Справа № 199/12233/25
(3/199/6362/25)
іменем України
17.12.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП- НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , раніше притягнутого до адміністративної відповідальності постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 06.05.2024, яка відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 залишити без змін,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП,
09.12.2025 в провадження судді Щербини-Почтовик І.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшла справа 199/12233/25, яка з 05.09.2025 перебувала в провадженні судді Корнєєвої В.В. призначалась до судового розгляду на 06.10.2025 та не була розглянута. У зв'язку із закінченням строку відрядження судді Корнєєвої В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справ.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024, змінено з 7 жовтня 2024 року територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
Так, судом встановлено, що 13.07.2025 о 10.50 годині біля будинку №32 по вулиці Маяковського у місті Білозерське, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 111930» державний номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер Alcotest». Результат огляду позитивний складає - 1,72‰. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 821550, 13.07.2025 о 10.50 годині біля будинку №32 по вулиці Маяковського у місті Білозерське, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 111930» державний номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер Alcotest». Результат огляду позитивний складає - 1,72‰. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з висновком приладу ДРАГЕР, за яким результат проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння виявився позитивним - 1.72‰.
Відповідно до Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з застосуванням спеціального технічного пристрою, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці, результат якого склав 1.72‰ та погодився з його результатом, про що свідчить його особистий підпис.
Одночасно слід зазначити, що викладені обставини підтверджуються наявним в матеріалах провадження відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого зокрема вбачаєтьсь, що будь - яких порушень прав ОСОБА_1 не було. Про факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 111930» державний номерний знак НОМЕР_2 свідчить відеозапис з бодікамери поліцейського, з якого вбачається момент зупинки транспортного засобу (з 00 хвилини 01 секунди по 00 хвилину 40 секунду відеозапису №2), де саме ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні транспортного засобу (00 хвилина 53 секунда відеозапису №2), після чого вбачається, що саме ОСОБА_1 виходить з водійського сидіння транспортного засобу (01 хвилина 31 секунда відеозапису №2). ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольних напоїв напередодні поїздки (02 хвилина 36 секунда відеозапису). ОСОБА_1 особисто погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а пройшовши огляд - погодився із його результатом 1,72‰ (01 хвилина 32 секунда відеозапису №3) .
За таких обставин дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вчинено повторно протягом року. Оскільки, як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 є особою раніше притягнутою до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 06.05.2024, а постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 поновлено особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Постанову судді Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення;2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;3) про закриття справи.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту з позбавлення права керувати транспортними засобами.
Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Призначення ж більш м'якого виду адміністративного стягнення, не буде сприяти вихованню ОСОБА_1 враховуючи той факт, що він раніше вже неодноразово притягався за аналогічні правопорушення, та систематично продовжує їх вчиняти, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив адміністративне правопорушення.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що як джерело права суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Оскільки рішенням Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 року та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо негайного виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді арешту, вважаю за необхідне дану постанову про накладення стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання після набрання нею законної сили, а строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання особи.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Постанову звернути до виконання після набрання нею законної сили.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 , відраховувати з моменту його затримання.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик