вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"11" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3428/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву представника відповідача про зупинення провадження в справі
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Сизоненка Юрія Миколайовича, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари
про стягнення 49600,78 грн.
секретар судового засідання Самусь В.С.
За участю представників:
від позивача: Калашнікова М.О. (довіреність № 11755-К-Н-О від 23.07.2024 р.);
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Сизоненка Юрія Миколайовича про стягнення 49600,78 грн. заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем 09.06.2023 р. було підписано заяву про надання Кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», якою він приєднався до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг становлять кредитний договір між банком та клієнтом. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 49600,78 грн., яку позивач просить суд стягнути, посилаючись на ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.12.2025 р.
08.12.2025 р. до господарського суду Київської області від представника фізичної особи-підприємця Сизоненка Юрія Миколайовича надійшла заява про зупинення провадження в справі, в якій він просить зупинити провадження в справі № 911/3428/25 у зв'язку із призовом ОСОБА_1 із 21.05.2025 р. на військову службу під час мобілізації та його перебуванням у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У судовому засіданні 11.12.2025 р. представник Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк» проти задоволення клопотання про зупинення провадження заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Сизоненка Юрія Миколайовича про зупинення провадження в справі, судом встановлено наступне.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 р. у справі № 754/947/22 зазначила наступне.
Воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.
З настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.05.2025 р. проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується записом від 21.05.2025 р., здійсненим у військовому квитку серії НОМЕР_2 та довідкою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.11.2025 р.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 р. у справі № 754/947/22 виклала узагальнюючий висновок щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, який за змістом є аналогічним пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
За висновками Великої Палати Верховного Суду правила, визначені пунктом 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відтак, враховуючи, що з 24.02.2022 р. в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура та інші військові формування були переведені на воєнний стан, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі відповідача як військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 911/3428/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись статтями 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 911/3428/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
2. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 17.12.2025 р.
Суддя О.О. Рябцева