Справа № 192/2517/25
Провадження № 1-кп/192/214/25
Іменем України
"17" грудня 2025 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025042160000443, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2025 року відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мала-Калинівка Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має повну середню освіту, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не військовозобов'язаний, громадянин України, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , достовірно знаючи що відповідно до Указу Президента України № 64/22 від 24 лютого 2022 року на території України впроваджено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу, 06 серпня 2025 року приблизно о 23 годині 00 хвилин проходив біля будинку АДРЕСА_2 де звернув увагу що на території вказаного подвір'я, яке належить його знайомому - ОСОБА_5 , відсутній автомобіль. У зв'язку з вказаним ОСОБА_3 вважав, що в домоволодінні відсутній господар, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Після цього, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, зайшов через неогороджену частину паркану на територію домоволодіння, де шляхом пошкодження вікна потрапив до житлового будинку, в якому побачив дриль електричну марки «ПРОТОН ДЭ 420» вартістю 403 гривні 00 копійок, лобзик електричний марки «ПРОТОН» ПЛЭ-80 вартість 580 гривень, вуличну камеру 4 G SCO2-G вартістю 1 949 гривень 35 копійок, індукційну плиту Rainberg RB-811 вартістю 1 043 гривні 83 копійки, які належать ОСОБА_5 та визначив їх об'єктами свого злочинного посягання.
Після чого, перемістивши вказане майно до сумки, знайденої в будинку, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3 976 гривень 18 копійок.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду показання, згідно яких він не може пояснити причини здійснення крадіжки. Проте вказав, що побачив відсутність автомобіля біля будинку потерпілого та приблизно о 23 годині 06 серпня 2025 року вирішив здійснити крадіжку. Для чого щоб потрапити у будинок він вийняв вікно, заліз у будинок, де побачив електроприлади. Взяв їх та поклав в пакет, який знайшов у будинку. З будинку вийшов через двері, які відчинив із середини. Викрадене майно приніс додому, де його вилучили працівники поліції через пару днів. У скоєному каявся, вибачився перед потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що будинок має відео нагляд, а відповідний застосунок надсилає на його мобільний телефон фото осіб, які підходять до будинку. Так, 06 серпня 2025 року він поїхав в гості до матері та йому о 23 годині 04 хвилин надійшло фото із зображенням обвинуваченого. Приїхавши додому потерпілий виявив безлад в будинку, пошкодження вікна та крадіжку належного йому майна. Претензій до обвинуваченого не має, оскільки викрадене майно перебуває у відділенні поліції, звідки він має намір його забрати.
Враховуючи те, що прокурор, обвинувачений та потерпілий не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, постановив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет кримінального правопорушення і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття. Вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.
Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставин, які пом'якшують покарання вказано щире каяття, а обставини, які обтяжують покарання не зазначені.
Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного вважає, що в даній справі наявна така обставина, яка пом'якшує покарання, як щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює вчинок, вибачився перед потерпілим в судовому засіданні.
Також суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, які обтяжують покарання.
При призначенні покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, в реєстрі наркологічних та психіатрично-хворих не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку не можливе без його ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням обов'язків, згідно ст. 76 КК України, оскільки він свою вину визнав, відшкодував завдані збитки. В цій частині суд погоджується з висновком, який викладений в Досудовій доповіді.
При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно постанови про приєднання речей до кримінального провадження як речових доказів від 08 серпня 2025 року дриль електричну марки «ПРОТОН ДЭ 420», лобзик електричний марки «ПРОТОН» ПЛЭ-80, вуличну камеру 4 G SCO2-G , індукційну плиту Rainberg RB-811 визнано речовими доказами, які залишено на зберігання в камері схову ВП № 1 ДРУП № 1.
Суд вважає, що такі речові докази слід повернути потерпілому, оскільки він є їх власником.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню склали 9 805 гривень 40 копійок. Вказані витрати підтверджуються Довідками про витрати на проведення товарознавчих та дактилоскопічної експертиз та підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази: дриль електричну марки «Э 420», лобзик електричний марки «ПРОТОН» ПЛЭ-80, вуличну камеру 4 G SCO2-G , індукційну плиту Rainberg RB-811 повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 9 805 (дев'ять тисяч вісімсот п'ять) гривень 40 копійок документально підтверджених витрат на залучення експерта в дохід державного бюджету.
Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме - запобіжний захід до набрання вироком законної сили - не застосовувався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому.
Суддя ОСОБА_1