Рішення від 26.11.2025 по справі 908/2238/25

номер провадження справи 4/102/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2025 Справа № 908/2238/25

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ», (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 58)

про стягнення 1 921 329,68 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Кравець Л.О., на підставі виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення № 1913 від 28.04.2025;

від відповідача - Дондик Г.П., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1227140 від 28.07.2025;

21.07.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява вих. № 02/03.3-20/01985, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 21.07.2025, (вх. № 2456/08-07/25 від 21.07.2025) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 509 352,43 грн. заборгованості за договором оренди землі № 326 від 01.07.2003 за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 01.04.2025.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 справу № 908/2238/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2238/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєний номер провадження справи 4/102/25, підготовче засідання призначено на 25.08.2025.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2238/25 до 27.10.2025, підготовче засідання відкладено на 22.09.2025. Цією ж ухвалою суду прийняті до розгляду збільшені позовні вимоги про стягнення 1 921 329,68 грн. заборгованості за договором оренди землі № 326 від 01.07.2003 за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 01.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2025 підготовче засідання відкладено на 06.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2238/25, справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання на 21.10.2025.

В судовому засіданні оголошувалися перерви до 11.11.2025 і до 26.11.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 21.10.2025 і від 11.11.2025.

В судове засідання 26.11.2025 з'явилися представники позивача і відповідача, фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 26.11.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем позовні вимоги викладені позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог і обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 3, 11, 509, 626-629, 632, 638, 648, 651, 652, 759, 762 ЦК України, ст., ст. 3, 83, 93, 124, 206 Земельного кодексу України, ст., ст. 1, 13, 15, 21, 22, 24 Закону України «Про оренду землі», ст., ст. 5, 13, 15, 18, 23 Закону України «Про оцінку земель», пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, п. 2 ч. 1 ст. 270, ст. 271, пп. 287.1 ст. 287, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між Запорізькою міською радою та Дочірнім підприємством «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» укладено договір оренди землі № 362 від 01.07.2003, відповідно до якого ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2135 га з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008 для будівництва автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Українська та вул. Гончарова. Згідно п. 2.1 договору оренди договір укладено строком до 13.11.2049. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності. У 2005 році Дочірнє підприємство «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (код за ЄДРПОУ 31950278) набуло у власність об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю автозаправної станції літ. А, яка розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 58, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.04.2025 № 424190673. Пунктом 1.6 договору сторонами встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 210 438,25 грн. в цінах 2003 року. 07.08.2007 між Запорізькою міською радою та ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» укладено договір про внесення змін до договору оренди землі № 362 від 01.07.2003, яким зокрема, визначено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі 50 111,87 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 у справі 908/2300/14 внесені зміни до договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.07.2003, а саме: - «п.1.6 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 542 430,75 грн. в цінах 2013 року»; - «п. 3.1 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 92 545,84 грн., що складає шість відсотків нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року». В п. 4.4 договору оренди землі зазначено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату. Позивач вважає, що у орендаря за результатом підписання договору оренди землі виник обов'язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату у передбаченому розмірі. 30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року. 28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та 04.12.2024 прийняла рішення № 103 «Про внесення змін до рішення від 28.11.20218 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повні тексти цих рішень знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради в мережі Інтернет), якими встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатків до вказаних рішень річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008, наданої для розташування автозаправної станції, становить 6 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7, від 28.11.2018 № 26 та від 04.12.2024 № 103 не змінювались, не скасовувались і є чинними. Таким чином, з 2016 року по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста, в тому числі спірної земельної ділянки, була сталою та змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації. В даному випадку має місце зміна нормативної грошової оцінки землі, що призвело до зміни розміру орендної плати за договором. Проте, відповідач не сплачував орендну плату за договором оренди землі у відповідності до нової НГО з 2017 року. Як зазначає позивач, орендар за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та за період з 01.01.2023 по 01.04.2025 не виконав в повному обсязі свої зобов'язання за договором оренди землі та лише частково здійснив оплату орендної плати за земельну ділянку. Наявність заборгованості з орендної плати, а саме - факт часткової оплати за вищевказаний період, підтверджена Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради та ГУ ДПС у Запорізькій області. Виходячи із змісту норм чинного земельного права на відповідача покладено обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором. Відповідно до розрахунку позивача за період з 03.04.2017 по 28.02.2018 та за період з 01.01.2023 по 01.04.2025 за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 362 від 01.07.2003 в розмірі 1 921 329,68 грн. з урахуванням здійсненних відповідачем за цей період оплат. При цьому позивач зазначає, що для визначення розміру орендної плати у період з 2017 по 2024 роки для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки ним використовувався Витяг НГО 2020 року, а для визначення орендної плати за 2025 рік позивач застосував Витяг НГО 2025 року. На підставі зазначеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у Відзиві на позовну заяву (вх. № 16587/08-08/25 від 18.08.2025). В обґрунтування своєї позиції по суті спору відповідач не заперечує, що між ним та Запорізькою міською радою укладений укладено договір оренди землі № 362 від 01.07.2003, відповідно до якого ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2135 га з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008 для будівництва автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Українська та вул. Гончарова, строком до 13.11.2049. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва автозаправної станції. При цьому відповідач наполягає на тому, що зміни до договору оренди землі № 362 від 01.07.2003 вносилися сторонами додатковими угодами від 07.08.2007, від 20.09.2007 та від 05.02.2010, що також підтверджується висновками господарського суду у справах № 908/3528/23 і № 908/1318/24. Натомість, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 у справі 908/2300/14, на яке посилається позивач в позовній заяві, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Господарським судом Запорізької області розглянута справа та винесено рішення № 908/1318/24 від 08.07.2024 за позовом Запорізької міської ради до Дочірнього підприємства» Енерго-Експорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Експорт» про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 362 від 01.07.03 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в сумі 190 266 грн. 53 коп. Рішення суду виконане та сплачена сума заборгованості в повному обсязі. Отже, у справі № 908/1318/24 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, так як відповідач у 2022-2023 роках не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою: - за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 становить 121 644,84 грн. (сума, яку відповідач повинен був сплатити за вказаний період) - 39 800,00 грн. (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = 81 844,84 грн.; - за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 139 891,57 грн. (сума, яку відповідач повинен був сплатити) - 31 469,88 грн. (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = 108 421,69 грн. Заборгованість відповідача по орендній платі за користування земельною ділянкою у період 2022-2023 роках встановлена в сумі : 81 844,84 грн. + 108 421,69 грн. =190 266,53 грн., та була сплачена в повному обсязі на виконання рішення № 908/1318/24. Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів того, що відповідач отримував пропозиції про внесення змін до Договору, був ознайомлений із рішенням у справі №908/4495/14 або підписував будь-які додаткові угоди. Відсутність підтвердження належного повідомлення відповідача та відсутність факту погодження змінених умов виключають можливість правомірного застосування позивачем нового розміру орендної плати. Більше того, звертаючись до суду з вимогами про стягнення коштів, розрахованих на підставі односторонньо змінених умов договору, позивач фактично обрав неналежний спосіб захисту свого права. Замість належного звернення з позовом про внесення змін до договору або визнання його умов зміненими у судовому порядку, позивач намагається досягти аналогічного результату шляхом стягнення коштів, що є неприпустимим та суперечить правовій природі зобов'язань за договором оренди землі. З огляду на викладене, відсутність згоди сторін на зміну істотних умов договору, неналежне повідомлення відповідача про такі зміни, а також обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійними та достатніми підставами для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також відповідач просить суд застосувати до заявлених позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності враховуючи те, що відповідно до чинної судової практики перебіг позовної давності починається від дня, коли особа або держава в особі її органів, як суб'єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів. Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення грошових коштів за 2017 - 2025 роки. Тобто, позовна давність починає свій відлік з моменту, коли уповноважений орган, а саме Запорізька міська рада, мав довідатись про порушення свого права. А з урахуванням того, що відповідачем сплачувалась сума орендної плати постійно протягом усього строку, то Запорізька міська рада мала можливість виявити недоплату. З урахуванням наведеного відповідач просить суд в задоволені позову відмовити.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив (вх. № 18425/08-08/25 від 11.09.2025), в якій зазначив, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Тобто, з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки (вказана правова позиція викладена в п. 103 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22). Укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов'язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки укладання додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008 не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав. Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності є помилковими та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. Так, п., п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст., ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк його дії. Таким чином, строки визначені ст. 257 ЦК України, були продовжені на час карантину та на період військового стану. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. У даному випадку орган місцевого самоврядування (Запорізька міська рада), в інтересах якого заявлено позов, отримав достовірні відомості про факт недоплати орендної плати лише після затвердження та отримання витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2025 році. Саме з цього моменту у органу з'явилася об'єктивна можливість визначити факт порушення та розмір завданих збитків. Верховний Суд у своїй постанові від 02.07.2025 № 903/602/24 визначив, що строки позовної давності, які не спливли станом на 02 квітня 2020 року, підлягали продовженню та зупиненню у зв'язку з карантином і воєнним станом. Ця правова позиція означає, що вимоги, позовна давність за якими не спливла до початку карантину, залишаються в межах строку позовної давності на весь час дії зазначених обставин. Подання позову 21.07.2025 не порушує вимог закону щодо строків звернення до суду. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити.

25.11.2025 позивачем подані суду Додаткові пояснення у справі (вх. № 23834/08-08/25 від 25.11.2025), в яких зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що Господарським судом Запорізької області вже була розглянута справа № 908/1318/24 та ухвалено рішення від 08.07.2024 за позовом Запорізької міської ради до Дочірнього підприємства «Енерго-Експорт» ТОВ «Енерго-Експорт» про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 362 від 01.07.2003 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у сумі 190 266,53 грн. Зазначене рішення виконано, суму сплачено у повному обсязі. Позивачем помилково не враховано зазначені обставини при формуванні розрахунку, у зв'язку з чим фактична сума, що може підлягати стягненню (за умови відмови суду у задоволенні вимог у частині 2022-2023 років), становить 1 432 923,38 грн. та розраховується наступним чином: за 2017 рік (з 03.04.2017 по 31.12.2017) - 287 673,96 грн., за 2018 рік - 386 427,74 грн., за 2019 рік - 386 427,74 грн., за 2020 рік (за виключенням березня згідно п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX) - 354 225,43 грн., за 2021 рік - 386 427,74 грн., за 2024 рік - 513 761,48 грн. і за 2025 рік - 115 852,68 грн. Загальний розмір орендної плати ДП ««Енерго-Експорт» за договором оренди землі №362 за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно склала: 115 852,68 грн. (за 2025 рік) + 513 761,48 грн. (за 2024 рік) + 386 427,74 грн. (за 2021 рік) + 354 225, 43 грн. (за 2020 рік) + 386 427,74 грн. (за 2019 рік) + 386 427,74 грн. (за 2018 рік) + 287 673,96 грн. (за 2017 рік) = 2 430 796,77 грн. Згідно інформації ГУ ДПС у Запорізькій області, ДП «Енерго-Експорт» за договором оренди землі №362 у 2017-2025 роках сплатив 130 091,92 грн. (з 03.04.2017 по 31.12.2017) + 175 578,59 грн. у 2018 році + 175 578,60 грн. у 2019 році + 161 657,75 грн. у 2020 році + 161 700,00 грн. у 2021 році + 190 266,53 грн. у 2024 році + 3 000,00 грн. у 2025 році (з 01.01.2025 по 01.04.2025) = 997 873,39 грн. Отже, заборгованість, що підлягає стягненню з ДП «Енерго-Експорт» за період 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно становить: 2 430 796,77 грн. (загальний розмір з орендної плати за період 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно) - 997 873,39 грн. (загальний розмір сплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно за договором оренди землі № 362) = 1 432 923,38 грн.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

09.06.2003 Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) Дочірнім підприємством «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (Орендар) відповідно до рішення тридцять четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 28 від 05.04.2003 укладений Договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - Договір).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, в 2020 році відбулася зміна найменування юридичної особи з ідентифікаційним кодом юридичної особи 31950278 з Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» на Дочірнє підприємство «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (відповідач у справі).

Згідно із п. 1.1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення 8 сесії 4 скликання Запорізької міської ради від 25.04.03 № 28 та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.03 № 25/67 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова.

09.06.2003 Договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Грішиною В.І. та зареєстрований у реєстрі за № 2-557.

Крім того, 01.07.2003 Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 362.

Як вбачається з Висновку за матеріалами реєстраційної справи на земельну ділянку, яка передається в оренду, та Плану земельної ділянки, що є Додатками до Договору оренди земельної ділянки, в оренду відповідачу передана земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:01:006:0008 загальною площею 0,2135 га для будівництва автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова.

Відповідно до п. 1.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2135 га, у стані придатному для її цільового призначення.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва автозаправної станції. (п. 1.3 Договору)

Пунктом 1.4 Договору визначено, що категорія земельної ділянки: землі комерційного використання.

У відповідності до п. 1.6 Договору грошова оцінка земельної ділянки: 1 210 438,25 грн. в цінах 2002 року.

Згідно із п. 2.1 Договору він укладається на термін до 30.11.2049 року.

Плата встановлена за 1 календарний рік у розмірі: 12 104,38 грн. за загальну площу земельної ділянки і вноситься Орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району 33216812800003 в відділенні Держказначейства в Орджонікідзевському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014130, код 13050200, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. (п. 3.1 Договору)

Відповідно до п. 4.4 Договору Орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Статтею 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 908/3528/23 за позовом Запорізької міської ради до Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» про внесення змін до договору оренди землі № 362 від 01.07.2003, укладеного між Запорізькою міською радою та Дочірнім підприємством «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ», загальною площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, у запропонованій позивачем редакції та справу № 908/1318/24 за позовом Запорізької міської ради до Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 01.07.03 № 362 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 190 266,53 грн.

Як встановлено рішеннями господарського суду у зазначених справах, 07.08.2007 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (Орендар) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.07.2003, пунктом 1 якого вирішено викласти пункти 3.1 - 3.5 Договору в наступній редакції:

« 3.1 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 50 111,87 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

3.2 Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

3.3 Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району 33219812700003в управління Держказначейства у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, код 13050200.

3.4 Розмір орендної плати переглядається один раз на ріку разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

- в інших випадках, передбачених законом.

3.5 У разі внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення. У випадку визнання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки недійсним, одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.».

Пунктом 2 Договору про внесення змін від 07.08.2007 визначено, що до даного Договору про внесення змін додається розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід'ємною частиною Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Вказаний Договір про внесення змін зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.01.2008 за № 040826100001.

Додатковою угодою від 20.09.2007 до Договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.07.2003 сторонами викладено пункти 3.1 - 3.5 Договору в наступній редакції:

3.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

3.3. Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району 33219812700003в управління Держказначейства у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, код 13050200.

3.4. Розмір орендної плати переглядається один раз на ріку разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди земельної ділянки;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

- в інших випадках, передбачених законом.

3.5. У разі внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення. У випадку визнання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки недійсним, одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.»

05.02.2010 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (Орендар) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.07.2003, пунктом 1 якого вирішено викласти пункт 3.1 Договору в наступній редакції:

« 3.1 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 27 763,34 грн., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати за 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.08 та Запорізької обласної ради від 27.11.08 № 7».

Пунктом 2 Договору про внесення змін від 05.02.2010 визначено, що до даного Договору про внесення змін додається розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід'ємною частиною Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Крім того, 05.02.2010 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (Орендар) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.07.2003, пунктом 1 якого вирішено викласти пункт 3.1 Договору в наступній редакції:

« 3.1 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 61 696,32 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року».

Також судом встановлено, що 14.08.2014 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/2300/14 за позовом Запорізької міської ради до ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2003 № 362, укладеного між Запорізькою міською радою та Дочірнім підприємством «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» щодо земельної ділянки площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, шляхом викладення пунктів договору у запропонованій позивачем редакції.

Судом у справі № 908/2300/14 вирішено змінити Договір оренди земельної ділянки від 01.07.2003 № 362, укладений між Запорізькою міською радою та ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» щодо земельної ділянки площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, виклавши пункти 1.6 та 3.1 в наступній редакції:

- «п.1.6 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 542 430,75 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі чотириста тридцять грн. 75 коп.) в цінах 2013 року».

- «п. 3.1 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 92 545,84 грн. (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сорок п'ять грн. 84 коп.), що складає шість відсотків нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року.»

З повним текстом судового рішення у справі № 908/2300/14 можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/ за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/40192548

Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Наведеним повністю спростовуються доводи відповідача стосовно того, що рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 у справі 908/2300/14, на яке посилається позивач в позовній заяві, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 у справі № 908/2300/14 залишено без змін.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,2135 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0008 за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова є територіальна громада міста Запоріжжя.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За даними з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15 та за 2023 рік - 1,051.

Листом за вих. № 098.1-03/5-25 від 10.01.2025 Державна служба статистики України повідомила, що індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частин територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2024 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,0 %.

Згідно інформації з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 424190673 від 25.04.2025 право власності на об'єкт нерухомого майна розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 58 зареєстровано за ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (ЄДРПОУ 31950278).

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

Рішення № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Згідно з п. 8 рішення № 7 від 30.06.2015 нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.2016 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.

Також, 30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008 відноситься до категорії земель: земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, розмір орендної плати якої складає 6 % від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та рішення № 103 від 04.12.2024 «Про внесення змін до рішення № 26 від 28.11.2018» (повний текст вказаних рішень знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради), якими встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до вказаного рішення № 26 в редакції рішення № 103 річний розмір орендної плати за земельні ділянки, яки належать до категорії «Земельні ділянки: земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій» розмір орендної плати якої складає 6 % від нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з умов Договору оренди землі № 362 від 09.06.2003 (в редакції рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 по справі № 908/2300/14) розмір річної орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,2135 га за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:006:0008 становить 92 545,84 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2020 року склала 6 440 462,35 грн., про що свідчить наданий позивачем до матеріалів справи Витяг № 1401/207-20 від 25.03.2020 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований на замовлення Запорізької міської ради Міськрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно Витягу № НВ-2300380112025 від 30.06.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:006:0008 в цінах 2025 року склала 7 723 511,95 грн.

За повідомленням ГУ ДПС у Запорізькій області № 5441/5/08-01-08-05 від 03.06.2025 щодо нарахованої та сплаченої суми орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2011 по 01.04.2025 Дочірнім підприємством «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 31950278) нараховано та сплачено всього орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,2135 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:006:0008 за Договором оренди землі № 362 становить:

- 130 091,92 грн. ( з 03.04.2017 по 31.12.2017) грн. у 2017 році;

- 175 578,59 грн. у 2018 році;

- 175 578,60 грн. у 2019 році;

- 161 657,75 грн. у 2020 році;

- 161 700,00 грн. у 2021 році;

- 39 800,00 грн. у 2022 році;

- 31 469,88 грн. у 2023 році;

- 190 266,53 грн. у 2024 році

- 3 000,00 грн. у 2025 році (з 01.01.2025р. по 01.04.2025р.), що разом дорівнює 1 069 143,27 грн.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок розміру орендної плати не сплаченої Орендарем - Дочірнім підприємством «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» за Договором оренди землі від 01.07.2003 за № 362 за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 01.04.2025 у зв'язку із зміною розміру НГО, який розраховано наступним чином:

1) Сума орендної плати за 2020 рік дорівнює:

6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2020 року) * 6 % = 386 427,74 грн.;

Відповідно до п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX), не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 Податкового кодексу України подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Отже, положеннями п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю за березень 2020 року за земельні ділянки, що використовуються ними в господарській діяльності, не нараховується та не сплачується.

Річний розмір орендної плати за 2020 рік (за виключенням березня) складає:

386 427,74 грн. (розмір річної орендної плати) / 12 міс. * 11 міс. = 354 225, 43 грн.

2) Сума орендної плати за 2019 рік дорівнює:

6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2020 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2019 рік) = 6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2019 року) * 6 % = 386 427,74 грн.

3) Сума орендної плати за 2018 рік дорівнює:

6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2019 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2018 рік) = 6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2018 року) * 6 % = 386 427,74 грн.

4) Сума орендної плати за 2017 рік (з 03.04.2017 по 31.12.2017) дорівнює:

6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2018 року) * 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2017 рік) = 6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2017 року);

Річний розмір орендної плати за земельну ділянку: 6 440 462,35 грн. * 6% = 386 427,74 грн.;

386 427,74 грн./12 міс. = 32 202,31 грн. ( місячний розмір орендної плати) * 8 міс. = 257 618,48 грн. ( орендна плата з 01.05.2017 по 31.12.2017);

32 202,31 / 30 днів = 1073,41 грн. (денний розмір орендної плати) * 28 днів = 30 055,48 грн. (орендна плата з 03.04.2017 по 30.04.2017);

Розмір несплаченої орендної плати з 03.04.2017 по 31.12.2017 становить 257 618,48 грн. (орендна плата з 01.05.2017 по 31.12.2017) + 30 055,48 грн. (орендна плата з 03.04.2017 по 30.04.2017) = 287 673,96 грн.

5) Сума орендної плати за 2021 рік дорівнює:

6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2020 року) * 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2020 рік) = 6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2021 року) * 6 % = 386 427,74 грн.

6) Сума орендної плати за 2022 рік дорівнює:

6 440 462,35 грн. (НГО в цінах 2020 року) * 1,1 (коефіцієнт індексації НГО за 2021 рік) = 7 084 508,58 грн. (НГО в цінах 2021 року) * 6 % = 425 070,52 грн.

Відповідно до п. 69.14 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (введено Законом України № 2120-IX від 15.03.2022), не нараховується та не сплачується за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, що перебувають у користуванні, зокрема на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, якщо ці ділянки розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації територіях, або визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або з наявними фортифікаційними спорудами. При цьому платники орендної плати, які відповідно до п. 286.2 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за період з березня по грудень 2022 року.

Отже, положеннями п. 69.14 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, розташовані на зазначених територіях, за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується

та не сплачується.

Таким чином, розмір орендної плати за 2022 складає:

425 070,52 грн. (розмір річної орендної плати) / 12 міс. * 2 міс. = 70 845,09 грн.

7) Сума орендної плати за 2023 рік дорівнює:

7 084 508,58 грн. (НГО в цінах 2022 року) * 1,15 (коефіцієнт індексації НГО за 2022 рік) = 8 147 184,87 грн. (НГО в цінах 2023 року) * 6 % = 488 831,09 грн.

8) Сума орендної плати за 2024 рік дорівнює:

8 147 184,87 грн. (НГО в цінах 2023 року) * 1,051 (коефіцієнт індексації НГО за 2023 рік) = 8 562 691,30 грн. (НГО в цінах 2024 року) * 6 % = 513 761,48 грн.

9) Сума орендної плати за 2025 рік (з 01.01.2025 по 01.04.2025) дорівнює:

7 723 511,95 грн. (НГО в цінах 2025 року) * 6 % = 463 410,72 грн. ( за рік) / 12 міс. = 38 617,56 грн. (за місяць) * 3 місяці = 115 852,68 грн.

При цьому, відповідно до наданих суду пояснень позивача при розрахунку несплаченої відповідачем суми орендної плати за період з 2017 по 2024 роки для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем використовувався Витяг на 2020 року №1401/207-20 від 25.03.2020, а для визначення орендної плати за 2025 рік позивач застосував витяг 2025 року № НВ-2300380112025 від 30.06.2025.

Всього, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 01.04.2025 становить:

115 852,68 грн. (за 2025 рік) + 513 761,48 грн. (за 2024 рік) + 488 831,09 грн. (за 2023 рік) + 70 845,09 грн. (за 2022 рік) + 386 427,74 грн. (за 2021 рік) + 354 225, 43 грн. (за 2020 рік) + 386 427,74 грн. (за 2019 рік) + 386 427,74 грн. (за 2018 рік) + 287 673,96 грн. (за 2017 рік) = 2 990 472,95 грн.

А з урахуванням сплачених відповідачем сум за спірний період заборгованість становить: 2 990 472,95 грн. (загальний розмір орендної плати за період 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 01.04.2025 включно) - 1 069 143,27 грн. (загальний розмір сплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 01.04.2025 включно за Договором оренди землі № 362) = 1 921 329,68 грн., яка заявлена позивачем до стягнення в межах даної справи.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором оренди земельної ділянки від 09.06.2003, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Грішиною В.І. та зареєстрованим у реєстрі за № 2-557, а також зареєстрованим в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 01.07.2003 за № 362.

Відповідно до частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Згідно зі статтею 2 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 161-XIV) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону № 161-ХІV встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами першою - третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до підпункту 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Отже договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

В силу дії частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Абзацом другим частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом.

У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 викладена правова позиція, згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статтей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 в справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.

Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Із системного аналізу приписів Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.

Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Суд враховує, що з огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

Рішення Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Також повний текст вказаного рішення міської ради знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/105468-pro-zatverdzennianormativnoyi-grosovoyi-ocinki-zemel-mista-zaporizzia).

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 не змінювалось та не скасовувалось і є чинним.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішення Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

В подальшому, 04.12.2024 Запорізька міська рада прийняла рішення № 103 «Про внесення змін до рішення від 28.11.20218 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст цього рішення також знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради в мережі Інтернет), якими встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Таким чином, рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації НГО.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки загальною площею 0,2135 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0008, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Українська та вул. Гончарова, в цінах 2020 року склала 6 440 462,35 грн. (Витяг № 1401/207-20 від 25.03.2020), а в цінах 2025 року - 7 723 511,95 грн. (Витяг № НВ № 2300380112025 від 30.06.2025).

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, також і, в постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.

Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України (аналогічний висновок викладений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Водночас згідно з пунктами 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Оскільки у спірних правовідносинах відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (287.3 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Тобто, норми встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках від нормативної грошової оцінки.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (схожі правові висновки наведені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17)).

У спірних правовідносинах, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення від 08.07.2024 у справі № 908/1318/24, яким з ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» стягнуто заборгованість за договором оренди землі № 362 від 01.07.2003 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в сумі 190 266 грн. 53 коп. При цьому, як зауважує відповідач, рішення суду виконане та сума заборгованості сплачена в повному обсязі.

Також відповідач зауважує, що позивачем у даній справі заявлено вимогу щодо стягнення грошових коштів за 2017 - 2025 роки. В даному випадку позовна давність починає свій відлік з моменту, коли уповноважений орган, а саме Запорізька міська рада, мав довідатись про порушення свого права. А з урахуванням того, що відповідачем сплачувалась сума орендної плати постійно протягом усього строку, то Запорізька міська рада мала можливість виявити недоплату ще під час розгляду справи № 908/1318/24.

Позивач щодо розрахунку недоотриманої суми орендної плати зазначив, що він здійснений із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації та проведений відповідно до норм чинного законодавства, є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. При цьому, позивачем зазначається, що для нарахування суми орендної плати за період з 2017 по 2024 роки для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем використовувався Витяг на 2020 року №1401/207-20 від 25.03.2020, а для визначення орендної плати за 2025 рік позивач застосував витяг 2025 року № НВ-2300380112025 від 30.06.2025.

Вирішуючи спір у цій справі, приймаючи до уваги все вище наведене, судом враховано правову позицію наведену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Так, судом встановлено, що Господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 908/1318/24 за позовом Запорізької міської ради до ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» ТОВ «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 362 від 01.07.2003 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в сумі 190 266 грн. 53 коп.

У справі № 908/1318/24 судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, так як відповідач у 2022-2023 роках не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою. Зокрема судом з'ясовано, що за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 заборгованість відповідача становить: 121 644,84 грн. (сума, яку відповідач повинен був сплатити за вказаний період) - 39 800,00 грн. (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = 81 844,84 грн.; - за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 заборгованість відповідача становить: 139 891,57 грн. (сума, яку відповідач повинен був сплатити) - 31 469,88 грн. (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = 108 421,69 грн. Загалом заборгованість відповідача по орендній платі за користування земельною ділянкою у період 2022-2023 роках встановлена в сумі: 81 844,84 грн. + 108 421,69 грн. =190 266,53 грн.

Зі змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду Запорізької області ухвалено рішення від 08.07.2024 у справі № 908/1318/24 вбачається, що розрахунок заборгованості з орендної плати виконаних з урахуванням НГО земельної ділянки в цінах 2010 року відповідно до умов Договору про внесення змін від 22.03.2010 за № 041026100859 до Договору оренди земельної ділянки № 362.

У даній справі (справа № 908/2238/25) Запорізькою міською радою також заявлено період стягнення заборгованості з 01.01.2022 по 28.02.2022 і з 01.01.2023 по 31.12.2023, але при цьому заборгованості з орендної плати розрахована вже з урахуванням НГО в цінах 2020 року.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку позивач намагається переглянути суму заборгованості за період, який вже був предметом судового розгляду (з 01.01.2022 по 28.02.2022 і з 01.01.2023 по 31.12.2023) та по якому існує рішення суду, яке на даний час вже виконано боржником, проти чого Запорізька міська рада не заперечує.

При цьому, суд зауважує той факт, що позивач змінив методику розрахунку (застосував НГО 2020 року замість попередньої), не змінює суті спору та періоду, за який вже існує судове рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Подання повторного позову за вже вирішеним періодом є прямим порушенням принципу юридичної визначеності (res judicata). Принцип юридичної визначеності (або виключності судового рішення) гарантує, що жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення суду лише для того, щоб домогтися повторного розгляду справи.

У спорах, що виникають із земельних відносин, про невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договорами оренди землі, в тому числі ті, де предметом дослідження є наявність заборгованості з орендної плати або предметом є стягнення заборгованості з орендної плати, суд вправі самостійно, за наданими сторонами доказами, досліджуючи умови договору оренди землі у сукупності з наданими доказами, встановлювати наявність або відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди землі та розмір такої заборгованості.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для відмови у позові в частині стягнення заборгованості за Договором оренди землі № 326 від 01.07.2003 за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 03.04.2017 по 01.01.2022, то в цій частині вимог суд також вважає, що позивачем при розрахунку заборгованості за цей період не наведено належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, в обґрунтування правомірності застосування НГО в цінах 2020 року.

Щодо доводів відповідача, що позивачем заявлено вимогу щодо стягнення грошових коштів за 2017 - 2021 роки поза строком позовної давності, то суд зауважує на наступне.

В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.12.2020 у справі № 909/1165/19 досліджувалося питання застосування строків позовної давності як підстави для відмови в позові.

Так, початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною 1 статті 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначеної норми (ст. 261 ЦК України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

У спірних правовідносинах суд вважає слушними доводи відповідача, що під час розгляду господарським судом справи № 908/1318/24 позивач мав можливість заявити вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 2017 по 2021 роки включно, але не скористався таким правом для захисту своїх інтересів.

Доказів про необізнаність позивача про наявність у ДП «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ» заборгованості орендної плати за Договором оренди землі № 362 від 01.07.2003 за 2017 - 2021 роки на час звернення до суду з позовом у справі № 908/1318/24 матеріали даної справи не містять.

Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи (з урахуванням норм чинного законодавства та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 щодо їх застосування) підтверджується обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 436 347,63 грн. заборгованість з орендної плати за Договором оренди землі за період з 01.01.2024 по 01.04.2025,в тому числі 112 852,68 грн. заборгованості за 2025 рік та 323 494,95 грн. заборгованості за 224 рік з урахуванням здійснених відповідачем оплат за ці періоди.

Судом враховано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у зв'язку з несплатою орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексів інфляції у розмірі 436 347,63 грн. за період з 01.01.2024 по 01.04.2025.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач частково надав докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, наведені в обґрунтування його правової позиції по суті спору, враховані судом при прийнятті рішення у даній справі.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за Договором оренди землі оренди землі № 326 від 01.07.2003 за період з 01.01.2024 по 01.04.2025 в розмірі 436 347,63 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 921 329,68 грн. заборгованості за договором оренди землі № 326 від 01.07.2003 за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 01.04.2025 задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ», (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 58, ідентифікаційний код юридичної особи 22519085) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 31950278) заборгованість з орендної плати за договором оренди землі за період з 01.01.2024 по 01.04.2025 в розмірі 436 347 (чотириста тридцять шість тисяч триста сорок сім) грн. 63 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ», (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 58, ідентифікаційний код юридичної особи 22519085) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 5 236 (п'ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 17 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 15» грудня 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ

132640208

Наступний документ

132640210

Інформація про рішення:

№ рішення:	132640209
№ справи:	908/2238/25
Дата рішення:	26.11.2025
Дата публікації:	18.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (19.01.2026)
Дата надходження:	06.01.2026
Предмет позову:	стягнення 1 921 329,68 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

25.08.2025 10:40	Господарський суд Запорізької області
22.09.2025 10:20	Господарський суд Запорізької області
06.10.2025 12:50	Господарський суд Запорізької області
21.10.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
11.11.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
26.11.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області