пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 грудня 2025 року Справа № 903/843/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Конопельнюк Юлії Василівни
про розірвання договору та стягнення 54 950, 40 грн.
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
Встановив: Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Конопельнюк Юлії Василівни та просить суд:
- розірвати договір про закупівлю №333 від 06 травня 2025 року укладений між Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та Фізичною особою-підприємцем Конопельнюк Юлією Василівною;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Конопельнюк Юлії Василівни на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради 54 950, 40 грн. неустойки в т.ч. 30 758, 40 грн. пені та 24 192, 00 грн. - штрафу за договором “Про закупівлю» від 06.05.2025 № 333.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору №333 про закупівлю від 06.05.2025 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
22.09.2025 від Фізичної особи-підприємця Конопельнюк Юлії Василівни через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-75/2682/25, у якому відповідач просить у задоволені позову відмовити повністю.
29.09.2025 від позивача через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив за вх.№01-87/4353/25
Ухвалою суду від 31.10.2025 вирішено перейти до розгляду справи №903/843/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 17.11.2025.
Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.12.2025.
Представник позивача через відділ діловодства суду подав за яву за вх.№01-87/5585/25 від 02.12.2025 у якій просить розглядати справу без його участі, позов просить задоволити в повному об'ємі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити в позові.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвала від 17.11.2025 надіслана та доставлена відповідачу 19.11.2025 шляхом направлення на його електронну пошту.
Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, однак не скористався наданим йому правом та не подав відзив на позовну заяву.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст. 3 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997р., дана Конвенція та Протоколи до неї №№2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
06.05.2025 між Відділом освіти та спорту Маневицької селищної ради в особі начальника Марчука В.В., що діє на підставі положення про відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та фізичною особою (замовник) - підприємцем Конопельнюк Юлія Василівною в особі Конопельнюк Ю.В., що діє на підставі виписки про державну реєстрацію з іншої сторони (постачальник) в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язався поставляти, а замовник прийняти та оплатити товар: брикети торф'яні ДК:021:2015 - 09110000-3- тверде паливо.(п.п 1.1 договору). (а.с. 25-28)
Згідно п.п. 1.2 договору визначено, що загальна кількість товару, асортимент, одиниця виміру та ціна визначаються сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.п 2.1 договору встановлено, що якість товару, що передається у власність замовника повинна відповідати вимогам законодавства України (стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до її якості, а саме згідно ДСТУ 2042-92). Постачальник повинен засвідчити якість товару, що передається у власність замовника, належними товаросупровідними документами.
Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 345 600 грн. без ПДВ.
Згідно п.п 3.3. договору визначено, що ціна за одиницю товару встановлена відповідно до пропозиції постачальника за результатами закупівлі та зазначена у специфікації додатком 1, яка є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару визначається з урахуванням всіх податків та збрів, що сплачуються або мають бути сплачені постачальником, а також понесених постачальником витрат на навантаження, доставку та зважування товару.
Відповідно до п.п. 4.1. договору сторонами передбачено, що товар необхідно поставляти партіями від 3 тог за адресами, згідно додатку 2 до договору у термін, що не перевищує 3 робочі дні від моменту подачі заявки на електронну пошту постачальника на поставку товару замовнику за конкретною адресою вказаною в заявці.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що замовник може подати одночасно декілька заявок на постачання товару за адресами згідно додатку 2 але доля активних заявок не може бути більшою ніж 30% від загальної кількості товару, вказаному в специфікації (додатку 1) до договору.
Відповідно до п. 4.3 договору встановлено, що приймання товару за кількістю і якістю оформляється видатковою накладною на товар вважається поставленим постачальником:
- Після підтвердження замовнику постачальником об'єму поставленого товару методом зважування товару/автотранспорту постачальника з товаром та без нього на сертифікованих встановлених або мобільних авто вагах в присутності представника замовника постачальника на території с-ще. Маневичі в будні дні з 08:00 до 17:00 год. Час та місце зважування обумовлюються завчасно, але не пізніше 48 годин до моменту зважування. При зважуванні, замовнику представляються документи на повірку ваг, чинні на момент зважування;
- Повідомлення замовника від представника підпорядкованого закладу освіти (директора або завідуючого згідно додатку 2 до договору) відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради про виконання доставки та розвантажування товару на території їхнього закладу;
- По якості у відповідності з якістю вказаною у посвідченні якості відправника урахуванням вимог п. 2.1 договору.
Згідно п.п 4.5 договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 10 робочих днів з дня поставки на товару. У разі затримки бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Пунктом 4.8.1 договору встановлено, що замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань постачальником повідомивши про це його у строк за 10 календарних днів.
Відповідно до п.п 5.2 договору визначено, строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості згідно ст. 231 ГК України.
Пунктом п.п 5.3 договору визначено, що за затримку товару приймання товару замовником стягується штраф 0,1% вартості товару, що рахується з моменту одержання письмового повідомлення постачальником про готовність передачі товару замовником.
Згідно п.п. 9.1 договору встановлено, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли під час дії цього договору.
Відповідно до додатку №1 - специфікації загальна вартість договору становить в сумі 345 600 грн. (а.с.28)
У додатку №2 до договору про закупівлю №333 від 06.05.2025 заначено місце поставки торф'яних брикетів по закладах та установах освіти Маневицької селищної ради визначено адреси та найменування установ закладу освіти. (а.с. 28 зворотна сторона)
06.05.2025 між Відділом освіти та спорту Маневицької селищної ради в особі начальника Марчука В.В., що діє на підставі положення про відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та фізичною особою (замовник) - підприємцем Конопельнюк Юлія Василівною в особі Конопельнюк Ю.В., що діє на підставі виписки про державну реєстрацію з іншої сторони (постачальник) уклали додаткову угоду про внесення змін до пункту 4.11 розділу 4 строки та місце поставки товару порядок здійснення розрахунків договору виклавши йог в такій редакції:
- « 4.11 строки поставки товару: з дати підписання договору за заявками замовника до 18.05.2025 систематично за заявками замовника з дотриманням п.4.1, п. 4.2, 4.3».
Усі інші умови договору не охоплені додатковою угодою залишаються незмінними і є обов'язковими до виконання сторонами.
Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору №333 від 06.05.2025. (а.с. 29)
28.05.2025 позивач звернуся до відповідача з листом в якому просив виконати зобов'язання за договором, а саме: поставити товар до закладів освіти Маневицької селищної ради (відповідно до додатку №2) та сплатити пеню у розмірі 0,1 % від вартості невчасного поставленого товару та штраф у розмірі 7% від суми непоставленого в строк товару . (а.с. 13) Однак, відповідачем залишена без реагування.
11.09.2025 на електронну адресу позивача, відповідач надіслав лист за №11/09/20-01 з проханням повідомити, чи є потреба в поставці брикету торф'яного згідно умов договору №33 від 06.05.2025, однак останнім залишена без реагування. (а.с. 64)
Позивач, звернувся з позовом до суду та просить:
- розірвати договір про закупівлю №333 від 06 травня 2025 року укладений між Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та Фізичною особою-підприємцем Конопельнюк Юлією Василівною;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Конопельнюк Юлії Василівни на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради 54 950, 40 грн. неустойки в т.ч. 30 758, 40 грн. пені та 24 192, 00 грн. - штрафу за договором “Про закупівлю» від 06.05.2025 № 333.
В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 19.05.2025 Фізична особа-підприємець Конопельнюк Юлія Василівна в порушення умов договору від 06.05.2025 №333, товар - 120 тон на суму 345 600 грн. на адреси зазначені в додатку №2 не поставила. Також звертає увагу суду на те, що заявкою вважався додаток №2 до договору №333 від 06.05.2025 в якому зазначено найменування закладу освіти, адреси та тонаж від загальної кількості товару, вказаному в специфікації (додаток №1) до договору, а відтак просить суд задоволити позов в повному об'ємі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач не виконав умови п.п. 4.1 договору про закупівлю та не подав заявок на електронну пошту постачальника на поставку товару відповідно за адресами зазначеними в додатку №2 до даного договору, а тому просить суд відмовити в позові.
Надаючи правову оцінку цивільним правам та обов'язкам сторін за даним предметом спору суд виходив із такого.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Судом встановлено, що відповідно до п.п 4.1 договору визначено, що товар необхідно поставляти партіями від 3 тон за адресами згідно додатку 2 до договору у термін, що не перевищує 3 робочі дні від моменту подачі заявки на елеронну пошту постачальника на поставку товару замовнику за конкретною адресою вказаною в заявці.
Згідно з п. 4.2. договору встановлено, що замовник може подати одночасно декілька заявок на постачання товару за адресами згідно додатку 2, але доля активних заявок не може бути більшою ніж 30% від загальної кількості товару вказаному в специфікації додатку №1 до договору.
Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 до договору №333 від 06.05.2025 сторони внесли зміни в п. 4.11 договору та встановили, що строки поставки товару: з дати підписання договору за заявками замовника до 18.05.2025 систематично за заявками замовника з дотриманням п.4.1, п. 4.2, 4.3
Позивач, доводить, що додаток №2 до договору про закупівлю №333 від 06.05.2025 є заявкою на поставку товару.
Однак, такі доводи спростовуються умовами договору про закупівлю за №333 від 06.05.2025 та додатковою угодою до нього позивач - Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради з метою виконання договору та потребою в отриманні палива був зобов'язаний надати заявку для ФОП Копельнюк Ю.В. на електронну пошту.Згідно з умовами п. 4.1 договору в заявці повинно бути зазначено конкретну адресу та кількість поставки від 3 тон палива, при цьому доля активних заявок не може бути більшою ніж 30% від загальної кількості товару вказаному в специфікації додатку №1 до договору.
У вказаному додатку №2 до договору про закупівлю №333 від 06.05.2025 на яукий посилається позивач зазначено лише перелік найменування 14 закладів освіти, адреси та тоннаж торф'яних брикетів. (а.с. 28 зворотна сторона)
Крім того, позивачем не заперечується, що останній не подав відповідно до п.п. 4.1 договору про закупівлю за №333 від 06.05.2025 та п. 2 додаткової угоди №1 заявок на електронну пошту відповідача на поставку товару.
Між тим, 11.09.2025 на електронну адресу позивача, відповідач надіслав лист за №11/09/20-01 з проханням повідомити, чи є потреба в поставці брикету торф'яного згідно умов договору №33 від 06.05.2025, однак останнім залишена без реагування. (а.с. 64)
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651ЦК України
Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 у справі № 902/364/19.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть, як ставитись в залежність від вчинення / невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 13.12.2021 у справі № 904/2780/19.
Пунктом 4.8.1 даного договору встановлено, що замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань постачальником повідомивши про це його у строк за 10 календарних днів.
Однак, судом встановлено, що договір про постачання №333 від 06.05.2025 з додатковою угодою №1 від 06.05.2025 не виконувався з вини позивача, оскільки поставці товару передує виконання ним умови п.п 4.1, 4.2, 4.3 та п.2 додаткової угоди №1 про надіслання на електронну пошту постачальника заявок на поставку, які мають містити конкретну адресу та кількість поставки від 3 тон палива, при цьому доля активних заявок не може бути більшою ніж 30% від загальної кількості товару вказаному в специфікації додатку №1 до договору.
Між тим, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження дотримання позивачем порядку розірвання договору про закупівлю за №333 від 06.05.2025 відповідно до норм чинного законодавства України та п.4.8.1 спірного договору.
Враховуючи викладене, суд не встановив обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання даного договору в судовому порядку, а саме у зв'язку з істотним порушенням його умов однією зі сторін, а відтак в частині стягнення з відповідача 54 950, 40 грн. неустойки в т.ч. 30 758, 40 грн. пені та 24 192, 00 грн. - штрафу за договором про закупівлю від 06.05.2025 № 333 та в частині розірвання договору про закупівлю №333 від 06 травня 2025 року укладений між Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та Фізичною особою-підприємцем Конопельнюк Юлією Василівною слід відмовити, у зв'язку з їх недоведеністю.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. В позові відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено
16.12.2025
Суддя В. М. Дем'як