ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2025Справа № 910/9246/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вайз транс»
до Приватного акціонерного товариства “Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва»
про припинення договору оренди, стягнення забезпечувальних платежів та орендної плати у розмірі 166 902,60 грн.
Представники сторін:
від позивача: Страшний О.О., ордер серія АА № 0056545;
від відповідача: Гнидка М.В., ордер серія АА № 1634039.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайз транс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва» про припинення договору оренди, стягнення забезпечувальних платежів та орендної плати у розмірі 166 902,60 грн.
25.07.2025 представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
Позовні вимоги обґрунтовані припиненням 23.06.2025 Договору оренди нежитлового приміщення № 1УИ30240016 від 18.09.2024 на підставі ч. 2 ст. 291 ГК України, у зв'язку зі знищенням об'єкта оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
05.08.2025 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.09.2025, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів (в тому числі, але не виключно: матеріали технічної інвентаризації, довідки, акт про пожежу, акт про знищення/пошкодження/руйнування майна, офіційний висновок, тощо), що підтверджують знищення (пошкодження, руйнування) нежитлової будівлі яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24 та/або нежитлового приміщення, загальною площею 522,55 м кв., що розташоване на 2-му поверсі вказаної будівлі (літера І), в якій ТОВ «ВАЙЗ ТРАНС» орендувало приміщення на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1УИЗ0240016 від 18 вересня 2024 року.
28.08.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
01.09.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
15.09.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
15.09.2025 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 22.09.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 13.10.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 13.10.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 03.11.2025.
28.10.2025 представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання Договору припиненим.
У судове засідання 03.11.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 17.11.2025.
14.11.2025 представником позивача подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У судове засідання 17.11.2025 представники сторін з'явились.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2025.
У судове засідання 08.12.2025 представники сторін з'явились.
Дослідивши подану позивачем заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання Договору припиненим, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відтак, оскільки позивачем подано заяву про відмову від позову і така відмова не суперечить законодавству та не порушує прав третіх осіб, суд приймає таку відмову від позову позивача, в зв'язку з чим, провадження у справі № 910/9246/25 в частині позовних вимог про визнання Договору припиненим підлягає закриттю.
В свою чергу, в частині вимог про стягнення забезпечувальних платежів та орендної плати у розмірі 166 902,60 грн представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову в цій частині заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 08.12.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18 вересня 2024 року між Приватного акціонерного товариства «Український-конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва» (далі - орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайз транс» (далі - орендар, позивач) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1УИЗ0240016 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 522,55 кв.м., на 2-му поверсі Будівлі (літера І), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24.
План об'єкта оренди наведений у Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.2 Договору об'єкт оренди може використовуватися орендарем винятково як торгово-складське та офісне приміщення.
Цільове призначення використання об'єкта оренди протягом строку дії цього Договору може бути змінене за письмовим узгодженням сторін.
Об'єкт оренди, згідно з п. 1.5 Договору, передається орендарю 15 жовтня 2024 року по Акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.3.6 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за оренду, компенсацію комунальних платежів, інших платежів, передбачених цим Договором, у відповідності з умовами Договору.
Згідно з пунктами 3.1-3.5 Договору орендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим Договором
Плата за оренду нараховується орендареві з дати підписання сторонами акта № 1.
Якщо інше не передбачено цим Договором, плата за оренду сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 5 числа поточного (оплачуваного) місяця.
Орендодавець виставляє орендареві рахунок на оплату плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.
Орендар зобов'язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі, незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків. При неотриманні орендарем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується орендарем самостійно відповідно до Додатку № 2 до цього Договору.
У разі необхідності визначення розміру плати за оренду, а також інших платежів за цим Договором за певну кількість днів, розмір плати за оренду, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.
Орендар, згідно з п. 3.6 Договору, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.) та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об'єкта оренди до загальної площі будівлі.
Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується орендарем за діючими тарифами (п. 3.6.1 Договору).
Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно з отриманими від орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення орендодавцем лічильників - на підставі їх показників (п. 3.6.2 Договору).
Перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг) не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та акта покладається на орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акта орендарем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання орендарем рахунка або відповідного акта за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі, якщо сплачена орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання акта (п. 3.6.3 Договору).
Згідно з п. 3.6.4 Договору орендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендодавця в строк до 20 жовтня 2024 року грошові кошти (далі - комунально-забезпечувальний платіж) в розмірі подвійного розміру вартості найбільшого місячного обсягу споживання комунальних послуг, згідно погоджених з орендодавцем лімітів споживання комунальних послуг, що виконуватимуть функцію забезпечення та будуть гарантією належного виконання грошових зобов'язань по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги протягом дії цього Договору. За період знаходження комунально-забезпечувального платежу на поточному рахунку орендодавця, а також за користування ним, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій або плати за користування грошовими коштами.
За ініціативою орендодавця, поточна заборгованість орендаря по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги може компенсувати з комунально-забезпечувального платежу. В такому разі, орендодавець, виставляє орендарю рахунок на відновлення комунально-забезпечувального платежу, або його частини. Протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, орендар має відносити початковий розмір комунально-забезпечувального платежу.
У випадку, якщо комунально-забезпечувальний платіж не був використаний у вищезазначеному порядку, він зараховується в рахунок компенсації витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди.
Якщо розмір комунально-забезпечувального платежу менший за розмір фактичних витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди, що підлягають компенсації, то орендар зобов'язаний здійснити оплату не покритого комунально-забезпеченим платежем розміру фактичних витрат за спожиті комунальні послуги не пізніше 10 числа місяця, що слідує за оплачуваним.
Якщо розмір комунально-забезпечувального платежу перевищує розмір фактичних витрат за спожиті комунальні послуги з останні два місяці строку оренди, що підлягають компенсації, то надлишок підлягає поверненню на рахунок орендаря протягом 15 календарних днів після повернення об'єкта оренди і підписання відповідного акта № 2.
Розмір комунально-забезпечувального платежу за цим Договором може змінюватися з ініціативи орендодавця у разі збільшення лімітів споживання комунальних послуг, збільшення тарифів на комунальні послуги, зміни розміру та строків передплати орендодавця за комунальні послуги відповідно договірних відносин з постачальниками таких послуг. Така зміна розміру комунально-забезпечувального платежу може бути здійснена наступному порядку: орендодавець направляє орендарю письмове повідомлення щодо відповідної зміни розміру комунально-забезпечувального платежу, та виставляє рахунок на доплату комунально-забезпечувального платежу. Новий розмір комунально-забезпечувального платежу вступає в дію на п'ятий день від дати направлення відповідного повідомлення орендарю. Орендар зобов'язаний протягом 5 календарних днів з моменту отримання зазначених вище документів зробити доплату по комунально-забезпечувальному платежу.
У відповідності до п. 3.14 Договору орендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендодавця в строку до 20.10.2024 грошові кошти в розмірі 107 097,00 грн без ПДВ, які є забезпеченням належного виконання орендарем негрошових зобов'язань по цьому Договору, у тому числі, але не обмежуючись, щодо повернення об'єкта оренди орендодавцю у належному стані та належним чином (далі - грошові кошти-забезпечення). Сторони розуміють, що грошові кошти-забезпечення, у розумінні цього Договору, не є орендною платою чи іншою платою за товари, роботи, послуги. Крім того, сторони домовились, що за період знаходження грошових коштів-забезпечення на поточному рахунку орендодавця, а також за користування цією сумою, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій, як плати за користування такими грошовими коштами.
Грошові кошти-забезпечення можуть бути використані орендодавцем в будь-який момент впродовж дії Договору, у разі наявності заборгованості орендаря. В такому разі, заборгованість орендаря по сплаті неустойки (штрафу), у зв'язку з із невиконанням чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань за цим Договором, та/або заборгованість з компенсації нанесених збитків або пошкодження майна орендодавця, по письмовому повідомленню орендодавцем орендаря може компенсуватися з грошових коштів-забезпечення. У такому випадку, зобов'язання орендодавця щодо повернення використаної частини грошових коштів-забезпечення, та зобов'язання орендаря по сплаті неустойки (штрафу), у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань за цим Договором, та/або заборгованість з компенсації нанесених збитків або пошкодження майна орендодавця в частині компенсованій з грошових коштів-забезпечення припиняються на підставах встановлених цим Договором за домовленістю сторін без укладання будь-яких угод.
В такому разі, орендодавець виставляє орендарю рахунок на відновлення грошових коштів-забезпечення, або його частини, протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, орендар має відновити початковий розмір грошових коштів-забезпечення.
Грошові кошти-забезпечення перераховується строком на 1 рік, та підлягають безумовному поверненню орендарю протягом 15 календарних днів після закінчення 1 року з дати зарахування на поточний рахунок орендодавця, при умові належного виконання орендарем зобов'язань по Договору.
Грошові кошти-забезпечення підлягають щорічному поновленню в розмірі грошових коштів-забезпечення за попередній рік строку оренди, на наступний 1 рік строку оренди протягом 5 календарних днів з моменту повернення грошових коштів-забезпечення за попередній рік строку оренди.
Сторони мають право передбачити інший порядок зарахування грошових коштів-забезпечення на підставі підписаної Додаткової угоди до цього Договору.
У випадку, якщо грошові кошти-забезпечення не були використані у вищезазначеному порядку, то вони підлягають поверненню на поточний рахунок орендаря протягом 15 календарних днів після повернення об'єкта оренди і підписання відповідного акта приймання-передачі по поверненню об'єкта оренди, при умові належного виконання орендарем зобов'язань по Договору.
У відповідності до п. 3.16 Договору по закінченню кожного календарного місяця оренди орендодавець протягом 5 робочих днів складає Акти наданих послуг щодо оренди об'єкта оренди (в т.ч. щодо комунальних послуг), підписує засвідчує своєю печаткою та надає представнику орендаря або надсилає листом поштою на адресу орендаря. Орендар, отримавши вищезазначені Акти, повинен підписати, засвідчити печаткою і повернути їх орендодавцю протягом п'яти робочих днів, з моменту їх отримання, в оформленому належним чином вигляді, або надати мотивовану відмову від їх підписання. Не підписання орендарем зазначених у цій статті Актів, не звільняє його від обов'язків по оплаті цих послуг (крім випадків надання орендарем орендодавцю мотивованої відмови у вищевказаний строк). При цьому Акт наданих послуг вважається підписаним орендарем у вигляді, направленому орендодавцем, на 7 календарний день з моменту його відправлення орендодавцем на адресу орендаря (або вручення представнику орендаря), крім випадків, коли орендар протягом цього часу надасть орендодавцю мотивовану відмову від його підписання.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повернення об'єкта оренди по Акту № 2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього Договору.
Строк оренди починається з моменту прийняття орендарем об'єкта оренди за Актом № 1 і закінчується 31.08.2027 (пункти 10.1 та 10.2 Договору).
Додатками № 2 та № 3 сторонами узгоджено розмір плати за оренду, порядок розрахунків, а також за комунальні платежі.
15 жовтня 2024 року за Актом приймання-передачі № 1 відповідач передав, а позивач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 522,55 кв.м., на 2-му поверсі будівлі (літера І), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24.
Також, на виконання умов Договору позивачем сплачено забезпечувальні платежі в розмірі 107 097,00 грн згідно платіжної інструкції № 938 від 14.10.2024 та в розмірі 33 764,00 грн згідно платіжної інструкції № 961 від 21.10.2024.
02 червня 2025 року позивачем згідно платіжної інструкції № 1437 від 02.06.2025 сплачено орендну плату за червень 2025 року в розмірі 97 655,85 грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації, в ніч з 22 червня 2025 року на 23 червня 2025 року відбулась чергова масована атака ракетами та БПЛА міста Києва, внаслідок якої постраждала низка цивільних об'єктів, включаючи нежитлову будівлю, у якій знаходиться орендоване приміщення, внаслідок чого, об'єкт оренди було фізично зруйновано (знищено) та подальше його безпечне використання за цільовим призначенням стало неможливим, що також підтверджується фото та відеофіксацією, зроблені на місці події.
Позивач зазначає, що оскільки Договір було припинено 23 червня 2025 року у зв'язку із знищенням об'єкта оренди на підставі п. 5 ч. 2 ст. 291 ГК України, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 107 097,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 938 від 14.10.2024, комунально-забезпечувальний платіж у розмірі 33 764, 00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 961 від 21.10.2024, а також орендну плату за червень місяць за 8 (вісім) календарних днів у розмірі 26 041, 60 грн.
Листом вих. № 26/06/01 від 26.06.2025 позивач звернувся до відповідача із проханням повернути кошти у загальному розмірі 166 902,60 грн, яке залишене відповідачем без задоволення, в зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскільки об'єкт оренди не повертався позивачем, а факт знищення об'єкту оренди, як частини будівлі (літера І), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24 документально не підтверджується, то підстави для повернення зазначених коштів відсутні.
Також, у запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що у позивача наявна заборгованість зі сплати компенсації витрат за комунальні послуги за червень 2025 року в розмірі 15 680,58 грн, на яку відповідачем виставлено рахунок № 000039242025/4427 від 30.06.2025 та Акт здачі-прийняття наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг) № 000039242025/4427 від 30.06.2025.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 283 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Пункт 4 ч. 2 ст. 291 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що договір оренди припиняється у разі загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Листа № УкрІЗВ-2363/Ю від 02.07.2025 Приватного акціонерного товариства «Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва», адресованого Голові Солом'янської районної в місті Києва державної адміністрації, відповідач зазначив, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України та безпосередньо комбінованої атаки ракетами та «Шахедами», 23.06.2025 було частково зруйновано нежитлову будівлю літ. І, загальною площею 5501,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Польова, буд. 24, у відповідь на який, Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація Листом № 108-7888 від 10.07.2025 повідомила, що подала інформацію про пошкодження нерухомого майна до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для включення його до відповідного Плану робіт з обстеження об'єктів в місті Києві, пошкоджених внаслідок воєнних дій російської федерації про України.
Також, пошкодження нерухомого майна, у якому позивачем орендувався об'єкт оренди підтверджується наявними в матеріалах справи відео та фото об'єкта оренди.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на надані позивачем докази пошкодження об'єкту оренди, і як наслідок неможливість використання об'єкту оренди, що кореспондується із приписами п. 4 ч. 2 ст. 291 ГК України, та відсутність на противагу наданим позивачем доказам, жодного доказу в підтвердження можливості експлуатації об'єкта оренди у відповідності до умов Договору, як і доказів відсутності руйнувань (пошкоджень) об'єкта оренди, суд дійшов висновку, що договір припинив свою дію 23.06.2025.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання пунктів 3.6 та 3.14 Договору, перераховано забезпечувальні платежі в розмірі 107 097,00 грн згідно платіжної інструкції № 938 від 14.10.2024 та в розмірі 33 764,00 грн згідно платіжної інструкції № 961 від 21.10.2024.
Суд зазначає, що за приписами ст. 199 Господарського кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 570 ЦК України визначає, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 571 ЦК України у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
У пункті 3.14 Договору узгоджено, що у випадку, якщо грошові кошти-забезпечення не були використані у вищезазначеному порядку, то вони підлягають поверненню на поточний рахунок орендаря протягом 15 календарних днів після повернення об'єкта оренди і підписання відповідного акта приймання-передачі по поверненню об'єкта оренди, при умові належного виконання орендарем зобов'язань по Договору.
Суд враховує, що сторони договору позбавлені можливості підписати акт приймання-передачі по поверненню об'єкта оренди у зв'язку з його руйнуванням (пошкодженням), що відповідно нівелює мету складення такого акту, а отже майно вважається повернутим 23.06.2025, що ототожнюється у даному випадку із обставинами, які стали підставою припинення Договору, і не могли бути обумовлені сторонами, при його укладенні.
Окрім того, виходячи зі змісту умов Договору, забезпечувальний платіж у розмір 107 097,00 грн, забезпечував належне виконання орендарем негрошових зобов'язань по цьому Договору, у тому числі, але не обмежуючись, щодо повернення об'єкта оренди орендодавцю у належному стані та належним чином, а отже з огляду на руйнування (пошкодження) об'єкту оренди, такий платіж втратив свою актуальність.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів порушення позивачем умов Договору, що мало б наслідком утримання сплаченого позивачем забезпечувального платежу у розмірі 107 097,00 грн, а Договір припинив свою дію, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 107 097,00 грн, сплачених у якості забезпечувального платежу, є обґрунтованою.
В свою чергу, орендар, згідно з п. 3.6 Договору, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.) та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об'єкта оренди до загальної площі будівлі.
Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується орендарем за діючими тарифами (п. 3.6.1 Договору).
Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно з отриманими від орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення орендодавцем лічильників - на підставі їх показників (п. 3.6.2 Договору).
Перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг) не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та акта покладається на орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акта орендарем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання орендарем рахунка або відповідного акта за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі, якщо сплачена орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання акта (п. 3.6.3 Договору).
Згідно з п. 3.6.4 Договору орендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендодавця в строк до 20 жовтня 2024 року (далі - комунально-забезпечувальний платіж) в розмірі подвійного розміру вартості найбільшого місячного обсягу споживання комунальних послуг, згідно погоджених з орендодавцем лімітів споживання комунальних послуг, що виконуватимуть функцію забезпечення та будуть гарантією належного виконання грошових зобов'язань по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги протягом дії цього договору. За період знаходження комунально-забезпечувального платежу на поточному рахунку орендодавця, а також за користування ним, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій або плати за користування грошовими коштами.
За ініціативою орендодавця, поточна заборгованість орендаря по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги може компенсуватися з комунально-забезпечувального платежу.
У випадку, якщо комунально-забезпечувальний платіж не був використаний у вищезазначеному порядку, він зараховується в рахунок компенсації витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача наявна заборгованість зі сплати компенсації витрат за комунальні послуги за червень 2025 року в розмірі 15 680,58 грн, на яку відповідачем виставлено рахунок № 000039242025/4427 від 30.06.2025 та Акт здачі-прийняття наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг) № 000039242025/4427 від 30.06.2025, та яка у відповідності до п. 3.6 Договору підлягає компенсації за рахунок комунально-забезпечувального платежу в розмірі 33 764,00 грн, залишок за яким у розмірі 18 083,42 грн у зв'язку з припиненням Договору, та відсутністю інших неврегульованих питань, підлягає поверненню позивачу, в зв'язку з чим, вимоги позивача в цій частині визнаються судом частково обґрунтованими.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок по отриманню рахунка та акту, за умовами Договору покладається саме на орендаря, а відтак неотримання таких документів позивачем не свідчить про необґрунтованість здійснених відповідачем нарахувань, з огляду на відсутність будь-яких обґрунтованих заперечень проти порядку та розміру здійснених нарахувань з компенсації витрат за комунальні послуги за час користування орендованим приміщенням у червні 2025 році.
Будь-яких контррозрахунків належних до сплати позивачем комунальних платежів, в тому числі під час розгляду справи, позивачем надано не було.
Суд також враховує, що з досліджуваних у судовому засіданні 08.12.2025 наданих самим позивачем відео записів пошкодженого об'єкту оренди вбачається можливість зі зняття показів з лічильників, та відповідно здійснення нарахувань комунальних платежів на підставі їх показників.
Щодо вимоги про стягнення орендної плати за червень 2025 року за 8 календарних днів у розмірі 26 041,60 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
02 червня 2025 року позивачем згідно платіжної інструкції № 1437 сплачено орендну плату за червень 2025 року в розмірі 97 655,85 грн, натомість фактичне користування за період існування об'єкта оренди та строку дії Договору склало у червні 22 календарні дні, а відтак позивачем правомірно заявлено до стягнення 26 041,60 грн невикористаної орендної плати за 8 календарних днів червня 2025 року, сплаченої згідно платіжної інструкції № 1437 від 02.06.2025 сплачено орендну плату за червень 2025 року в розмірі 97 655,85 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання Договору припиненим та часткове задоволення позовних вимог в іншій частині, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір без урахування коефіцієнту 0,8.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 191, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вайз транс» про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання Договору припиненим.
2. Провадження у справі № 910/9246/25 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Вайз транс» до Приватного акціонерного товариства “Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва» про припинення договору оренди закрити.
3. Позов в частині вимог про стягнення забезпечувальних платежів та орендної плати у розмірі 166 902,60 грн задовольнити частково.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва» (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24; ідентифікаційний код: 43886342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вайз транс» (03193, м. Київ, вул. Садова, буд. 82; ідентифікаційний код: 44755334) кошти у розмірі 151 222 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті двадцять дві) грн 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 194 (дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн 81 коп.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 17.12.2025
Суддя О.А. Грєхова