Справа № 11-523 2006 року Головуючий у 1 інстанції Головченко М.М.
Категорія_______________ ______ Доповідач Шалупня В.С.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2006 року липня «27" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Щербакова О. С.
суддів Шалупні В.С. Баглай І.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові
справу за апеляцією ОСОБА_2
на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2006 року.
Цією постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, пенсіонера,
за ст. 125 ч. 1 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Із постанови місцевого суду вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з скаргою в порядку ст. 27 КПК України, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 1 КК України ОСОБА_1, посилаючись на те, що 14 березня 2006 року, близько 12 години, в АДРЕСА_1, під час примусового виконання рішення суду про її вселення ОСОБА_1 вдарив її двома руками в груди, коли вона стояла на порозі кухні квартири. Від удару впала, вдарившись об стіл та об підлогу кухні, внаслідок чого отримала легкі тілесні ушкодження.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову місцевого суду про відмову в порушенні кримінальної справи, порушити кримінальну справу за ст. 125 ч. 1 КК України відносно ОСОБА_1 і справу направити для проведення судового розгляду в Ічнянський районний суд, оскільки вважає постанову суду незаконною.
Обґрунтовуючи свою апеляцію ОСОБА_2 посилається на не скасовану постанову старшого дільничого інспектора міліції Ічнянського РВ УМВС України в Чернігівській області Мороза О.М., в якій встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад злочину, передбаченого ст. 125 КК України та на те, що тілесні ушкодження спричинені ударом в область грудей, його дії вважає, були умисні і цілеспрямовані на нанесення тілесних ушкоджень.
Крім того вважає, що суддя однобічно і не об'єктивно розглянув скаргу, оскільки не опитані очевидці, які були присутні на місці події.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і відмовний матеріал НОМЕР_1, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається що 26 травня 2006 року ОСОБА_2 звернулась до місцевого суду з скаргою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, за ст. 125 ч. 1 КК України, вказавши, що 14 березня 2006 року в АДРЕСА_1 під час примусового виконання рішення про її вселення ОСОБА_1 заподіяв легкі тілесні ушкодження.
Розглядаючи скаргу місцевий суд встановив, що під час виконання рішення суду про вселення, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 штовхнув руками в груди, від чого вона покосившись впала на підлогу.
Акт судово-медичного дослідження НОМЕР_2 констатує, що у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження які відносяться до категорії легких і мають місце у вигляді синців правої нижньої кінцівки та могли виникнути в результаті дії твердих тупих предметів, чи удару об такі.
В області грудей ОСОБА_2 тілесні ушкодження відсутні.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд, залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_2, обґрунтовано послався на те, що внаслідок противоправних дій ОСОБА_2 їй заподіяні легкі тілесні ушкодження з необережності, відповідальність за які Кримінальним кодексом України не передбачена, обґрунтувавши своє рішення.
Порушень, як кримінально-процесуального права, так і Конституції України не встановлено.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.
До розгляду справи в апеляційній інстанції до суду надійшла письмова заява від ОСОБА_2 від 17 липня 2006 року, в якій вона просить справу за її скаргою закрити за згодою сторін (примиренням).
Колегія суддів апеляційного суду приймає заяву ОСОБА_2 до відома, але справа за примиренням не підлягає закриттю, оскільки це суперечить вимогам ст. 27 КПК України, яка вказує, що примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату для постановленим вироку (рішення суду).
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову місцевого Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 - без змін.