Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/7666/25
номер провадження 2/215/3199/25
09 грудня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.
при секретарі Болдирєвій А.О.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/7666/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив
Описова частина
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.12.2003. Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні стосунки припинили у лютому 2025 року, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують. Позивач вважає, що шлюб має формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам, з огляду на викладене, просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою суду від 16.09.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.10.2025.
30.09.2025 представник відповідача - адвокат Новіцька М.М. подала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач з позовними вимогами про розірвання шлюбу не погоджується та просить надати строк для примирення 6 місяців, оскільки вважає за можливе збереження сім'ї та подальше спільне життя з позивачем. Звертає увагу суду на те, що сторони в зареєстрованому шлюбі перебувають більше двадцяти років, відповідач впевнений, що зможе налагодити відносини з позивачем та не бажає приймати поспішних безповоротних рішень, щодо розірвання шлюбу, оскільки має до позивача почуття поваги та любові.
06.10.2025 представник позивача - адвокат Гуркін Є.В. подав на адресу суду через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача. Крім того зазначив, що позовні вимоги підтримує та надання строку на примирення не потребує.
16.10.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 04.11.2025.
23.10.2025, 18.11.2025 та 24.11.2025 на адресу суду через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заяви представника відповідача - адвоката Новіцької М.М., в яких остання просить проводити розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача. Крім того зазначила, що проти позовних вимог сторона відповідача заперечує та просить надати термін для примирення 6 місяців та відкласти розгляд справи.
04.11.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 18.11.2025.
18.11.2025 розгляд справи відкладено на 09.12.2025, у зв'язку з неявкою сторін.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без їх участі та задовольнити позов. Крім того, зазначив що надання строку на примирення не потребує, проти винесення заочного рішення судом не заперечує.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, представник відповідача подала до суду заяву, в якій зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає, просила суд розглянути справу без їх участі та надати строку на примирення 6 місяців.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 грудня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що 12 грудня 2003 року складено відповідний актовий запис за №557. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с. 7).
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Вирішуючи вимоги відповідача про надання подружжю терміну на примирення, суд зазначає наступне.
Позивач в позовній заяві вказала, що шлюбні відносини припинили у лютому 2025 року, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують, спільних неповнолітніх дітей не мають. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам, на розірванні шлюбу наполягає. В заяві від 06.10.2025 представник позивача зазначив, що надання строку на примирення не потребують.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначила, що відповідач заперечує проти розірвання шлюбу та просила надати строк на примирення 6 місяців, посилаючись на те, що відповідач вважає за можливе збереження сім'ї та подальше спільне життя з позивачем. Зазначає, що сторони в зареєстрованому шлюбі перебувають більше двадцяти років, відповідач впевнений, що зможе налагодити відносини з позивачем та не бажає приймати поспішних безповоротних рішень, щодо розірвання шлюбу, оскільки має до позивача почуття поваги та любові.
Судом встановлено, що позивач не бажає миритися з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу про що вказала в заяві.
Надання подружжю терміну на примирення всупереч бажанню позивача суперечитиме закону та моральним засадам суспільства, оскільки примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Також судом враховується, що після звернення позивача з даним позовом до суду, а саме 15.09.2025, відповідач не примирився з позивачем, докази на спростування даної обставини відповідачем до матеріалів справи не подано.
Судом враховується відсутність у подружжя спільних неповнолітніх дітей, тривалість окремого проживання, а також що протягом цього терміну подружжя не примирилося.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених фактичних взаємин подружжя, відсутні підстави для надання терміну для примирення, оскільки такі дії не зможуть привести до збереження сім'ї, а матимуть виключно формальний характер. Тому суд не вбачає підстав для надання подружжю терміну на примирення.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як позивач не має наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 968,44 гривень судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 56, 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 27, 28, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України,
ухвалив
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 12 грудня 2003 року Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що 12 грудня 2003 року складено відповідний актовий запис за №557, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 44 копійки судового збору, сплаченого при поданні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя