Справа № 344/15160/25
Провадження № 1-кп/344/1277/25
16 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарники, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні матір з ІІ групою інвалідності, працює механіком в ТДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат», РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_6 вчинив підроблення посвідчення водія, яке вдається установою і надає право на керування транспортним засобом з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; використав завідомо підроблений документ.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
Так, 20.02.2025 року у невстановленому місці, ОСОБА_6 , маючи на меті у протиправний спосіб придбати підроблене посвідчення водія з метою подальшого його особистого використання, під час моніторингу інтернет ресурсу «Google», виявив на одному із сайтів виявив діюче посилання на Телеграм акаунт «Garantavto_prava», адміністратори якого займались виготовленням та реалізацією підроблених посвідчень водія.
Надалі цього ж дня, для приведення свого злочинного наміру до виконання, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, достовірно знаючи порядок отримання посвідчення водія, у порушення вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, шляхом використання інтернет ресурсу, через діючий Телеграм акаунт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вступив у злочинну змову з невстановленою особою та домовився з нею про виготовлення йому за грошову винагороду у сумі 17000 гривень, підробленого посвідчення водія категорії «A1, А, B1, В, C1, C, D1, D, ВЕ, С1, CE, DIE, DE» на ім'я його батька ОСОБА_8 .
У подальшому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із вищевказаною особою, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що примірник посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорій «A1, A, B1, B, C1, C, D1, D, BE, CIE, CE, DIE, DE» видані у встановленому законом порядку ОСОБА_9 буде використано для подальшого виготовлення підробленого офіційного документа - посвідчення на право керування транспортними засобами, під час листування в Телеграм акаунт під назвою «Garantavto_prava», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надіслав вищевказаній невстановленій особі фотознімок оригінального посвідчення водія ОСОБА_9 та реквізитів поштового відділення для подальшого виготовлення та отримання підробленого посвідчення, тобто надав засоби та сприяв підробленню офіційного документа.
У свою чергу, невстановлена особа, в період з 20.02.2025 по 17.03.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 , виконала іншу частину об'єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційного документу, а саме: за допомогою засобів оперативної поліграфії, із використанням попередньо отриманої від ОСОБА_8 інформації, виготовила завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорій «A1, A, B1, B, C1, C, D1, D, BE, C1E, CE, DIE, DE», нібито виданого 24.03.2015 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надалі, 17.03.2025 року, невстановлена особа, із використанням послуг сервісу поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», відправила ОСОБА_6 незаконно виготовлене на його прохання підроблене посвідчення серії НОМЕР_3 у відділення ТОВ «Нова Пошта №l» (вул. Хіміків, 5б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківського району Івано-Франківської області) та яке він цього ж дня отримав, здійснивши його оплату сервісами платежу ТОВ «Нова Пошта» у сумі 17000 грн, з метою його подальшого використання.
Також, 05.08.2025, близько 11 год. 56 хв., ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки «Mercedec Benz» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , по вул. Галицька, 201а, що в м. Івано-Франківську, будучи зупиненим поліцейським офіцером громади за порушення Правил дорожнього руху, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, достеменно знаючи про те, що отримане ним 17.03.2025 року посвідчення водія є підробленим, на законну вимогу поліцейського пред'явив йому підроблене посвідчення водія серії та номером серії НОМЕР_2 , нібито виданого на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке не відповідає посвідченням водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто використав завідомо підроблений документ.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю і беззастережно та суду пояснив, що в нього виникла можливість підзаробити, гроші йому необхідні, оскільки матір хворіє. Тоді він вирішив зробити дублікат посвідчення водія на основі посвідчення його батька. Отримати самостійно посвідчення водія дуже довго і складно, тому він вирішив пошукати в Інтернеті. Там знайшов посилання на «Телеграм-канал». Під час переписки з ботом надав фото посвідчення водія батька та адресу отримувача. Після чого підроблений документ прийшов на пошту, де він його оплатив та забрав. Надалі переписка зникла. 05 серпня 2025 року його зупинили працівники поліції, попросили надати документи, на їхню вимогу він надав підроблене посвідчення водія. Працівник поліції відразу зрозумів, що посвідчення було підроблене. Він щиро кається у вчиненому, запевнив, що більше такого не повториться.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та слід кваліфікувати його дії за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення водія, яке вдається установою і надає право на керування транспортним засобом з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; використав завідомо підроблений документ.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід враховувати: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та кримінальним проступком; дані про особу винного, який характеризується позитивно; його вік; стан здоров'я та його майновий стан; він з середньою освітою, неодружений, має на утриманні матір з ІІ групою інвалідності, працює механіком в ТДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат», в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» КНП «ПНЦ ІФ ОР» протягом життя не звертався, амбулаторну допомогу не отримував; раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, з досудової доповіді Івано-Франківського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
Отже, враховуючи наведене, думку прокурора яка просив врахувати особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості вчинених правопорушених, обставини, що пом'якшують покарання згідно з ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання, визнати його винним та призначити покарання за ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесять) гривень, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме посвідчення водія - знищити; думку обвинуваченого, який визнав себе винним, щиро розкаявся, просив визначити покарання у виді штрафу, оскільки, він не хоче втратити роботу та бажає продовжити допомагати матері; думку захисника, яка просила врахувати молодий вік обвинувачено, брак життєвого досвіду та низький рівень правової культури, просить врахувати дві пом'якушуючі обставини згідно з ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, призначити покарання за ч. 3 ст. 358 КК України із врахуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, в мінімальному розмірі, який визначить суд; суд, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності покарання, дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді штрафу з врахуванням ст. 69 КК України, і таке покарання буде достатніми, справедливими та необхідними для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 (справа № 442/1887/16-к) звернув увагу на те, що застосування частини першої статті 69 КК України можливе у випадку, коли пом'якшуючі обставини настільки знижують тяжкість злочину, що призначення винному покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
У постанові від 03.02.2021 (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
Верховний Суд роз'яснив, що при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Як вже судом зазначено вище, в судовому засіданні встановлено наявність двох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Тому, аналізуючи надані суду матеріали справи, доводи сторін кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання з урахуванням приписів частини першої статті 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі кримінального покарання, встановленого у санкції відповідної статті.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 358 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави 5348 (п'ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судової технічної експертизи.
Речові докази:
- посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, BE, СІЕ, СЕ, DІЕ, DЕ», яке видане на ім'я ОСОБА_11 (постанова слідчого від 06.08.2025 року) - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуюча суддя ОСОБА_12