Єдиний унікальний номер 205/661/19
Номер провадження1-кп/205/409/25
Провадження №1-кп205\409\25
Справа №205\661\19
17 грудня 2025 року Новокодацький районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12018040690002939 від 10 листопада 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не засудженого; офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , 09 листопада 2018 року, близько 14 години, перебував біля буд.18 по пр.Івана Мазепи, в м.Дніпро, де у особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, придбав електричний детонатор типу ЕДП, який поклав у ліву внутрішню кишеню куртки та почав носити його при собі, пересуваючись вулицями міста Дніпро. В той же день, тобто 09 листопада 2018 року, в період часу з 18 години 15 хвилин до 18 години 35 хвилин, у службовому приміщенні супермаркету «Варус», за адресою: м.Дніпро, пр.Івана Мазепи 58, працівниками поліції під час поверхневого огляу, у обвинуваченого ОСОБА_4 було виявлено та вилучено металевий дріт, вкритий гумовим покриттям синього кольору, який кріпиться до металевого предмету циліндричної форми срібного кольору, який відноситься до категорії боєприпасів, є електричним детонатором типу ЕДП, виготовленим промисловим способом, придатним для здійснення вибуху, який він придбав та носив без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю, у вчинено щиро покаявся та пояснив суду, що 09 листопада 2018 року, вдень, біля буд.18 по пр.Івана Мазепи, у раніше знайомої йому особи, він придбав без передбаченого законом дозволу електричний детонатор, який став носити при собі до 18 години 15 хвилин, коли він був у нього вилучений працівниками поліції у приміщенні магазину «Варус», розташованому по пр.Івана Мазепи 58.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 а також попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі, оскільки більш м'які види покарання не зможуть забезпечити досягнення його мети, а виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Таким чином, з огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, який орієнтував суд на застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 715 грн.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової вибухово-технічної експертизи №33\5.2\517 від 20 грудня 2018 року в розмірі 715 гривень.
Речові докази по справі: DVD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1