ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
17.12.2025Справа № 910/12924/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»
(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок 4)
До Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12 Г)
Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА»
(01001, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1а; ЄДРПОУ 36483471)
Про розірвання кредитного договору та визнання припиненим зобов'язання
Товариство з обмеженою відповідальністю “Технополіс-1» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», в якому просить суд:
- Розірвати договір кредитної лінії № 451/31/6-1 від 21.07.2011 укладений між ТОВ “ТЕХНОПОЛІС-1» та АТ “ОЩАДБАНК», у зв'язку з істотною зміною обставин (відповідно до ст. 652 ЦК України);
- Визнати припиненими (з моменту набрання сили рішення суду) грошові зобов'язання Позивача за договором кредитної лінії № 451/31/6-1 від 21.07.2011 щодо сплати (повернення) тіла кредиту, нарахованих відсотків (у тому числі процентів річних та інфляційних), неустойки (пені, штрафів тощо), а також відшкодування збитків (у тому числі упущеної вигоди) за зазначеним договором.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26.11.2025.
Водночас, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що у суду наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю “Технополіс-1» позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Також пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, який справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
У відповідності до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З поданих матеріалів вбачається, що однією з вимог ТОВ “Технополіс-1» є визнання припиненням грошових зобов'язань зі сплати (повернення) тіла кредиту, відсотків, процентів річних, інфляційних, неустойки (пені, штрафів тощо) та збитків, в т.ч. упущеної вигоди, за кредитним договором №451/31/6-1 від 21.07.2011, яка є майновою вимогою, оскільки її наслідком є звільнення сторони від обов'язку сплати коштів, що має вартісний вираз.
Таким чином, згідно поданого позову позивач просить розірвати договір кредитної лінії №451/31/6-1 від 21.07.2011 у зв'язку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України та визнати припиненими грошові зобов'язання позивача за вказаним правочином.
Суд зазначає, що дійсно, за ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
В силу ч.ч. 1 - 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За ч.ч. 4, 5 цієї ж статті Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто, у випадку розірвання договору в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, задоволення вимоги про розірвання кредитного договору може впливати на задоволення вимоги про визнання припиненими зобов'язань за таким договором, оскільки у випадку його розірвання у судовому порядку на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, зобов'язання за таким правочином припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ст. 653 Цивільного кодексу України).
Водночас, суд звертає увагу, що предметом спору за вимогою про визнання зобов'язання припиненим за кредитним договором є фактично спір про припинення грошових зобов'язань щодо сплати (повернення) тіла кредиту, нарахованих відсотків (у т.ч. процентів річних та інфляційних), неустойки (пені, штрафів тощо), а також відшкодування збитків (у т.ч. упущеної вигоди), наслідком розгляду якого, у разі задоволення позову, є припинення саме грошових зобов'язань, які безпосередньо мають вартісну оцінку.
З огляду на наведене, вказані вище обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що позивач в позові охоплює питання припинення конкретних грошових зобов'язань за кредитним договором, як наслідок, й припинення подальшого нарахування та стягнення боргу, який виник з незалежних від позивача причин, і такі вимоги, за висновками суду, мають вартісну оцінку та носять майновий характер і цю вимогу, слід вважати, - майновою.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно визначити спочатку ціну позову щодо грошових зобов'язань, які він просить припинити, та сплатити судовий збір щодо вказаної майнової вимоги в залежності від розміру наданого ним розрахунку суми заборгованості позивача за кредитним договором №451/31/6-1 від 21.07.2011, нарахованих штрафних санкцій, процентів та збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Окрім того, враховуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі №910/10540/25, що залишена без змін Постановою Північного апеляційного суду від 24.11.2025, з метою забезпечення єдності судової практики та уникнення будь-яких сумнівів з приводу належного виконання позивачем вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за необхідне на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишити позовну заяву без руху.
Частиною 11 статті ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Водночас приписи ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідачів та подання до суду належних доказів такого направлення.
Частиною 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись 162, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя М. О. Лиськов