ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"17" грудня 2025 р. Справа № 906/1163/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Гудак А.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатки Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В. від розгляду справи №906/1163/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.12.25 у справі №906/1163/25
за позовом 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент"
до відповідача 2) Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення компенсацій за примусово вилучені акції
09 грудня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" до Північно-західного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.12.25 у справі №906/1163/25.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 визначено наступний склад колегії суддів: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В.
11 грудня 2025 року листом №906/1163/25/6511/25 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи №906/1163/25 з Господарського суду Житомирської області.
14 грудня 2025 року представницею позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокаткою Погрібною С.О. подана заява про відвід колегії суддів: головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В. від розгляду справи №906/1163/25
Заява про відвід обґрунтована тим, що тотожну справу №910/7294/22 (щодо неправильно визначеної ціни примусового викупу акцій АТ "Житомиробленерго") розглядала вищезазначена колегія суддів та ухвалила незаконне судове рішення (постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22), тому у позивачів у даній справі №906/1163/25 виникли сумніви щодо неупередженості колегії суддів та їх спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдання та принципів господарського судочинства. Відтак, позивачі у справі вимушені заявити відвід колегії суддів у цій справі: суддям Філіповій Т.Л., Бучинській Г.Б. та Маціщук А.В., оскільки існують небезпідставні побоювання щодо штучного затягування розгляду даною колегією апеляційної скарги ТОВ "ВС Груп Менеджмент" в інтересах відповідачів, в умовах великих можливостей відповідачів впливати на суддів, а також результат розгляду справи №910/7294/22 вказаними суддями, які не змогли здійснити елементарний розрахунок балансової вартості чистих активів (розрахунок можливо було здійснити шляхом ділення 2-ох показників, наведених в балансі Товариства), що спричинило затягування розгляду справи на 2 роки (остаточне рішення у справі №910/7294/22 ухвалене Верховним Судом 05.11.2025).
Як на правову підставу відводу представник позивачів посилаються на статтю 35 ГПК України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі №906/1163/25 визнано заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б. та судді Маціщук А.В. від розгляду у справі №906/1163/25 необґрунтованою. Передати справу №906/1163/25 для вирішення питання про відвід судді Філіповій Т.Л., судді Бучинській Г.Б. та судді Маціщук А.В. у порядку, встановленому ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України.
Постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів зазначила, що наведені заявниками доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу суддів від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявниками у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 для розгляду заяви представниці позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатки Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В. від розгляду справи №906/1163/25 у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу визначено суддю Північно-західного апеляційного господарського суду Гудак А.В.
Згідно частини сьомої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву представниці позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатки Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В. від розгляду справи №906/1163/25, не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Заява представниці позивачів про відвід обґрунтована тим, що колегія суддів у складі суддів Філіповій Т.Л., Бучинській Г.Б., Маціщук А.В. розглядала справу №910/7294/22, правовідносини у якій, на думку заявників, є тотожними, та ухвалила постанову від 03.04.2024, яка в подальшому була скасована Верховним Судом постановою від 02.04.2025. На думку заявників, існують небезпідставні побоювання щодо штучного затягування розгляду даною колегією суддів апеляційної скарги ТОВ "ВС Груп Менеджмент" в інтересах відповідачів, в умовах великих можливостей відповідачів впливати на суддів, а також враховуючи результат розгляду справи №910/7294/22 вказаними суддями.
Проте, суд вважає, що доводи, викладені представницею позивачів Сімонова Юрія Юрійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокаткою Погрібно. С.О. у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення до позивачів чи особисту прихильність до апелянта відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент".
У даному випадку наведені представницею позивачів доводи носять виключно суб'єктивний характер та засновані на особистих припущеннях заявника. Водночас саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Посилання представниці позивачів на ухвалення колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В., в межах іншої справи №910/7294/22 постанови, з якою не погоджуються позивачі, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки в силу частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому вказані обставини не підтверджують недотримання суддями Філіповою Т.Л., Бучинською Г.Б., Маціщук А.В. у разі відкриття провадження у даній справі об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду справи №906/1163/25, адже розгляд судових справ між тими самими учасниками жодним чином не унеможливлює розгляд цими же суддями інших спорів між такими сторонами, що, в свою чергу, спростовує твердження заявника про недопустимість участі вказаних суддів у розгляді даної справи.
Суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Таким чином, факт прийняття колегією судових актів, з якими не погоджується заявник, не може бути підставою для відводу цієї колегії суддів.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
Крім того, відповідно до позиції, яка висловлена Радою суддів України у рішенні №46 від 07.09.2017, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07.12.2000 професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Отже, процесуальні рішення суддів, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для їх відводу, а незгода учасника справи з судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, тим більше, що належним способом захисту своїх прав, передбаченим для учасників справи у випадку незгоди із судовим рішенням, є оскарження його у визначеному законодавством порядку.
Суб'єктивні припущення позивачів щодо штучного затягування колегією суддів Філіповою Т.Л., Бучинською Г.Б., Маціщук А.В. розгляду апеляційної скарги ТОВ «ВС Груп Менеджмент» в інтересах відповідачів, в умовах великих можливостей відповідачів впливати на суддів, а також, враховуючи результат розгляду справи №910/7294/22, оцінюються критично, оскільки передбачення заявником негативного для себе результату апеляційного розгляду у розумінні процесуального закону не може вважатися належною та достатньою підставою для відводу суддів, тим більше, що існування обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання суддями об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду заявником не доведено.
Внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.
З урахуванням вищевикладеного, судом не виявлено обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів: головуючого судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В., яким заявлено відвід, а отже суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви представниці позивачів Сімонова Юрія Юрійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатки Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В. від розгляду справи №906/1163/25.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви представниці позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатки Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючої судді Філіпової Т.Л., суддів Бучинської Г.Б., Маціщук А.В. від розгляду справи №906/1163/25.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Cуддя Гудак А.В.