали бути оплачені за користування нею, прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати на суму 6 479 849, 52 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Відповідач відзиву на позов не подав, щодо заявлених вимог в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
Рішенням Жовківської міської ради №20 від 28.03.2007 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 2,0978 га. по вул. Л. Українки, 26 в м. Жовкві та надано її в оренду ВАТ «Автомат» терміном на 10 років для обслуговування приміщення комерційного призначення.
Відповідно до зазначеної документації із землеустрою земельній ділянці було визначено та присвоєно кадастровий номер 4622710100:01:015:0025 (КВЦПЗ 03.10).
Листом №0-13-0.91-3412/15-24 від 18.10.2024 відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, серед іншого, проінформував Жовківську міську раду про те, що відповідно до Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Жовківській міській раді, за ВАТ «Автомат» терміном на 10 років був зареєстрований за №04:07:455:00042 від 13.06.2007, на земельну ділянку площею 2,0978 га. для обслуговування приміщення комерційного призначення в м. Жовква по вул. Л. Українки, 26.
Отже, 13.06.2017 строк дії договору закінчився.
Водночас на земельній ділянці з кадастровим номером 4622710100:01:015:0025 розташовані об'єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу, а саме:
- адмінкорпус площею 2066.8 кв.м за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26, право власності на який зареєстровано 11.03.2013;
- прохідна площею 16,7 кв.м за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/1, право власності на яку зареєстровано 13.04.2012;
- інструментальний цех №1 площею 479,8 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/2, право власності на який зареєстровано 13.04.2012;
- машинобудівний цех з маляркою, монтажною дільницею та гальванікою площею 2039,0 кв.м за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/3, право власності на який зареєстровано 13.04.2012;
- нежитлова будівля площею 607.5 кв.м (інструментальний цех), за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/4, право власності на яку зареєстровано 08.07.2013;
- нежитлова будівля площею 519,0 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/5, право власності на яку зареєстровано 13.04.2012;
- нежитлова будівля площею 53,7 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/6, право власності на яку зареєстровано 13.04.2012;
- нежитлова будівля площею 87,2 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/7, право власності на яку зареєстровано 13.04.2012;
- нежитлова будівля площею 213,5 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/9, право власності на яку зареєстровано 13.04.2012;
- нежитлове приміщення площею 222.1 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/10, право власності на яку зареєстровано 01.03.2013;
- нежитлова будівля площею кв.м 739,2, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/11, право власності на яку зареєстровано 13.04.2012;
- нежитлова будівля площею 948.8 кв.м, за адресою м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/12, право власності на яку зареєстровано 11.03.2013.
Загальна площа будівель, які розташовані на земельній ділянці становить 9552,30 м.кв., з яких 7993,30 кв.м. у власності відповідача, а 1559 кв.м. (нежитлова будівля за адресою: м. Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26/8) у власності ТОВ «КАМІННИЙ ГОСПОДАР» (45545242).
Однак відповідач не зареєстрував речове право на земельну ділянку і не сплачував орендну плату.
Тому прокурор звернувся з цим позовом та просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати на суму 6 479 849, 52 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом.
Згідно з абзацом 1-2 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Матеріали справи містять листування прокуратури та позивача, в яких останній зазначив, що сума судових витрат є значною, тому з метою оптимізації витрат, просив подати позов в їхніх інтересах.
Як вбачається із позовної заяви, у ситуації, що склалася, встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в ненадходження коштів зі сплати орендної плати та перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави. Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Протягом тривалого часу орган місцевого самоврядування не вживав заходи по захисту майнових прав та інтересів територіальної громади щодо стягнення коштів, що доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідач впродовж 2012-2013 років набув у власність нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4622710100:01:015:0025.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно із статтями 125, 126 ЗК України та статтею 182 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал-Х», набувши право власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4622710100:01:015:0025 належним чином не оформило правовідносини щодо користування земельною ділянкою, обов'язку щодо укладення та реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку не виконало.
Відповідно до частини 4 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно із статтею 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Оскільки на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності різним особам, розрахунок розміру безпідставно збережених коштів повинен проводитися за аналогією відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, а саме пропорційно площі нерухомого майна, яке належить кожному власнику.
Суд встановив, що загальна площа будівель, які розташовані на земельній ділянці становить 9552,30 м.кв., з яких 7993,30 м.кв. у власності відповідача, а 1559 м.кв. у власності іншого товариства. Тому у відсотковому співвідношенні відповідач володіє 83, 68%.
Рішенням Жовківської міської ради №11 від 09.04.2009 «Про затвердження зміни ставки орендної плати за земельні ділянки, що орендують на території м. Жовква» встановлено ставку орендної плати за землю на території Жовківської міської ради в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земель окремих земельних ділянок в м. Жовква, але не менше 3-х кратного розміру земельного податку.
Рішенням Жовківської міської ради №27 від 15.12.2022 «Про встановлення розміру ставки орендної плати у договорах оренди земельних ділянок та додаткових договорів (угод) до договорів оренди земельних ділянок, що розташовані на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області» встановлено ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для всіх інших підрозділів коду виду цільового призначення, які не згадані в пункті 1 цього рішення. В пункті 1 зазначеного рішення встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки сільськогосподарського призначення (земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше), за земельні ділянки водного фонду (земельні ділянки, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також земельні ділянки, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів), за земельні ділянки зв'язку (земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку, а також підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності), а також за земельні ділянки будь-якої категорії, що надаються (надані) або використовуються для роздрібної або оптової торгівлі пальним, паливом, дизелем, бензином скрапленим нафтовим газом, оливами, мастилами тощо та за земельні ділянки будь-якої категорії, що надаються (надані) або використовуються для заправлення транспортних засобів пальним та/або електрикою.
Позивач з урахуванням рішень міської ради та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в розрізі років становила: 2016 рік - 9 250 310, 26 грн; 2017-2021 рік - 9 805 328, 88 грн; 2022 рік - 10 785 861, 80 грн; 2023 рік - 18 278 551, 00 грн; в 2024 рік - 19 217 854, 63 грн; 2025 рік - 23 984 299, 18 грн, розрахував заборгованість за користування відповідачем земельною ділянкою (його частки - 83, 68%) за період з 12.03.2017 по 16.06.2025, яка становить 6 479 849, 52 грн.
Отже з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок не лише оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, а й сплачувати орендну плату за користування нею.
Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал-Х» (місцезнаходження: 79019, місто Львів, вул. Замарстинівська, будинок 97; ідент код: 30919373) на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 80300, Львівська обл., Львівський р-н, місто Жовква, вул. Львівська, будинок 40; ідент код: 04056248) 6 479 849, 52 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал-Х» (місцезнаходження: 79019, місто Львів, вул. Замарстинівська, будинок 97; ідент код: 30919373) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17/19; ідентифікаційний код: 029103) 77 758, 19 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.12.2025.
Суддя Никон О.З.