17 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/1533/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича (вх.№2303П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., у справі №917/1533/25
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,
до фізичної особи - підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича, м. Кременчук, Полтавська обл.,
про стягнення грошових коштів
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича про стягнення 169 486, 76грн, в т.ч. 168 534, 88грн - сума основного боргу, 522, 46грн пені, 429, 42грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу реєстрації ФОП Мирошниченка С.Ф. направлялися рахунки на оплату. Проте, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 31.12.2022 по 31.05.2025, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість відповідача за надані послуги в сумі 168 534, 88грн. Також за прострочення грошових зобов'язань позивач заявив до стягнення з відповідача пеню та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 позов задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" заборгованість в сумі 169 486, 76грн, в т.ч. 168 534, 88грн основної заборгованості, 522, 46грн пені, 429, 42грн 3 % річних та 2 422, 40грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вимога щодо стягнення з відповідача 169 486, 76грн заборгованості підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, тому підлягає задоволенню. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, нарахованих на суму боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок грошового зобов'язання у вигляді пені та 3% річних, нарахованих на суму боргу, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 року у справі №917/1533/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відхиляючи відзив на позовну заяву, суд першої інстанції не врахував, що позивач навмисно при підготовці та подачі позовної заяви не вказав реєстраційний номер обліку картки платника податків, у зв'язку з чим, ні позовну заяву, ні ухвалу суду про відкриття провадження у справі №917/1533/25 відповідачем не отримано вчасно. Відповідач посилається на те, що з ухвалою суду про відкриття провадження у справі він ознайомився у підсистемі "Електронний суд" 15.09.2025, коли йому було надано доступ до матеріалів справи, і 19.09.2025 ним подано відзив на позовну заяву.
Відповідач посилається на те, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є лише балансоутримувачем групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ, у підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, про що зазначено у ліцензії АВ №597474.
Як зазначає апелянт, позивач не надав підтверджуючих документів щодо факту вручення відповідачу рахунків за спожиту теплову енергію. При цьому, до реєстрів відправки не додано фіскальних чеків, а також на реєстрах відсутня відмітка АТ "Укрпошта" про прийняття поштових відправлень, зазначених у реєстрі, для відправки.
Позивач зазначає, що судом першої інстанції не досліджено Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії №5783 від 01.05.2025 та не встановлено, чи мав право позивач стягувати заборгованість за цим договором, який датований після припинення повноважень позивача щодо надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у місті Кременчук. Сам договір у матеріалах справи відсутній.
На думку апелянта, акти приймання-передачі наданих послуг, долучені до матеріалів справи, які прийняв суд першої інстанції як доказ надання послуг, не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", недоліки в первинних документах, якими позивач доводить вартість своїх послуг, є суттєвими та не дають встановити однозначно зміст господарської операції, та враховуючи принцип "поза розумним сумнівом" не доводять факт надання послуг в заявлених обсягах.
Крім того, як вказує апелянт, враховуючи, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу рахунків за спожиту теплову енергію за період, вказаний у позовній заяві, на підставі яких відповідач повинен був провести оплату, відсутні підстави для висновку про прострочення виконання зобов'язання, а за таких умов, і стягнення 3% річних, інфляційних та пені, нарахованих за період, вказаний у позовній заяві.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025, для розгляду справи №917/1533/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 у справі №917/1533/25. Встановлено учасникам справи строк до 20.11.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 20.11.2025 без повідомлення учасників справи.
13.11.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Як зазначає позивач, він з 06.06.2017 здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій. З 08.07.2021 (з дня набрання чинності постанови НКРЕКП від 07.07.2021 №1085) регулятором передані повноваження щодо ліцензування відповідної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з державного на місцевий рівень. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
Позивач посилається на те, що зважаючи, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, а приміщення відповідача підключені до внутрішньобудинкової системи опалення багатоквартирного будинку, який оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії, враховуючи обставини відсутності рішення співвласників багатоквартирних житлових будинків за адресами: м. Кременчук, проспект Свободи, 122/42 та вул. Квітки Цісик, 28, про вибір моделі договірних відносин протягом 30-денного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, взаємовідносини між сторонами у справі врегульовано індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, і опублікований на офіційному сайті підприємства.
Позивач вказує, що згідно з пунктом 38 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який розміщено на офіційному сайті підприємства, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Крім того, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
19.11.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що позовна заява містить РНОКПП відповідача. Позивач посилається на те, що розрахунок заборгованості, що доданий до позову як доказ нарахування плати та існування заборгованості відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Заяв і клопотань щодо суті спору від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, згідно Статуту ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є підприємством комунальної форми власності. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, що були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №739 від 06.06.2017.
Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області під номером 52 (https://www.admpl. gov.ua/page/administrativni-poslugi-licenzuvannya).
У розумінні пунктів 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води.
Основним напрямком господарської діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води споживачам категорії населення, які, відповідно до норм вказаного вище Закону, віднесені до комунальних.
01.12.2021 Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, на офіційному веб-сайті підприємства ttp://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dogovr-pro-nadannya-poslug/ було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії та публічний договір приєднання про надання послуги з постачання гарячої води.
Відповідно до пункту 2 вказаних договорів вони є публічними договорами приєднання, які набирають чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (пункт 4 договорів).
Зважаючи, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, а приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення багатоквартирного житлового будинку, яке не оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ), враховуючи обставини відсутності рішення співвласників багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи (проспект 60-річчя Жовтня), буд. 122/42, вулиця Квітки Цісик, будинок 28, про вибір моделі договірних відносин протягом 30-деного строку з моменту опублікування відповідачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, взаємовідносини між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та фізичною особою-підприємцем Мирошниченко Сергієм Федоровичем врегульовано індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, і опублікований на офіційному сайті підприємства. Договору присвоєно №5783.
Фізична особа-підприємець Мирошниченко Сергій Федорович є власником нежитлових приміщень та споживачем послуг постачання теплової енергії з 01.11.2022 року за адресами:
Об'єкт 1 - Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи (60 - річчя Жовтня), буд. 122/42, загальною площею 335, 7кв.м, що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №436573742 від 23.07.2025 та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане Кременчуцькою міською радою Полтавської області 25.04.2005, зареєстрованого 27.04.2005 КП "Кременчуцьке МБТІ" за реєстраційним номером 7123233.
Об'єкт 2 - Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Квітки Цісик (Толстого Льва), буд. 28, загальною площею 72, 38кв.м, що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №436573742 від 23.07.2025 та Свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення №15, видане Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області 16.04.1998, зареєстрованого 16.04.1998 КП Кременчуцьке МБТІ, за реєстраційним номером 12928793.
Нежитлове приміщення фізичної особи-підприємця Мирошниченка С.Ф. знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, має підключення від внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку №122/42 по проспект Свободи (60-річчя Жовтня), який не оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ). Приміщення ФОП Мирошниченка С.Ф. (об'єкт №1 - площею 135, 7кв.м) підключене через вузол розподільного обліку теплової енергії та має спільну систему опалення із житловим будинком по проспект Свободи, 122/42
Нежитлове приміщення ФОП Мирошниченко С.Ф. площею 72, 38м2 розташоване в багатоквартирному 4-поверховому житловому будинку по вулиці Цісик Квітки, 28 у місті Кременчуці. Вказаний житловий будинок не оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії. Приміщення ФОП Мирошниченко С.Ф. має спільну систему опалення із житловим будинком по вулиці Цісик Квітки, 28 у місті Кременчуці.
Оскільки житлові будинки не оснащені вузлом комерційного обліку теплової енергії, керуючись абзацем 1 пункту 1 розділу II Медики, загальний обсяг теплової енергії на опалення будинку (Qопбуд) визначається позивачем розрахунково. Враховуючи абзац 1 пункту 1 розділу III Методики, при визначенні розрахунковим методом обсягу теплової енергії на опалення будинку такий обсяг споживання теплової енергії у будинку підлягає щомісячному коригуванню за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря
Визначений розрахунково загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення (Qопбуд) відповідно до пункту 2 розділу II Методики у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень (Qпр), забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (Qопз.п.б) будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії (i Qвідкл.і), що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (Qоп.з.б.п.).
Пунктом 8 розділу IV Методики визначено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/ або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/ будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/ будинку.
Судом першої інстанції встановлено, що інформація щодо обсягів теплової енергії, спожитої на опалення нежитлових приміщень ФОП Мирошниченка С.Ф. та відповідні пояснення про проведення нарахування (окремо для кожного приміщення) на прикладі одного місяця додаються до позовної заяви.
Щодо тарифів на послугу з постачання теплової енергії, які діяли протягом спірного періоду, то їх формування та встановлення здійснювалося уповноваженими органами на підставі рішень Полтавської обласної ради, які встановлювалися відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011 №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги". Згідно з наданого розрахунку заборгованості, нарахування проведено за двоставковими тарифами на послугу з постачання теплової енергії.
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" http://te.pl.ua/ в розділі "ТАРИФИ", далі "Тарифи для потреб інших споживачів" (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potrebnshih-spozhivachv/).
Відповідно до пунктів 30, 34 договору №2783, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (пункт 30).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Місцевим господарським судом встановлено, що протягом періоду 01.05.2025 по 31.05.2025 на адресу реєстрації ФОП Мирошниченка С.Ф. направлялися рахунки на оплату.
Проте, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 31.12.2022 по 31.05.2025, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість відповідача за надані послуги в сумі 168 534, 88грн.
Також за прострочення грошових зобов'язань позивач заявив до стягнення з відповідача 522, 46грн пені, 429, 42грн 3 % річних.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з положеннями статей 627-629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу Україн з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.
Cпоживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17 тощо.
Підставою для виникнення зобов'язань з оплати за отриману теплову енергію без укладення договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг / постачання товарної продукції, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним
Відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1508 від 20.10.2022, починаючи з листопада 2022 року ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надає послуги з постачання теплової енергії на лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери м. Кременчук позивач здійснює на підставі розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про початок та кінець опалювальних сезонів.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021р. №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 №1023), на офіційному сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" https://te.pl.ua/ в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Публічні договори, датовані 2021 роком, підлягають регулюванню цивільним законодавством України, зокрема, статтями 633 та 640 Цивільного кодексу України.
Публічний договір - це договір, укладений підприємцем, який зобов'язаний надавати певні послуги кожному, хто до нього звернеться. Згідно зі статтею 633 ЦК України, такий договір укладається на умовах, встановлених для всіх, хто звертається, і не може відрізнятися для різних осіб.
Відповідно до частин 1-4 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії є публічним договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається із матеріалів справи, належне відповідачу нерухоме майно знаходиться у житлових будинках із централізованим опаленням.
При цьому, апеляційний суд враховує, що теплопостачання - це особливий вид комунальної послуги. Система теплопостачання для здійснення покладених на неї завдань виконується з окремих технологічно пов'язаних частин, що складають єдину систему централізованого постачання, включає сукупність взаємопов'язаних джерел теплової енергії (технічних елементів і пристроїв), призначених для передачі у приміщення необхідної кількості тепла та підтримання в них заданої температури повітряного середовища.
Оскільки належні відповідачу приміщення знаходяться у житлових будинках, які мають єдину загальнобудинкову систему опалення, технічна можливість не поставлення теплової енергії останньому відсутня.
Єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Наведене відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №226/1437/16-ц (провадження №61-29708св18).
Зважаючи, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, а приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення багатоквартирного житлового будинку, яке не оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ), враховуючи обставини відсутності рішення співвласників багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи (проспект 60-річчя Жовтня), буд. 122/42, вулиця Квітки Цісик, будинок 28, про вибір моделі договірних відносин протягом 30-деного строку з моменту опублікування відповідачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, взаємовідносини між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та фізичною особою-підприємцем Мирошниченко Сергієм Федоровичем врегульовано індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, і опублікований на офіційному сайті підприємства. Договору присвоєно №5783.
Матеріалами справи підтверджується, що за період з листопада 2022 року по березень 2025 року позивач надавав відповідачу послуги з опалення належних відповідачу приміщень.
Крім того, варто звернути увагу, що згідно пункту 38 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який розміщено на офіційному сайті підприємства http://te.pl.ua/, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На підтвердження заборгованості відповідача позивач надав акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за період з листопада 2022 року по травень 2025 року.
До суду було надано розрахунок заборгованості за послугу з постачання теплової енергії з нарахуваннями в межах періоду з 01.11.2022 по 31.05.2025, який виконано у травні 2025 року, що підтверджується рахунками на оплату, поясненнями щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщень та інформаціями щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення вказаних приміщень відповідача.
Щодо доводів апелянта, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є лише балансоутримувачем групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ, у підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, про що зазначено у ліцензії АВ №597474, судова колегія зазначає таке.
Згідно пояснень позивача, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до Ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі, з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області за №52 із зазначенням відомостей про переоформлення ліцензій 06.06.2017 (https://building.poda.gov.ua/attachments/155628).
Отже, з 06.06.2017 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій.
Згідно з пунктом 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №308 (у редакції постанови від 07.07.2021 №1085), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання: провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об'єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ).
Тобто, з 08.07.2021 (з дня набрання чинності постанови від 07.07.2021 №1085) регулятором передані повноваження щодо ліцензування відповідної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з державного на місцевий рівень. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
Для провадження господарської діяльності на Кременчуцькій ТЕЦ видача додаткової ліцензії законодавством не передбачена, ліцензіат має право здійснювати вказану господарську діяльність на території області відповідно до отриманої ліцензії.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога щодо стягнення з відповідача 169 486, 76грн заборгованості підтверджена матеріалами справа, відповідачем не спростована, тому підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути із відповідача пеню та 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 45 Договору №5783 визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок грошового зобов'язання у вигляді пені та 3% річних нарахованих на суму боргу, суд першої інстанції встановив, що він є арифметично правильним.
Апелянт проти арифметичної вірності здійсненого позивачем розрахунку заперечень не висловив.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що позивач навмисно при підготовці та подачі позовної заяви не вказав реєстраційний номер обліку картки платника податків, у зв'язку з чим, ні позовну заяву, ні ухвалу суду про відкриття провадження у справі №917/1533/25 відповідачем не отримано вчасно, оскільки, по-перше, позовна заява містить РНОКПП відповідача: НОМЕР_1 ; по-друге, до позовної заяви додані докази її надсилання відповідачу; по-третє, із матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 12.08.2025 про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 12.08.2025 у підсистемі "Електронний суд", користувачем якої відповідач є. Проте, лише 12.09.2025 відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.08.2025 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов.
Строк на подання відзиву закінчився 28.08.2025; відзив подано до суду з пропуском встановленого судом строку на 22 дні.
Заяву про поновлення строку на подання відзиву відповідач не надав.
Оскільки відзив на позовну заяву подано з порушенням процесуального строку, такий відзив суд першої інстанції у відповідності до положень господарського процесуального кодексу залишив без розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 у справі №917/1533/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мирошниченка Сергія Федоровича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 у справі №917/1533/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко