справа № 179/1451/25
провадження № 2/179/769/25
16 грудня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Голобородько Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
01 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №641579949 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримала кредит на свою банківську картку в розмірі 8100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №247 від 05.09.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №1 від 27.05.2024, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 за договором факторингу, від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38547,42 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі боржників Б/н від 08.017.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачу Реєстру Боржників за Договором факторингу.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Відповідач не виконала свого обов'язку та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
На момент подання позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 38547,42 грн., яка складається з наступного: 8100 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 30447,42 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №641579949 від 01.07.2023 у розмірі 38547,42 грн. та понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
Ухвалою суду від 22.10.2025 за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «Райффайзен банк» докази.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.07.2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua укладено Договір кредитної лінії №641579949 (а.с.19 зворот - 28).
Згідно з п.2.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п.п.1.1.3 Договору дисконтний період кредитування або Дисконтний період - період користування кредитом, протягом якого Позичальник має право отримувати нові Транші у межах встановленого кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку кредитування.
Згідно з п.2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 8100 грн 01.07.2023.
Відповідно до п.7.1 Договору, сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми заборгованості за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 31.07.2023, а саме - протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу позичальником.
Відповідно до п.7.2 Договору в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернення позичальником не пізніше протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
- закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договору (п.п.7.2.1 Договору);
- дострокового припинення дії договору, в порядку, передбаченому п.9.1.1.2, або п.9.1.17 (п.7.2.2 Договору).
Відповідно до п.7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 31.07.2028.
Відповідно до п.7.4 Договору проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:
7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;
7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Відповідно до п.8.3 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:
8.3.1. за період від дати видачі кредиту до 31.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 270,10 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,74 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним (далі - дисконтна процентна ставка);
8.3.2. у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 Договору дії щодо продовження дисконтного період (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 31.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процентна ставка).
Відповідно до п.8.4 Договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 п'яти років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Відповідно до п.12.4 Договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання, позичальник зобов'язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.265 ЦК України.
В Паспорті споживчого кредиту, підписаному електронним підписом одноразовим ідентифікатором, також зазначена інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с.18-19).
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV3D94C, який було відправлено їй на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений у кредитному договорі.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», редакція яких діє з 09.06.2023 (а.с.14-17).
ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 8100 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2023 та довідкою, виданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.39,41).
В порядку витребування доказів АТ «Райффайзен Банк» надав суду інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 . Відповідно до виписки по картковому рахунку (банківська картка № НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_1 вбачається, що 01.07.2023 було зараховано грошові кошти у розмірі 8100 грн. (а.с.126-127).
Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у розмірі 8100 грн. знайшов своє підтвердження
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Договір факторингу №28/1118-01 (а.с.51-54).
Пунктом 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором.
Відповідно до пункту 1.3 Договору факторингу №28/1118-01, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу №28/1118-01 встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу №28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно п. 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Таким чином, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, як і виникнуть у Клієнта в майбутньому (майбутня вимога).
28 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 8.2 договору в наступній редакції: «Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором». (а.с. 56 звор. бік).
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021, в додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції , проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. (а.с. 57-60).
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. (а.с. 62).
31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 62 звор. бік).
31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 63).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №247 від 05.09.2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №641579949 (а.с.46-48З).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №247 від 05.09.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, підписаного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони підтверджують, що станом на 31.12.2023 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №247 від 05.09.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.50).
27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №27/0524-01, згідно з умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.64-68).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 з кредитним договором №641579949 (а.с.69-70).
Відповідно до платіжної інструкції від 30.05.2024 №6617 ТОВ «ФК «Олайн Фінанс» перераховано на рахунок ТОВ «Таліон плюс» оплату за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимог №1 від 27.058.2024 та договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 (а.с.71).
08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, зазначені у Реєстрах боржників (а.с.72-76).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №641579949 від 01.07.2023 (а.с.77-78).
Відповідно до платіжних інструкцій від 17.07.2025 №297, від 12.08.2025 №316, від 13.08.2025 №319 ТОВ «ЕЙС» перераховано на рахунок ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» оплату за фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с.80-81).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Кредитним договором №641579949 від 01.07.2023 заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.09.2023 становила 18271,50 грн., та складається із заборгованості по кредиту - 8100 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 10171,50 грн. (а.с.82-83).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором №641579949 від 01.07.2023 заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2024 становить 38547,42 грн. та складається із з заборгованості по кредиту - 8100 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом -30447,42 грн (а.сю84-85).
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №641579949 від 01.07.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 31.07.2025 складає 38547,42 грн у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 8100 грн., прострочена заборгованість за процентами 30447,42 грн. (а.с.86).
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №341579949, який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV3D94C.
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов договору.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Підписавши вказаний договір, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
TOB «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в загальній сумі 8100 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.
Судом встановлено, що в порушення умов укладеного кредитного договору, відповідач не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступленням права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)(стаття 1077ЦК України).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року та додатковими угодами до даного договору строк дії договору факторингу було продовжено неодноразово, остаточно строк дії договору додатковою угодою було продовжено до 31 грудня 2024 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п.1.5 договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до договору.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.
Надана копія договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року та додаткових угод до договору факторингу, а також реєстр прав вимоги №247 від 05.09.2023 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».
27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №27/0524-01, згідно з умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 .
В подальшому, 08.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Копія договорів факторингу № 27/0524-01від 27.05.2024 та реєстру прав вимоги від 27.05.2024 містять підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс".
Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Ейс» (договір факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстру боржників, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до нового кредитора - ТОВ «ЕЙС».
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані позивачем докази в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти за договором про відкриття кредитної лінії №641579949 від 01.07.2023 у розмірі 8100 грн. на умовах, визначених договором. Проте взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернула та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК» ЕЙС» в загальному розмірі 38547,42, з яких 8100 грн - заборгованість по тілу кредиту та 30447,42 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»; Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №0907/25-01 від 09.07.2025; додаткову угоду №25770731529 до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025; Акт прийому передачі наданих послуг від 17.07.2025 на загальну суму 7000 грн., у тому числі: складання позовної заяви 5000 грн, вивчення матеріалів справи 1000 грн, надання підготовка адвокатського запиту щодо отриманні інформації 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 500 грн; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І. №4956 від 24 квітня 2012 року (а.с.87-92).
Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують витрати позивача на правничу допомогу.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, відсутність клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про повне задоволення вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с.1).
Керуючись ст.ст.12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №641579949 від 01.07.2023 в сумі 38547,42 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот сорок сім грн. 42 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на оплату судового збору в сумі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн.40 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. (сім тисяч грн.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м.Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Ю.Кравченко