номер провадження справи 3/184/25
17.12.2025 Справа №908/2875/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)
до відповідача: ОЛЕКСЮК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів,
без повідомлення (виклику) представників сторін
РУХ СПРАВИ.
15.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (скорочене найменування - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») до відповідача - ОЛЕКСЮК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за серпень 2023 року в розмірі 14 587,61 грн, три проценти річних в розмірі 708,60 грн, інфляційні втрати в розмірі 2450,72 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Також просить, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 14 587, 61 грн, починаючи з 01.06.2025 (наступний день за останнім днем нарахованих 3% річних) і до моменту остаточного виконання рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 справу №908/2875/25 передано на розгляд судді Педорича С.І.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви, до якої надати докази направлення ОЛЕКСЮК ОЛЕНІ ОЛЕКСАНДРІВНІ копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення за належною адресою місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 .
30.09.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків. До заяви позивачем додано докази надсилання відповідачу із описом вкладення копії позовної заяви з додатками на адресам: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2875/25 та присвоєний справі номер провадження 3/184/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що 22.02.2023 до реєстру внесено запис щодо припинення підприємницької діяльності ФОП Олексюк Олени Олександрівни на підставі власного рішення. За цими ж даними місцезнаходженням відповідача - Олексюк Олени Олександрівни вказано адресу: АДРЕСА_2 .
Оскільки позов подано до фізичної особи, яка наразі не є підприємцем, судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №1790286 від 18.09.2025, згідно з якою місцем реєстрації Олексюк Олени Олександрівни зазначено АДРЕСА_3 .
Крім того, відповідно до відповіді №1790307 від 18.09.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери дані щодо отримання довідки ВПО Олексюк Оленою Олександрівною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
На підставі отриманої судом інформації з різних реєстрів щодо місцезнаходження відповідача копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.10.2025 направлена за адресою місця реєстрації Олексюк О.О. - АДРЕСА_1 .
Судом також направлялась копія ухвали суду за попередньою адресою місця реєстрації ФОП Олексюк О.О. ( АДРЕСА_4 ). Копія ухвали не вручена та повернута на зворотну адресу суду.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення - копія ухвали суду повернута 14.12.2025 органом зв'язку УКРПОШТА відправнику (суду) із позначкою за закінченням терміну зберігання.
Крім того, судом додатково, на підставі ч. 10 ст. 176 ГПК України, здійснено повідомлення відповідача шляхом публікації на офіційному вебсайті суду оголошення про розгляд справи (а.с.56).
Отже, виходячи з вищезазначених приписів статті 242 ГПК України, відповідачка вважається повідомленою належним чином про розгляд справи.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідачка не була позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором, укладеним відповідачем як фізичною особою-підприємцем, даний спір підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (позивач у справі) звернулося з позовом до відповідача - ОЛЕКСЮК О.О., про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за серпень 2023 року в розмірі 14 587,61 грн, три проценти річних в розмірі 708,60 грн, інфляційні втрати в розмірі 2450,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачкою умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №13968 від 01.01.2019 шляхом споживання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» - Додаток 3 до Договору.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №13968 від 01.01.2019 за період за серпень 2023 року в розмірі 14 587,61 грн, а також за невиконання грошового зобов'язання трьох процентів річних в розмірі 708,60 грн та інфляційних втрат в розмірі 2450,72 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в якому обсязі спожито електричної енергії, на яку суму; в які строки і якому розмірі послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи була здійснена часткова оплата за використану-спожиту електроенергію), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Позивач - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021, прийнято Постанову №1268, якою було затверджено «Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб'єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Підпунктом 1.2.15 п.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг було розміщено на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Отже, споживання електричної енергії та оплата рахунка від постачальника універсальної послуги підтверджують факт укладенням договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.
Відповідачка - Олексюк Олена Олександрівна як фізична особа-підприємець оплатила рахунок за електричну енергію 55013968221119 від 30.12.2022 на користь ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» 2809,70 грн, що підтверджується банківською випискою від 12.12.2022, наданою позивачем (а.с.20).
Відповідачкою належних і допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №13968 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» на період 01.01.2023 до 31.12.2023, суду не надано.
На підстав викладеного, як зазначив позивач і підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (Постачальник, позивач у справі) та ФОП Олексюк Оленою Олександрівною (Споживач, відповідачка у справі) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) №13968 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції постачальника «Універсальна» (Додаток 3 до Договору) за ЕІС-код точки комерційного обліку Споживача ФОП Олексюк О.О. - 62Z7384260474525, шляхом оплати виставленого рахунка.
Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Малі не побутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної , господарської, підприємницької та іншої діяльності.
За умовами п. п. 5.1. 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Відповідно до п. п. 5.7, 5.8 Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках про оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.10 Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 5.18 Договору визначено, що споживач зобов'язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору; протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 6.1 Договору постачальник має право, в тому числі, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Згідно із п. 12.7 Договору Споживач зобов'язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні.
У додатку 3 до Договору викладена Комерційна пропозиція «Універсальна» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на період з 01.01.2023 до 31.12.2023 (далі - Комерційна пропозиція).
Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору «Спосіб та термін оплати» розрахунковим періодом для обсягу спожитої електричної енергії становить один календарний місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. {… У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу. {… Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5 додатку 3 до Договору Комерційна пропозиція «Універсальна» Споживач, одночасно із заявою-приєднання надає замовлені обсяги споживання електричної енергії з розбивкою по місяцям на календарний рік. Кожного року, але не пізніше 1 листопада, Споживач надає Постачальнику відомості щодо прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії на наступний рік з розбивкою по місяцям, за формою «Відомості про замовлені обсяги споживання». В разі ненадання замовлених обсягів споживання електричної енергії, вони встановлюються на розрахунковий період на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року дорівнює нулю, замовлений обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним, розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення.
Згідно з п. 6 додатку 3 до Договору Комерційна пропозиція «Універсальна» Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника в складі ціни універсальної послуги.
Згідно з п. 7 додатку 3 до Договору Комерційна пропозиція «Універсальна» за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Відповідачкою спожито електричної енергії за період з 01.08.2023 до 31.08.2023 у розмірі 2531 кВТ*год на суму 14 587,61 грн, що підтверджується листом/повідомленням за №007.2-64/2822 від 23.05.2025 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує АТ «Запоріжжяобленерго», щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії відповідачем за період серпень 2023 року за ЕІС-кодом Споживача ФОП Олексюк О.О. (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 62Z7384260474525, та розрахунком постачальника (а.с.14, 16).
Відповідачка спожиту електричну енергію у визначені Договором строки не оплатила.
Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідачки вимоги від 04.10.2023 №5581 щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію в семиденний термін.
Проте вказана вимога залишена відповідачкою без задоволення.
На час розгляду справи в суді сума заборгованості не погашена.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 Господарського кодексу (далі - ГК України, чинного на час виникнення спірних правовідносин) за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.1.1 р. III ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №13968 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції постачальника «Універсальна» (Додаток 3 до Договору) за ЕІС-кодом точки комерційного обліку Споживача ФОП Олексюк О.О. - 62Z7384260474525, шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії.
Відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).
Відповідачкою спожито електричної енергії за період з 01.08.2023 до 31.08.2023 у розмірі 2531 кВТ*год на суму 14 587,61 грн, що підтверджується листом/повідомленням за №007.2-64/2822 від 23.05.2025 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує АТ «Запоріжжяобленерго», щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії відповідачем за період серпень 2023 року за ЕІС-кодом Споживача ФОП Олексюк О.О. (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 62Z7384260474525, та розрахунком постачальника (а.с.14, 16).
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).
Відповідачкою не сплаченою сума за спожиту у період серпень 2023 року електричну енергію в розмірі 14 587,61 грн, через що у неї виникла заборгованість .ка залишається не погашеною.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем поставлено відповідачці електричну енергію у період серпень 2023 року в обсязі 2531 кВТ/год на суму 14 587,61 грн, проте вартість спожитої електроенергії відповідачкою не оплачена.
Матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідачки за спожиту енергію у розмірі 14 587,61 грн.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідачка за отриману електричну енергію не розрахувалась, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за спожиту/використану електричну енергію у розмірі 14 587,61 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню судом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка припинила підприємницьку діяльність 22.02.2023 за власним рішенням (відомості з ЄДР містяться матеріалах справи).
За приписами статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Згідно зі статтями 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 320/9471/15-ц, відповідно до якої господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем; а також правова позиція, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
Щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Так, за умовами 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Вимога пред'явлення відповідачу 04.10.2023 з терміном оплати протягом семи днів.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 708,60 грн, які розраховані за період з 18.10.2023-31.05.2025 та інфляційній втрати в розмірі 2450,72 грн за період 01.11.2023-30.04.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» за визначений позивачем період, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 708,60 грн є доведеними та обґрунтованими.
Щодо інфляційних втрат. Перевіривши в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати за загальний період з 01.11.2023-30.04.2025 на суму боргу в розмірі 14 587,61 грн становлять 2649,22 грн.
Позивачем заявлено інфляційні збитки в розмірі 2450,72 грн, тобто в меншому розмірі, ніж розраховано судом.
Оскільки мало місце неналежне виконання зобов'язань відповідачем щодо оплати спожитої електроенергії, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в межах заявленої ним суми інфляційних втрат в розмірі 2450,72 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №13968 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції Постачальника «Універсальна» (Додаток 3 до Договору) (а.с. 21-29), свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП (а.с.11), банківською випискою про оплату (а.с.20), рахунком на оплату №55013968230819 від 11.09.2023 зі списком поштових відправлень, чек (а.с.13), вимогою про сплату боргу №5581 від 04.10.2023 з доказами направлення(а.с.17-19), листом АТ «Запоріжжяобленерго» від 23.05.2025 №007.2-64/2822 з обсягами споживання (а.с.14), розрахунком боргу за спожиту електроенергію (а.с.15), розрахунком інфляційних втрат та трьох процентів річних (на звороті а.с.15, а.с.16).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОЛЕКСЮК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) заборгованість за спожиту електричну енергію за серпень 2023 року в розмірі 14 587,61 грн (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень, 61 коп.), три проценти річних в розмірі 708,60 грн (сімсот вісім гривень 60 коп.), інфляційні втрати в розмірі 2450,72 грн (дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень 72 коп.).
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 14 587,61 грн, починаючи з 01.06.2025 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д: 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення. Видати наказ.
Стягнути з ОЛЕКСЮК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 17.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич