ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2025Справа № 910/8043/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства “Енергетична компанія України»
до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго»
про стягнення 110 473 020,19 грн.
Представники сторін:
від позивача: Кучинов С.В., довіреність № 091/2025 від 05.09.2025;
від відповідача: Бондаренко О.О., довіреність № 20/11-32 від 20.11.2024.
Акціонерне товариство “Енергетична компанія України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про стягнення 110 473 020,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 2309-01024 від 18.07.2022, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28.07.2025.
16.07.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
22.07.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
У судове засідання 28.07.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 08.09.2025.
У судове засідання 08.09.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 22.09.2025.
16.09.2025 представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 22 314 811,84 грн, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог.
У судове засідання 22.09.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 13.10.2025.
У судове засідання 13.10.2025 представники сторін з'явились.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 27.10.2025.
24.10.2025 представником відповідача подано письмові пояснення.
У судове засідання 27.10.2025 представники сторін з'явились.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 24.11.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 08.12.2025.
28.11.2025 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 08.11.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та просив закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 22 314 811,84 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 08.12.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18 липня 2022 року між Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» (далі - СВБ, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ОСП, АР, відповідач) Договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 2309-01024 (далі - Договір) шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептування відповідачем вказаної заяви позивача.
Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами НЕК “Укренерго» від 03.04.2019 за № 204, від 08.07.2019 за № 366, від 21.12.2020 за № 709, від 05.01.2021 за № 6, від 25.02.2021 за № 111, від 16.03.2021 за № 141, від 01.06.2021 за № 303, від 31.01.2022 за № 58, від 21.04.2022 за № 161, від 16.05.2022 за № 176, від 09.06.2022 за № 236, від 27.01.2023 за № 58, від 16.05.2022 за №176, від 09.06.2022 за №236, від 27.01.2023 за №58, від 01.03.2024 за №117, від 24.06.2024 за №360, від 08.07.2024 за № 393 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК “Укренерго» за посиланням https://ua.energy/.
За умовами вказаного договору, правочин є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, у тому числі її балансової групи; договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність як СВБ.
Згідно з п. 1.3 Договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Як визначено п. 1.4 Договору, ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5 договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку; оплата платежів відповідно до договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 3.2 Договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 3.4 Договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
У п. 5.1 Договору визначено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається згідно з процедурами та графіками, передбаченими Правилами ринку, та відповідно до умов договору.
Згідно з п. 5.2 Договору СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок зі спеціальним режимом використання; учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку.
Відповідно до п. 5.3 Договору СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП, визначений у реквізитах Договору.
У відповідності до п. 5.6 Договору подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку.
Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заявка-приєднання; після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.
Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору з ініціативою щодо його розірвання, то Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1 та 9.2 Договору).
На виконання умов Договору та п. 7.7.1 Правил ринку в системі MMS були сформовані місячні звіти на оплату, а саме: 1) 11.09.2024 місячний звіт за серпень 2024 року на суму 36 306 933,72 грн з ПДВ; 24.10.2024 звіт коригування за серпень 2024 на суму 1 503 032,47 грн з ПДВ; всього за серпень 2024 року - 37 809 966,19 грн з ПДВ. 2) 24.04.2025 звіт коригування за вересень 2024 року на суму 725 325,80 грн з ПДВ; всього за вересень 2024 року - 725 325,80 грн з ПДВ. 3) 27.01.2025 звіт коригування за листопад 2024 року на суму 12 809 857,50 грн з ПДВ; всього за листопад 2024 року - 12 809 857,50 грн з ПДВ. 4) 25.04.2025 звіт коригування за лютий 2025 року на суму 4 038 596,70 грн з ПДВ; всього за лютий 2025 року - 4 038 596,70 грн з ПДВ. 5) 12.04.2025 місячний звіт за березень 2025 року на суму 63 958 723, 57 грн з ПДВ; 29.05.2025 звіт коригування за березень 2025 на суму 1 113 435,29 грн з ПДВ; всього за березень 2025 року 65 072 158,86 грн з ПДВ.
Також, сторонами у системі АСКОД були підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а саме №№ СВБ_02_2024_08_2309 від 31 серпня 2024 року, СВБ_02_2024_09_2309 від 30 вересня 2024 року, СВБ_02_2024_11_2309 від 30 листопада 2024 року, СВБ_02_2025_02_2309 від 28 лютого 2025 року, СВБ_02_2025_03_2309 від 31 березня 2025 року та акти коригування №№ СВБ_К_03_2024_08_2309 від 24.10.2024 за серпень 2024, СВБ_К_04_2024_08_2309 від 27.03.2025 за серпень 2024, СВБ_К_04_2024_09_2309 від 24.04.2025 за вересень 2024, СВБ_К_03_2024_11_2309 від 27.01.2025 за листопад 2024 та СВБ_К_03_2025_03_2309 від 29.05.2025 за березень 2025.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором в зв'язку з чим, за відповідачем, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, обліковується заборгованість за врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 104 960 750,70 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 022 784,18 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 225 075,65 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не надано будь-яких документів підтверджуючих надсилання адміністратором розрахунків повідомлення про формування місячного звіту АТ «ЕКУ», а отже останнім не доведено факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором за спірний період. Відповідач зазначає, що може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку. Також відповідач зазначає, що НЕК «Укренерго» не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, відтак відсутні підстави для стягнення з останнього інфляційних втрат та 3% річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі також - Закон).
Згідно зі ст. 52 Закону організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку забезпечує адміністратор розрахунків, та ч. 2 цієї ж статті встановлено, що функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.
Пунктом 7 статті 1 Закону встановлено, що балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
Відповідно до п. 11 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи передачі: придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
Акціонерне товариство "Енергетична компанія України" (сторона, відповідальна за баланс/СВБ) є учасником ринку, зобов'язаним повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальним перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.
Згідно з п. 12 ст. 1 Закону відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Також, п. 46 ст. 1 Закону визначено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між Документ сформований в системі фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Відповідно до ст. 3 Закону обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків регулюються Правилами ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №307.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів як договори про врегулювання небалансів.
Згідно з ч. 1 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
За змістом ст.70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
Відповідно до п.п.1.2.1, 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; ОСП; ОСР; ОР; гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом. Для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Згідно із п.1.1.2, п.1.11.1 та п.1.11.8 Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Позивач як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком через мережу Інтернет за http://mms.ua.energy/.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування декадного звіту СВБ.
СВБ зобов'язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування декадного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до цього звіту.
Відповідно до пункту 7.3.2 Правил ринку для формування місячного звіту СВБ АКО на дев'ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць.
АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.
СВБ зобов'язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ.
З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
У той же час, згідно п.7.7.1 Правил ринку платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади, а згідно п.7.7.4. цих же Правил оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Таким чином, оскільки обов'язок щодо виставлення рахунків на суми, які АР зобов'язаний сплатити протягом відповідного періоду покладений саме на відповідача - Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго", останній повинен був оплатити їх протягом чотирьох робочих днів з дати виставлення рахунків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банків. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
На виконання умов Договору та п. 7.7.1 Правил ринку в системі MMS були сформовані місячні звіти на оплату, а саме: 1) 11.09.2024 місячний звіт за серпень 2024 року на суму 36 306 933,72 грн з ПДВ; 24.10.2024 звіт коригування за серпень 2024 на суму 1 503 032,47 грн з ПДВ; всього за серпень 2024 року - 37 809 966,19 грн з ПДВ. 2) 24.04.2025 звіт коригування за вересень 2024 року на суму 725 325,80 грн з ПДВ; всього за вересень 2024 року - 725 325,80 грн з ПДВ. 3) 27.01.2025 звіт коригування за листопад 2024 року на суму 12 809 857,50 грн з ПДВ; всього за листопад 2024 року - 12 809 857,50 грн з ПДВ. 4) 25.04.2025 звіт коригування за лютий 2025 року на суму 4 038 596,70 грн з ПДВ; всього за лютий 2025 року - 4 038 596,70 грн з ПДВ. 5) 12.04.2025 місячний звіт за березень 2025 року на суму 63 958 723, 57 грн з ПДВ; 29.05.2025 звіт коригування за березень 2025 на суму 1 113 435,29 грн з ПДВ; всього за березень 2025 року 65 072 158,86 грн з ПДВ.
Також, сторонами у системі АСКОД були підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а саме №№ СВБ_02_2024_08_2309 від 31 серпня 2024 року, СВБ_02_2024_09_2309 від 30 вересня 2024 року, СВБ_02_2024_11_2309 від 30 листопада 2024 року, СВБ_02_2025_02_2309 від 28 лютого 2025 року, СВБ_02_2025_03_2309 від 31 березня 2025 року та акти коригування №№ СВБ_К_03_2024_08_2309 від 24.10.2024 за серпень 2024, СВБ_К_04_2024_08_2309 від 27.03.2025 за серпень 2024, СВБ_К_04_2024_09_2309 від 24.04.2025 за вересень 2024, СВБ_К_03_2024_11_2309 від 27.01.2025 за листопад 2024 та СВБ_К_03_2025_03_2309 від 29.05.2025 за березень 2025.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором в зв'язку з чим, за відповідачем, станом на дату подачі позовної заяви сума несплаченої заборгованості за серпень 2024 складає - 20 783 290,39 грн, що разом із заборгованістю за березень 2025 року, а також відкорегованими обсягами за вересень, листопад 2024 року та лютий 2025 року становить 103 429 229,25 грн.
В процесі розгляду справи, 16.09.2025 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду 13.10.2025, у якій позивач зазначає, що заборгованість відповідача за означений період становить 104 960 750,70 грн, зокрема в тексті заяви позивач зазначає про заборгованість за серпень 2024 року в розмірі 20 811 779,37 грн, заявляючи до стягнення заборгованість за серпень 2024 року у розмірі 22 314 811,84 грн.
Отже, зазначена у заяві сума заборгованості за серпень 2024 року - 20 811 779,37 грн, не узгоджується із сумою заборгованості за серпень 2024 року - 22 314 811,84 грн, провадження щодо стягнення якої позивач просить закрити та заявляє до стягнення у заяві про збільшення розміру позовних вимог.
Поряд з цим, 16.09.2025 позивачем подано заяву про закриття провадження у справі, згідно якої заявник зазначає, що відповідачем здійснено погашення заборгованості за серпень 2024 року в розмірі 22 314 811,84 грн в процесі розгляду справи, в зв'язку з чим, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням актів корегування, та відповідно здійснених у них зустрічних зарахувань, сума до сплати за серпень 2024 року становила 37 753 812,16 грн.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості за серпень 2024 року в розмірі 22 314 811,84 грн, провадження щодо стягнення якої позивач просить закрити, фактично складається з:
- суми у розмірі 56 154,03 грн, щодо якої сторонами на підставі ст. 601 ЦК України узгоджено зарахування зустрічних однорідних вимог згідно Акту корегування № СВБ-К-04_2024_08_2309 від 27.03.2025;
- суми, сплаченої згідно платіжного доручення № 000004120 від 15.08.2025 на суму 1 503 032,47 грн;
- суми у розмірі 20 755 625,34 грн, сплаченої за серпень 2024 року згідно платіжних доручень № 000003350 від 05.08.2025 на суму 1 081,45 грн, № 000005245 від 08.07.2025 на суму 3 059,12 грн, № 1000003688 від 17.07.2025 на суму 3 655 571,67 грн, № 000004000 від 12.08.2025 на суму 6 022,37 грн, № 000003391 від 08.08.2025 на суму 6 857,87 грн, № 000005286 від 11.07.2025 на суму 8 580,77 грн, № 000005557 від 06.08.2025 на суму 9 575,41 грн, № 000004129 від 15.08.2025 на суму 13 279 373,07 грн, № 000003182 від 18.07.2025 на суму 13 919,61 грн, № 000003771 від 25.07.2025 на суму 16 362,56 грн, № 000005425 від 24.07.2025 на суму 16 989,91 грн, № 000005330 від 16.07.2025 на суму 17 038,53 грн, № 000003567 від 09.07.2025 на суму 17 753,88 грн, № 000003471 від 13.08.2025 на суму 20 954,01 грн, № 000003108 від 15.07.2025 на суму 24 852,11 грн, № 000003214 від 23.07.2025 на суму 32 832,49 грн, № 000002918 від 27.06.2025 на суму 40 600,38 грн, № 000005663 від 14.08.2025 на суму 42 065,12 грн. № 000003613 від 14.07.2025 на суму 47 431,78 грн, № 000003062 від 10.07.2025 на суму 47 541,42 грн, № 000003938 від 07.08.2025 на суму 48 462,72 грн, № 000005609 від 11.08.2025 на суму 56 868,52 грн, № 000003308 від 31.07.2025 на суму 61 429,00 грн, № 000003522 від 04.07.2025 на суму 70 236,12 грн, № 000003880 від 04.08.2025 на суму 74 295,51 грн, № 000005383 від 21.07.2025 на суму 81 030,51 грн, № 000003258 від 28.07.2025 на суму 92 664,72 грн, № 000005186 від 03.07.2025 на суму 114 720,52 грн, № 000005133 від 30.06.2025 на суму 216 164,55 грн, № 000005504 від 01.08.2025 на суму 219 733,55 грн, № 000003842 від 30.07.2025 на суму 332 495,12 грн, № 000003390 від 26.06.2025 на суму 377 351,05 грн, № 000005456 від 29.07.2025 на суму 384 465,55 грн, № 000003452 від 01.07.2025 на суму 564 712,42 грн, № 00003008 від 07.08.2025 на суму 652 454,67 грн, 000002973 від 02.07.2025 на суму 100 077,28 грн.
При цьому, зарахування суми у розмірі 56 154,03 грн, щодо якої сторонами на підставі ст. 601 ЦК України узгоджено зарахування зустрічних однорідних вимог згідно Акту корегування № СВБ-К-04_2024_08_2309 від 27.03.2025, відбулось до відкриття провадження у справі, як і сплата заборгованості в розмірі 417 951,43 грн, згідно платіжних доручень № 000002918 від 27.06.2025 на суму 40 600,38 грн та № 000003390 від 26.06.2025 на суму 377 351,05 грн.
Поряд з цим, збільшуючи розмір заявленої до стягнення суми заборгованості за серпень 2024 згідно заяви, поданої 16.09.2025, позивач зазначив про заборгованість у розмірі - 20 811 779,37 грн, визначивши, зокрема предметом позову за цей період заборгованість у розмірі 22 314 811,84 грн.
Разом з тим, досліджуючи питання щодо закриття провадження в справі в частині вимог про стягнення заборгованості за серпень 2024 року в розмірі 22 314 811,84 грн, визначеної позивачем як предмет позову, згідно поданої 16.09.2025 заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, а також у постановах КГС ВС від 26 липня 2018 року у справі № 910/23359/15, від 18 червня 2019 року у справі № 914/891/16, від 18 липня 2019 року у справі № 916/3147/16, від 26 листопада 2019 року у справі № 920/240/18, від 18 липня 2023 року у справі № 906/1357/20 та від 16 серпня 2023 року у справі № 910/5571/22 викладено висновки, за змістом яких закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то ця обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Отже, закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Таким чином, оскільки на момент відкриття провадження у справі за відповідачем обліковувалась заборгованість у розмірі 21 840 706,38 грн, провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю, натомість в частині вимог про стягнення 474 105,46 грн за серпень 2025 року задоволенню не підлягає, оскільки була відсутня на момент відкриття провадження у справі.
В свою чергу, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за період березень 2025 року, а також відкорегованих періодів - вересень, листопад 2024 року та лютий 2025 року, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 82 645 938,86 грн.
При цьому, судом відхиляються доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи будь-яких документів підтверджуючих надсилання адміністратором розрахунків повідомлення про формування місячного звіту АТ «ЕКУ», та як наслідок непідтвердження факту прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, оскільки разом з позовом позивачем надано акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а також корегувальні акти до них, які складані та підписані сторонами через систему АСКОД. Заперечень, зауважень або відкликань вказаних підписів від відповідача не надходило.
Крім того, судом не беруться до уваги доводи відповідача про безпідставність позовних вимог позивача, оскільки відповідачем, за його твердженням, не порушено норм ЗУ «Про ринок електричної енергії», адже вказаним Законом встановлений спеціальний алгоритм для здійснення розрахунків, а саме: оплата рахунків саме з рахунку зі спеціальним режимом використання, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 сформовано таку правову позицію щодо застосування положень ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії. Зокрема, "…зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором".
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі №903/918/19)".
Зазначену правову позицію також підтримано і об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 року зі справи №910/9374/21. Крім того подібні за змістом висновки щодо застосування ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" викладено також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 року у справі №910/18613/21.
За таких обставин судом відхиляються доводи відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за Договором, з урахуванням актів-коригування, складає 82 645 938,86 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний Сервіс України» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині стягнення 82 645 938,86 грн за період березень 2025 року, а також відкорегованих періодів - вересень, листопад 2024 року та лютий 2025 року та відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за серпень 2024 року в розмірі 474 105,46 грн та закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 21 840 706,38 грн за серпень 2024 року.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 022 784,18 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 225 075,65 грн.
Відповідач в свою чергу заперечуючи проти позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що НЕК «Укренерго» не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, відтак відсутні підстави для стягнення з останнього інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач також зазначає, що наданий позивачем розрахунок є помилковим і містить завищені суми і періоди прострочення, в зв'язку з чим, відповідачем надано власний контррозрахунок.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, суд зазначає, що фактом користування грошовими коштами вже є факт їх несплати на користь кредитора у встановлений строк. Користування коштами, належними до сплати кредиторові, не означає буквальне використання коштів на власні цілі чи фізичне перебування коштів, які належать до сплати, на рахунках боржника. Навіть якщо кошти на рахунках боржника відсутні і не сплачуються кредитору, вважається, що боржник ними користується, адже він має невиконане, непогашене зобов'язання перед кредитором і для кредитора не має правового значення джерело, з якого боржник залучить кошти для оплати. В цьому контексті особливості рахунків, на яких знаходяться кошти, належні до сплати, не мають правового значення.
Відповідно до пункту 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 5.24 постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 викладено правовий висновок про те, що ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором. У постанові від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про стягнення із ПрАТ "НЕК Укренерго" 3% річних, інфляційний втрат, а також пені, нарахованих за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором.
Подібного висновку про застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України дійшов Верховний Суд також у п. 25 постанови від 21.12.2021 у справі № 910/15364/20, у постановах від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, і зазначив, що твердження скаржника про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено, що при формуванні свого розрахунку 3% річних, позивачем помилково включено до періоду нарахування дні фактичної сплати суми боргу, що не відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 25.02.2020 у справі № 910/2615/18, від 11.11.2021 у справі № 922/449/21, від 21.12.2021 у справі № 910/15364/20, від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20.
Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням наданого відповідачем контррозрахунку, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1 996 012,16 грн та інфляційні втрати в розмірі 6 225 075,65 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення стягнення заборгованості в розмірі 21 840 706,38 грн та частковим задоволення позовних вимог в іншій частині, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичний сервіс України» (03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1; ідентифікаційний код: 45041639) заборгованість у розмірі 82 645 938 (вісімдесят два мільйони шістсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн 86 коп., 3% річних у розмірі 1 996 012 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч дванадцять) грн 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 225 075 (шість мільйонів двісті двадцять п'ять тисяч сімдесят п'ять) грн 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 844 088 (вісімсот сорок чотири тисячі вісімдесят вісім) грн 84 коп.
3. Провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 21 840 706,38 грн закрити.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.12.2025.
Суддя О.А. Грєхова