Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/9379/25
номер провадження 3/215/3335/25
11 грудня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №950958 від 04.12.2025, 29.11.2025 о 22:46 год. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не контролювала місце знаходження її доньки, чим порушила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» №2475-ХІІІ від 03.07.2018р.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, щиро розкаялася та пояснила, що 29.11.2025 о 20-00 год. повернувшись додому після роботи побачила, що доньки не має вдома. Вона почала телефонувати їй на мобільний телефон, однак виявила, що остання залишила його вдома. Після вона разом зі своїми знайомими пішли її шукати, однак пошук не дав результатів, тому вона зателефонувала до поліції. В подальшому вона знайшла доньку на подвір'ї будинку в якому вони проживають. Просила суд суворо не карати.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП України, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що 29.11.2025 о 22:46 год. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не контролювала місце знаходження останньої.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №950985 від 04.12.2025 (а.с. 3); рапортом уповноваженої службової особи ВП № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Довженка О. зареєстрованим в інформаційно-телекомунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України журналі єдиного обліку Управління № 5 КРУП ГУНП 29.11.2025 № 23423 (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 7, 17); копією свідоцтва про народження (а.с. 13).
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння винної.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховуючи вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин та враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, шкоди при вчиненні адміністративного правопорушення заподіяно не було, суспільно-небезпечних наслідків не настало, тому вважаю, що останню слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 33, 34, 251, 252, 268, 280, 283-285 КУпАП,
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя