Єдиний унікальний номер 341/1794/25
Номер провадження 2/341/971/25
(заочне)
16 грудня 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник Мєшнік К. І. в інтересах АТ «Універсал Банк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позові просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.05.2024 станом на 08.09.2025 у розмірі 16958,28 грн та сплачений судовий збір.
Позовна заява обгрунтована тим, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов'язання за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.05.2024 (далі - Договір), у зв'язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 16958,28 грн, з яких: 10882,79 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2414,69 грн - заборгованість за пенею, 3660,80 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
Ухвалою суду від 23.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 20.11.2025, яке відкладено на 11.12.2025.
Представник позивача у позові просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, в установленому законом порядку. Копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, яку вона отримала 27.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки, є день вручення судової повістки під розписку.
Таким чином, відповідачка належним чином повідомлена. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалась, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилала. Ходом розгляду справи не цікавилась. У судове засідання не прибула.
Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частина третя статті 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідачка повідомлена належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавала, а представник позивачки не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Між сторонами укладено договір про надання банківських послуг від 24.02.2019 № б/н шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі - Договір) (а. с. 14). Вказана анкета-заява не містить конкретних умов нарахування відсотків за користування кредитними коштами чи застосування штрафних санкцій (нарахування пені, комісій) за порушення умов договору.
Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank відповідачка просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я. Просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Відповідно до пункту 5.16 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50% від суми, одержаної клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.
Пунктом 5.20 Умов і правил передбачено, що термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. Термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній календарний місяць до 1-го числа. Сторони домовились, що Банк має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше, ніж до 90 календарних днів (з моменту виникнення овердрафту), повідомивши про це клієнта через дистанційні канали зв'язку. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що така зміна строку повернення овердрафту не є зміною умов цього Договору, що здійснюється Банком в односторонньому порядку.
Також, згідно зі змістом позову, відповідно до п. 8.20 п. 8 Розділу І Умов і правил з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав установлений за домовленістю кредитний ліміт у розмірі 8000,0 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Своєю чергою відповідачка взятих на себе зобов'язань за договором не виконала, своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надавала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08.09.2025 становить 16958,28 грн.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту: тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту від 0 до 500000,0 грн; строк кредитування 25 років з правом автоматичного продовження; спосіб та строк надання кредиту кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту - протягом одного дня; пільгова процентна ставка 0,00001%; базова процентна ставка 3,1% в місяць (37,2% річних); тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 36668,07 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 136668,07 грн; реальна річна процентна ставка 44,26%.
Пеня: не передбачено.
Штрафи: санкції за порушення зобов'язання за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів: штраф у розмірі 50,0 грн; від 31 до 90 днів: штраф у розмірі 100,0 грн; від 91 до 120 (210) днів: штраф, що розраховується за формулою: 100,0 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідно до календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001 % річних (а. с. 18 зворот-19).
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 08.09.2025 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 10882,79 грн, заборгованість за пенею - 2414,69 грн (нарахована за період з 01.03.2025-08.09.2025), заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 3660,80 грн (нарахована за період з 01.06.2025-01.09.2025) (а. с. 10-11).
Відповідно до виписки про рух коштів по картці НОМЕР_1 відповідачки від 08.09.2025 суд установив, що відповідачка регулярно користувалась кредитними коштами, періодично погашала суму заборгованості за наданим кредитом, зокрема, в частині сплати процентів (а. с. 13).
Також, суд установив, що загальна заборгованість за кредитним Договором позивачем сформована із суми фактично використаних коштів та процентів за їх користування, нарахованих відповідно до погоджених сторонами Договору умов.
Згідно з довідкою про розмір встановленого ліміту 09.05.2024 встановлено суму кредитного ліміту у розмірі 8000,0 грн (а. с. 22).
Отже, заявлений до стягнення залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 10882,79 грн сформовано позивачем із тіла кредиту (фактично використаних відповідачкою коштів) та прострочених процентів за користування кредитом.
На підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості Банк надав розрахунок заборгованості, здійснений відповідно до погоджених умов договору про надання банківських послуг, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Умови користування кредитними коштами «Чорна карта monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, виписку про рух коштів по рахунку відповідачки тощо.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам у цій справі та позовним вимогам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Нормами статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цьому випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Так, у Договорі містяться конкретні умови використання кредитних коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідачка ОСОБА_1 ознайомилась і які прийняла шляхом підписання відповідного Договору.
Отже, суд установив, що відповідачка була ознайомлена з указаними у Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодилась, періодично здійснювала погашення кредитної заборгованості.
Розмір заборгованості Банк обґрунтував наданим розрахунком такої заборгованості, копією підписаної відповідачкою анкети-заяви, Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Умовами користування кредитними коштами «Чорна карта monobank», паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank, випискою про рух коштів тощо.
Отже, суд установив, що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за наданим кредитом у розмірі 10882,79 грн відповідає погодженим сторонами умовам Договору.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором у загальному розмірі 10882,79 грн підлягають задоволенню.
Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надала.
З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення загального залишку заборгованості за наданим кредитом у розмірі 10882,79 грн.
Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за Договором в частині суми нарахованої пені в розмірі 2414,69 грн та заборгованості за порушення грошового зобов'язання у розмірі 3660,80 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявляючи до стягнення 3660,80 грн як заборгованість за порушення грошового зобов'язання, позивач обгрунтував такі вимоги змістом п. 8.20 п. 8 Розділу І Умов, згідно з якими сторони Договору погодили, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Тоді як з умов Договору і паспорта споживчого кредиту суд установив, що заявлена до стягнення сума пені у розмірі 2414,69 грн є штрафом за порушення терміну сплати обов'язкових платежів. Своєю чергою нарахування пені не передбачено.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в цьому випадку законодавством позичальника звільнено від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних зобов'язань та звільнено від обов'язку сплати заборгованості за порушення грошового зобов'язання, яка нарахована відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України, оскільки такі нараховані після укладення кредитного договору з 09.05.2024 та під час дії воєнного стану в Україні.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені (штрафу) у розмірі 2414,69 грн та заборгованості за порушення грошового зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України у розмірі 3660,80 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1943,19 грн (а. с. 45).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272- 274, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 09.05.2024 у розмірі 10882,79 грн.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1943,19 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Універсал Банк» (місце знаходження за адресою: вул. Оленівська, 23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352).
відповідачка - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ