Справа № 909/1354/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про залишення позовної заяви без руху (вх.№20404/25 від 12.12.2025), у справі
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.08.2023 по 12.11.2025 у розмірі 15539436,00 грн, 603506,56 грн - компенсації втрати частини заробітку, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та 82500,00 грн - моральної шкоди,
за участі:
від позивача: ОСОБА_1 , Чишинська Анна Володимирівна,
від відповідача: не з'явилися,
встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.08.2023 по 12.11.2025 у розмірі 15539436,00 грн, 603506,56 грн - компенсації втрати частини заробітку, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та 82500,00 грн - моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
12.12.2025 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх.№20404/25 від 12.12.2025).
В поданому клопотанні зазначає про те, що позивач звертаючись з даними позовом до суду не звертається за захистом права чи інтересу, яке випливало би із статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, тобто позов не зачіпає обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, а тому при зверненні з даним позовом до суду останньому потрібно було сплатити судовий збір в передбаченому законом розмірі. Просить суд врахувати практику Великої Палати Верховного Суду встановлену у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про залишення позовної заяви без руху суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.08.2023 по 12.11.2025 у розмірі 15539436,00 грн, 603506,56 грн - компенсації втрати частини заробітку, у зв'язку з порушенням строків їх виплати та 82500,00 грн - моральної шкоди.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючи до суду з даним позовом, позивачем не надано суду документи, які підтверджують сплату судового збору.
При поданні позовної заяви позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому зазначено, що відповідно до приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Зазначає, що позивач є учасником бойових дій, тому, враховуючи значний розмір суми судового збору, а також, те що право на працю, її оплату, є невід'ємною частиною прав належних особі, в тому числі і учасникам бойових дій, позивач звільняється від сплати судового збору.
Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Однак, щодо застосування вищенаведеної норми, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, викладено наступний правовий висновок: "зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні".
Також, у постанові від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
Щодо підстави звільнення від сплати судового збору, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір», суд зазначає наступне.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, викладено правовий висновок, про те, що звільнення від сплати судового збору, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 КЗпП України, мають різну правову природу. Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією; він не входить до структури заробітної плати.
Згідно висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2025 у справі №489/6074/23, виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника. Саме така компенсаційна природа дозволяє застосувати загальні принципів права, зокрема пропорційності, та обґрунтовує можливість судового контролю за співмірністю розміру компенсації. Законодавчі положення, внесені Законом № 2352-IX, не змінили правової природи цього заходу відповідальності з компенсаційного на каральний.
За наведеного, враховуючи, що позивач звернувся з даними позовом до суду не за захистом права чи інтересу, яке випливає із статті 12 Закону № 3551-XII, суд дійшов до висновку про те, що позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір». Також позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, враховуючи, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є складовою зарплати, а має компенсаційний характер. Відповідно і інші заявлені у позові похідні майнові вимоги підлягають оплаті судовим збором.
Таким чином, судом після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно з ч.11 ст.176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.13 ст. 176 ГПК України).
Керуючись статтями 6, 164, 172, 174, 176, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.08.2023 по 12.11.2025 у розмірі 15539436,00 грн, 603506,56 грн - компенсації втрати частини заробітку, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та 82500,00 грн - моральної шкоди - залишити без руху.
2. Позивачу у 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 194705,31 грн.
3. Роз'яснити позивачу положення частин 12, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
4. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на вебсторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Повна ухвала підписана 17.12.2025.
Суддя Неверовська Л.М.