Справа № 909/879/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
за результатами попереднього засідання
16.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи
про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
за участю:
від боржника: ОСОБА_2
від кредитора: ОСОБА_3
встановив, що фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою вх.№6404/25 від 21.07.25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Ухвалою від 24.07.25 заяву фізичної особи ОСОБА_1 вх.№6404/25 від 21.07.25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи залишено без руху; встановлено заявнику строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом надання суду:
- копії трудової книжки та відомостей про роботодавця ОСОБА_1 ;
- копій договорів №13-930228 від 25.01.25 та №13-913421 від 26.12.2024, укладених з ТОВ "Фінансова компанія "Нові кредити" (за наявності) ;
- документів з фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника, актуальної на дату подання заяви, із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати і періодів прострочення та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та припинення погашення заборгованості більше 50 відсотків протягом двох місяців.
30.07.25 представником фізичної особи - ОСОБА_1 подано суду заяву вх.№12610/25 про усунення недоліків, відтак ухвалою від 05.08.25 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 вх.№ 6404/25 від 21.07.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , підготовче засідання по розгляду заяви призначено на 26.08.25.
Ухвалою від 16.09.25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича, постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначено дату проведення попереднього засідання - 18.11.2025.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднене на офіційному веб-порталі Судової влади України 17.09.25 (номер публікації 77167).
10.10.25 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшла заява вх. №8896/25 від 10.10.25 про грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника ОСОБА_1 , у якій заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 19102,60грн грн. основного боргу, 4844,80 грн. судових витрат, 2051,44грн інфляційних втрат та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 13.10.25 заяву вх. №8896/25 від 10.10.25 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника прийнято до розгляду в попередньому засіданні та постановлено керуючому реструктуризацією боржника арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. розглянути заяву кредитора та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення попереднього судового засідання.
07.11.25 від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. надійшло клопотання вх.№18309/25 про долучення до матеріалів справи звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника та акт про результати інвентаризації майна боржника.
12.11.25 представником боржника за вх.№18568/25 подано суду уточнені декларації боржника за 2022-2025 роки.
14.11.25 від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. надійшло повідомлення вх.№18677/25 про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", у яких керуючий реструктуризацією частково визнає частково, у розмірі 2575,00грн, у зв'язку з недоведеністю на підставі допустимих й належних доказів та необґрунтованістю в частині розміру та строків нарахування процентів.
17.11.25 за вх.№18760/25 від представника боржника надійшли заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника ОСОБА_1 , у яких представник боржника не визнає грошові вимоги кредитора в частині стягнення нарахованих відсотків в сумі 6552,60 грн за кредитним договором -1 та 5250,00грн за кредитним договором -2, 2051,44 грн інфляційних втрат та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
В попереднє засідання керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Каратун Є.Є. не з'явився, відтак ухвалою від 18.11.25, зазначеною у відповідному протоколі судового засідання, відкладено попереднє засідання на 02.12.25.
02.12.25 попереднє засідання не відбулось у зв'язку з несправністю системи відеоконференцзв'язку, відтак попереднє засідання відкладено на 16.12.25.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За приписами ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк до Господарського суду Івано-Франківської області з грошовими вимогами до боржника звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп".
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.
За приписами ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитором є, зокрема, юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Розглянувши у попередньому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" вх. №8896/25 від 10.10.25, заслухавши учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
10.10.25 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшла заява вх. №8896/25 від 10.10.25 про грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника ОСОБА_1 , у якій заявник просив суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 19102,60грн грн. заборгованості за кредитом та відсотками, 4844,80 грн. судових витрат, 2051,44грн інфляційних втрат та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
18.11.25 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" направило суду додаткові пояснення вх.№18863/25, згідно яких заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 18960,40 грн заборгованості за кредитом та відсотками, 4844,80 грн. судових витрат, 2051,44грн інфляційних втрат та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
В підтвердження грошових вимог до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надало суду:
1) щодо заборгованості за Договором про споживчий кредит №9362032 від 27.03.2024 року: Договір про споживчий кредит №9362032 від 27.03.2024 року з додатками; графік платежів за договором №9362032 від 27.03.2024 року; квитанція №2442388536 від 27.03.24;
паспорт споживчого кредиту; платіжне доручення №12689789 від 27.03.24; відомість про нарахування та погашення за кредитом; договір факторингу №25092024 від 25.09.2024; повідомлення про відступлення права вимоги; акт прийому-передачі документів за договором факторингу №25092024 від 25.09.2024; платіжна інструкція №6 від 25.09.24;
2) щодо заборгованості за Договором позики № 77118 від 27.03.2024: Договір позики № 7118 від 27.03.2024 з додатками; платіжну інструкцію від 27.03.24; паспорт споживчого кредиту; довідку-розрахунок по кредиту; договір факторингу №291024 від 29.10.24 з додатками.
У постанові від 17.12.2020 (справа № 278/2177/15-ц) Верховний Суд дійшов висновків про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Верховний Суд наголосив на тому, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Щодо заборгованості за Договором про споживчий кредит №9362032 від 27.03.2024, суд встановив, що між Боржником та ТОВ "Мілоан" (далі - Кредитодавець) укладено Договір про споживчий кредит №9362032 від 27.03.2024 року (далі - Кредитний договір-1) в порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 6000,00 грн. (п. 1.1, 1.2. Кредитного договору-1).
Згідно з п.1.3 Кредитного договору -1 кредит надається загальним строком на 105 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів.
Згідно з п.1.3.2. Кредитного договору-1 поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 10.07.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору-1 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1350,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до п. 1.5.3. Кредитного договору-1 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 12420,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Згідно з п.1.5.2 Кредитного договору-1 після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
У свою чергу відповідно до розділу "Терміни та визначення" Кредитного договору-1 зазначено, що Комісія за управління та обслуговування кредиту - винагорода, що сплачується Позичальником у випадку пролонгації строку кредитування за ініціативою Позичальника відповідно до п.2.3 Договору, та пов'язана з необхідністю управління та обслуговування кредиту Кредитодавцем (білінг, сервісні повідомлення, актуалізація інформації в особистому кабінеті Позичальника, тощо) протягом додаткового періоду (строку пролонгації) та понад строк, з якого виходив Кредитодавець при укладенні цього договору.
Відповідно до пп. 2.3.1. п. 2.3. Кредитного договору-1 позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії , передбачені цим п. 2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, в розмірі, що визначається змістом додаткового договору/додаткової угоди, що підписується Позичальником у зв'язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за Договором (якщо передбачено додатковою угодою/договором). Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додаткового договору/додаткової угоди.
Відповідно до п.3.2.6 договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
За змістом п. 7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п. 1.3, п. 1.4 договору. Якщо станом на цю дату зобов'язання позичальника та/або кредитора залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Кредитний договір - 1 підписано позичальником 27.03.24 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 605735.
Як вбачається із платіжного доручення №126689789 від 27.03.2024, на виконання умов Кредитного договору-1 ТОВ "Мілоан" перерахувало ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 6000 грн 00 коп., що не заперечується боржником.
Згідно відомості ТОВ "Мілоан" за період з 27.03.24 по 25.09.24 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 4200,00 грн; 6552,60 грн - заборгованість за процентами; 600,00 грн - заборгованість за комісією.
На підставі Договору факторингу №25092024 від 25.09.2024 (далі за текстом - Договір), укладеного між ТОВ "Мілоан" (клієнт) та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (фактор), права вимоги за Кредитним договором-1 передано ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".
Згідно з п.1.1 Договору клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно з п. 2.1.3 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Відповідно до платіжної інструкції №6 від 25.09.24 ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" сплатило ТОВ "Мілоан" 585562,98грн.
25.09.24 сторони підписали акт приймання-передачі документів за Договором.
Згідно з Реєстром боржників № 1 до Договору факторингу № 25092024 від 25.09.2024, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором-1 на загальну суму 11352,60 грн, а саме: 4200,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 6552,60 грн - заборгованості за процентами; 600,00 грн - заборгованості за комісією.
Щодо заборгованості за Договором позики № 77118 від 27.03.2024, судом встановлено, що між Боржником та ТОВ "Сіроко Фінанс" (далі - Кредитодавець) укладено Договір позики № 77118 від 27.03.2024 (далі - Кредитний договір-2) у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Кредитний договір - 2 підписано позичальником 27.03.24 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2e7N81.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору-2 сума позики складає 2500,00 грн.
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору-2 строк позики/строк договору складає 30 днів.
Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору-2 процентна ставка (базова)/день складає 2,50% (фіксована).
Згідно з п.4 Кредитного договору-2 сторони погодили, що у випадку неповернення позичальником позики, визначеної у статті 2 Договору /додатковими угодами (без застосування по відношенню до позичальника штрафних санкцій, у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою), за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п.2.3 п.2 Договору. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою.
Факт переказу позичальнику коштів підтверджується довідкою ТОВ "ФК"Фінекспрес" №КД-000040931 від 28.07.25.
29 жовтня 2024 року між ТОВ "Сіроко Фінанс" (далі - Кредитодавець) та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" укладено Договір факторингу № 291024 (далі - Договір факторингу №291024).
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу № 291024, Фактор передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження Клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а Клієнт відступає Фактору належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Згідно до п. 2.1.3. Договору факторингу № 291024, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимог №30/10/24 від 30.10.2024 року до Договору факторингу № 291024 від 29 жовтня 2024 року Кредитору передано право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором-2 в загальній сумі 7750,00грн, а саме: 2500,00 грн - сума заборгованості за тілом; 5250,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтями 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Велика Палата Верховного Суду України в постанові у справі №910/458/16 наголосила, що проценти відповідно до ст.1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту банком наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник (боржник), одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитодавцю регулюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України "Про споживче кредитування", відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв'язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов'язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3).
Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Виходячи з системного аналізу правових норм, суд констатує, що чинне законодавство не містить будь-якого застереження про необхідність повідомлення боржника у зобов'язанні про намір цедента та цесіонарія укласти договір відступлення права вимоги. Навпаки, у ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник лише повідомляється про факт вже укладеного договору відступлення права вимоги. При цьому, ризик настання несприятливих наслідків у разі неповідомлення боржника виникає саме у нового кредитора, який полягає у тому, що виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Також судом встановлено, що спірні правовідносини не підпадають під дію ст.515 ЦК України щодо неможливості відступлення права вимоги та те, що в Кредитному договорі-1 не міститься умов про неможливість відступлення права вимоги третім особам.
Суд встановив, що боржник зобов'язання за Кредитними договорами 1 та 2 належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитними коштами в установлені строки не сплатив.
Суд має встановити обсяг дійсних переданих правонаступнику прав вимоги до боржника. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (аналогічний висновок зазначено у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 02.03.2021 у справі №910/12257/13).
Як вбачається з матеріалів справи, боржнику згідно Кредитного договору - 1 нараховано проценти за користування кредитом за період з 27.03.24 по 24.08.24, тобто поза межами встановленого договором строку кредитування (відповідно до п. 1.4 Кредитного договору-1 останній день строку кредитування - 10.07.24).
Суд провів перерахунок розміру процентів в межах строку користування кредитом (строку кредитування) за Кредитним договором-1, відповідно до якого розмір процентів становить 5736,60 грн.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором-1, Кредитодавцем здійснено неодноразово нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту, зокрема: 10.04.2024 - у сумі 600,00 грн, яка була сплачена Боржником 10.04.2024; 26.04.2024 - у сумі 600,00 грн, яка була сплачена Боржником 26.04.2024; 16.05.2024 - у сумі 600,00 грн, яка була сплачена Боржником 16.05.2024.
Разом з тим, Кредитором не додано до заяви вх. №8896/25 від 10.10.25 доказів пролонгації строку кредитування за ініціативою Позичальника відповідно до п.2.3 Договору, як і доказів підписання додаткового договору/додаткової угоди до Кредитного договору-1, а нарахування відповідної комісії за управління та обслуговування кредиту відбулось протягом строку кредитування, встановленого пунктом 1.3. Кредитного договору-1, відповідно до якого кредит надається загальним строком на 105 днів з 27.03.2024 (дата надання кредиту).
Відтак, грошові вимоги кредитора в частині комісії за управління та обслуговування кредиту є безпідставними.
З урахуванням викладеного, дійсна вимога, яку ТОВ "Мілоан" могло передати ТОВ "Ел.Ен. Груп", становить 8736,60грн.
Щодо Кредитного договору - 2, як вбачається з матеріалів справи, боржнику нараховано проценти за користування кредитом за період з 27.03.24 по 24.08.24, тобто поза межами встановленого договором строку кредитування.
Так, відповідно до п. 2.2. та п.4 Кредитного договору-2 строк позики/строк договору складає 30 днів, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою.
Суд провів перерахунок розміру процентів в межах строку користування кредитом визначеного договором (строку кредитування) за Кредитним договором-2, відповідно до якого розмір процентів з розрахунку 2, 5% у період з 27.03.24 по 22.04.24 та 1,5% з 23.04.25 по 26.07.24 становить відповідно 1687,5 грн та 3487,50грн, а всього 5175,00грн. Таким чином, враховуючи оплату боржником 1125,00 грн, обґрунтований розмір процентів становить 4050грн.
Отже, за кредитним договором - 2 дійсна вимога, яку ТОВ "Сіроко Фінанс" могло передати ТОВ "Ел.Ен. Груп", становить 6550грн.
При цьому, суд виходив з того, що пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зі змісту ст. 45 КУзПБ вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді таких заяв входить перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Судом встановлено, що з 30.06.24 боржник - ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідкою № 1884/43/700 (форма 5) та військовим квитком серії НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього закону поширюється військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі- військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" поширити дію пункту 3,підпункту 3 пункту 4, пункту 9 розділу І цього Закону на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 30.06.24 відсотки за користування кредитними коштами ОСОБА_1 нарахуванню не підлягають, відтак в частині відсотків за користування кредитом слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Щодо інфляційних нарахувань, суд констатує, що згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки інфляційні втрати підлягають списанню, належить відмовити у визнанні грошових вимог Кредитора у розмірі 2051,44грн.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" становить 6700,00грн.
За подання заяви з грошовими вимогами до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" сплатило судовий збір у розмірі 4844,80грн згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".
Вказані витрати кредитора по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00грн, ці витрати не підтверджені відповідними доказами, відтак їх слід відхилити.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
За змістом ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 47, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити заяву вх. №8896/25 від 10.10.25 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 .
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (код ЄДРПОУ 41240530) до боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційницй код НОМЕР_1 ) в розмірі 6700,00грн, які підлягають задоволенню у другу чергу вимог кредиторів.
Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (код ЄДРПОУ 41240530) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Решту вимог відхилити.
Керуючому реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Каратуну Євгену Євгеновичу:
- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредиторів, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги;
- збори кредиторів провести не пізніше 30.12.25;
- до 19.12.25 письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;
- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Призначити засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі - 10.02.26 о 10:00год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань №6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П. А. Шкіндер