09 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/1675/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2009Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 (ухвалу постановлено суддею Кононовою О.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 05.08.2025 о 16:01 год, повна ухвала складена 07.08.2025)
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2025 у справі №922/1675/25 суд прийняв заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Гапіну Наталію Вікторівну (Свідоцтво № 710 від 01.04.2013) адреса місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 11, офіс 3; адреса для листування; АДРЕСА_3 ) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним повноважень; заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 10.09.2025 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 26.09.2025 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника; призначено попереднє судове засідання на 23.09.2025; зобов'язано керуючого реструктуризацією у строк до 26.09.2025 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); зобов'язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання громадянами України: - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) державного кордону за останні три роки; зобов'язано орган митної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про майно, задеклароване при перетині кордону особами: ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); зобов'язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 та поновити його; прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та постановити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував положення пункту 2 частини 2 статті 115 КУзПБ, адже зобов'язання заявника ОСОБА_1 перед Фондом за рішенням Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №922/2860/18 про відшкодування шкоди, завданої нею як пов'язаною з ПАТ «Банк «Золоті Ворота», не є кредитними та не містять у собі ознак плановості.
На думку заявника апеляційної скарги, боржницею не доведено обставин відсутності у неї активів, достатніх для погашення кредиторської заборгованості, а отже суд першої інстанції невірно застосував норми пункту 3 частини 2 статті 115 КУзПБ. Зокрема, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що ОСОБА_1 не доведено загрози виникнення у неї неплатоспроможності, адже оцінка акцій та корпоративних прав, які належать боржниці, не проведена, їх вартість не встановлена.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№ 2009 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 11.11.2025.
28.10.2025 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
29.10.2025 від керуючого реструктуризацією Гапіної Н.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона також просить апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 09.12.2025.
09.12.2025, до початку судового засідання, представником ОСОБА_1 подано клопотання про закриття апеляційного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, а також додаткові пояснення, до яких долучені додаткові докази: виписки з особового рахунку та кредитної лінії ОСОБА_1 з АТ «ОТП БАНК» за 2022, 2023 та 2024 роки.
Клопотання про відкладення розгляду справи (вх.14180) представник боржниці обґрунтовує своєю зайнятістю в іншій судовій справі в якості захисника підозрюваного під час вирішення питання щодо продовження дії запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання про закриття апеляційного провадження (вх.14178) представник зазначає, що оскільки заявник апеляційної скарги наразі не має статусу сторони чи учасника у справі №922/1675/25 про банкрутство, то відповідно в нього відсутнє право апеляційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, на підставі цього просить закрити апеляційне провадження.
В додаткових поясненнях (вх.14179) представник ОСОБА_1 зазначає, що на вимогу керуючого реструктуризацією, з метою перевірки декларацій за 2022, 2023, 2024 роки, станом на 01.04.2025 року ОСОБА_1 надано документальне підтвердження відомостей про фінансові зобов'язання боржника та членів її сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України, що відображені в деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023, 2024 роки, станом на 01.04.2025 року щодо ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що в електронному суді отримав повідомлення про надходження вказаних клопотань у справі, проте не мав часу ознайомитись з їх змістом, у зв'язку з цим підтримав клопотання представника боржниці про відкладення розгляду справи. Також підтримав подану ним апеляційну скаргу в повному обсязі, просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Керуюча реструктуризацією Гапіна Н.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу у справі - без змін, також підтримала клопотання представника боржниці про закриття апеляційного провадження та відкладення розгляду справи.
Представник боржника у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений судом належним чином.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Частинами 11 та 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Неявка у судове засідання представника боржниці, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а ОСОБА_1 не була позбавлена можливість з'явитися у судове засідання особисто або залучити для представництва її інтересів іншого представника.
Позиція ОСОБА_1 викладена у відповідних заявах по суті справи, зокрема, в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у відзиві на апеляційну скаргу. Окрім того, представник боржниці вже приймав участь у іншому судовому засіданні. А тому, до суду доведена правова позиція зазначеної сторони.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Щодо наданих до письмових пояснень додаткових доказів колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
Наведені положення визначають обов'язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об'єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
Боржниця, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, мала підготувати усі необхідні докази в обґрунтування своїх вимог і додати їх в суді першої інстанції до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, або повідомити у ній про причини неможливості подання доказів у встановлений законом строк.
Твердження заявника, що додатково долучені докази були надані на вимогу керуючого реструктуризацією з метою перевірки декларацій за 2022, 2023, 2024 роки та з метою документального підтвердження відомостей про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України, відхиляються колегією суддів, оскільки ним не доведено винятковості випадку та не надано докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши клопотання про закриття апеляційного провадження колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Як вбачається із матеріалів справи, клопотання про закриття провадження представник ОСОБА_1 обґрунтовує відсутністю порушених прав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а також відсутністю статусу конкурсного кредитора.
Посилаючись на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у cправі №910/12482/23, представник боржниці зазначає, що правом апеляційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство наділені або учасники у справі про банкрутство, або особи чиї вимоги до боржника є забезпеченими і боржник визнає наявність грошових зобов'язань у своїй заяві по відношенню до таких осіб.
Боржниця зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не набув статусу учасника у справі про банкрутство у зв'язку з відсутністю щодо нього ухвали про визнання його грошових вимог і його вимоги на суму 618853570,50 грн не є забезпеченими.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо наявності у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб права на апеляційне оскарження, вважає за необхідне звернути увагу на таке.
За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Пунктом 9 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
В силу статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У відповідності до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», заява №13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права». Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Нормами частини 1 ст. 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Згідно з п. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
За змістом ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
В силу приписів згаданої статті КУзПБ кредитор - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 КУзПБ.
У відповідності до ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 05.09.2025 звернувся до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 прийнято заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте станом на момент звернення з апеляційною скаргою відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів боржника не включались.
Водночас, колегія суддів звертається до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі №911/1769/24 від 13.01.2025, в якому зазначено, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
У даному випадку, ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визнала обставини наявності у неї заборгованості за судовим рішенням перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, місцевий господарський суд в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали врахував обставини наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та, з огляду на зазначене, дійшов висновку про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи через неможливість виконання останньою грошових зобов'язань, зокрема, перед зазначеним кредитором.
Резолютивна частина ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 також містить висновок щодо необхідності надіслання даного судового рішення особам, які мають право взяти участь у справі. Зокрема, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було направлено оскаржувану ухвалу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.08.2025 (том 1 а.с.1).
Таким чином, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 05.08.2025 вирішені питання про права та обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Окрім того, 05.09.2025 Фонд звернувся з заявою з грошовими вимогами до боржника. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 прийнято заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 20372 від 05.09.2025) до розгляду в попередньому засіданні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25, а підстави для закриття апеляційного провадження відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила таке.
В своїй заяві боржниця - ОСОБА_1 зазначає, що за адресою реєстрації ( АДРЕСА_4 ) не проживає з 2018 року, вказана квартира вибула з власності ОСОБА_1 01.11.2018 року. З листопада 2018 року вона фактично проживає за адресою АДРЕСА_5 в квартирі, що частково належить матері боржниці. До складу членів сім'ї боржниці входять: донька ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 .
Боржниця стверджує, що їй на праві власності належить таке майно:
1. Акція проста електронна НОМЕР_4 АТ «СТОМА» (ЄДРПОУ 00481318) депозитарна/фінансова установа АТ «СКАЙ БАНК» ЄДРПОУ 09620081 (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2). Кількість - 4 Номінальна вартість за од. - 4,2 х 4 од. = 16,8 грн.
2. Акція проста електронна НОМЕР_5 ПАТ «БАРВА» (ЄДРПОУ 32257423) депозитарна/фінансова установа АТ «СКАЙ БАНК» ЄДРПОУ 09620081, (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2). Кількість - 5003 Номінальна вартість - 1 х 5003 од. = 5003 грн.
3. Акція проста електронна НОМЕР_6 ПАТ «МОНОФАРМ» (ЄДРПОУ 00374870) АТ «СКАЙ БАНК» ЄДРПОУ 09620081, (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2). Кількість - 5. Номінальна вартість - 0,25 х 5 = 1,25 грн.
4. Акція проста електронна НОМЕР_7 АТ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СПОРТЕК» (ЄДРПОУ 01555289) АТ «СКАЙ БАНК» ЄДРПОУ 09620081, (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2). Кількість - 4. Номінальна вартість - 0,5 х 4 = 2 грн.
5. Акція проста електронна НОМЕР_8 ПРАТ «ПІВДЕНДІПРОЦЕМЕНТ» (ЄДРПОУ 00283096) АТ «СКАЙ БАНК» ЄДРПОУ 09620081, (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2). Кількість - 5. Номінальна вартість - 1,05 х 5 = 5,25 грн.
6. частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВІНОК -1», ЄДРПОУ 32257439, 77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, вул. Галицька, 58. Вартість частки 5200 грн. Розмір частки - 0,4%.
ОСОБА_1 також стверджує, що іншого рухомого або нерухомого майна у її власності немає.
При цьому зазначає, що зареєстровані за нею нежитлові приміщення підвалу № 1, 2-:-6, І; 1-го поверху №1-:-4, 10 в літ. «Ж-8»,загальною площею 435,5 кв.м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_6 , а також нежитлові приміщення 1-го поверху № 9, ІІІ; 2-го поверху № 1, 2, ІІІ; 3-го поверху № 1, 2, ІІІ в літ. «Ж-8», загальною площею 541,2 кв.м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_6 , вибули з її власності у відповідності до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.12.2014, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В. реєстровий номер 2645, а також 30.08.2013 за актом приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «СОРЕНТО ГРУП». В подальшому, 25.11.2013 ОСОБА_1 продала належну їй частку в статутному капіталі ТОВ «СОРЕНТО ГРУП» у відповідності до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В., реєстровий номер 4272.
ОСОБА_1 зазначає, що працевлаштована у Приватному акціонерному товаристві «ПІВДЕНДІПРОЦЕМЕНТ» (ЄДРПОУ 00283096, 61022, м. Харків, пр. Незалежності, буд. 10) на посаді генерального директора з жовтня 2009 року по теперішній час, та у Публічному акціонерному товаристві «СТОМА» (ЄДРПОУ 00481318, вул. Ньютона, 3, м. Харків, 61105) на посаді генерального директора.
Згідно поданих декларацій за 2022-2025 роки ОСОБА_1 отримувала доходи за:
- 2022 рік - 338815,04 грн. (заробітна плата); 0,13 грн. (дивіденди, проценти);
- 2023 рік - 498235,84 грн. (заробітна плата); 14,52 грн. (дивіденди, проценти);
- 2024 рік - 515054,96 грн. (заробітна плата); 19,33 грн. (дивіденди, проценти);
- 2025 рік (станом на 01.04.2025) - 129 740,82 грн.
ОСОБА_1 станом на 15.05.2025 до кримінальної відповідальності не притягувалась, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявної судимості».
Боржниця також стверджує, що станом на час звернення із заявою до суду вона має прострочені зобов'язання перед 5 кредиторами на загальну суму 623697874,88 грн., зокрема перед:
1) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», заподіяної АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та його кредиторам шкоди у розмірі 618682051,50 грн на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №922/2860/18 про стягнення солідарно зазначеної суми з фізичних осіб, в тому числі з ОСОБА_1 ;
2) Державною судовою адміністрацією України у загальному розмірі 150748,88 грн (судового збору на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 по справі № 922/2860/18).
3) Публічним акціонерним товариством «Стома» у розмірі 1350000,00 грн на підставі Договору № 373 про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 01.07.2022 та Договору №386 про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 03.10.2022;
4) ОСОБА_6 у розмірі 3500000,00 грн (залишок боргу), що виник за договором позики №1 від 06.06.2022;
5) Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в сумі 15074,88 грн, що підтверджується постановою про стягнення виконавчого збору від 28.04.2025 року по ВП №77892018.
Боржницею подано план реструктуризації боргів в якому вона зазначила, що розраховує отримувати середньомісячний доход у вигляді заробітної плати в сумі 32332,93 грн, 6400,00 грн з яких виділятиметься для погашення вимог кредиторів.
Підставами для відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначено обставини наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника - фізичної особи, а також відсутності у неї майна, за рахунок якого можна було б задовольнити вимоги кредиторів.
При постановлені оскаржуваної ухвали від 05.08.2025 та відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 суд першої інстанції з посиланням на положення ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність ознак загрози неплатоспроможності, а саме загальний розмір кредиторської заборгованості понад 600 млн.грн. та неможливість виконання боржницею зазначених грошових зобов'язань.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Згідно з положеннями частин 1 - 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Як зазначалося, ОСОБА_1 визнає грошові зобов'язання перед п'ятьма кредиторами на загальну суму 623697874,88 грн, строк виконання яких настав на дату звернення із заявою до суду, та зазначає про наявність ознак загрози неплатоспроможності, оскільки у неї відсутнє майно, за рахунок якого можна задовольнити вказані вимоги кредиторів.
Так, надаючи інформацію про загальну вартість (10228,3 грн) наявних у неї активів боржниця спирається лише на номінальну вартість належних їй акцій та корпоративних прав 6 підприємств, яка була прийнята до уваги місцевим господарським судом.
Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 має відкриті розрахункові рахунки в АТ «ОТП Банк» (залишок коштів 0,00 грн) та АТ «УНІВЕРСАЛ-БАНК» (залишок коштів 1346,00 грн); нерухоме майно вибуло з її власності за цивільно-правовими угодами, а також розмір доходів за останні чотири роки у вигляді заробітної плати та дивідендів, процентів.
Проте, суд апеляційної інстанції не у повній мірі може вважати наведені боржницею та встановлені судом першої інстанції дані щодо наявних у ОСОБА_1 активів об'єктивними та такими, що свідчать про її реальний фінансовий стан.
Так, із загальнодоступних джерел, зокрема, інформації, що міститься на сайтах компаній та підприємств, акції та корпоративні права яких належать боржниці, судом встановлено, наприклад, що АТ «СТОМА» (https://www.stoma.kharkov.ua/) (як стверджує само товариство) - це український виробник штучних зубів, стоматологічних матеріалів і лікарських засобів. Заснований в 1929 році «Харківський завод медичних пластмас та стоматологічних матеріалів» на сьогоднішній день розвинувся в одне з найбільших медичних підприємств на території СНД.
Згідно оприлюдненого ПАТ «СТОМА» (00481318) проміжного звіту за 3 квартал 2025 року основним видом діяльності емітента є виробництво i реалізація фармацевтичних препаратів та стоматологічних матеріалів на підставі відповідних ліцензій: АТ «СТОМА» здійснює виробництво та реалізацію лікарських засобів у наступних формах: лікарські засоби у аерозолях; лікарські засоби у спреях; лікарські засоби у таблетках, лікарські засоби у формі розчину. Загальна сума виручки АТ «СТОМА» за 9 місяців 2025 року складає 83184 тис. грн., у тому числі від вітчизняних покупців - 65120 тис. грн., від іноземних покупців - 18064 тис. грн. Загальна сума експорту, частка експорту в загальному обсязі продажів складає 18064 тис. грн., або 21,7%. Продукція товариства постачається в усі регіоні України, а також відвантажується на експорт в такі країни як: Казахстан, Киргизія, Узбекистан, Молдова, Литва, Естонія, Польща, Вірменія, Грузія, Азербайджан. Хоча у звіті стверджується, що розвиток галузі виробництва стоматологічних матеріалів та медичних виробів дуже сповільнився у зв'язку з воєнними діями на території України, за останній період в АТ «СТОМА» здійснюється виробництво стоматологічних матеріалів та медичних виробів, які були раніше розроблені та зареєстровані. На підприємстві впроваджуються заходи по зниженню витратних норм на сировину. На ринку України АТ «СТОМА» присутня в двох галузях, це фармацевтична галузь i стоматологічна. В стоматологічної галузі на ряду з вітчизняними i іноземними підприємствами, продукція яких за вмістом i призначенням співпадає з продукцією АТ «СТОМА», підприємство займає третю позицію на внутрішньому ринку України. В фармацевтичній галузі на ринку України продукція АТ «СТОМА» немає загальної позиції в рейтингу, так як кожний лікарський засіб має свій особистий рейтинг. Загальна позиція продукції на ринку від третьої до десятої в порівнянні з продукцією, яка за вмістом i призначенням співпадає з продукцією АТ «СТОМА» i вироблена на вітчизняних підприємствах.
АТ «СТОМА» декларує такий аналіз ліквідності станом на 30.09.2025р. за допомогою розрахунку показників ліквідності: коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,2, коефіцієнт швидкої ліквідності 1,2, коефіцієнт поточної ліквідності 2,2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) відображає платіжні можливості акціонерного товариства відносно сплати короткострокових зобов'язань та показує яка частина заборгованості товариства може бути сплачена негайно грошовими коштами. Станом на 30.09.2025 р. значення цього коефіцієнту складає 0,2 при нормативному значенні 0,2 - 0,5, що свідчить про можливість АТ «СТОМА» негайно сплатити грошовими коштами в будь-який час короткострокові зобов'язання, що є у товариства. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує ступінь покриття найбільш невідкладних зобов'язань товариства грошовими та поточними активами, які найбільш швидко можуть бути переведені в грошові кошти. Теоретичне значення цього коефіцієнту повинно знаходитись у межах 0,6 - 0,8. У АТ «СТОМА» цей коефіцієнт станом на 30.09.2025 р. складає 1,2, що вище нормативного значення. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття) АТ «СТОМА» показує за скільки разів обсяг обов'язків по рахункам можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів. В звіті за 9 місяців 2025 року коефіцієнт загальної ліквідності складає 2,2, що більше нормативного значення. Акціонерне товариство немає труднощів при погашенні поточних зобов'язань по рахунках. Коефіцієнт загальної ліквідності не є абсолютним показником здібності повернути борги, так як він характеризує лише наявність оборотних активів, але не відображає їх якості. АТ «СТОМА» допускає зниження показників ефективності в 2025 році. В той же час АТ «СТОМА» приділяє увагу потокам грошових коштів i складання графіка руху грошових коштів, щоб збільшити прибуток, який за 9 місяців 2025 грн. склав 1234 тис.грн. порівняно з 9 місяців 2024 року - 4157 тис.грн.
Відповідно до Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2025 p. АТ «СТОМА» має нерозподілений прибуток у розмірі 69149 тис грн при загальному балансі 126008 тис грн.
Таке, підприємство, як ПАТ «МОНФАРМ» на власному сайті (https://www.monfarm.com.ua/) стверджує, що вже майже 30 років є одним з лідерів ринку України та країн СНД серед виробників лікарських засобів та біологічно активних добавок. В його асортименті понад 70 лікарських засобів та біологічно активних добавок, серед яких: жарознижувальні, спазмолітичні, протимікробні та протигрибкові препарати, висока якість яких підтверджена споживачами та партнерами - найбільшими дистриб'юторами та аптечними мережами України. На сьогоднішній день вони займають лідируючі позиції з виготовлення супозиторіїв в Україні.
Також, за даними Опендатабот (https://opendatabot.ua/):
- ПАТ «МОНФАРМ» (код 00374870) за три квартали 2025 року зазначає дохід 233655000 грн та чистий прибуток - 25176000грн. При цьому за даними балансу ПАТ «МОНФАРМ» на 30.09.2025 нерозподілений прибуток підприємства складає 221894 тис грн;
- ПАТ «БАРВА» (код 32257423) має основний вид діяльності - виробництво барвників і пігментів, а також виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, виробництво пластмас у первинних формах, виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;
- ПАТ «ПІВДЕНДІПРОЦЕМЕНТ» (код 00283096) має основний вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також інші види діяльності: надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, купівля та продаж власного нерухомого майна;
- АТ «ТОРГОВИЙ ДІМ» СПОРТЕК» (код 01555289) займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- ТОВ «БАРВІНОК-1» (код 32257439) здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізовану оптову торгівлю, роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні об'єктивної (ринкової) вартості акцій акціонерних товариств, а також частки учасника у статутному капіталі товариства мають враховуватися ряд зовнішніх та внутрішніх факторів, такі як фінансові показники компаній (дохідність та прибутковість, активи та зобов'язання, вартість майна компанії та її борги, ліквідність - легкість продажу активів та акцій), ринкові чинники (економічна ситуація, галузь), права акціонерів (дивіденди, участь в управлінні, частка при ліквідації) тощо. При цьому, номінальна вартість акції, розрахована діленням статутного капіталу на кількість акцій, не дорівнює і не може відображати її ринкову вартість.
А тому, посилання ОСОБА_1 на те, що їй належать активи (у вигляді акцій акціонерних компаній та частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю) загальною вартістю - 10228,3 грн (тобто за їх номінальною вартістю), не можуть відображати її реальний фінансовий стан, оскільки не дають уявлення про їх реальну ринкову вартість.
Необхідно звернути увагу, що кінцевим бенефіціарним власником майже усіх підприємств, власником акцій або часток у статутному капіталі, а також керівником яких є ОСОБА_1 , є один з її кредиторів - ОСОБА_7 , що може свідчити про наявність у нього ознак заінтересованої особи щодо боржника. Наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ «СТОМА», керівником якого вона є, так само може свідчити про наявність ознак заінтересованості цієї особи. А тому, укладені з такими особами угоди можуть бути поставлені під сумнів та оцінені на предмет їх фраудаторності, а відтак підлягають особливій перевірці з боку суду.
При цьому, боржницею як фізичною особою, яка визнає обставини отримання позик та фінансової допомоги від кредиторів АТ «СТОМА» та ОСОБА_6 в значних сумах без будь-якого забезпечення, не надано об'єктивної і вичерпної інформації з підтверджуючими доказами про мету отримання, напрямки фактичного використання та можливості щодо повернення цих коштів.
Варто зауважити, що укладення відповідних угод відбувалося ОСОБА_1 із АТ «СТОМА» та ОСОБА_6 під час розгляду справи №922/2860/18 та майже збіглося із часом прийняття постанови Верховного Суду від 25.07.2022, якою було частково задоволено касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2019 у справі №922/2860/18, а справу №922/2860/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судом першої інстанції були враховані пояснення боржниці про те, що з її власності вибули такі активи, як нежитлові приміщення підвалу № 1, 2-:-6, І; 1-го поверху №1-:-4, 10 в літ. «Ж-8»,загальною площею 435,5 кв.м., а також нежитлові приміщення 1-го поверху № 9, ІІІ; 2-го поверху № 1, 2, ІІІ; 3-го поверху № 1, 2, ІІІ в літ. «Ж-8», загальною площею 541,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 . При цьому, в деклараціях про майновий стан боржника в розділі про майно, яке перебуває на праві власності у ОСОБА_1 , вищезазначене нерухоме майно не відображено.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з положеннями частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Аналогічна вимога про те, що право власності на нежитлові приміщення переходить до покупців після державної реєстрації його в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, закріплена в п. 4.1 посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.12.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Водночас, згідно даних, які містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.04.2025, за ОСОБА_1 як власницею зареєстровані нежитлові приміщення підвалу № 1, 2-:-6, І; 1-го поверху №1-:-4, 10 в літ. «Ж-8», загальною площею 435,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_6 , а також нежитлові приміщення 1-го поверху №9, ІІІ; 2-го поверху № 1, 2, ІІІ; 3-го поверху № 1, 2, ІІІ в літ. «Ж-8», загальною площею 541,2 кв.м., за адресою нерухомого майна: АДРЕСА_6 .
Окрім того, станом на час розгляду справи в суді згідно з відповіддю від 03.12.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані нежитлові приміщення так само належать ОСОБА_1 та перебувають під арештом, накладеним 09.06.2025 Київським відділом ДВС у м. Харкові СМУМЮ. В матеріалах справи також наявна копія постанови державного виконавця Київського відділу ДВС СМУ МЮ від 28.04.2025 про арешт майна, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Необхідно звернути увагу, що зазначене нерухоме майно розташоване у центральній частині міста Харкова і вочевидь є значним та ліквідним активом.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 , стверджуючи у заяві та наданих деклараціях про відсутність у неї рухомого майна, при цьому не надає жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Проте, колегією суддів встановлено, що згідно з відповіддю №2085069 від 03.12.2025 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ОСОБА_1 з 13.11.2015 є власником транспортного засобу Mercedes-Benz ML350 н.з НОМЕР_9 , про який останньою не повідомлено суд.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про те, що вона не є власником нерухомого та рухомого майна, за рахунок якого може бути здійснено погашення вимог кредиторів, спростовується встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.
Окрім того, постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №922/2860/18 стягнуто солідарно з ряду фізичних осіб, в тому числі з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шкоду у розмірі 618682051,50 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Згідно з положеннями частини 4 статті 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Отже, в даному випадку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право пред'явлення вимоги про стягнення відповідної суми як до ОСОБА_1 , так і до інших відповідачів у справі №922/2860/18. Таким чином, вказана заборгованість може бути погашена за рахунок і інших солідарних боржників. Не можна не врахувати, що заборгованість перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яка хоча і була визнана боржницею при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, водночас ґрунтується на судовому рішенні (постанові Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №922/2860/18), яке наразі переглядається у касаційному порядку. Вказані обставини можуть призвести до зменшення розміру кредиторського навантаження саме на ОСОБА_1 .
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України). За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
В даному випадку, за встановлених обставин, суд апеляційної інстанції не може вважати дії боржниці добросовісними та такими, що свідчать про її дійсний намір надати суду та іншим учасникам справи повну та об'єктивну інформацію про свій фінансовий стан з метою легального врегулювання заборгованості не тільки у власних, а й інтересів кредиторів, а не задля уникнення відповідальності перед ними.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, що посилання ОСОБА_1 в заяві на обставини наявності ознак загрози неплатоспроможності не були нею доведеними, а зроблені судом першої інстанції висновки щодо обґрунтованості такої заяви та наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передчасними.
Відповідно до ст. 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до приписів ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, не з'ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 - скасувати.
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 17.12.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна