ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.12.2025Справа № 910/10350/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-Безалкогольний комбінат Дніпро"
до Фізичної особи-підприємця Гули Вадима Вікторовича
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-Безалкогольний комбінат Дніпро" (далі - ТОВ "АБК Дніпро", позивач) до Фізичної особи-підприємця Гули Вадима Вікторовича (далі - ФОП Гули В.В., відповідач) про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 131-ДК-АБКД вiд 15.02.2024 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим відповідача виникла заборгованість у сумі 31 796,52 грн. Крім того позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 12 368,79 грн, інфляційні втрати у сумі 5 562,46 грн та 3% річних у сумі 1 314,10 грн, що разом становить 51 041,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзив на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк, без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними у матеріалах справи доказами. Отже, враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.02.2024 між ТОВ "АБК Дніпро" (постачальник) та ФОП Гула В.В. (покупець) укладено договір поставки № 131-ДК-АБКД (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідно до заявок покупця, здійснювати поставку товару, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних.
Найменування (асортимент), ціна і кількість товару вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Всі видаткові накладні, що укладені сторонами в період строку дії цього договору, є видатковими накладними, що укладені сторонами в рамках та на виконання цього договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.02.2024) покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, вказаними у видаткових накладних на дану партію товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця, якщо представник покупця не зазначив дату у видатковій накладній, - то дата оформлення (складання) видаткової накладної постачальником.
У п. 2.5 договору сторони погодили, що при наявності у покупця заборгованості з оплати декількох видаткових накладних першою оплачуються видаткова накладна, виписана більш ранньою датою. При цьому постачальник має право відносити платежі, здійснені покупцем з порушенням умов цього договору, на власний розсуд в рахунок оплати накладних, виписаних більш ранньою датою, незалежно від призначення платежу, зазначеного покупцем у платіжних дорученнях.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. В разі, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про розірвання договору в зв'язку з його закінченням, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах щорічно.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31 796,52 грн на підтвердження чого до матеріалів справи долучені видаткові накладні: № 945 від 27.02.2024, № 946 від 27.02.2024, № 947 від 27.02.2024, № 969 від 27.02.2024, № 970 від 27.02.2024, № 971 від 27.02.2024, № 1652 від 18.04.2024, № 1654 від 18.04.2024, № 1664 від 18.04.2024.
Видаткові накладні підписані представниками обох сторін.
На підтвердження факту поставки позивачем також долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, які місять підпис відповідача про отримання товару.
Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 31 796,52 грн основного боргу, а також пені у сумі 12 368,79 грн, інфляційних втрат у сумі 5 562,46 грн та 3% річних у сумі 1 314,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вже зазначалось, у п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.02.2024) покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 31 796,52 грн, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 5 562,46 грн інфляційних втрат та 1 314,10 грн 3% річних.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5 562,46 грн інфляційних втрат та 1 314,10 грн 3% річних.
Також позивачем заявлено до стягнення 12 368,79 грн пені.
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
У п. 4.1 договору сторони погодили, що у разі прострочення покупцем оплати товару (порушення п. 2.2 договору), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу, за кожен день прострочення грошового зобов'язання до повного погашення боргу покупцем.
Розрахунок пені на суму 12 368,79 грн є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гули Вадима Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-Безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, смт Царичанка, вул. Царичанська, буд. 168, ідентифікаційний код 36710304) основну заборгованість у розмірі 31 796 (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн 52 коп., пеню у розмірі 12 368 (дванадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн 79 коп., 3% річних у розмірі 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн 10 коп., інфляційні витрати у розмірі 5 562 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят два) грн 46 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Котков