ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1184/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес Ойл Логістик" (вх. № 20195/25 від 10.12.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес Ойл Логістик"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд"
про стягнення заборгованості в сумі 261 882,08 грн, з них: 88 156,86 грн - пені, 33 024,32 грн - інфляційних втрат, 60 531,30 грн - 20 % річних, 80 169,60 грн - штрафу
представники сторін в судове засідання не з'явились
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тес Ойл Логістик" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 261 882,08 грн, з них: 88 156,86 грн - пені, 33 024,32 грн - інфляційних втрат, 60 531,30 грн - 20 % річних, 80 169,60 грн - штрафу.
Рішенням від 03.12.2025 Господарський суд Івано-Франківської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес Ойл Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" про стягнення заборгованості в сумі 261 882,08 грн, з них: 88 156,86 грн - пені, 33 024,32 грн - інфляційних втрат, 60 531,30 грн - 20 % річних, 80 169,60 грн - штрафу - задовольнив.
09.12.2025 через систему "Елетронний суд" позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу за вх. № 20195/25 від 10.12.2025. У заяві просить відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
15.12.2025 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання (вх.№20518/25 від 15.12.2025) про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій просить зменшити розмір витрат до 10 000,00 грн. В обґрунтування клопотання зазначено, що розмір витрат є завищеним і не відповідає жодним критеріям розумності, а тому просить суд зменшити їх розмір.
В судове засідання представники сторін не з'явились. Про розгляд заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до справи Довідки Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2025 про доставку електронного листа (ухвали від 11.12.2025) в їх електронні кабінети.
З урахуванням приписів ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне розглянути вказану заяву позивача без участі представників сторін.
Розглянувши заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, дослідивши докази по ній, надавши доказам належної правової оцінки, суд прийшов до висновку про часткове відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Оскільки з ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
У позовній заяві позивач заявив орієнтовні витрати на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн та заявив клопотання про подання доказів їх понесення у встановленому законодавством порядку та строк, який визначений ч.8 ст.129 ГПК.
Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є предметом розгляду, подана позивачем до суду у строк визначений приписами ч.8 ст. 129 ГПК України.
В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копії наступних документів: копію Договору про надання правничої допомоги №04/08/25-1 від 04.08.2025; - копію ордеру серія АІ №1956621 від 11.09.2025; - копію Акту надання послуг №5 від 30.09.2025, - копію рахунку на оплату №5 від 04.09.2025; - копію платіжної інструкції №32 від 18.09.2025 на суму 50 000,00 грн.
Так, 04.08.2025 між ТОВ «Тес Ойл Логістик» (по договору - клієнт/по справі - позивач) та Адвокатським бюро «Анни Фукс» (по договору - Бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги №04/08/25-1 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору Бюро зобов'язується надавати клієнту правничу допомогу, пов'язану з підготовкою документів та представництвом інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності - в Господарському суді м. Києва, Господарському суді Івано-Франківської області, Західному апеляційному господарському суді, Верховному суді, зокрема у у справі за позовом Клієнта до ТОВ «Західдорбуд» по Договору №С-16-59 від 20.22.2024 (надалі - Правнича допомога), а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану правничу допомогу на умовах, визначених цим Договором.
В п.1.1.Договору про надання правничої допомоги №04/08/25-1 від 04.08.2025 сторони погодили перелік послуг (етапів), що включає Правнича допомога по Договору.
Пунктом 1.4 Договору сторони визначили, що при виконанні кожного етапу Правничої допомоги (розгляд справи у відповідній судовій інстанції) сторони складають Акт прийому-передачі фактично наданої Правничої допомоги.
Відповідно до п.2.1 Договору сторони погодили, що вартість послуги по веденню справи та представництву інтересів клієнта в Господарському суді Івано-Франківської області складає 50 000,00 грн та сплачуються не пізніше 30 банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції.
Пунктом 2.2. Договору сторони встановили, що після винесення рішення судом першої інстанції Бюро протягом двох днів складає Акт приймання-передачі наданих послуг (надалі акт) та передає його клієнту для підписання.
30.09.2025, на виконання п.2.2. Договору сторонами підписано Акт надання послуг №5. Акт не містить деталізованого опису наданих послуг. Зміст наданих послуг складає «Правнича допомога» вартість якої становить 50 000,00 грн.
З урахуванням змісту складеного Акту наданих послуг та умов Договору про надання правничої допомоги №04/08/25-1 від 04.08.2025, зокрема його п.2.1., вартість наданих послуг в сумі 50 000,00 грн складає суму фіксованого гонорару за надані послуги у даній справі.
Представництво інтересів позивача в господарському суді зі сторони Бюро здійснювала адвокатка Рибак Алла Юріївна, повноваження якої підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1956621 від 11.09.2025 на підставі Договору про надання правничої допомоги №04/08/25-1 від 04.08.2025.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар, який в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 905/716/20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).
За практикою Верховного Суду (пункти 4.12-4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п.2 ч.5 ст.129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Оцінюючи розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд взяв до уваги те, що позов є спором незначної складності (справа є малозначною), не потребує значного часу для його вивчення та складання позовної заяви, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом та є однотипним спором відповідно до інших спорів. Надання правничої допомоги у справі полягало у підготовці та поданні позову до суду та участі представника в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції - 05.11.2025, тривалістю 10 хв.
Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката заявлених позивачем, що свідчить про завищений їх розмір до відкодування, а звідси і підстави для зменшення стягнення судових витрат до 10000,00 грн.
Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частинах 4 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема з урахуванням результату вирішення спору.
За наведеного, з урахуванням результату вирішення спору та заявленого клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема про відшкодування йому за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу розмірі 10000грн.
Керуючись ст.74, 86, 123, 124, 126, 129, 169, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес Ойл Логістик" (вх. № 20195/25 від 10.12.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" (вул. Майданська, буд.2, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78404, код 42836751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес Ойл Логістик" (бульвар Верховної Ради, буд.7, м. Київ, Київська область, 02100, код 44907923) 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Додаткове рішення підписано 17.12.2025.
Суддя С. М. Кобецька