вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" листопада 2025 р. Справа№ 910/425/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Пантелієнка В.О.
Сотнікова С.В.
за участі секретаря Вага В.В.
та за участю представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 попереднього засідання
та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 попереднього засідання, а також ухвали від 07.10.2024, від 31.03.2025, від 25.11.2024, від 03.04.2025, від 26.05.2025 (про виправлення описки)
у справі №910/425/24(суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (ідентифікаційний код 33940565)
про банкрутство,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за заявою Приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент", яке в подальшому було перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" (далі - ТОВ "СКМ") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (далі - ТОВ "ЕСУ", Боржник).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року вирішено:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 15728095,54 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 5630573,76 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 5624517,76 грн - вимоги четвертої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" (далі - ТОВ "Сокур Інвест") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 528548533,69 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 426062654,29 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 384251033,18 грн - вимоги четвертої черги, 41805565,11 грн - вимоги шостої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 3622277705,39 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 2714704044,34 грн, з яких 6056,00 грн - вимоги першої черги, 2714697988,34 грн - вимоги четвертої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2025 року вирішено:
Заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 5764163443, 27 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 4025247777,90 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 3803054472,89 грн - вимоги четвертої черги, 222187 249,01 грн - вимоги шостої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2746141097,85 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 2004919353,91 грн.- вимоги четвертої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 березня 2025 року вирішено:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" (далі - ТОВ "ФК "Гаронна") про заміну кредитора правонаступником задовольнити.
Замінити кредитора - Акціонерне товариство "Укртелеком" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39, літера Г, кім. № 3, 5).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 квітня 2025 року вирішено:
Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про заміну кредиторів правонаступником задовольнити.
Заяву Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - ПрАТ "КГЗО") , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4843523440,02 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 4835991342,33 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 4835985256,33 грн - вимоги четвертої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Заяву SCM Consulting Limited (далі - SCM CL), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1771510754,81 грн задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 1454422116,62грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 1454416060,62грн - вимоги четвертої черги.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 травня 2025 року вирішено:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про виправлення описки задовольнити.
Виправити описки в резолютивній частині ухвали Господарського суду м. Києва від 03.04.2025 у справі № 910/425/24.
Пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду м. Києва від 03.04.2025 у справі № 910/425/24 викласти в наступній редакції:
"3. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 4835985286,33 грн - вимоги четвертої черги. Визнати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги.". Виправлення вважати вірними. Далі за текстом.
Пункт 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду м. Києва від 03.04.2025 у справі № 910/425/24 викласти в наступній редакції:
"6. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 1454416060,62 грн - вимоги четвертої черги. Визнати кредиторські вимоги SCM Consulting Limited до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги". Виправлення вважати вірними. Далі за текстом.
Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною ухвали Господарського суду м. Києва від 03.04.2025 у справі № 910/425/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва попереднього засідання від 26 травня 2025 року вирішено визнати кредиторами у справі № 910/425/24 по відношенню до боржника:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 29410515,86 грн, з яких: 100236,00 грн - вимоги першої черги, 29310279,86 грн - вимоги четвертої черги;
Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) в розмірі 2173455056,00грн, з яких: 6 056,00 грн - вимоги першої черги, 2280000,00 грн - вимоги четвертої черги, 2171169000,00 грн - вимоги шостої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 426062654,29 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 384251033,18 грн - вимоги четвертої черги, 41805565,11 грн - вимоги шостої черги;
Акціонерне товариство "Укртелеком" в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Акціонерного товариства "Укртелеком", в розмірі 2714697988,34 грн - вимоги четвертої черги;
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 4025247777,90 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 3803054472,89 грн - вимоги четвертої черги, 222187249,01 грн - вимоги шостої черги;
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в розмірі 2004919353,91 грн - вимоги четвертої черги;
Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", в розмірі 4835985286,33 грн - вимоги четвертої черги;
SCM Consulting Limited в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited, в розмірі 1454416060,62 грн - вимоги четвертої черги.
Відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника Товариству з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 10097521,78 грн, Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 102485879,40 грн, Акціонерному товариству "Укртелеком" в розмірі 907573661,05 грн, Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1738915665,37 грн та Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в розмірі 741221743,94 грн, Приватному акціонерному товариству "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 7532097,87 грн та SCM Consulting Limited в розмірі 317088638,19 грн.
Визнано кредиторів, а саме: Акціонерне товариство "Укртелеком", Приватне акціонерне товариство "Систем Кепітал Менеджмент", Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання", SCM Consulting Limited та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" заінтересованими особами стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" у даній справі.
Зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" наявну дебіторську заборгованість.
Зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 23.06.2025.
Зобов'язано розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у даній справі - 18.08.25 о 12:50 год.
Не погоджуючись із вказаними ухвалами суду, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") подало апеляційну скаргу, у якій просить:
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/425/24 скасувати в частині визнаних вимог ТОВ "Сокур Інвест" та АТ "Укртелеком" до ТОВ "ЕСУ" та ухвалити нове судове рішення у даній частині про відхилення цих вимог;
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі про заміну кредитора АТ "Укртелеком" правонаступником ТОВ "ФК "Гаронна" скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Гаронна" про заміну кредитора правонаступником;
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі скасувати в частині невизнаних вимог АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "ЕСУ" та ухвалити нове судове рішення у даній частині про визнання таких вимог;
- ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 та від 26.05.2025 (про виправлення описки в ухвалі від 03.04.2025) скасувати в частині визнаних вимог ТОВ "ФК "Гаронна" до ТОВ "ЕСУ", як правонаступника АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання", визнаних вимог ТОВ "ФК "Гаронна" до ТОВ "ЕСУ", як правонаступника SCM Consulting Limited, а також визнаних вимог АТ "Корум криворізький завод гірничого обладнання" та SCM Consulting Limited до ТОВ "ЕСУ" та ухвалити нове судове рішення у даній частині про відхилення цих вимог;
- змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 в частині грошових вимог ТОВ "ФК "Гаронна", АТ "Укртелеком", АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання", SCM Consulting Limited, ТОВ "Сокур Інвест", АТ "Укрексімбанк" шляхом викладення її в новій редакції, що передбачає:
--- виключення із складу визнаних кредиторів у справі №910/425/24 по відношенню до ТОВ "ЕСУ": ТОВ "ФК "Гаронна", АТ "Укртелеком", АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання", SCM Consulting Limited, ТОВ "Сокур Інвест";
--- визнання АТ "Укрексібанк" кредитором у справі №910/425/24 по відношенню до ТОВ "ЕСУ" із вимогами у заявленому ним розмірі - 5764163443,27 грн у наступній черговості: 6 056,00 грн - перша черга, 5541959337,28 гривень - четверта черга; 222198049,99 гривень - шоста черга.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд допустив формальний підхід під час розгляду вимог кредиторів, порушив норми матеріального та процесуального права, не застосував підвищений стандарт доказування до вимог Кредиторів групи "СКМ", в тому числі відступлених ТОВ "ФК "Гаронна", та вимог ТОВ "Сокур Інвест", здійснив розгляд їх вимог без детальної перевірки та належного правого аналізу підстав виникнення грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення, а також продемонстрував упередженість та необ'єктивність під час відхилення частини вимог АТ "Укрексімбанк", повністю погоджуючись із позицією Розпорядника майна, а саме:
- суд необґрунтовано відмовив у визнанні частини кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк", невірно визначив правову природу цих вимог та не врахував, що вимоги АТ "Укрексімбанк" до Боржника виникли на підставі: Проспекту емісії облігацій, Договорів купівлі-продажу цінних паперів, Договору обслуговування рахунку в цінних паперів, ч. 2 ст. 625 ЦК України та судових рішень;
- суд необґрунтовано частково визнав кредиторські вимоги ТОВ "Сокур Інвест" (у розмірі 426 062 654,29 грн) та відхилив доводи щодо наявності підстав для віднесення вказаного товариства до категорії заінтересованих осіб стосовно Боржника;
- суд безпідставно визнав вимоги ТОВ "ФК "Гаронна", як правонаступника ПрАТ "КГЗО", SCM CL та АТ "Укртелеком";
- постановляючи ухвалу від 26.05.2025 про виправлення описки, суд першої інстанції в порушення норми ст. 243 ГПК України змінив суть раніше прийнятого судового рішення (ухвали від 03.04.2025), а саме: фактично змінив суб'єктний склад кредиторів, вимоги яких визнаються, та їх розмір;
- суд першої інстанції безпідставно визнав вимоги АТ "Укртелеком" у розмірі 6 056,00 грн (як вимоги VI черги), вимоги ПрАТ "КГЗО" у розмірі 6056,00 грн (як вимоги VI черги), вимоги SCM Consulting Limited у розмірі 6056,00 грн (як вимоги VI черги).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою попереднього засідання від 26.05.2025, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 26.05.2025 по справі в частині визнання кредиторами до ТОВ "ЕСУ":
- ТОВ "Фінансова компанія "Гаронна" як правонаступника ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 4835985286,33 грн,
- ТОВ "Фінансова компанія "Гаронна" як правонаступника АТ "Укртелеком" в розмірі 2714697988,34 грн,
- ТОВ "Фінансова компанія "Гаронна" як правонаступника SCM Consulting Limited в розмірі 1454416060,62 грн,
- ТОВ "Сокур Інвест" у розмірі 426062654,29 грн,
- ТОВ "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 29410515,86 грн,
та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог АТ "Ощадбанк" до ТОВ "ЕСУ" в розмірі 741221743,94 грн, затвердження реєстру вимог кредиторів в цій частині та змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 26.05.2025, якою відмовити у визнанні кредиторами до ТОВ "ЕСУ":
- ТОВ "Фінансова компанія "Гаронна" як правонаступника ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" з грошовими вимогами в розмірі 4835985286,33 грн,
- ТОВ "Фінансова компанія "Гаронна" як правонаступника АТ "Укртелеком" з грошовими вимогами в розмірі 2714697988,34 грн,
- ТОВ "Фінансова компанія "Гаронна" як правонаступника SCM Consulting Limited з грошовими вимогами в розмірі 1454416060,62 грн,
- ТОВ "Сокур Інвест" з грошовими вимогами в розмірі 426062654,29 грн,
- ТОВ "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 29410515,86 грн,
відмовити у затвердженні реєстру вимог кредиторів в цій частині та визнати кредиторські вимоги АТ "Ощадбанк" до ТОВ "ЕСУ" в загальному розмірі 2746141097,85 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при постановленні вказаних ухвал в оскаржуваній частині порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме:
- суд неправомірно, без визнання кредиторських вимог ПрАТ "КЗГО" та SCM Consulting Limited, ухвалою від 03.04.2025 замінив вказаних кредиторів їх правонаступником - ТОВ "ФК "Гаронна", оскільки суд спершу повинен був розглянути та вирішити витання про набуття статусу кредиторів ПрАТ "КЗГО" та SCM Consulting Limited, а потім вже на підставі відповідної заяви ТОВ "ФК "Гаронна" вирішити питання про заміну кредитора;
- судом не досліджено та неправомірно визнано вимоги ТОВ "ФК "Гаронна" як правонаступника ПрАТ "КЗГО" та SCM CONSULTING LIMITED;
- судом неправомірно визнано вимоги ТОВ "ФК "Гаронна" як правонаступника АТ "Укртелеком" в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період, що перевищує строк позовної давності;
- судом в ухвалі неправомірно визнано вимоги ТОВ "Сокур Інвест" до Боржника в частині номінальної вартості облігацій та відсоткового доходу, а також не враховано пропуск позовної давності;
- судом неправомірно визнано вимоги ТОВ "СКМ" до Боржника в частині нарахування інфляційних втрат в розмірі 4 276 860,13 грн за період з 02.04.2020 по 23.02.2024;
- суд в Ухвалі неправомірно обмежив заявлені АТ "Ощадбанк" вимоги в частині 3% річних та інфляційних втрат періодом з 24.03.2021 по 23.02.2022 та, у зв'язку з цим, незаконно відмовив у визнанні вимог АТ "Ощадбанк" в розмірі 741 221 743,94 грн.
Також не погоджуючись з прийнятою ухвалою попереднього засідання від 26.05.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" (далі - ТОВ "ФК "Гаронна") подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити частково ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025, постановлену за результатом попереднього засідання, в якій виключити висновок про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" кредитором, заінтересованим відносно боржника.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при визнанні ТОВ "ФК "Гаронна" кредитором, заінтересованим стосовно Боржника, не з'ясував обставин, що мають значення для справи, формально та неправильно застосував норми матеріального права, оскільки ТОВ "ФК "Гаронна" не підпадає під жодні критерії, які дозволяють віднести його до заінтересованих осіб стосовно Боржника.
У доповненнях до апеляційної скарги, які подані в межах строку на апеляційне оскарження та прийняті судом до розгляду, ТОВ "ФК "Гаронна" навело додаткові доводи щодо безпідставності визнання його заінтересованою особою стосовно Боржника.
Розгляд апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк", АТ "Ощадбанк" та ТОВ ФК "Гаронна" було об'єднано у одне апеляційне провадження.
ТОВ "ФК "Гаронна" у відзивах на апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" заперечило проти їх задоволення, посилаючись на те, що ТОВ "ФК "Гаронна" набуло права вимоги до Боржника за договорами факторингу від 20.01.2025, які укладені між ним та ПрАТ "КГЗО", SCM CL та АТ "Укртелеком"; суд першої інстанції мав процесуальну можливість комплексно здійснити розгляд грошових вимог ПрАТ "КЗГО" та SCM до Боржника та розгляд заяв ТОВ "ФК "Гаронна" про заміну кредиторів, оскільки це не суперечить чинному законодавству; суд обґрунтовано виправив описку в ухвалі від 03.04.2025, оскільки витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00грн не були предметом договорів факторингу та, відповідно, ТОВ "ФК "Гаронна" не є правонаступником з цих вимог, а також судом була допущена технічна описка в одній із сум (вказано "256" замість "286"); наявність та розмір кредиторських вимог АТ "Укртелеком", ПрАТ "КГЗО" та SCM CL до Боржника підтверджено належними і допустимими доказами, а строк позовної давності не пропущений; сама по собі наявність спільного кінцевого бенефіціарного власника між первісними кредиторами та Боржником - не є самостійним та достатнім доказом необґрунтованості та недоведеності грошових вимог таких кредиторів, і не можуть бути покладені в підстави для відмови у визнанні таких вимог.
ТОВ "Сокур Інвест" у відзивах на апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" заперечило проти їх задоволення, посилаючись на те, що кредиторські вимоги ТОВ "Сокур Інвест" до Боржника підтверджуються належними і допустимими доказами; відчуження прав вимоги було здійснено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у спеціальній процедурі ліквідації АТ "Дельта Банк", а законність відчуження встановлена судовими рішеннями у справах №910/32157/15 та №910/6377/19; позовна давність не пропущена, а також у ТОВ "Сокур Інвест" відсутні ознаки заінтересованості стосовно Боржника; питання заміни кредитора у справі про банкрутство та виправлення описок розглянуті судом першої інстанції у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Розпорядник майна - арбітражний керуючий Касаткін Д.М. у відзивах на апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що вказаними апелянтами не надано жодного доказу щодо його зацікавленості як відносно Боржника так і відносно кредиторів; в рахунок підтвердження факту заінтересованості кредитора ТОВ "Сокур Інвест" відносно розпорядника майна, інших кредиторів та Боржника, цими апелянтами зазначаються виключно припущення; АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" не було надано жодних доказів в доведення недостовірності первинних документів, або доказів в обґрунтування відсутності відповідних грошових зобов'язань; розпорядником майна та в подальшому судом першої інстанції було правомірно визнані грошові вимоги (додаткові) ТОВ "СКМ", ТОВ "ФК "Гаронна" (як правонаступника ПрАТ "КЗГО", АТ "УТК" та SCM CL), ТОВ "Сокур Інвест" у відповідних розмірах; судом також було обґрунтовано відхилена частина кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк"; допущена судом першої інстанції технічна описка не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали; оскаржувані ухвали відповідають меті та завданню процедур банкрутства, у тому числі, попереднього засідання, оскільки судом першої інстанції було належно встановлено наявність відповідних грошових зобов'язань Боржника, а також, інших обставин, що мають значення для справи.
ТОВ "Систем Кепітал Менеджмент" у відзиві на апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" заперечило проти її задоволення, посилаючись на те, що кредиторські вимоги ТОВ "СКМ" до Боржника підтверджені належними і допустимими доказами, а апеляційна скарга не містить жодних заперечень щодо змісту розрахунків, контррозрахунків тощо, при цьому Боржником неодноразово визнавався факт наявності заборгованості, в тому числі з 3% річних та інфляційними втратами коштів за увесь період, у зв'язку із чим, на його переконання, строк позовної давності за відповідними вимогам не сплив.
АТ "Укрексімбанк" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна" заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що ТОВ "ФК "Гаронна" помилково тлумачить категорії "заінтересовані особи стосовно боржника" в контексті процедур неплатоспроможності; заінтересованість у банкрутстві може виявлятись у різних формах і мати різну ступінь впливу; АТ "Укртелеком", АТ "КГЗО" та SCM CL в розумінні статті 1 КУзПБ є заінтересованими особами стосовно ТОВ "ЕСУ" (боржника), про що особисто повідомили суду у своїх поясненнях; вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не лише не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації, а й взагалі не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів; ТОВ "ФК "Гаронна", яке визнано правонаступником вказаних кредиторів (які є заінтересовані стосовно боржника) за відповідними грошовими вимогами до ТОВ "ЕСУ" (боржника), не може мати у справі про банкрутство відмінний статус від статусу даних кредиторів та не може бути наділено правом вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів; наявність статусу сторони у справі про банкрутство у первісних кредиторів (з вимогами у розмірі 6 056,00 грн) жодним чином не спростовує обставин зайняття новим кредитором ТОВ "ФК "Гаронна" процесуального становища таких первісних кредиторів, при цьому суд першої інстанції безпідставно визнав в ухвалі попереднього засідання кредиторами з вимогами у розмірі 6 056,00 грн вказаних осіб (такі вимоги є предметом апеляційного оскарження АТ "Укрексімбанк" відповідно до його апеляційної скарги); матеріалами справи підтверджується наявність інших ознак заінтересованості ТОВ "ФК "Гаронна" стосовно ТОВ "ЕСУ", зокрема: ведення "дружнього" кредитора, який не має безпосереднього формального правового зв'язку з боржником, а поведінка якого зумовлена виключно особистими неформальними тісними зв'язками, відбувається з метою отримання контролю над процедурою банкрутства, спільного володіння ТОВ "ФК "Гаронна" корпоративними правами ПрАТ "ТЗ "ТРУБОСТАЛЬ" із іншими юридичними особами, які напряму пов'язані із юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ОСОБА_1 (кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "ЕСУ"), пов'язаність ТОВ "ФК "Гаронна" із божником ТОВ "ЕСУ" та кредиторами групи "СКМ" вбачається через призму інституту представництва; застосування механізму правонаступництва із залученням компанії ТОВ "ФК "Гаронна" у якості нового кредитора відбувається і у інших справах, де боржниками (а також кредиторами) є інші, належні ОСОБА_1., компанії групи "СКМ" та розпорядником майна/ліквідатором у яких призначено Дробота Д.М. (який здійснює представництво інтересів кредитора ТОВ "Сокур Інвест" у даній справі).
АТ "Ощадбанк" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна" заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що оскільки між ТОВ "ФК "Гаронна" та SCM CL, ПрАТ "КЗГО", АТ "Укртелеком" 20.01.2025, тобто вже після дати відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, були укладені договори факторингу, то конструкція ст. 1 КУзПБ дає підстави стверджувати, що ТОВ "ФК "Гаронна" є заінтересованою особою стосовно Боржника, а оскільки SCM CL, ПрАТ "КЗГО" та АТ "Укртелеком" є заінтересованими особами стосовно Боржника, то, відповідно, ТОВ "ФК "Гаронна", яке є правонаступником таких заінтересованих осіб, має такі ж права та обов'язки у справі про банкрутство, як і первісні кредитори, які є заінтересованими, тобто у відповідності до ст. 47 КУзПБ не може бути наділено правом вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів через те, що таке право не належало його правопопередникам.
30.08.2025 АТ "Укрексімбанк" подало пояснення до власної апеляційної скарги, у яких просить врахувати останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 12 та 19 "Перехідних і прикінцевих положень" ЦК України у системному зв'язку із статтями 257, 625 ЦК України, викладений у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24; також виклав заперечення на доводи арбітражного керуючого, які викладені у його відзиві на апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк".
16.10.2025 АТ "Ощадбанк" подало пояснення до власної апеляційної скарги, у яких просить врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 щодо застосування положень п.п. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у системному зв'язку з ст.ст. 257 та 625 ЦК України, які спростовують висновок суду першої інстанції про те, що вимоги АТ "Ощадбанк" у розмірі 741221743,96грн (3% річних та інфляційні втрати) нібито нараховані поза межами строку позовної давності.
20.10.2025 розпорядник майна - арбітражний керуючий Касаткін Д.М. подав пояснення щодо апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк", у яких навів контррозрахунок грошових вимог низки кредиторів, з врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24, на який послались АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" у своїх поясненнях.
Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (відповідач) та рекомендованими поштовими відправленнями (позивач).
У судове засідання з'явились: представник ТОВ "ЕСУ" (боржник) - Аністратенко О.О., арбітражний керуючий Касаткін Д.П., представник АТ "Укрексімбанк" (кредитор) - Мосійчук Я.І., представник ТОВ "ФК "Гаронна" (кредитор) - Берковський Є.О., представник АТ "Ощадбанк" (кредитор) - Новік В.М., представника ТОВ "СКМ" (кредитор) Іващенко С.І., представник ТОВ "Сокур Інвест" (кредитор) - Дробот Д.М., представник ФДМУ (кредитор) - Марченко В.М., представник АТ "Укртелеком" (кредитор) - Білоножко А.О.
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності інших учасників процесу.
Представник АТ "Укрексімбанк" у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі АТ "Укрексімбанк", та просила її задовольнити, також підтримала апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк", заперечила проти задоволення апеляційної скарги ТОВ "ФК "Гаронна".
Представник АТ "Ощадбанк" у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі АТ "Ощадбанк", та просив її задовольнити, підтримав апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" та заперечив проти задоволення апеляційної скарги ТОВ "ФК "Гаронна".
Представник ТОВ "ФК "Гаронна" у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі ТОВ ФК "Гаронна", та просив її задовольнити, заперечив проти задоволення апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк".
Представник ТОВ "ЕСУ" у судовому засіданні просив відхилити апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" та задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна".
Арбітражний керуючий у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" та просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна".
Представник ТОВ "СКМ" у судовому засіданні заперечив проти апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" та просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна".
Представник ТОВ "Сокур Інвест" у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" та просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна".
Представник ФДМУ у судовому засіданні просив задовольнити апеляційні скарги АТ "Ощадбанк" та АТ "Укрексімбанк" та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ФК "Гаронна".
Представник АТ "Укртелеком" у судовому засіданні просив відхилити апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" та задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гаронна".
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ "ФК "Гаронна" підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Систем Кепітал Менеджмент" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 06.03.2024, зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов'язано боржника надати суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.
07.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про передачу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до матеріалів справи №910/5663/22.
21.02.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про передачу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до матеріалів справи №910/5663/22.
29.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення заявника до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, у яких також вказано, що Приватне акціонерне товариство "Систем Кепітал Менеджмент" було перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент".
29.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 розгляд справи призначено на 25.03.2024.
20.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення боржника.
Протокольними ухвалами від 25.03.2024 залишено без розгляду клопотання боржника та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про передачу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до матеріалів справи №910/5663/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі №910/425/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 23779942,10 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1802 від 22.06.2017). Попереднє засідання призначено на 03.06.2024.
Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/425/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.04.2024 за № 72878.
29.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фонду державного майна України з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2173455056 грн.
29.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 15 728 095,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 заяви Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду.
30.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2746141097, 85 грн.
30.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Укртелеком" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 3622271649, 39 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 заяви з кредиторськими вимогами до боржника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на суму 2 746 141 097, 85 грн та Акціонерного товариства "Укртелеком" на суму 3 622 271 649, 39 грн прийнято до розгляду.
02.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 528 548 533, 69 грн.
02.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (згідно ЄДР - скорочена назва АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4843523440, 02 грн.
06.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява SCM Consulting Limited з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1771510754, 81 грн.
06.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 5 764 163 443, 27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 заяви з кредиторськими вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" на суму 528 548 533, 69 грн, Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на суму 4843523440, 02 грн., SCM Consulting Limited на суму 1 771 510 754, 81 грн та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5 764 163 443, 27 грн прийнято до розгляду.
14.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяви з грошовими вимогами.
21.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича за результати розгляду грошових вимог кредиторів.
03.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло заперечення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на повідомлення розпорядника майна про результат розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
У судовому засіданні 03.06.2024 оголошено перерву до 29.07.2024.
22.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому.
24.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи уточнених повідомлень про розгляд грошових вимог кредиторів.
29.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" щодо визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест", Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", Акціонерного товариства "Укртелеком", SCM Consulting Limited, Приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 відкладено розгляд справи на 23.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 визнано кредиторські вимоги Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 2 173 455 056,00 грн.
Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича, продовжено строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" на три місяці та відкладено розгляд справи на 07.10.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 частково визнано кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 5630573,76 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 426062654,29 грн, Акціонерного товариства "Укртелеком" в розмірі 2714704044,34 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 розгляд справи відкладено на 11.11.2024.
11.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання SCM Consulting Limited про долучення документів до матеріалів справи.
11.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про долучення документів до матеріалів справи.
Судове засідання 11.11.2024 не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 призначено розгляд справи на 25.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 частково визнано кредиторські вимоги до боржника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 4025247777,90 грн та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в розмірі 2004919353,91 грн.
Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкладено розгляд справи на 20.01.2025.
11.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича про продовження строку процедури розпорядження майном боржника на три місяці.
20.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про заміну кредиторів правонаступником.
У судовому засіданні 20.01.2025 оголошено перерву до 31.03.2025.
27.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про витребування доказів.
31.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторів заінтересованими щодо боржника.
Протокольною ухвалою від 31.03.2025 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича про продовження строку процедури розпорядження майном боржника на три місяці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про заміну кредитора правонаступником та замінено Акціонерне товариство "Укртелеком" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна".
Крім того, у судовому засіданні 31.03.2025 оголошено перерву до 03.04.2025.
02.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" на клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторів заінтересованими щодо боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 задоволено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про заміну кредиторів правонаступником, визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 4 835 991 342,33 грн, з яких: 6 056,00 грн - вимоги першої черги, 4 835 985 256,33 грн - вимоги четвертої черги. Також визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 1 454 422 116,62 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 1 454 416 060,62 грн. - вимоги четвертої черги.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про витребування доказів.
У судовому засіданні 03.04.2025 оголошено перерву до 12.05.2025.
09.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест", Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", SCM Consulting Limited.
12.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства "Укртелеком".
У судовому засіданні 12.05.2025 оголошено перерву до 26.05.2025.
Крім того, 09.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про виправлення описки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 задоволено заяву ТОВ "ФК "Гаронна" про виправлення описки та виправлено описки в пунктах 3, 6 резолютивної частини ухвали від 03.04.2025, виклавши ці пункти у наступних редакціях: "3.Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 4835 985 286,33 грн. - вимоги четвертої черги. Визнати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 6056,00 грн. - вимоги першої черги.", "6.Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 1 454 416 060,62 грн. - вимоги четвертої черги. Визнати кредиторські вимоги SCM Consulting Limited до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги."
За наслідками проведення попереднього засідання Господарський суд міста Києва 26 травня 2025 року постановив ухвалу, якою, у тому числі, постановив визнати кредиторами у справі №910/425/24 по відношенню до боржника:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 29410515,86 грн, з яких: 100236,00 грн - вимоги першої черги, 29310279,86 грн - вимоги четвертої черги;
- Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) в розмірі 2173455056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн - вимоги першої черги, 2280000,00 грн - вимоги четвертої черги, 2171169000,00 грн - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 426062654,29 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 384251033,18 грн - вимоги четвертої черги, 41805565,11 грн - вимоги шостої черги;
- Акціонерне товариство "Укртелеком" в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Акціонерного товариства "Укртелеком", в розмірі 2714697988,34 грн - вимоги четвертої черги;
- Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 4025247777,90 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 3803054472,89 грн - вимоги четвертої черги, 222187249,01 грн - вимоги шостої черги;
- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в розмірі 2004919353,91 грн - вимоги четвертої черги;
- Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", в розмірі 4835985286,33 грн - вимоги четвертої черги;
- SCM Consulting Limited в розмірі 6056,00 грн - вимоги першої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited, в розмірі 1454416 060,62 грн - вимоги четвертої черги.
Відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 10097521,78 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 102485879,40 грн, Акціонерного товариства "Укртелеком" в розмірі 907573661,05 грн, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1738915665,37 грн та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в розмірі 741221743,94 грн, Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 7532097,87 грн та SCM Consulting Limited в розмірі 317088638,19 грн.
Визнано кредиторів Акціонерне товариство "Укртелеком", Приватне акціонерне товариство "Систем Кепітал Менеджмент", Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання", SCM Consulting Limited та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" заінтересованими особами стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" у даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
АТ "Укрексімбанк" у своїй апеляційній скарзі оскаржує ухвалу попереднього засідання від 26.05.2025 в частині визнаних вимог ТОВ "ФК "Гаронна", АТ "Укртелеком", ПрАТ "КГЗО", SCM CL, ТОВ "Сокур Інвест", а також в частині невизнаних вимог АТ "Укрексімбанк" разом із ухвалою від 07.10.2024 в частині визнаних вимог ТОВ "Сокур Інвест" та АТ "Укртелеком", ухвалою від 25.11.2024 в частині невизнаних вимог АТ "Укрексімбанк", ухвалою від 31.03.2025, ухвалою від 03.04.2025 разом із її невід'ємною частиною - ухвалою про виправлення описки від 26.05.2025 в частині визнаних вимог ТОВ "ФК "Гаронна", як правонаступника ПрАТ "КГЗО, ТОВ "ФК "Гаронна як правонаступника SCM CL, а також вимог ПрАТ "КГЗО" та SCM CL.
АТ "Ощадбанк" у своїй апеляційній скарзі оскаржує ухвалу попереднього засідання від 26.05.2025 в частині визнаних вимог ТОВ "ФК "Гаронна", як правонаступника ПрАТ "КГЗО", АТ "Укртелеком" та SCM CL, а також в частині визнання кредиторами ТОВ "Сокур Інвест", ТОВ "Систем Кепітал Менеджмент" та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог АТ "Ощадбанк".
ТОВ "ФК "Гаронна" у своїй апеляційній скарзі оскаржує ухвалу попереднього засідання від 26.05.2025 в частині визнання ТОВ "ФК "Гаронна" кредитором, заінтересованим відносно боржника.
Частинами 1, 2 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи наведені приписи КУзПБ та ГПК України, апеляційний господарський суд переглядає оскаржувані ухвали в межах доводів та вимог апеляційних скарг АТ "Укрексімбанк", АТ "Ощадбанк" та ТОВ "ФК "Гаронна".
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи визначаються нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно визначень, наведених у статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
У попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14-01/1494));
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами.
З матеріалів справи також вбачається, що до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент", Акціонерного товариства "Укртелеком", Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" та SCM Consulting Limited в яких вказані кредитори повідомили, що є заінтересованими особами відносно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ у зв'язку з пов'язаністю кредиторів із боржником через кінцевого бенефіціарного власника.
Також до суду надійшли пояснення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" (як правонаступника як правонаступник АТ "Укртелеком", ПрАТ "КЗГО " та SCM CL) в яких ці кредитори повідомили що не відносяться до категорії заінтересованих осіб стосовно боржника.
Враховуючи те, що окремі кредитори є заінтересованими особами стосовно боржника на момент виникнення заявлених вказаними кредиторами грошових вимог, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов'язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред'являються підвищені стандарти доказування.
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або розпорядником майна арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги, саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Така позиція суду ґрунтується на сталій судовій практиці, відображеній, зокрема, у постанові КГС у складі ВС від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Отже, незалежно від визнання (не визнання) вимог кредитора боржником та розпорядником майна боржника, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент", апеляційний господарський суд виходить з наступного.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СКМ" вказало, що у ТОВ "ЕСУ" наявна заборгованість у розмірі 23 779 942,10 грн., у тому числі: залишок неповернутої фінансової допомоги за договором №200415/02-ФП від 20.04.2015 в сумі 23 685 762,10 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 280,00 грн. та витрати на авансування грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна боржника в розмірі 63 900,00 грн.
Після публікації повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, а саме 29.04.2024, до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 15 728 095,54 грн, яка складається із нарахованих на суму заборгованості по договору №200415/02-ФП трьох процентів річних та інфляційних втрат коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2015 між ПрАТ "Систем Кепітал Менеджмент" (позикодавець) та ТОВ "ЕСУ" (позичальник, боржник) було укладено договір позики (надання поворотної фінансової допомоги) №200415/02-ФП від 20.04.2015 відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, передбачених договором, позикодавець зобов'язується передати позичальникові грошові кошти в сумі 140 000 000,00 грн., а позичальник прийняти їх та повернути вказану суму в обумовлений цим договором термін.
У відповідності до пункту 1.2. договору, позика грошових коштів робиться на підставі безвідсоткової поворотної фінансової допомоги і не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими грошовими коштами.
Згідно із пунктом 2.3. договору, повернення фінансової допомоги може робитися різними за розміром сумами (частинами), проте останній розрахунок має бути зроблений не пізніше 31.12.2015.
24.04.2015 між позикодавцем та позичальником було укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до змісту якої доповнено пункт 2.1. договору наступним змістом: "Позикодавець може повторно надавати Позичальнику поворотну фінансову допомогу після повного або часткового повернення наданого фінансування в межах цього Договору.".
01.05.2015 між позикодавцем та позичальником укладено додаткову угоду до договору, відповідно до змісту якої доповнено пункт 2.3. договору наступним змістом: "Повернення фінансової допомоги може робитися різними за розміром сумами (частинами), проте останній розрахунок має бути зроблений не пізніше 01.04.2016.".
20.03.2019 між позикодавцем та позичальником укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно до змісту якої доповнено пункт 2.3. договору наступним змістом: "Повернення фінансової допомоги може робитися різними за розміром сумами (частинами), проте останній розрахунок має бути зроблений не пізніше 01.04.2020. У разі отримання Позичальником письмової вимоги від Позикодавця про дострокове повернення всієї суми фінансової допомоги, остання має бути повернена Позикодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання Позичальником відповідної вимоги про її повернення.".
Сторони дійшли згоди про ретроспективне застосування додаткової угоди № 2 від 20.03.2019 до договору починаючи з 01.04.2016.
На виконання умов договору, заявником на користь боржника було перераховано поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 187000000,00 грн. згідно платіжних доручень № 895 від 05.05.2015, № 903 від 07.05.2015 та № 767 від 20.04.2015, копії яких містяться в матеріалах справи.
В свою чергу, боржник взяті на себе зобов'язання виконав частково перерахувавши на рахунок позикодавця (заявника) грошові кошти у розмірі 163314237,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 106 від 21.04.2015, № 141 від 21.05.2015, № 278 від 22.10.2015, № 181 від 26.06.2015, №313 від 26.11.2015 та № 205 від 28.07.2015.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником умов договору на адресу останнього заявником були направлені вимоги № 01/83 від 26.06.2020, № 01/04 від 03.02.2021, №01/106 від 08.10.2021, №01/13 від 14.02.2022, № 01/62-1 від 12.07.2022 про сплату заборгованості у розмірі 23 685 762,10 грн. та 3% річних.
У відповідь на вказані вимоги боржник повідомив про визнання заборгованості та зазначив про наявність складнощів у виконанні зобов'язань, пов'язаних з арештами на рахунках боржника.
Крім того, між позикодавцем та позичальником було підписано низку актів звірки взаємних розрахунків за договором, якими підтверджується розмір непогашеної боржником заборгованості за договором, зокрема, станом на 31.12.2019, 31.05.2020, 31.11.2020, 31.12.2020.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що розмір заборгованості боржника перед заявником за договором позики (надання поворотної фінансової допомоги) № 200415/02-ФП від 20.04.2015 становить 23685762,10 грн.
У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник підтвердив факт укладення договору позики (надання поворотної фінансової допомоги) № 200415/02-ФП від 20.04.2015, а також наявність непогашеного грошового зобов'язання перед ініціюючим кредитором заявленому розмірі.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час вказаних правовідносин, визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статті 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, заборгованість боржника становить 23 685 762,10 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство настав.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання боржником в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за договором, укладеним з ТОВ "СКМ".
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, наявними у справі доказами підтверджується обґрунтованість грошових вимог ТОВ "СКМ" до ТОВ "ЕСУ" в розмірі 23 685 762,10 грн. та невиконання боржником взятих на себе зобов'язань у встановлений договором строк.
Крім цього, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У той же час, відповідно до пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи висновки Верховного Суду викладених, зокрема, у постанові 06.09.2023 у справі №910/8349/22 (113387691), з аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049 ЦК України, на договори фінансової допомоги розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
ТОВ "СКМ" нараховані три відсотки річних за прострочення зобов'язання з повернення фінансової допомоги за період з 02.04.2020 по 24.03.2024 в розмірі 2 826 759,80 грн., а також інфляційні втрати за період з 02.04.2020 по 24.03.2024 в розмірі 12 895 279,74 грн.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна додаткові вимоги ТОВ "СКМ" визнано частково на суму 5 630 573,76 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 6 056,00 грн. до першої черги, на суму 5 624 517,76 грн., які складають три відсотки річних за прострочення зобов'язання з повернення фінансової допомоги в сумі 1 347 657,63 грн та інфляційні втрати за період з 02.04.2020 по 23.02.2022 в сумі 4 276 860,13 грн, до четвертої черги.
Розглянувши заяву ТОВ "СКМ" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 15 728 095,54 грн., суд першої інстанції обґрунтовано погодився з рішенням розпорядника майна щодо часткового визнання заявлених кредитором вимог на суму 5 630 573,76 грн. та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЕСУ" (6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 5 624 517,76 грн. - вимоги четвертої черги).
АТ "Ощадбанк" у апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції, зважаючи на положення ст. 257 ЦК України (де встановлено загальну позовну давність строком у три роки) та п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України неправомірно визнано вимоги ТОВ "СКМ" до Боржника в частині нарахування інфляційних втрат в розмірі 4 276 860,13 грн за період з 02.04.2020 по 23.02.2024.
Однак, вказані твердження АТ "Ощадбанк" суперечать змісту ухвали суду першої інстанції від 07.10.2024, якою визнано відповідні вимоги ТОВ "СКМ", оскільки ці вимоги визнані частково, за період з 02.04.2020 по 23.02.2022.
При цьому, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року, а в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Також апеляційний господарський суд враховує, що згідно приписів частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
У цей же час, матеріалами справи (вимогами кредитора, відповідями боржника, актами звірки взаєморозрахунків) підтверджується, що Боржником неодноразово визнавався факт наявності заборгованості перед ТОВ "СКМ", в тому числі з 3% річних та інфляційних втрат за весь період, у зв'язку із чим, строк позовної давності за відповідними вимогам не сплив. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості оскаржуваної ухвали попереднього засідання від 26.05.2025 в частині визнання ТОВ "СКМ" кредитором у справі по відношенню до Боржника в розмірі 29 410 515,86 грн, з яких: 100 236,00 грн - вимоги першої черги, 29 310 279,86 грн - вимоги четвертої черги, тому апеляційна скарга АТ "Ощадбанк" в цій частині не підлягає задоволенню, а вказана ухвала у відповідній частині залишається без змін.
Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест", апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 528 548 533, 69 грн.
Відповідно до заяви кредитора, вимоги останнього до боржника в заявленому розмірі виникли на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-573/2013 від 26.04.2013, укладеного між боржником та ПАТ "Дельта Банк" та договору відступлення права вимоги №1200/К; 190314 від 14.03.2019, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест".
Так, у вказаній заяві зазначено і доданими до неї доказами підтверджується, що загальними Зборами Учасників ТОВ "ЕСУ" було прийнято Рішення, оформлене Протоколом №63 від 29.03.2013, про закрите розміщення облігацій, у загальній кількості 4 610 644 штуки (надалі - "Облігації"), умови обігу яких були визначені у Проспекті емісії облігацій ТОВ "ЕСУ", зареєстрованому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.04.2013 з урахуванням змін, зареєстрованих комісією 28.04.2015 (далі - "Проспект емісії").
Пунктом 3.2. Проспекту емісії встановлені наступні параметри випуску Облігацій: облігації розміщуються однією серією "С"; характеристика облігацій: іменні, відсоткові, звичайні (незабезпечені); кількість облігацій: 4610644 штуки; номінальна вартість облігацій: 1 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3.4. Проспекту емісії, власникам облігацій надані наступні права, зокрема: отримати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення; отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігацій в кінці кожного відсоткового періоду; здійснювати інші операції, що не суперечать чинному законодавству України та умовам емісії облігації.
Пунктом 3.6. Проспекту емісії (в редакції Змін до Проспекту) визначено, що: облігації обертаються серед визначеного кола осіб, зазначеного в пункті 3.5.3. Проспекту емісії; обіг облігацій закінчується 16.03.2017 (включно).
Положеннями пункту 3.5.3. Проспекту емісії передбачений перелік осіб, серед яких емітент має намір розмістити Облігації, до якого, відповідно до пункту 28 переліку, включено ПАТ "Дельта Банк".
Пунктом 3.8 Проспекту емісії визначені дати виплати відсоткового доходу Облігацій, а саме: 9-й відсотковий період з 22.04.2015 по 21.07.2015 (включно), період виплати відсоткового доходу з 22.07.2015 по 24.07.2015; 10-й відсотковий період з 22.07.2015 по 20.10.2015 (включно), період виплати відсоткового доходу з 21.10.2015 по 23.10.2015; 11-й відсотковий період з 21.10.2015 по 19.01.2016 (включно), період виплати відсоткового доходу з 20.01.2016 по 22.01.2016; 12-й відсотковий період з 20.01.2016 по 19.04.2016 (включно), період виплати відсоткового доходу з 20.04.2016 по 22.04.2016;13-й відсотковий період з 20.04.2016 по 19.07.2016 (включно), період виплати відсоткового доходу з 20.07.2016 по 22.07.2016; 14-й відсотковий період з 20.07.2016 по 18.10.2016 (включно), період виплати відсоткового доходу з 19.10.2016 по 21.10.2016; 15-й відсотковий період з 19.10.2016 по 17.01.2017 (включно), період виплати відсоткового доходу з 18.01.2017 по 20.01.2017;16-й відсотковий період з 18.01.2017 по 16.03.2017 (включно), період виплати відсоткового доходу з 17.03.2017 по 19.03.2017
Відсоткова ставка за Облігаціями за 9-16 відсоткові періоди встановлена у розмірі 24% річних (згідно протоколів Загальних зборів учасників ТОВ "ЕСУ" від 10.04.2015 №85 та від 17.06.2016 №95).
Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9 Проспекту емісії, погашення Облігацій буде здійснюватися в національній валюті України (гривні) самостійно емітентом на підставі зведеного облікового реєстру, складеного ПАТ "Національний депозитарій України" на кінець операційного дня, що передує даті початку погашення Облігацій та наданого емітенту на дату початку погашення Облігацій.
Датою початку погашення Облігацій визначено 17.03.2017, а датою закінчення погашення Облігацій вказано 19.03.2017.
Абзацом 2 пункту 3.9 Проспекту емісії передбачено, що при погашенні Облігацій емітент виплачує номінальну вартість Облігацій та одночасно виплачує відсотковий дохід за останній відсотковий період.
26.04.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ЕСУ" було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД-573/2013 від 26.04.2013 (далі - Договір №573), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах, передбачених цим договором, Продавець (ТОВ "ЕСУ") зобов'язується продати (передати у власність покупця), а Покупець (ПАТ "Дельта Банк") купити (прийняти у продавця та оплатити) цінні папери, а саме: найменування: облігації іменні відсоткові звичайні (незабезпечені). емітент: ТОВ "ЕСУ"; серія ЦП: С; код цінних паперів (ISIN): UA4000163901; номінальна вартість одного ЦП, грн.: 1000,00 грн.; загальна кількість ЦП, шт.: 367 000 штук.
Відповідно до пункту 2.5. Договору №573, право власності на продані за цим Договором ЦП переходять до Покупця з моменту зарахування ЦП на рахунок у цінних паперах Покупця.
Пунктом 3.3. Договору №573 сторони передбачили відповідальність продавця (ТОВ "ЕСУ") у вигляді пені в разі несплати, неповної або несвоєчасної сплати продавцем покупцю відсоткового доходу за цінними паперами та/або непогашення, неповного або несвоєчасного погашення номінальної вартості цінних паперів.
Пунктом 5.1. Договору№573 сторони передбачили, що він діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Таким чином, вказаними доказами підтверджується, що у 2014 році ПАТ "Дельта Банк" набуло права власності на Облігації у загальній кількості 367 000 штук.
ТОВ "Сокур Інвест" вказує, що в подальшому частина Облігацій була відчужена і у ПАТ "Дельта Банк" залишилося у власності Облігацій в кількості 160 872 штук, а починаючи з липня 2015 року ТОВ "ЕСУ" припинило здійснювати виплати за Облігаціями всім власникам Облігацій , зокрема, ТОВ "ЕСУ" не виплатило ПАТ "Дельта Банк" відсотковий дохід за 9-16-ті відсоткові періоди, та не здійснило погашення номінальної вартості Облігацій .
Станом на кожну дату закінчення 9-16-го відсоткового періоду ПАТ "Дельта Банк" було власником Облігацій , що підтверджується Реєстром власників Облігацій станом на 21.07.2015, 20.10.2015, 19.01.2016, 19.04.2016, 19.07.2016, 18.10.2016, 17.01.2017 (дата, що передує даті початку погашення Облігацій ), а отже мало право на отримання виплати відсоткового доходу по Облігаціям за кожен із вказаним відсоткових періодів, а станом на останній день строку обігу Облігацій ПАТ "Дельта Банк" залишалось власником Облігацій в кількості 160 872 штук, що підтверджується Реєстром власників Облігацій станом на 16.03.2017 (дата, що передує даті початку погашення Облігацій ), а отже мало право на отримання виплати відсоткового доходу по Облігаціям.
У той же час, з 02.10.2015 ПАТ "Дельта Банк" перебуває в ліквідаційній процедурі, відповідно до Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 02.10.2015 №181.
На підставі Рішення Фонду від 24.01.2019 №146 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк"", 22.02.2019 відбувся електронний аукціон №UA-EA-2019-01-30-000039-b.
Відомості про проведений аукціон, в тому числі й документація аукціону, документи з оформлення його результатів розміщені за наступними посиланнями: посилання до офіційного сайту ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (prozorro.sale): https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-01-30-000039-b/; паспорт відкритих торгів з продажу майна ПАТ "Дельта Банк": https://www.fg.gov.ua/passport/27111 та https://torgi.fg.gov.ua/193830
Відповідно до Паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу майна ПАТ "Дельта Банк" (https://www.fg.gov.ua/passport/27111), предметом продажу є дебіторська заборгованість за облігаціями іменними відсотковими серії "С" в кількості 160 872 штук.
Аналогічні відомості містяться й в Публічному паспорті активу щодо дебіторської заборгованості (https://torgi.fg.gov.ua/193830), зокрема, у вказаному паспорті визначений код цінних паперів (ISIN UA4000163901) дебіторська заборгованість за якими є предметом відкритих торгів.
Результати аукціону оформлені Протоколом електронного аукціону, сформованого 22.02.2019, відповідно до якого переможцем вказаного аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Сокур", яка в подальшому змінила назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест".
14.03.2019 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сокур" було укладено Договір відступлення права вимоги №1200/К; 190314 від 14.03.2019 (далі - Договір відступлення №1200), відповідно до п.1.1 якого Первісний кредитор (ПАТ "Дельта Банк") відступає Новому кредитор (ТОВ "ФК "Сокур"), а Новий кредитор приймає право грошової вимоги за дебіторською заборгованістю за облігаціями у частині, визначеній у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Права вимоги, що належать Первісному кредитору, і стає кредитором у частині, визначеній у Додатку 1 до цього Договору, за Договором №573 (далі - Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та ТОВ "ЕСУ", далі - Боржник.
Відповідно до пункту 1.2. Договору відступлення №1200, в силу цього Договору, до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли на підставі Основного договору, у частині, визначеній у Додатку 1 до цього Договору, і на умовах, що існують на момент переходу цих прав, починаючи з дня передачі Новому кредитору права грошової вимоги.
Відповідно до пункту 1.3. Договору відступлення №1200, за домовленістю сторін, загальна сума права грошової вимоги за Основним договором, що відступається Первісним кредитором Новому кредитору за цим Договором, визначена в Додатку 1 цього Договору.
Відповідно до пункту 1.4. Договору відступлення №1200, право вимоги за Основним договором переходить до Нового кредитора з моменту підписання Сторонами цього Договору.
Додатком №1 до Договору відступлення визначений предмет відступлення права вимоги, його обсяги, а саме: тип активу: дебіторська заборгованість за облігаціями іменними відсотковими серії "С" в кількості 160 872 шт.; назва емітента: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕСУ"; (33940565); вид цінного паперу, серія, номер цінного паперу: облігації серії "С", ISIN UA4000163901; кількість (од.): 160 872; дата погашення: 17.03.2017-19.03.2017; сума заборгованості за номінальною вартістю: 160 872 000,00 грн.; сума заборгованості за простроченими відсотками: 73 521 721,44 грн; загальна сума заборгованості на дату відступлення прав вимоги: 234 393 721,44 грн.
14.03.2019 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сокур" було укладено Акт приймання-передачі документів.
Також, спільним листом ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сокур" було повідомлено ТОВ "ЕСУ" про відступлення права вимоги.
Таким чином, предметом Договору відступлення №1200 є дебіторська заборгованість за Облігаціями в кількості 160 872 шт., а саме: передача (відступлення) права ПАТ "Дельта Банк" грошової вимоги до ТОВ "ЕСУ" із сплати на його користь номінальної вартості іменних відсоткових облігацій ТОВ "ЕСУ" серії "С" у кількості 160 872 шт. у розмірі 160 872 000,00 грн. та відсоткового доходу за 9й-16й відсоткові періоди у розмірі 73 521 721,44 грн.
У матеріалах справи також наявний лист Фонду від 08.02.2024 №60-1413/24, згідно якого підтверджено придбання ПАТ "Дельта Банк" Облігацій за Договором №573, підтверджено визнання ПАТ "Дельта Банк" дебіторською заборгованістю вартість Облігацій на суму у розмірі 160 872 000,00 грн. та прострочених нарахованих доходів по облігаціям на суму у розмірі 73521721,44 грн, підтверджено погашення 15.03.2019 в обліку та вибуття з балансу ПАТ "Дельта Банк" у зв'язку із відступленням прав вимоги за дебіторською заборгованістю за Облігаціями іменними відсотковими серії "С" в кількості 160872 шт. до ТОВ "ФК "Сокур" за відповідним лотом згідно Договору відступлення №1200, підтверджено проведення відкритих торгів з продажу вищевказаної дебіторської заборгованості, підтверджено укладання з ТОВ "ФК "Сокур" Договору відступлення №1200, його зміст та зазначено опис і обсяг відступлених прав, підтверджено підписання з ТОВ "ФК "СОКУР" Акту приймання передачі всіх пов'язаних із предметом відступлення документів, підтверджено дату передачі права грошової вимоги за дебіторською заборгованістю (14.03.2019), а також підтверджено перерахування ТОВ "ФК "Сокур" грошових коштів у розмірі 46 878 744,29 грн. за придбаний актив.
Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідно до Проспекту емісії, 16.03.2017 це останній день строку обігу Облігацій, отже починаючи з 17.03.2017 ніякі операції з Облігаціями як з цінними паперами, окрім пред'явлення їх до погашення емітенту, неможливі і як підтверджується Реєстром власників Облігацій станом на 07.11.2017 Облігації в кількості 160 872 штук, що належали ПАТ "Дельта Банк", обліковувались на рахунку емітента серед тих Облігацій , що було пред'явлено до погашення.
Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сокур" не здійснювали правочину, пов'язаного з переходом права власності на Облігації, однак факт закінчення строку обігу Облігацій жодним чином не впливає на чинність дебіторської заборгованості емітента за цими Облігаціями перед ПАТ "Дельта Банк" та іншими власниками Облігацій щодо виплати їх номінальної вартості та відсоткового доходу за 9й-16й відсоткові періоди.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції чинній на момент укладення Договору відступлення №1200), "облігація" - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Частиною 3 вказаної статті унормовано, що "відсоткові облігації" - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням НКЦПФР від 27.12.2013 №2998 (в редакції від 06.01.2017) строки та порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями, а також строки та порядок погашення облігацій визначається в проспекті емісії.
У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України визначено, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Проте, чинне законодавство України та умови Проспекту емісії не містять заборони власникам облігацій відступати права вимоги до емітента щодо отримання номінальної вартості облігацій та щодо отримання відсоткового доходу.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, Договір відступлення №1200 вчинено у простій письмовій формі, як і Договір №573 та Проспект емісії.
Як вбачається зі змісту Договору відступлення №1200 та Додатку 1 до нього, сторонами визначений конкретний обсяг прав, які відступаються ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "ФК "Сокур", а саме заборгованість з виплати відсоткового доходу за 9-16 відсотковий періоди та номінальної вартості Облігацій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Чинне законодавство України та умови Проспекту емісії не містять вимог щодо отримання згоди ТОВ "ЕСУ" на зміну кредитора у зобов'язанні, а ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сокур" здійснили повідомлення ТОВ "ЕСУ" про відступлення прав вимоги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Матеріалами справи підтверджується, що 14.03.2019 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сокур" було укладено Акт приймання-передачі документів, які засвідчують права, що передаються.
Отже, сторонами Договору відступлення №1200 були дотримані вимоги законодавства України чинного на момент його укладання.
Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Дельта Банк" на момент відступлення прав вимоги перебував у ліквідаційній процедурі, а отже всі дії банку вчинювались від імені держави в особі Фонду у спеціальній процедурі ліквідації неплатоспроможного банку.
Також матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі № 910/32157/15, з ТОВ "ЕСУ" на користь ПАТ "Дельта Банк" було стягнуто 19 253 160,96 грн. - заборгованість із сплати відсоткового доходу за 9й-10й відсоткові періоди; 125 804,90 грн. - три проценти річних за прострочення зобов'язання із сплати відсоткового доходу за період з 25.07.2015 по 26.11.2015. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/32157/15 було вирішено замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Сокур" у частині стягнення заборгованості з відсоткового доходу в сумі 19 253 160,96 грн. та 3% річних у сумі 125 804,90 грн.
Крім цього, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №910/6377/19 з ТОВ "ЕСУ" на користь ТОВ "ФК "Сокур" було стягнуто, зокрема: 672 350,00 грн. - заборгованість із сплати судового збору; 160 872 000,00 грн. - заборгованість із сплати номінальної вартості цінних паперів; 9 731 654,14 грн. - три проценти річних за прострочення зобов'язання із сплати номінальної вартості цінних паперів за період з 20.03.2017 по 25.03.2019; 35 148 015,39 грн. - інфляційні нарахування за прострочення зобов'язання із сплати номінальної вартості цінних паперів за період з квітня 2017 по лютий 2019 року; 54 268 560,48 гри. - заборгованість із сплати відсоткового доходу за 11-16 відсоткові періоди; 6 173 154,38 грн. - три проценти річних за прострочення зобов'язання із сплати відсоткового доходу за 11-16 відсоткові періоди за період з 27.11.2015 року по 28.03.2019; 26 392 826,63 грн. - інфляційні нарахування за прострочення зобов'язання із сплати відсоткового доходу за 11-16 відсоткові періоди за період з серпня 2015 року по лютий 201.9 року; 41 805 565,11 грн. - пеня за прострочення зобов'язання із сплати номінальної вартості та відсоткового доходу за період з 01.09.2018 по 01.03.2019.
Із змісту мотивувальних частин вказаних судових рішень вбачається, що Господарським судом міста Києва досліджувалися як договір КПЦП №ДД-573/2013 так і договір відступлення прав вимоги, за результатом чого, вимоги ТОВ "ФК "Сокур" кредитора, в тому числі за номінальною вартістю, відсотковим доходом, а також за нарахованими ним 3% річних та інфляційними втратами були задоволені.
Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, право ТОВ "Сокур Інвест" вимагати від боржника сплати номінальної вартості, відсоткового доходу, а також нараховувати та стягувати 3% річних та інфляційних втрат встановлено рішеннями господарського суду та не підлягає додатковому доведенню в силу положень частини 4 статті 75 ГПК України.
Окрім того, ТОВ "Сокур Інвест" також заявлено вимоги в розмірі 174099385,70 грн., які складають 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані за період з 2019 року по 24.03.2024.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна вимоги ТОВ "Сокур Інвест" визнано частково на суму 426 062 654,29 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 6 056,00 грн. до першої черги, на суму 384 251 033,18 грн. до четвертої черги та 41 805 565,11 грн. до шостої черги.
Розпорядником майна здійснено перерахунок заявленої кредитором заборгованості зі сплати 3% річних та інфляційних втрат з огляду на приписи пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України станом на 23.02.2022.
Окрім того, при здійснені перерахунку, розпорядником майна взято до уваги, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/32157/15 затверджено мирову угоду між ТОВ "ФК "Сокур" та ТОВ "ЕСУ".
У відповідності до п. 2 зазначеної мирової угоди, боржник визнав суму заборгованості перед кредитором у загальному розмірі 19 253 160,96 грн. та 3% річних у сумі 125 804,90 грн.
Відповідно до п. 4 зазначеної мирової угоди, боржник зобов'язується погасити всю суму заборгованості, вказану у пункті 2 мирової угоди, в строк не пізніше 10-ти робочих днів з дня затвердження даної мирової угоди судом.
Вказану мирову угоду затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019, а тому, враховуючи положення ст. 253 ЦК України, не проведено відповідні розрахунки у період з 08.11.2019 по 21.11.2019.
Заперечення АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" щодо визнання грошових вимог ТОВ "Сокур Інвест", обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Посилання АТ "Укрексімбанк" на те, що судом першої інстанції проігноровані висновки Верховного Суду у постанові від 11.01.2024 у справі №910/5663/22, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЕСУ" за заявою ТОВ "Сокур Інвест" (від якої останній в подальшому відмовився), відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зі змісту заяви ТОВ "Сокур Інвест" із грошовими вимогами до ТОВ "ЕСУ", яка була подана до суду першої інстанції у даній справі, вбачається, що вказана заява складена з врахуванням висновків Верховного Суду у справі №910/5663/22, із наданням повного пакету документів та доказами, які свідчать: про зміст та розмір зобов'язання Боржника, порядок переходу прав вимоги за зобов'язаннями Боржника та їх обсяг, підтвердження обставин переходу права вимог до Боржника, в тому числі з боку держави - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також апеляційним господарським судом відхиляються твердження АТ "Ощадбанк" про пропуск позовної давності, оскільки матеріалами справи підтверджується послідовне (з 2019 року) заявлення з боку ТОВ "ФК "Сокур" письмових вимог до Боржника про погашення боргу та заяв Боржника про визнання боргових зобов'язань, розмірів заборгованості і не можливості її погашення, що, відповідно до вищенаведених положень статті 264 ЦК України, свідчить про переривання перебігу позовної давності.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості оскаржуваної ухвали попереднього засідання від 26.05.2025 та ухвали від 07.10.2024 в частині визнання ТОВ "Сокур Інвест" кредитором у справі по відношенню до Боржника в розмірі 426 062 654,29 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 384 251 033,18 грн. - вимоги четвертої черги, 41 805 565,11 грн. - вимоги шостої черги, тому апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" в цій частині не підлягають задоволенню, а вказані ухвалі у відповідних частинах залишаються без змін.
Щодо кредиторських вимог Акціонерного товариства "Укртелеком", апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Укртелеком" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 3 622 277 705, 39 грн.
Відповідно до заяви кредитора, вимоги останнього до боржника у заявленому розмірі виникли на підставі: договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.05.2015 № 5926-ДД/2015, договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, договору № 800113-895-895 від 23.10.2014 про надання поворотної фінансової допомоги, договору № 800113-397-397 від 24.02.2015 про надання поворотної фінансової допомоги, договору № 800113-700-700 від 22.04.2015 про надання поворотної фінансової допомоги, договору № 8(Ю113-742-742 від 24.04.2015 про надання поворотної фінансової допомоги, договору № 80Б113-1373-1373 від 28.07.2015 про надання поворотної фінансової допомоги.
Так, 29 березня 2013 року Загальними зборами учасників боржника було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігації боржника.
Відповідно до Проспекту емісії облігацій Боржника, здійснено випуск відсоткових іменних незабезпечених облігацій серії С у бездокументарній формі у кількості 4 610 644 штук номінальною вартістю 1 000,00 грн., на загальну суму 4 610 644 000,00 грн., що підтверджується свідоцтвом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про реєстрацію випуску облігацій підприємств.
Відповідно до умов Договорів купівлі-продажу цінних паперів №5926-ДД/2015 від 20.05.2015 (далі - "договір облігацій 1"), №_6026-ДД/2015 від 15.09.2015 (далі - "договір облігацій 2"), (далі разом - "Договори облігацій") АТ "Укртелеком" придбав у ПАТ "Державний ощадний банк України" іменні відсоткові звичайні (незабезпечені) облігації серії С.
Відповідно до пункту 1.1. договору облігацій 1, ПАТ "Державний ощадний банк України" зобов'язується передати у власність покупця (кредитор) цінні папери (облігації іменні відсоткові звичайні (незабезпечені), серії "С" у без документарній формі в загальній кількості 160 872 шт. номінальною вартістю 1000,00 грн. за 1 шт.) емітентом яких є боржник.
В підтвердження набуття кредитором у власність облігацій на 160 872 шт. надано наступні докази: копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах від 20.03.2017 станом на 16.03.2017; копія Реєстру власників іменних цінних паперів від 17.03.2017 №130277зв; копія Виписки про операції з цінними паперами за період з 26.06.2015 по 26.06.2015; копія Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 03.07.2015; копія Виписки про операції з цінними паперами за період з 21.07.2015 по 16.03.2017; копія Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 16.03.2017 від 17.03.2017 №130277зв; Реєстр власників іменних цінних паперів від 09.11.2017 №145223зв., а на підтвердження права власності Облігацій на 160 872 штук на кінець відповідних операційних днів, що передували даті виплати відсоткових доходів за 9й-16й відсоткові період надані: копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 21.07.2015; копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 20.10.2015; копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 19.01.2016; копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 19.04.2016; копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 19.07.2016; копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 18.10.2016; копія Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 17.01.2017
Відповідно до пункту 1.1. договору облігацій 2, ПАТ "Державний ощадний банк України" зобов'язується передати у власність покупця (кредитор) цінні папери (облігації іменні відсоткові звичайні (незабезпечені), серії "С" у без документарній формі в загальній кількості 1 000 000 шт. номінальною вартістю 1 000,00 грн. за 1 шт.) емітентом яких є боржник.
В підтвердження набуття кредитором у власність облігацій на 1 000 000 шт. надано наступні докази: копія Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 16.03.2017 від 17.03.2017 №130277зв; копія Реєстру власників іменних цінних паперів від 17.03.2017 №130277зв; копія Реєстру власників іменних цінних паперів від 09.11.2017 №145223зв; копія Листа від 24.01.2020 №494-вих-80Д731-80С313-2020; копія Виписки про обіг на рахунку в цінних паперах від 31.01.2020.
Відповідно до пункту 3.6 Проспекту емісії облігацій, обіг облігацій починається з дня наступного за днем реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску і закінчується 16.03.2017 (включно).
Відповідно до пункту 3.9 Проспекту емісії облігацій, датою початку погашення облігацій є - 17.03.2017, а датою закінчення погашення облігацій - 19.03.2017. Для пред'явлення облігацій до погашення власники облігацій повинні перевести належні їм облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок боржника в депозитарній установі.
Кредитором було пред'явлено до погашення 160 872 шт. облігацій, в підтвердження чого надано Реєстр власників іменних цінних паперів від 09.11.2017 №145223зв станом на 17.03.2017.
Випискою про обіг на рахунку в цінних паперах від 31.01.2020 підтверджується перерахування 31.01.2020 облігацій на 1 000 000 шт. на рахунок у цінних паперах емітента облігацій для прийняття до погашення.
Також, відповідно до Розпорядження Центрального депозитарію на проведення погашення випуску цінних паперів від 17.03.2017 №34 із відміткою про успішне завершення від 31.01.2020 підтверджується переведення всіх випущених боржником облігацій на рахунок боржника, і відповідно пред'явлення кредитором вищезазначених облігацій до погашення.
Пунктом 3.4. Проспекту емісії облігацій, з урахуванням змін до нього, визначені права, що надаються власникам облігацій: право отримувати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення; отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігації в кінці кожного відсоткового періоду.
Як вбачається із змісту заяви кредитора, боржником взяті на себе зобов'язання виконані не були, а саме: 19.03.2017 боржником не було виконано свого обов'язку із погашення облігацій на 160 872 штук, а отже з 20.03.2017 боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з погашення номінальної вартості облігацій у розмірі 160 872 000,00 грн., 31.01.2020 боржником не було виконано свого обов'язку із погашення облігацій на 1 000 000 штук, а отже з 01.02.2020 боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з погашення номінальної вартості облігацій у розмірі 1 000 000 000,00 грн.
Кредитором були заявлені вимоги щодо номінальної вартості облігацій за договором облігацій 1 та Договором облігацій 2.
Відповідно до пункту 3.9 Проспекту емісії облігацій, при погашенні облігацій емітент виплачує номінальну вартість облігацій та одночасно виплачує відсотковий дохід за останній відсотковий період.
Згідно пункту 3.4 Проспекту емісії облігацій, власникам облігацій надається право отримати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення, отримати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігації в кінці кожного відсоткового періоду.
Відповідно до пункту 3.8 Проспекту емісії облігацій передбачено, що виплати відсоткового доходу за облігаціями здійснюються у національній валюті України (гривні) самостійно емітентом на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, складеного депозитарієм на кінець операційного дня, що передує даті виплати відсоткового доходу по облігаціям, та наданого на день виплати відсоткового доходу; відсотки по облігаціях нараховуються відповідно до відсоткових періодів; відсотковий дохід обчислюється за наведеною формулою.
Пунктом 3.8 Проспекту емісії, також визначені дати виплати відсоткового доходу облігацій: період виплати відсоткового доходу за 9 відсотковий період визначений з 22.07.2015 по 24.07.2015; період виплати відсоткового доходу за 10 відсотковий період визначений з 21.10.2015 по 23.10.2015; період виплати відсоткового доходу за 11 відсотковий період визначений з 20.01.2016 по 22.01.2016; період виплати відсоткового доходу за 12 відсотковий період визначений з 20.04.2016 по 22.04.2016; період виплати відсоткового доходу за 13 відсотковий період визначений з 20.07.2016 по 22.07.2016; період виплати відсоткового доходу за 14 відсотковий період визначений з 19.10.2016 по 21.10.2016; період виплати відсоткового доходу за 15 відсотковий період визначений з 18.01.2017 по 20.01.2017; період виплати відсоткового доходу за 16 відсотковий період визначений з 17.03.2017 по 19.03.2017;
Відсоткова ставка за облігаціями за 9-16 відсоткові періоди встановлена у розмірі 24% річних, що підтверджується протоколами Загальних зборів учасників боржника від 10.04.2015 № 85 та від 17.06.2016 № 95.
Як вірно встановив суд першої інстанції, доданими до заяви документами, АТ "Укртелеком" підтверджено право власності на облігації у відповідні періоди, а як вбачається зі змісту заяви вказаного кредитора, боржником взяті на себе зобов'язання виконані не були.
Також документами, доданим до заяви, підтверджується заборгованість (номінальна вартість облігацій та відсотковий дохід за 9й-16й відсоткові періоди, відсотковий дохід за 16й відсоткові періоди) боржника перед кредитором за договорами облігацій 1 та 2 у загальному розмірі 1272 533 721,44 грн.
Також, між ТОВ "ЕСУ" та АТ "Укртелеком" були укладені договір №80Б113-895-895 від 23.10.2014 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики 1), договір № 800113-397-397 від 24.02.2015 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики 2), договір №800113-700-700 від 22.04.2015 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики 3), договір № 800113-742-742 від 24.04.2015 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики 4), договір №800113-1373-1373 від 28.07.2015 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики 5), (далі разом - "договори фінансової допомоги").
Відповідно до пункту 1.1. договору позики 1, Позикодавець (Кредитор) передає Позичальнику (Боржник) у користування грошові кошти у якості поворотної фінансової допомоги шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути її Позикодавцю в порядку та у строк визначені Договором.
Згідно пункту 3.1. договору позики 1, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
Кредитором на користь боржника було перераховано фінансову допомогу у загальному розмірі 585 725 645,36 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, які містять відмітку банку про проведення операції.
Боржником було частково сплачено заборгованість на загальну суму у розмірі 50 000 000,00 грн.
Такими чином, залишок не повернутої фінансової допомоги по вказаному договору складає 535 725 645,36 грн.
Відповідно до пункту 5.1. договору позики 1 (із змінами), з урахуванням положень Розділу 7 Договору, фінансова допомога за Договором надається у користування по 31.12.2018 і підлягає обов'язковому поверненню Позикодавцю у строк і порядку визначеними Розділом 7 Договору.
Відповідно до пункту 7.1. договору позики 1, Позичальник зобов'язується протягом чотирьох банківських днів після закінчення строку, вказаного в пункті 5.1. Договору, повернути Позикодавцю всю суму отриманої фінансової допомоги.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, кінцева дата виконання обов'язку з повернення заборгованості складає 08.01.2019, але боржником не було виконано свого зобов'язання в строки встановлені Договором.
Відповідно до пункту 1.1. договору позики 2, Позикодавець (Кредитор) передає Позичальнику (Боржник) у користування грошові кошти у якості поворотної фінансової допомоги шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути її Позикодавцю в порядку та у строк визначені Договором.
Відповідно до пункту 3.1. договору позики 2, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
Кредитором на користь боржника було перераховано фінансову допомогу у загальному розмірі 32 000 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, які містять відмітку банку про проведення операції, однак Боржником погашення заборгованості не здійснювалось.
Відповідно до пункту 5.1. договору позики 2, з урахуванням положень Розділу 7 договору, фінансова допомога за Договором надається Позичальнику у користування по 31.01.2016 і підлягає обов'язковому поверненню Позикодавцю у строк і порядку визначеними Розділом 7 Договору.
Відповідно до пункту 7.1. договору позики 2, Позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня після закінчення строку, вказаного в пункті 5.1. Договору, або після отримання письмової вимоги Позикодавця щодо дострокового повернення фінансової допомоги, повернути Позикодавцю всю суму отриманої фінансової допомоги.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, кінцева дата виконання обов'язку з повернення заборгованості складає 01.02.2016, але боржником не було виконано свого зобов'язання в строки встановлені Договором.
Відповідно до пункту 1.1. договору позики 3, Позикодавець (Кредитор) передає Позичальнику (Боржник) у користування грошові кошти у якості поворотної фінансової допомоги шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути її Позикодавцю в порядку та у строк визначені Договором.
Відповідно до пункту 3.1. договору позики 3, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
Кредитором на користь боржника було перераховано фінансову допомогу у загальному розмірі 78 500 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, які містять відмітку банку про проведення операції.
Боржником було частково сплачено заборгованість на загальну суму у розмірі 22 500 000,00 грн.
Такими чином, залишок не повернутої фінансової допомоги за вказаним договором складає 56 000 000,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1. договору позики 3 (із змінами), з урахуванням положень Розділу 7 Договору, фінансова допомога за Договором надається у користування по 31.12.2018 і підлягає обов'язковому поверненню Позикодавцю у строк і порядку визначеними Розділом 7 Договору.
Відповідно до пункту 7.1. договору позики 3, Позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня після закінчення строку, вказаного в пункті 5.1. Договору, або після отримання письмової вимоги Позикодавця щодо дострокового повернення фінансової допомоги, повернути Позикодавцю всю суму отриманої фінансової допомоги.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, кінцева дата виконання обов'язку з повернення заборгованості складає 02.01.2019, але боржником не було виконано свого зобов'язання в строки встановлені договором.
Відповідно до пункту 1.1. договору позики 4, Позикодавець (Кредитор) передає Позичальнику (Боржник) у користування грошові кошти у якості поворотної фінансової допомоги шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути її Позикодавцю в порядку та у строк визначені Договором.
Відповідно до пункту 3.1. договору позики 4, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
Кредитором на користь боржника було перераховано фінансову допомогу у загальному розмірі 87 000 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, які містять відмітку банку про проведення операції, однак Боржником погашення заборгованості не здійснювалось.
Відповідно до пункту 5.1. договору позики 4 (із змінами), з урахуванням положень Розділу 7 Договору, фінансова допомога за Договором надається у користування по 31.12.2018 і підлягає обов'язковому поверненню Позикодавцю у строк і порядку визначеними Розділом 7 Договору.
Відповідно до пункту 7.1. договору позики 4, Позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня після закінчення строку, вказаного в пункті 5.1. Договору, або після отримання письмової вимоги Позикодавця щодо дострокового повернення фінансової допомоги, повернути Позикодавцю всю суму отриманої фінансової допомоги.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, кінцева дата виконання обов'язку з повернення заборгованості складає 02.01.2019, але боржником не було виконано свого зобов'язання в строки встановлені Договором.
Відповідно до пункту 1.1. договору позики 5, Позикодавець (Кредитор) передає Позичальнику (Боржник) у власність грошові кошти як поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути її Позикодавцю.
Відповідно до пункту 3.1. договору позики 5, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
Кредитором на користь боржника було перераховано фінансову допомогу у загальному розмірі 27 502 237,90 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, які містять відмітку банку про проведення операції.
Боржником було частково сплачено заборгованість на загальну суму у розмірі 245 000,00 грн.
Такими чином, залишок не повернутої фінансової допомоги за вказаним договором складає 27 257 237,90 грн.
Відповідно до пункту 5.1. договору позики 5 (із змінами), Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю фінансову допомогу повністю не пізніше 01.07.2017 (включно).
Відповідно до пункту 7.1. договору позики, Позичальник може здійснювати погашення фінансової допомоги різними частинами, однак остаточне повернення фінансової допомоги повинне бути здійснене не пізніше дати, вказаної в пункті 5.1. Договору.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, кінцева дата виконання обов'язку з повернення заборгованості складає 01.07.2017, однак боржником не було виконано свого зобов'язання в строки встановлені договором.
Таким чином, доказами, які додані до заяви АТ "Укртелеком" підтверджується заборгованість (основний борг) боржника перед кредитором за договорами фінансової допомоги у загальному розмірі 737 982 883,26 грн.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна вимоги АТ "Укртелеком" визнано частково на суму 2 714 704 044,34 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 6 056,00 грн. до першої черги, на суму 2 714 697 988,34 грн. до четвертої черги.
Розпорядником майна здійснено перерахунок заявленої кредитором заборгованості зі сплати 3% річних та інфляційних втрат з огляду на приписи пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України станом на 23.02.2022.
Заперечення АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" щодо визнання грошових вимог АТ "Укртелеком", як вірно зазначив суд першої інстанції, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження АТ "Укрексімбанк" про відсутність доказів фактичного перерахування АТ "Укртелеком" коштів за вказаними договорами фінансової допомоги спростовуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та довідками банківських установ, які були отримані як на запити АТ "Укртелеком", так і на запити Боржника, які підтверджують рух грошових коштів.
АТ "Ощадбанк" також заявило про застосування строків позовної давності за вимогами АТ "Укртелеком", оскільки вважає пропущеними строки позовної давності за вимогами за 9-15 відсотковими періодами, сплив яких розпочався 25.07.2018.
Однак, як вірно встановив суд першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами, строк позовної давності переривався, оскільки боржником було вчинено дію, якою заявлено про визнання ним боргу, шляхом складання, зокрема, відповіді боржника від 23.07.2018 № 10 на вимогу кредитора від 16.07.2018 №1463-вих-800Д-731-80С313-2018 та відповіді боржника від 16.12.2019 №33 на вимогу кредитора від 13.12.2019 №1878-вих-80Д731-80С313.
Тобто, дії боржника з визнання боргу вчинені до спливу трирічного строку позовної давності, а в подальшому, боржником здійснювалось систематичне визнання заборгованості перед кредитором, що підтверджується долученими до заяви кредитора документами.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що на момент звернення кредитора до суду, строк позовної давності не сплинув і вказаний висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15, згідно якого відповідно до частин 1, 2 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
При цьому, Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (частина 1 статті 11 ЦК України).
Отже, діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості оскаржуваних ухвал від 07.10.2024 та від 26.05.2025 в частині визначення розміру кредиторських вимог АТ "Укртелеком" до Боржника в розмірі 2 714 704 044,34 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 2 714 697 988,34 грн. - вимоги четвертої черги, тому апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" в цій частині не підлягають задоволенню, а вказані ухвали у відповідних частинах залишаються без змін.
Щодо кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 5764 163 443, 27 грн.
Заявлені кредитором вимоги виникли на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів № 455-ДД/2013 від 24.04.2013, № 456-ДД/2013 від 24.04.2013, № 457-ДД/2013 від 24.04.2013, № 458-ДД/2013 від 24.04.2013, № 459-ДД/2013 від 24.04.2013, № 460-ДД/2013 від 24.04.2013, № 461-ДД/2013 від 24.04.2013, № 462-ДД/2013 від 24.04.2013, № 463-ДД/2013 від 24.04.2013, а також договору про обслуговування рахунку в цінних паперах № 22-Д від 11.05.2011.
Згідно уточненого повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" визнано частково на суму 4025 247 777,90 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 6 056,00 грн. до першої черги, на суму 3803054472,89 грн. до четвертої черги та на суму 222 187 249,01 грн. до шостої черги.
Відповідно до змісту позиції розпорядника майна, грошові вимоги були частково відхилені: за договорами облігацій: у зв'язку із перерахунком Розпорядником майна грошових вимог заявлених на підставі статті 625 ЦК України за період з 24.03.2021 по 23.02.2022, а за Договором обслуговування: у зв'язку із недоведеністю боргу, який не був предметом судових спорів
Так, 29 березня 2013 року Загальними зборами учасників боржника було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігації боржника.
Відповідно до Проспекту емісії облігацій боржника, здійснено випуск відсоткових іменних незабезпечених облігацій серії С у бездокументарній формі у кількості 4 610 644 штук номінальною вартістю 1 000,00 грн., на загальну суму 4 610 644 000,00 грн., що підтверджується свідоцтвом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про реєстрацію випуску облігацій підприємств.
Відповідно до умов Договорів облігацій Кредитор придбав у Боржника 2243 644 штук іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій серії С, загальною номінальною вартістю 2 243 644 000,00 грн.
Пунктом 3.4. Проспекту емісії облігацій, з урахуванням змін до нього, визначені права, що надаються власникам облігацій: право отримувати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення; отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігації в кінці кожного відсоткового періоду.
Як вбачається зі змісту заяви АТ "Укрексімбанк", у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за облігаціями, кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/31771/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 31.10.2018 з боржника на користь АТ "Укрексімбанк" було стягнуто: відсотковий дохід за 9-13 відсоткові періоди у розмірі 671 298 284,80 грн., інфляційні втрати за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-12 відсоткові періоди (з 25.07.2015 по 24.07.2016) у розмірі 25 860 502,26 грн., 3% річних за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-13 відсоткові періоди (з 25.07.2015 по 24.07.2016) у розмірі 10 211 860,84 грн., судовий збір у розмірі 206 556,37 грн., пеня за прострочення виплати за 8-13 відсоткові періоди (з 25.07.2015 по 24.07.2016) у розмірі 102978360,57 грн.
Також рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/31771/15, частково зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020, з боржника на користь АТ "Укрексімбанк" було стягнуто номінальна вартість цінних паперів у розмірі 2 243 644 000,00 грн, відсотковий дохід за 14-16 відсоткові періоди у розмірі 354 091 896,08 грн, інфляційні втрати за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди (з 25.07.2016 по 25.04.2017) у розмірі 92 370 304,05 грн, 3% річних за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди та виплати номінальної вартості цінних паперів (з 25.07.2016 та 22.03.2017 по 25.04.2017) у розмірі 24 948 251,80 грн., судовий збір у розмірі 240 800,00 грн, судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 360 000,00 грн, пеня за прострочення виплати за 12-16 відсоткові періоди та виплати номінальної вартості цінних паперів (з 25.07.2016 та 22.03.2017 по 25.04.2017) у розмірі 119161 233,75 грн.
Разом з цим, як вбачається з поданої заяви, кредитором було додатково нараховано та заявлено вимоги, які складають інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення зобов'язань по виплаті відсоткового доходу за облігаціями та номінальною вартістю цінних паперів за період з 25.07.2015 по 23.02.2022.
Однак, як вірно зазначив розпорядник майна, порядок нарахування інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди та за прострочення виплати номінальної вартості цінних паперів за період з 25.07.2015 по 25.04.2017 вже були предметом розгляду господарського суду, за результатом чого винесені відповідні судові рішення і не можуть перераховуватись повторно, змінюючи при цьому обсяг визнаних судом сум.
Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №520/11429/17 дійшов висновку, що преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання заявлених кредитором вимог в наведеній частині, оскільки, як вбачається з наданих кредитором розрахунків, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на відповідну заборгованість здійснюється за період з 25.07.2015 по 25.04.2017, тобто за період який вже був предметом судового розгляду.
Окрім того, боржником у відзиві на заяву про визнання кредиторських вимог до боржника заявлено про застосування строків позовної давності.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, а тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували пред'явленню такого позову.
Розпорядником майна було здійснено перерахунок заявленої кредитором заборгованості за договорами облігацій в межах останніх трьох років, що передують даті відкриття провадженні у справі про банкрутство у даній справі (з 24.03.2021 по 24.03.2024), який із врахуванням пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України фактично здійснено за період з 24.03.2021 по 23.02.2022.
Суд першої інстанції перевіривши цей розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, визнав дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням чинного законодавства.
Крім цього, 11.05.2011 між АТ "Укрексімбанк" та боржником було укладено договір про відкриття (обслуговування) рахунку в цінних паперах №22-Д, за умовами якого, з урахуванням договорів про внесення змін до цього договору від 29.08.2014 №1 та від 18.12.2019 № 62/2, депозитарна установа (кредитор) зобов'язалася у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах депонента (боржника), проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента, його керуючого (их) рахунком у цінних паперах та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 за № 1084/23616.
Як вбачається із змісту заяви АТ "Укрексімбанк", у зв'язку із невиконанням боржником своїх зобов'язань за облігаціями, вказаний кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/4913/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, стягнуто з боржника на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за послуги за Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 11.05.2011 №22-Д (з вересня 2018 року по грудень 2019 року) у розмірі 357 123,84 грн; інфляційна складова боргу за прострочення оплати послуг (з 20.10.2018 по 29.02.2020) у розмірі 5 619,83 грн.; 3% річних за прострочення оплати послуг (з 20.10.2018 по 29.02.2020) у розмірі 7 881,12 грн.; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6 177,85 грн.; пеня за прострочення оплати послуг (з 20.10.2018 по 29.02.2020) у розмірі 41 231,96 грн.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 910/6817/21 стягнуто з боржника на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за послуги за Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 11.05.2011 №22-Д (з 01.01.2020 по 31.12.2020) у розмірі 267 842,88 грн.; інфляційна складова боргу за прострочення оплати послуг (з 28.04.2020 по 31.01.2021) у розмірі 6 093,43 грн.; 3% річних за прострочення оплати послуг (з 28.04.2020 по 31.01.2021) у розмірі 3 129,98 грн.; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 252,34 грн.; пеня за прострочення оплати послуг (з 28.04.2020 по 31.01.2021) у розмірі 6 422,73 грн.
Крім цього, як вбачається із довідки від 23.04.2024 № 0025004/2152 щодо оплати боржником депозитарних послуг за Договором послуг, за період надання послуг з 01.01.2021 по 29.02.2024 виникла заборгованість у розмірі 1205 428,64 ГРН.
Згідно положень пункту 3.2 договору (в редакції договору про внесення змін №62/2 від 18.12.2019) оплата послуг за цим договором, здійснюється депонентом по завершенню кожного календарного кварталу не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, на підставі акту-рахунку, в якому, зокрема, вказуються реквізити рахунку депозитарної установи для здійснення платежу, зазначені в пункті 3.1 цього розділу договору, перелік та вартість послуг, наданих депозитарною установою депоненту протягом звітного періоду, та сума до оплати (далі - акт-рахунок), що складається в 2 примірниках.
Обидва примірника акту-рахунку надаються депоненту депозитарною установою в дотриманням вимог розділу VII договору до 10 числа місяця (включно), наступного за звітним періодом, або у порядку, передбаченому пунктом 3.4 цього розділу Договору.
Обидва примірника акту-рахунку депонент зобов'язаний підписати та один примірник підписаного акту-рахунку повернути депозитарній установі до кінця місяця, наступного за звітним періодом, з дотриманням вимог розділу VII Договору.
У випадку, якщо депонент не поверне депозитарній установі один примірник підписаного акту-рахунку у визначений цим пунктом строк, такий акт-рахунок вважається схваленим депонентом, а послуги, вказані в ньому, прийнятими депонентом та такими, що належним чином та в повному обсязі надані депоненту депозитарною установою.
При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, АТ "Укрексімбанк" не надало доказів надання боржнику та отримання ним актів-рахунків за вказаний період, а наявні реєстри рекомендованих поштових відправлень не містять доказів направлення саме тих актів-рахунків, які надані кредитором за період надання послуг з 01.01.2021 по 29.02.2024.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоведеними належними та допустимими доказами заявлені кредитором вимоги, які складають заборгованість за послуги за договором обслуговування за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 в розмірі 1 205 428,64 грн., а також нараховані на дану суму 3 % річних та інфляційні втрати.
Із заяви АТ "Укрексімбанк" також вбачається, що кредитором було додатково нараховано та заявлено вимоги, які складають інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення зобов'язань за договором обслуговування за період з 20.10.2018 по 24.03.2024.
Однак, нарахування інфляційних витрат та 3% річних за прострочення оплати послуг за період з 20.10.2018 по 31.01.2021 вже були предметом розгляду господарського суду, за результатом чого винесені відповідні судові рішення.
Тому є вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання заявлених кредитором вимог, які складають інфляційні втрати та 3% річних на відповідну заборгованість за період з 20.10.2018 по 31.01.2021, тобто за період який вже був предметом судового розгляду.
Окрім того, боржником у відзиві на заяву АТ "Укрексімбанк" про визнання кредиторських вимог до боржника заявлено про застосування строків позовної давності.
Суд першої інстанції, з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, а також пункт 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, прийшов до висновку, що розпорядником майна правомірно здійснено перерахунок заявленої кредитором заборгованості за договором обслуговування в межах останніх трьох років, що передують даті відкриття провадженні у справі про банкрутство у даній справі (з 24.03.2021 по 24.03.2024), який із врахуванням пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України фактично здійснено за період з 24.03.2021 по 23.02.2022.
У зв'язку із цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги АТ "Укрексцімбанк" до Боржника підлягають визнанню в розмірі 4 025 247 777,90 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 3803054472,89 грн. - вимоги четвертої черги, 222 187 249,01 грн. - вимоги шостої черги.
Однак, при цьому судом першої інстанції не було враховано, що під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20 (провадження №12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зробила висновок про те, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану
В процесі апеляційного розгляду справи розпорядник майна у поясненнях від 20.10.2025 зробив детальний контррозрахунок кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" з врахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, згідно якого загальний розмір визнаних вимог Розпорядником майна 5 692 090 811,73 грн, з яких: вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів - 6 056,00 грн, вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів - 5 469 897 506,72 грн, вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів складають - 222 187 249,01 грн.
Перевіривши вказаний розрахунок, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що він є обґрунтованим та відповідає як нормам чинного законодавства, так і правовим позиціям Верховного Суду та фактичним обставинам даної справи.
З огляду на викладене, розглянувши заяву АТ "Укрексімбанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 5 764 163 443,27 грн., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "ЕСУ" підлягають визнанню в розмірі 5 692 090 811,73 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 5 469 897 506,72 грн. - вимоги четвертої черги, 222 187 249,01 грн. - вимоги шостої черги, а у визнанні кредиторських вимог в розмірі 72 072 631,54 грн слід відмовити, тому ухвала від 25.11.2024 та ухвала попереднього засіданні від 26.05.2025 підлягають зміні в частині розгляду кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк", отже апеляційна скарга АТ "Укрексімбанк" в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява АТ "Ощадбанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 746 141 097,85 грн.
Заявлені кредитором вимоги виникли на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 2807-ДД/2013 від 25.04.2013.
Згідно уточненого повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна кредиторські вимоги АТ "Ощадбанк" визнано частково на суму 2 004 919 353,91 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника до четвертої черги.
Відповідно до змісту позиції розпорядника майна, грошові вимоги були частково відхилені у зв'язку із перерахунком розпорядником майна грошових вимог заявлених на підставі статті 625 ЦК України за період з 24.03.2021 по 23.02.2022, а також у зв'язку із неправомірним нарахуванням 3% річних та інфляційних втрат на судовий збір та на 3% річних з інфляційними втратами, які стягнуті за судовим рішенням. Так, як вбачається зі змісту заяви АТ "Ощадбанк", 29 березня 2013 року Загальними зборами учасників боржника було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігації боржника.
Відповідно до Проспекту емісії облігацій боржника, здійснено випуск відсоткових іменних незабезпечених облігацій серії С у бездокументарній формі у кількості 4 610 644 штук номінальною вартістю 1 000,00 грн., на загальну суму 4 610 644 000,00 грн., що підтверджується свідоцтвом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про реєстрацію випуску облігацій підприємств.
Відповідно до умов Договору облігацій кредитор придбав у боржника 2000000 штук іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій серії С, загальною номінальною вартістю 2 000 000 000,00 грн.
Пунктом 3.4. Проспекту емісії облігацій, з урахуванням змін до нього, визначені права, що надаються власникам облігацій: право отримувати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення; отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігації в кінці кожного відсоткового періоду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2017 у справі №910/3816/16, частково зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02.05.2018 з боржника на користь АТ "Ощадбанк" було стягнуто відсотковий дохід за 9-16 відсоткові періоди у розмірі 802 370 052,20 грн., інфляційні втрати за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди (з 01.08.2015 по 31.06.2017) у розмірі 131 509 752,72 грн., 3% річних за прострочення виплати відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди (з 27.07.2015 по 31.07.2017) у розмірі 29 738 554,74 грн., судовий збір у розмірі 173 818,47 грн., судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 3 200,00 грн.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі №910/8153/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та частково зміненим постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.03.2018, з боржника на користь АТ "Ощадбанк" було стягнуто номінальну вартість цінних паперів у розмірі 839 110 000,00 грн., інфляційні втрати за прострочення виплати номінальної вартості цінних паперів (за квітень 2017 року) у розмірі 7551 990,00 грн., 3% річних за прострочення виплати номінальної вартості цінних паперів (з 20.03.2017 по 17.05.2017) у розмірі 4 000 140,82 грн., судовий збір у розмірі 230 303,03 грн., судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 3 200,00 грн.
При цьому, як вбачається з поданої заяви, АТ "Ощадбанк" було додатково нараховано та заявлено вимоги, які складають інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення зобов'язань по виплаті відсоткового доходу за облігаціями та номінальною вартістю цінних паперів за період з 02.11.2017 по 23.02.2022 та з 22.11.2017 по 23.02.2022.
Боржником у відзиві на заяву про визнання кредиторських вимог до боржника заявлено про застосування строків позовної давності.
Суд першої інстанції, з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, а також пункт 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, прийшов до висновку, що розпорядником майна правомірно здійснено перерахунок заявленої кредитором заборгованості за договором обслуговування в межах останніх трьох років, що передують даті відкриття провадженні у справі про банкрутство у даній справі (з 24.03.2021 по 24.03.2024), який із врахуванням пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України фактично здійснено за період з 24.03.2021 по 23.02.2022.
Також суд погодився з доводами розпорядника майна щодо безпідставності нарахування кредитором 3 % річних та інфляційних втрат на судовий збір.
У зв'язку із цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги АТ "Ощадбанк" до Боржника підлягають визнанню в розмірі 2 004 919 353,91 грн, як вимоги четвертої черги.
Однак, при цьому судом першої інстанції не було враховано, що під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зробила висновок про те, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану
В процесі апеляційного розгляду справи розпорядник майна у поясненнях від 20.10.2025 зробив детальний контррозрахунок кредиторських вимог АТ "Ощадбанк" з врахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, згідно якого загальний розмір визнаних вимог Розпорядником майна становить 2 645 429 959,75 грн - вимоги четвертої черги.
Перевіривши вказаний розрахунок, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що він є обґрунтованим та відповідає як нормам чинного законодавства, так і правовим позиціям Верховного Суду та фактичним обставинам даної справи.
З огляду на викладене, розглянувши заяву АТ "Ощадбанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 746 141 097,85 грн, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що кредиторські вимоги АТ "Ощадбанк" до ТОВ "ЕСУ" підлягають визнанню в розмірі розмірі 2 645 429 959,75 грн. - вимоги четвертої черги, а у визнанні кредиторських вимог в розмірі 100 711 138,12 грн слід відмовити, тому ухвала попереднього засіданні від 26.05.2025 підлягає зміні в частині розгляду кредиторських вимог АТ "Ощадбанк", отже апеляційна скарга АТ "Ощадбанк" в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 843 523 440,02 грн.
В обґрунтування вказаних вимог ПрАТ "КЗГО" послалось на те, що 05.07.2013 між SCM Realty Limited (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (позичальник) було укладено Договір про надання кредиту №301/2013-07 від 05.07.2013.
Сума Кредиту за цим Договором не повинна перевищувати - 150000 000,00 доларів США (п. 2.2. Договору про надання кредиту №301/2013-07)
Пунктом 8.1 Договору про надання кредиту №301/2013-07 цей договір регулюється і тлумачиться відповідно до норм англійського права без урахування його положень і норм колізійного права в тих випадках, коли такі положення або норми можуть зажадати або допустити застосування законодавства іншої юрисдикції.
Згідно п.10.1 Договору про надання кредиту №301/2013-07 цей договір набирає чинності з моменту його реєстрації в Національному банку України та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно листа Головного управління НБУ по м.Києву і Київський області від 16.07.2013 №09-204/11452 вказаний договір був зареєстрований 16.07.2023 за №16800, обслуговування операцій за договором здійснюється АТ "Укрексімбанк".
27.02.2014 між SCM Realty Limited (первісний кредитор), SCM Consulting Limited (новий кредитор) та ТОВ "ЕСУ" (позичальник) було укладено Договір відступлення (договір про відступлення права вимоги), згідно якого цедент - SCM Realty Limited погоджується відступити цесіонарію - SCM Consulting Limited права та вигоди на дибіторську заборгованість у сумі, що дорівнює відступленим вимогам, а цесіонарій погоджується прийняти відступлені вимоги відповідно до цього договору.
Відповідно до пункту 3.1. Договору відступлення, Цедент, маючи повну гарантію права власності, цим відступає та передає Цесіонарію у Дату набрання чинності переваги всіх прав Цедента, права власності, вигоди та відсотки по відношенню до, на та за Відступленими вимогами. При цьому, в розуміння преамбули Договору відступлення, Датою набрання чинності є дата його укладення 27.02.2014.
Пунктом 7.1 вказаного Договору відступлення визначено, що застосовним правом цього Договору є законодавство Англії.
Отже, за умовами Договору відступлення до SCM Consulting Limited перейшли права вимоги до Боржника за Договором про надання кредиту в загальному розмірі 46 530 855,31 доларів США, відповідно, SCM Consulting Limited 27.02.2014 набула усіх прав та обов'язків кредитора за Договором про надання кредиту, тому судом відхиляються доводи АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" щодо відсутності у матеріалах справи доказів сплати відступної плати за вказаним договором.
27.02.2014 між SCM Realty Limited (первісний кредитор), SCM Consulting Limited (новий кредитор) та ТОВ "ЕСУ" (позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту №301/2013-07 від 05.07.2013.
Враховуючи укладення між новим кредитором та первісним кредитором Договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 27.02.2014, сторони вирішили замінити у договорі первісного кредитора на нового кредитора (п. 1 Додаткової угоди №1 від 27.02.2014 до Договору про надання кредиту №301/2013-07).
Згідно п.2 Додаткової угоди №1 від 27.02.2014 до Договору про надання кредиту №301/2013-07 з моменту набуття чинності цієї Угоди первісний кредитор перестає бути стороною за Договором, а новий кредитор набуває всі його права та обов'язки за Договором. Всі права та обов'язки, які первісний кредитор мав за договором, лишаються чинними для нового кредитора.
Пунктом 6 Додаткової угоди №1 від 27.02.2014 до Договору про надання кредиту №301/2013-07 встановлено, що ця Угода набирає чинності з моменту її реєстрації в Національному банку України і є невід'ємною частиною Договору.
Згідно листа Головного управління НБУ по м.Києву і Київський області від 01.04.2014 №09-204/5523 вказана додаткова угода була зареєстрована 01.04.2014 за №16800/1, обслуговування операцій за договором здійснюється АТ "Укрексімбанк".
15.03.2019 між SCM Consulting Limited та боржником (позичальник) було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту №301/2013-07 від 05.07.2013, якою внесені зміни до окремих положень основного договору, зокрема у пункт 8.1, та визначено, що даний договір регулюється та тлумачиться відповідно до норм українського права.
Факт реєстрації Договору про надання кредиту №301/2013-07 та Додаткової угоди №1 і Додаткової угоди №2 підтверджується також Випискою АІС "Національного банку України "Кредитні договори з нерезидентами".
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, боржник, на виконання умов договору про надання кредиту №301/2013-07 від 05.07.2013 та Договору відступлення від 27.02.2014 отримав кредитні кошти у загальному розмірі 107 589 398,06 дол. США, що підтверджується доданими до заяви копіями SWIFT повідомлень, меморіальних ордерів та виписок з банківських рахунків.
АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" заперечують факт доведеності перерахування коштів ТОВ "ЕСУ" по вказаному договору, посилаючись на те, що документи, які називаються "Дані бронювання" (Booking Details) та SWIFT повідомлення від 22.04.2014, від 22.05.2014, від 16.07.2014, від 03.09.2014, від 20.10.2014 не є підтвердженням перерахування коштів ТОВ "ЕСУ" згідно договору про надання кредиту від 05.07.2013, оскільки вказані документи (Booking Details) містять дані про бронювання та не є виписками з банківських рахунків, не підтверджують рух коштів на певну дату, а в документі, який називається "Дані бронювання" (Booking Details) від 18.07.2013, зазначена сума 46 528 000 без зазначення виду валюти, при цьому в ньому вказано, що "29,00 швейцарських франків буде списано при наступному розрахунку", крім того, копії меморіальних ордерів, які надані ПрАТ "КЗГО", є розрахунковими документами щодо внутрішньобанківських операцій, які не підтверджують отримання коштів Боржником згідно договору про надання кредиту від 05.07.2013, а складені Боржником документи, а саме "Реєстр операцій за період з 01.01.2013 по 14.05.2024", не є підтвердженням зарахуванням на рахунок Боржника кредитних коштів та не можуть підміняти виписки з банківських рахунків.
Вказані доводи відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки згідно виписки CREDIT SUISSE з рахунку SCM Realty Limited станом на 18.07.2013, SWIFT-повідомлення від 18.07.2013, Меморіального ордеру від 18.07.2023 №15457 на рахунок Боржника були зараховані кошти в розмірі 46528000,00 доларів США з призначенням "оплата відповідно до Кредитного договору №301/2013-07 від 05.07.2013", а меморіальний ордер містить штамп АТ "Укрексімбанк" та підпис відповідальної особи банку, які підтверджують проведення операції.
Згідно виписки CREDIT SUISSE з рахунку SCM Consulting Limited станом на 22.04.2014, SWIFT-повідомлення від 23.04.2014, Меморіального ордеру від 23.04.2024 №4989 на рахунок Боржника були зараховані кошти в розмірі 16000000,00 доларів США з призначенням "оплата відповідно до Договору відступлення від 27.02.2014", а меморіальний ордер містить штамп АТ "Укрексімбанк" та підпис відповідальної особи банку, які підтверджують проведення операції.
Згідно виписки CREDIT SUISSE з рахунку SCM Consulting Limited станом на 22.05.2014, SWIFT-повідомлення від 22.05.2014, Меморіального ордеру від 23.05.2024 №52490 на рахунок Боржника були зараховані кошти в розмірі 4500000,00 доларів США з призначенням "оплата відповідно до Договору відступлення від 27.02.2014", а меморіальний ордер містить штамп АТ "Укрексімбанк" та підпис відповідальної особи банку, які підтверджують проведення операції.
Згідно виписки CREDIT SUISSE з рахунку SCM Consulting Limited станом на 16.07.2014, SWIFT-повідомлення від 16.07.2014, Меморіального ордеру від 17.07.2024 №55124 на рахунок Боржника були зараховані кошти в розмірі 15661398,06 доларів США з призначенням "оплата відповідно до Договору відступлення від 27.02.2014", а меморіальний ордер містить штамп АТ "Укрексімбанк" та підпис відповідальної особи банку, які підтверджують проведення операції.
Згідно виписки CREDIT SUISSE з рахунку SCM Consulting Limited станом на 03.09.2014, SWIFT-повідомлення від 03.09.2014, Меморіального ордеру від 03.09.2024 №50483 на рахунок Боржника були зараховані кошти в розмірі 10000000 доларів США з призначенням "оплата відповідно до Договору відступлення від 27.02.2014", а меморіальний ордер містить штамп АТ "Укрексімбанк" та підпис відповідальної особи банку, які підтверджують проведення операції.
Згідно виписки CREDIT SUISSE з рахунку SCM Consulting Limited станом на 20.10.2014, SWIFT-повідомлення від 20.10.2014, Меморіального ордеру від 20.10.2024 №393394 на рахунок Боржника були зараховані кошти в розмірі 14900000 доларів США з призначенням "оплата відповідно до Договору відступлення від 27.02.2014", а меморіальний ордер містить штамп АТ "Укрексімбанк" та підпис відповідальної особи банку, які підтверджують проведення операції.
При цьому, згідно вказаних меморіальних ордерів конвертація валютних коштів відбувалась в межах рахунків відкритих саме в АТ "Укрексімбанк" і вказаний банк не надав жодних доказів, які б підтверджували відсутність вказаних операцій.
02.11.2020 між SCM Consulting Limited (Кредитор), ТОВ "ЕСУ" (первісний боржник) та ПрАТ "КЗГО" (новий боржник) було укладено Договір про переведення боргу.
За цим договором переводяться всі та будь-які зобов'язання в тому числі такі, що виникнуть в майбутньому, первісного боржника перед кредитором, зокрема зобов'язання з повернення основної суми кредиту та нарахованих відсотків на умовах та у строки, визначені основним договором, що станом на 02.11.2020 становить всього 107 661 784,68 доларів США і складається з такого: основна сума кредиту - 107 589 398,06 доларів США, нараховані проценти станом на 02.11.2020 включно - 72 386,62 доларів США (п. 1.2. Договору про переведення).
На виконання умов договору про переведення боргу (п. 3.2.) ПрАТ "КЗГО" на користь SCM Consulting Limited перераховано грошові кошти у загальному розмірі 107 588 606,46 доларів США, що підтверджується доданими до заяви копіями SWIFT повідомлень.
У той же час, як встановлено договором про переведення боргу, за переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику плату в розмірі 3 063 053 137,40 грн., що складає еквівалент 107 661 784,68 доларів США за курсом НБУ станом на 02.11.2020 (п. 2.1. Договору про переведення).
Згідно із п. 2.2. договору про переведення боргу, первісний боржник (ТОВ "ЕСУ") зобов'язується сплатити новому боржнику (ПрАТ "КГЗО") плату шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок нового боржника не пізніше 18 липня 2023 року або не пізніше дня направлення вимоги новим боржником в разі настання випадку невиконання відповідно до п. 2.3. цього договору.
Крім цього, 02.11.2020 між SCM Consulting Limited, ТОВ "ЕСУ" була укладена Додаткова угода №3 до Договору про надання кредиту №301/2013-07, у п.A якої вказано, що станом на 02.11.2020 основна сума кредиту складає 107 589 398,06 доларів США, сума нарахованих відсотків станом на 02.11.2020 включно складає 72 386,62 доларів США, а у п. 1.1 вказано, що з дати даної додаткової угоди позивальник замінюється на нового позичальника у Договорі.
Додатковою угодою №4 від 02.11.2020, укладеної між SCM Consulting Limited та ПрАТ "КЗГО" до Договору про надання кредиту №301/2013-07 змінено кінцевий термін повернення кредиту на 31.12.2020, а додатковою угодою 5 від 09.11.2020 визначено, що позичальник на власний розсуд має право здійснити повернення кредиту чи його частини у валюті іншій, ніж долар США.
Щодо доводів АТ "Укрексімбанк" про відсутність інформації про ПрАТ "КГЗО" в якості нового боржника за Договором про надання кредиту, то Постанова НБУ від 17.06.2004 №270 втратила чинність 07.02.2019, а ПрАТ "КЗГО" стало новим боржником за Договором про надання кредиту 02.11.2020.
Щодо тверджень АТ "Укрексімбанк" про нікчемність договору відступлення права вимоги від 27.02.2014, з посиланням на те, що до вказаного договору застосованим правом є законодавство Англії, а за умовами Договору про надання кредиту від 05.07.2013 (з врахуванням додаткової угоди №2 від 15.03.2019) даний договір регулюється та тлумачиться відповідно до норм українського права, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Матеріалами справи підтверджується, що за умовами Договору переведення боргу правовідносини за ним регулюються законодавством України, у Договорі про надання кредиту застосовним правом обрано англійське право, договір відступлення регулюється англійським правом відповідно, а пунктом 4 Додаткової угоди №2 від 15.03.2019 до Договору про надання кредиту сторони замінили застосовне право з англійського на українське
Статтею 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть: 1)бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; 2) обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права. Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.
Згідно ч.2 статті 47 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо при визначенні способів та порядку виконання договору, а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання або неналежного виконання договору, неможливе застосування права, зазначеного в частині першій цієї статті, може бути застосоване право держави, у якій здійснюється виконання договору.
Отже, враховуючи суб'єктний склад правовідносин, що виникли з Договору про надання кредиту, Договору відступлення, Договору переведення боргу, його сторони мали право обрати право України для його регулювання та зробили це цілком правомірно, а АТ "Укрексімбанк" не наводить жодних доказів порушення норм англійського права.
Крім цього, у матеріалах справи наявний Експертний висновок з англійського права, у пункті 47 якого надані вичерпні відповіді щодо правової можливості укладання Договору відступлення, Договору переведення, зміни права за вказаними договорами, що не впливає на їх дійсність.
Листом ПрАТ "КЗГО" від 23.12.2022 №04-210 звернулось до ТОВ "ЕСУ" про негайне виконання грошового зобов'язання за договором про переведення, який обґрунтовується настанням випадку, передбаченого п.2.3. договору про переведення.
У відповідь на вказану вимогу боржник листом № 26 від 28.12.2020 визнав власні грошові зобов'язання перед кредитором та зазначив про неможливість сплати зазначеної суми заборгованості.
Посилання АТ "Укрексімбанк" на те, що суд першої інстанції розглядаючи заяву АТ "КГЗО" з грошовими вимогами до Боржника не перевірив чи підписана дана заява АТ "КГЗО" дійсно її уповноваженим представником, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки питання відповідності поданої заяви вимогам КУзПБ вирішено ухвалою суду про прийняття вказаної Заяви з грошовими вимогами до розгляду і у матеріалах справи відсутні докази заперечення ПрАТ "КГЗО" щодо представництва його інтересів у даній справі.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна вимоги Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" визнано частково на суму 4 835 991 342,33 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 6056,00 грн. до першої черги, на суму 4 835 985 256,33 грн. до четвертої черги.
Заявлені кредитором вимоги в розмірі 7 532 097,88 грн., які складають 3 % річних та інфляційні втрати, що нараховані за період з 25.03.2024 по 23.04.2024 розпорядником майна не визнані, оскільки вказані вимоги нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2024.
Перевіривши розрахунок вказаних кредиторських вимог, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано погодився з рішенням розпорядника майна щодо часткового визнання заявлених кредитором вимог на суму 4 835 991 342,33 грн, а тому апеляційні скарги АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" у відповідних частинах не підлягають задоволенню.
Щодо кредиторських вимог SCM Consulting Limited, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява SCM Consulting Limited з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 771 510 754, 81 грн, з посиланням на Договір позики №200/2012-07 від 23.07.2012, укладеного між EPIC TELECOM INVEST LIMITED (який в подальшому змінив назву на RAGA ESTABLISHMENT LIMITED) та ТОВ "ЕСУ", а також на Договір про відступлення права вимоги від 16.10.2019, укладений між RAGA ESTABLISHMENT LIMITED, SCM Consulting Limited (Цесіонарій) та ТОВ "ЕСУ" (Боржник).
Так, 23.07.2012 між EPIC TELECOM INVEST LIMITED (реєстраційний номер - НЕ276881) (позикодавець) та ТОВ "ЕСУ" (позичальник) було укладено договір позики, відповідно до умов якого (ст. 1) позикодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення у сумі 100 000 000,00 дол. США, окремими траншами, зі сплатою 0,001% річних, та кінцевим терміном повернення заборгованості - не пізніше 22.07.2015.
Відповідно до п. 2.4 ст. 2 договору позики сплата процентів здійснюється у валюті позики одночасно з поверненням суми позики.
Згідно п. 2.5 ст. 2 договору позики нарахування процентів за користування позикою здійснюється за фактичну кількість днів користування позикою за методом факт/факт. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення позики.
22.08.1012 Головним управлінням НБУ по м.Києву і Київський області було видане реєстраційне свідоцтво №15534 про реєстрацію договору позики від 23.07.2012 №200/2012-07.
До Договору позики вносились зміни, які зокрема Додатковою угодою №1 від 27.11.2012 про новацію за Договором позики сторони домовились, що загальна суму позики за договором зменшується зі 100 000 000 доларів США до 79 300 000 доларів США.
Згідно листа Головного управління НБУ по м.Києву і Київський області від 20.12.2012 №09-204/24964 вказана додаткова угода була зареєстрована 20.12.2012 за №15534/1, обслуговування операцій за договором здійснюється АТ "Укрексімбанк".
На виконання умов договору позики позикодавцем на користь боржника в 2013 році було надано позику у розмірі 25 600 000,00 дол.США, згідно наступних платіжних документів: №С231345ВВК012213 від 22.01.2013 у сумі 10 000 000,00 дол.США.; № С397804ВВК012313 від 23.01.2013 у сумі 7 000 000,00 дол.США; № С486571ВВК012413 від 24.01.2013 у сумі 7 000 000,00 дол.США; № С196392ВВК013013 від 30.01.2013 у сумі 1 600 000,00 дол.США.
Доводи АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" про те, що вказані докази не підтверджують перерахування коштів, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки АТ "Укрексімбанк", як банком, який обслуговував операцій за договором позики, не надано жодних доказів, які б спростовували факт надходження коштів за договором позики. Крім того, Обставини надання грошових коштів та їх отримання підтверджуються також копіями Актів звірки взаєморозрахунків між SCM CL та Боржником станом на 30.11.2019, 31.12.2019 та 31.08.2021.
16.10.2019 між Raga Establishment Limited (змінено назву з EPIC TELECOM INVEST LIMITED) (реєстраційний номер - НЕ 276881) (цедент) та SCM Consulting Limited (Реєстраційний номер - 1390386) (цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого сторони домовились, що починаючи з дати цього договору цедент, маючи повну гарантію власності, цим беззастережно та остаточно відступає та передає цесіонарію переваги всіх його прав, власності, привілеїв та інтересів, згідно з договором. Цесіонарій цим приймає та дає згоду на таке відступлення (пункт 1.1 Договору відступлення).
Враховуючи укладення вищевказаного договору відступлення, відповідно до додаткової угоди №2 від 16.10.2019 до договору первісний кредитор та новий кредитор (SCM Consulting Limited) та позичальник (ТОВ "ЕСУ"), домовились що:
- первісний кредитор змінюється на нового кредитора у договорі (пункт 1.1. договору відступлення);
- будь-які та всі права та обов'язки первісного кредитора як позикодавця за договором припиняються і первісний кредитор перестає бути стороною за договором, а новий кредитор набуває будь-які та всі права та обов'язки первісного кредитора як позикодавця за договором (пункт 1.2. договору відступлення);
- всі права та обов'язки, які первісний кредитор як позикодавець мав за договором, залишаються чинними для нового кредитора (пункт 1.3. договору відступлення);
- внаслідок заміни первісного кредитора на нового кредитора термін позикодавець по всьому тексту договору застосовується до нового кредитора.
В подальшому, 10.01.2020 між SCM Consulting Limited та ТОВ "ЕСУ" було укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що не пізніше 28.02.2020 позичальник зобов'язується погасити на користь позикодавця борг зі сплати основної суми позики в розмірі 25 600 000,00 дол. США, а також відсотки за користування позикою, нараховані на фактичну кількість днів користування позикою.
Відповідно пункту 3 додаткової угоди №3 від 10.01.2020 до договору сторони погодили, що в разі, якщо позичальник не здійснить належним чином та повністю погашення боргу в розмірах та в строки, визначені в п. 1 даної додаткової угоди, то сторони домовились про юридичні наслідки порушення зобов'язання.
Згідно пункту 3.2. додаткової угоди №3 від 10.01.2020 керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони домовились встановити інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання починаючи з 29.02.2020, а саме: починаючи з 29.02.2020 позичальник, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, зобов'язується сплатити 15% річних від простроченої суми на користь позикодавця.
У зв'язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов'язань, SCM Consulting Limited заявлено вимоги, які складають: основний борг в розмірі 26600000,00 дол. США, що станом на дату звернення до суду з заявою еквівалентно 1 015 521 280,00 грн.; проценти за користування позикою в розмірі 2 859,10 дол. США, що станом на дату звернення до суду з заявою еквівалентно 113 417,04 грн. та проценти річних за прострочення обов'язку зі сплати основного боргу в розмірі 19 054 521,48 дол. США, що станом на дату звернення до суду з заявою еквівалентно 755 870 001,77 грн.
Щодо тверджень АТ "Укрексімбанк" про нікчемність договору відступлення, з посиланням на те, що до вказаного договору застосованим правом є законодавство Англії, а за умовами Договору позики застосовується право України, то вказані доводи відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки згідно приписів Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони не позбавлені права обирати право інших країн, які можуть регулювати їх взаємовідносини, а АТ "Укрексімбанк" не наводить жодних доказів порушення норм українського права при відступлення права вимоги за Договором позики.
Крім цього, як вбчається Експертного висновку з англійського права, експертом були надані вичерпні відповіді щодо всіх питань, які стосуються тлумачення норм права Англії, переходу прав вимог, заміни права за договором, чинності/ дійсності правочинів, прав вимог, тощо як щодо договірних відносин за вимогами ПрАТ "КГЗО" так і за вимогами SCM Consulting Limited.
Посилання АТ "Укрексімбанк" на відсутність інформацію про SCM Consulting Limited в якості нового кредитора за Договором позики, то, що Постанова НБУ від 17.06.2004 №270 втратила чинність 07.02.2019, а SCM Consulting Limited стало новим кредитором за Договором позики лише 19.10.2019. Щодо доводів АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" про пропуск позовної давності, то як вбачається з матеріалів справи, згідно положень Договору позики, кінцевий термін повернення заборгованості становить не пізніше 22.07.2015, отже, позовна давність для вимог за Договором позики мала спливати 23.07.2018.
Однак, ТОВ "ЕСУ" було вчинено дію, якою заявлено про визнання ним боргу, шляхом складання Листа від 02.07.2018 №02/07, тобто, до спливу трирічного строку позовної давності, а подальшому, Боржником здійснювалось систематичне визнання заборгованості й перед SCM, як укладанням Додаткових угод від 16.10.2019, від 10.01.2020 до Договору позики, укладанням Актів звірок від 30.11.2019, 31.12.2019, від 31.08.2021, а також складанням оистів від 15.07.2020 №22 від 05.02.2021№3 від 08.10.2021 №24 від 22.02.2022 №7 від 13.07.2022 №20.
Таким чином, на момент звернення SCM Consulting Limited до Суду, строк позовної давності не сплинув. Посилання на відсутність доказів направлення вказаних листів, відхиляються судом, оскільки з пояснень SCM Consulting Limited вбачається, що подана кореспонденція, на яку здійснено посилання в Заяві з грошовими вимогами, є дійсною, такою, що дійсно створювалась та отримувалась адресатами, докази заперечень такого отримання з боку Боржника в матеріалах справи відсутні та SCM Consulting Limited не відомі, а додатками до Заяви SCM Consulting Limited є листи та відповіді на них, що є належним доказом в підтвердження отримання та обміну адресатами відповідної кореспонденції
Доводи АТ "Укрексімбанк" про відсутність у адвоката Лабовкіна О.О. повноважень на представництво інтересів SCM Consulting Limited у суді та подання заяви з кредиторськими вимогами, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи ордерами та договором про надання правової допомоги (з подальшими змінами).
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог розпорядником майна вимоги SCM Consulting Limited визнано частково на суму 1 454 422 116,62 грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 6 056,00 грн. до першої черги, на суму 1 454 416 060,62 грн. до четвертої черги.
Заявлені кредитором вимоги в розмірі 317 088 638,19 грн., які складають відсотки річних за договором позики № 200/2012-07 від 23.07.2012 розпорядником майна не визнані з огляду на приписи пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Суд першої інстанції погодився з рішенням розпорядника майна щодо часткового визнання заявлених вказаним кредитором вимог на суму 1454422116,62 грн.
У апеляційній скарзі АТ "Укрексімбанк" в частині вимог SCM CL не погоджується з можливістю одночасного нарахування процентів за користування позикою та процентами річних, передбачених статтею 625 ЦК України.
В процесі апеляційного розгляду справи розпорядник майна у поясненнях від 20.10.2025 зробив детальний контррозрахунок кредиторських вимог SCM Consulting Limited, з врахуванням цих доводів АТ "Укрексімбанк" та того, що якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (30.04.2024, курс 39,6688 грн. за 1 дол.США)), згідно якого загальний розмір визнаних вимог розпорядником майна 1 454 334 036,96 грн (вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів складають (грн.): 6 056,00 грн. та вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів складають (грн.): 1 454 327 980,96 грн.), а вимоги в розмірі 317176717,85 грн підлягають відхиленню.
Перевіривши вказаний розрахунок, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що він є обґрунтованим та відповідає як нормам чинного законодавства та фактичним обставинам даної справи, а тому в цій частині апеляційна скарга АТ "Укрексімбанк" є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню.
Щодо правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" прав Акціонерного товариства "Укртелеком", Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" та SCM Consulting Limited, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Згідно ст. 43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує.
У пункті 132 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Таким чином, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з'ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов'язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.
У вирішенні питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом, шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви.
Так, згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
За приписами статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.
З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" про заміну кредиторів (АТ "Укртелеком", ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" та SCM CL) правонаступником, посилаючись на те, що між ним та вказаними кредиторами укладені відповідні Договори факторингу №01/СКМ від 20.01.2025, №02/КЗГО від 20.01.2025 та №01/УКТ від 20.01.2025.
Так, 20.01.2025 між Акціонерним товариством "Укртелеком", як клієнтом (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як фактором (новий кредитор) було укладено договір факторингу № 01/УКТ.
За змістом положень пункту 1.1. Договору, серед іншого сторонами погоджено:
"Боржник" - юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", яке має грошові зобов'язання перед Клієнтом за:
- договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.05.2015 № 5926-ДД/2015 (з урахуванням наступних змін);
- договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 № 6026-ДД/2015 (з урахуванням наступних змін); (враховуючи Проспект емісії облігацій Боржника, зареєстрований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.04.2013 (з урахуванням наступних змін);
- договором про надання поворотної фінансової допомоги від 23.10.2014 №80D113- 895-895 (з урахуванням наступних змін);
- договором про надання поворотної фінансової допомоги від 24.02.2015 №80D113- 397-397 (з урахуванням наступних змін);
- договором про надання поворотної фінансової допомоги від 22.04.2015 №80D113- 700-700 (з урахуванням наступних змін);
- договором про надання поворотної фінансової допомоги від 24.04.2015 №80D113- 742-742 (з урахуванням наступних змін);
- договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2015 №80D113- 1373-1373 (з урахуванням наступних змін).
"Заборгованість" - включає:
(А) усі грошові вимоги до боржника, що заявлені клієнтом як кредитором боржника у справі № 910/425/24 про банкрутство, в розмірі 3 622 271 649,39 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (детальний зміст вимог наведено у Договорі).
Зазначені грошові вимоги частково в сумі 2 714 697 988,34 грн. визнано кредиторськими вимогами клієнта до боржника з віднесенням до вимог четвертої черги і затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/425/24 про банкрутство боржника.
Для уникнення сумніву до заборгованості не включаються сплачені клієнтом витрати зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн. за звернення до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог до Боржника у справі № 910/425/24 про банкрутство на підставі платіжного доручення.
(Б) усі інші невиконані (несплачені) боржником перед клієнтом грошові зобов'язання за основними договорами станом на день, що передує винесенню Ухвали (24.03.2024), а також ті, які виникли після цієї дати та виникнуть в майбутньому після укладення цього Договору, які є грошовими вимогами клієнта до боржника, нараховані чи такі що будуть нараховані в майбутньому, незалежно від того, чи були ці грошові вимоги заявлені в справі №910/425/24 про банкрутство вимоги чи ні.
"Право вимоги" - право клієнта, що відступається Фактору, відповідно до умов даного Договору, вимагати від Боржника сплатити грошову суму в розмірі Заборгованості визначеної даним Договором строк платежу за якою настав.
Відповідно до пункту 2.1. договору, у відповідності до умов ст. 1077 Цивільного кодексу України та цього договору, клієнт відступає (передає) факторові право вимоги до боржника за основним договором, який вказано в цьому договорі, яке виникло у клієнта на підставі основного договору, а фактор зобов'язується сплатити грошові кошти на умовах факторингу у розмірі ціни договору за відступлене право вимоги на умовах даного договору.
Згідно із пунктом 2.2. договору, фактор після переходу до нього права вимоги, стає кредитором боржника за основними договорами та одержує право замість Клієнта вимагати від боржника належного виконання ним, в межах переданого (відступленого) права вимоги зобов'язань, відступлених за цим договором.
Згідно із пунктом 5.1. договору клієнт, на підставі цього договору передає (відступає) фактору, а фактор за плату набуває право вимоги до боржника.
Право вимоги переходить фактору з дати набрання чинності цим договором.
У відповідності до пункту 5.4. договору, з моменту переходу до фактора право вимоги стає дійсним для фактора.
Разом з правом вимоги до фактора, переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували як на момент переходу цих прав, так і таких, що виникнуть в майбутньому, в тому числі, щодо вимог, які виникли та виникнуть у зв'язку із розглядом справи №910/425/24.
Згідно із пунктом 12.2. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору факторингу №01/УКТ, а також відсутні підстави, які б свідчили про його нікчемність, тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що права вимоги первісного кредитора (клієнта) - АТ "Укртелеком" до боржника (крім суми сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн.) було відступлено на користь нового кредитора (фактора) - ТОВ "ФК "Гаронна" на підставі договору, з моменту підписання зазначеного договору.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для заміни кредитора - АТ "Укртелеком" на правонаступника - ТОВ "ФК "Гаронна", тому ухвала суду першої інстанції від 31.03.2025 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга АТ "Укрексімбанк" в частині оскарження вказаної ухвали не підлягає задоволенню.
Також з матеріалів справи вбачається, що 20.01.2025 між Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання", як клієнтом (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як фактором (новий кредитор) було укладено договір факторингу № 02/КЗГО.
За змістом положень пункту 1.1. Договору, серед іншого сторонами погоджено:
"Боржник" - юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", яке має грошові зобов'язання перед клієнтом, що ґрунтуються на договорі про переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні) від 02.11.2020;
"Заборгованість" - включає:
(А) усі грошові вимоги до боржника, що заявлені клієнтом як кредитором боржника у справі № 910/425/24 про банкрутство, в розмірі 4 843 517 384,20 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (детальний зміст вимог наведено у Договорі).
Зазначені грошові вимоги було розглянуто розпорядником майна Боржника та визнано частково в сумі 4 835 985 286,33 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги.
На дату Договору зазначені грошові вимоги ще не було розглянуто судом у справі № 910/425/24 про банкрутство Боржника.
Для уникнення сумніву до заборгованості не включаються сплачені Клієнтом витрати зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн. за звернення до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог до Боржника у справі №910/425/24 про банкрутство на підставі платіжного доручення.
(Б) усі інші невиконані (несплачені) боржником перед клієнтом грошові зобов'язання за договором про переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні) від 02.11.2020 станом на день, що передує винесенню Ухвали (24.03.2024), а також ті, які виникли після цієї дати та виникнуть в майбутньому після укладення цього Договору, які є грошовими вимогами Клієнта до Боржника, нараховані чи такі що будуть нараховані в майбутньому, незалежно від того, чи були ці грошові вимоги заявлені в справі №910/425/24 про банкрутство вимоги чи ні.
"Право вимоги" - право клієнта, що відступається фактору, відповідно до умов даного договору, вимагати від боржника сплатити грошову суму в розмірі заборгованості визначеної даним договором строк платежу за якою настав.
Відповідно до пункту 2.1. договору, у відповідності до умов ст. 1077 Цивільного кодексу України та цього договору, клієнт відступає (передає) факторові право вимоги до боржника за основним договором, який вказано в цьому договорі, яке виникло у клієнта на підставі основного договору, а фактор зобов'язується сплатити грошові кошти на умовах факторингу у розмірі ціни договору за відступлене право вимоги на умовах даного договору.
Згідно із пунктом 2.2. договору, фактор після переходу до нього права вимоги, стає кредитором боржника за основними договорами та одержує право замість клієнта вимагати від боржника належного виконання ним, в межах переданого (відступленого) права вимоги зобов'язань, відступлених за цим договором.
Згідно із пунктом 5.1. договору клієнт, на підставі цього договору передає (відступає) фактору, а фактор за плату набуває право вимоги до боржника.
Право вимоги переходить фактору з дати набрання чинності цим договором.
У відповідності до пункту 5.4. договору, з моменту переходу до фактора право вимоги стає дійсним для фактора.
Разом з правом вимоги до фактора, переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували як на момент переходу цих прав, так і таких, що виникнуть в майбутньому, в тому числі, щодо вимог, які виникли та виникнуть у зв'язку із розглядом справи № 910/425/24.
Згідно із пунктом 12.2. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору факторингу №01/КЗГО, а також відсутні підстави, які б свідчили про його нікчемність, тому права вимоги первісного кредитора (клієнта) - ПрАТ "КЗГО" до боржника (крім суми сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн) було відступлено на користь нового кредитора (фактора) - ТОВ "ФК "Гаронна" на підставі вказаного договору, з моменту підписання зазначеного договору та наявні підстави для заміни вказаного кредитора правонаступником.
Крім того, 20.01.2025 між SCM Consulting Limited, як клієнтом (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як фактором (новий кредитор) було укладено договір факторингу №01/СКМ.
За змістом положень пункту 1.1. Договору, серед іншого сторонами погоджено:
"Боржник" - юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", яке має грошові зобов'язання перед клієнтом, що ґрунтуються на договорі позики №200/2012-07 від 23.07.2012 (з урахуванням наступних змін), а також на договорі про відступлення права вимоги від 16.10.2019;
"Заборгованість" - включає:
(А) усі грошові вимоги до боржника, що заявлені клієнтом як кредитором боржника у справі № 910/425/24 про банкрутство, в розмірі 1 771 504 698,81 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (детальний зміст вимог наведено у Договорі).
Зазначені грошові вимоги було розглянуто розпорядником майна Боржника та визнано частково в сумі 1 454 416 060,62 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги.
На дату договору зазначені грошові вимоги ще не було розглянуто судом у справі №910/425/24 про банкрутство боржника.
Для уникнення сумніву до заборгованості не включаються сплачені клієнтом витрати зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн. за звернення до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі № 910/425/24 про банкрутство на підставі платіжного доручення.
(Б) усі інші невиконані (несплачені) боржником перед клієнтом грошові зобов'язання за Основними договорами станом на день, що передує винесенню Ухвали (24.03.2024), а також ті, які виникли після цієї дати та виникнуть в майбутньому після укладення цього Договору, які є грошовими вимогами Клієнта до Боржника, нараховані чи такі що будуть нараховані в майбутньому, незалежно від того, чи були ці грошові вимоги заявлені в справі №910/425/24 про банкрутство вимоги чи ні.
"Право вимоги" - право клієнта, що відступається фактору, відповідно до умов даного договору, вимагати від боржника сплатити грошову суму в розмірі заборгованості визначеної даним договором строк платежу за якою настав.
Відповідно до пункту 2.1. договору, у відповідності до умов ст. 1077 Цивільного кодексу України та цього договору, клієнт відступає (передає) факторові право вимоги до боржника за основним договором, який вказано в цьому договорі, яке виникло у клієнта на підставі основного договору, а фактор зобов'язується сплатити грошові кошти на умовах факторингу у розмірі ціни договору за відступлене право вимоги на умовах даного договору.
Згідно із пунктом 2.2. договору, фактор після переходу до нього права вимоги, стає кредитором боржника за основними договорами та одержує право замість клієнта вимагати від боржника належного виконання ним, в межах переданого (відступленого) права вимоги зобов'язань, відступлених за цим договором.
Згідно із пунктом 5.1. договору клієнт, на підставі цього договору передає (відступає) фактору, а фактор за плату набуває право вимоги до боржника.
Право вимоги переходить фактору з дати набрання чинності цим договором.
У відповідності до пункту 5.4. договору, з моменту переходу до фактора право вимоги стає дійсним для фактора.
Разом з правом вимоги до фактора, переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували як на момент переходу цих прав, так і таких, що виникнуть в майбутньому, в тому числі, щодо вимог, які виникли та виникнуть у зв'язку із розглядом справи № 910/425/24.
Згідно із пунктом 12.2. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору факторингу №01/СКМ, а також відсутні підстави, які б свідчили про його нікчемність, тому права вимоги первісного кредитора (клієнта) - SCM CL до боржника (крім суми сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн) було відступлено на користь нового кредитора (фактора) - ТОВ "ФК "Гаронна" на підставі вказаного договору, з моменту підписання зазначеного договору та наявні підстави для заміни вказаного кредитора правонаступником.
При цьому суд першої інстанції мав процесуальну можливість комплексно здійснити розгляд грошових вимог ПрАТ "КЗГО" та SCM CL до Боржника та розглянути заяви ТОВ "ФК "ГАРОННА" про заміну кредиторів, оскільки ні норми ГПК України, ні положення КУзПБ не забороняють господарському суду здійснювати одночасний (в одному засіданні та одним процесуальним документом) розгляд заяв з кредиторськими вимогами та вирішувати питання про заміну кредитора правонаступником, тому відповіді доводи апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк" відхиляються.
Однак, як встановлено вище, судом першої інстанції було невірно визначено розмір кредиторських вимог SCM CL, а також не враховано, що за вказаними договорами факторингу новому кредитору не передавалось право щодо витрат зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн, а тому ухвала від 03.04.2025 підлягає зміні шляхом зазначення, що підлягають визнанню кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Гаронна" , як правонаступника ПрАТ "КЗГО" в розмірі 4835985286,33 грн. - вимоги четвертої черги, кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Гаронна" як правонаступника SCM CL в розмірі 1 454 327 980,96 грн - вимоги четвертої черги, а також підлягають визнанню вимоги ПрАТ "КЗГО" і SCM CL - в розмірі по 6 056,00 грн - вимоги першої черги. Також у відповідній частині (щодо розміру вимог ТОВ "ФК "Гаронна" як правонаступника SCM CL) підлягає зміні ухвала Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 попереднього засідання.
Щодо визнання окремих кредиторів заінтересованими особами стосовно боржника, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Також, згідно статті 1 КУзПБ, в редакції, що діяла на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 №3985-IX, який набрав чинності з 01.01.2025, змінено статтю 1 КУзПБ та визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
З матеріалів справи вбачається, що до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент", Акціонерного товариства "Укртелеком", Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" та SCM Consulting Limited в яких вказані кредитори повідомили, що є заінтересованими особами відносно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ у зв'язку з пов'язаністю кредиторів із боржником через кінцевого бенефіціарного власника.
Також до суду надійшли пояснення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" (як правонаступника як правонаступник АТ "Укртелеком", ПрАТ "КЗГО " та SCM CL) в яких ці кредитори повідомили що не відносяться до категорії заінтересованих осіб стосовно боржника.
Суд першої інстанції в ухвалі від 26.05.2025 за наслідками попереднього засідання прийшов до висновку, що оскільки АТ "Укртелеком", ПрАТ "КЗГО" та SCM CL є заінтересованими особами стосовно боржника, то, відповідно, ТОВ "ФК "Гаронна" яке є правонаступником таких заінтересованих осіб, має такі ж права та обов'язки у справі про банкрутство, як і первісні кредитори, які є заінтересованими, отже також є заінтересованою особою.
АТ "Укрексімбанк" вказує, що під контролем кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 , який здійснює вирішальний вплив, перебуває Боржник (ТОВ "ЕСУ") та Кредитори групи "СКМ" (які ухвалою попереднього засідання від 26.05.2025 визнані заінтересованими особами стосовно Боржника), а під контролем ОСОБА_3 (який значиться з 2016 року по 2023 рік кінцевим бенефіціарним власником) - ТОВ "Сокур", водночас, згідно відкритих загальнодоступних відомостей, ОСОБА_3 є близьким до оточення ОСОБА_1 - кінцевого бенефіціарного власника Боржника (ТОВ "ЕСУ"). При цьому, зміна найменування у грудні 2022 року (з ТОВ "ФК "Сокур" на ТОВ "Сокур Інвест"), зміна керівника у січні 2023 року на ОСОБА_4 (місце реєстрації - м. Донецьк) та зміна у січні 2023 року відомостей щодо кінцевого бенефіціарного власника на неї ж носить формальний характер і така зміна відбулась після надання АТ "Укрексімбанк" своїх доводів до суду у справі про банкрутство ТОА "ЕСУ" №910/5663/22 щодо пов'язаності ТОВ "Сокур" та Боржника через їх кінцевих бенефіціарних власників, крім того, ОСОБА_4 значиться керівником та кінцевим бенефіціарним власником ряду компаній, в тому числі, мала/має відношення до компаній, які пов'язують у сім'єю ОСОБА_3
АТ "Укрексімбанк" також вказує, що пов'язаність арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. (призначеного за заявою Ініціюючого кредитора, який належить до Кредиторів групи "СКМ" та заінтересованих осіб стосовно Боржника) із представником ТОВ "Сокур Інвест"- адвокатом Дроботом Д.М. та юридичною особою, що як і Боржник наразі входить в групу компаній "СКМ", кінцевим бенефіціарним власником якої є ОСОБА_1 - АТ "ПУМБ" та заінтересованість Касаткіна Д.М. до такого кредитора, яку представляв адвокат Дробот Д.М. вже установлювалась у справі №915/220/13-г. Також, Дробот Д.М., який є представником ТОВ "Сокур Інвест" у даній справі про банкрутство ТОВ "ЕСУ", є розпорядником майна/ліквідатором у справах про банкрутство інших компаній групи "СКМ", належних ОСОБА_1 . Більш того, адвокат Дробот Д.М. (який є представником ТОВ "Сокур Інвест" у даній справі про банкрутство ТОВ "ЕСУ") та адвокат Берковський Є.О. (який у даній справі здійснює представництво ТОВ "ФК "ГАРОННА" - кредитора, якого визнано судом заінтересованою особою стосовно Боржника у даній справі) здійснювали представництво однієї і тієї ж особи - СТОВ "Дубенська Аграрна Компанія", що, на думку АТ "Укрексімбанк", у своїй сукупності вказує на заінтересованість ТОВ "Сокур Інвест" стосовно Боржника.
Щодо заінтересованості ТОВ "ФК "Гаронна" щодо боржника, АТ "Укрексімбанк" вказує на те, що ознаки пов'язаності ТОВ "ФК "Гаронна" із ТОВ "ЕСУ" (боржника), а також первісними кредиторами (АТ "Укртелеком", АТ "КГЗО" та SCM CL) та заінтересованості щодо ТОВ "ЕСУ" (боржника) чітко проглядаються крізь призму спільного володіння ТОВ "ФК "ГАРОННА" корпоративними правами третьої особи, а саме корпоративними правами: ПрАТ "ТЗ "Трубосталь" із іншими юридичними особами, які напряму пов'язані із юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ОСОБА_1 (кінцевий бенефіціарними власник ТОВ "ЕСУ"), до того ж, АТ "ПУМБ" є обслуговуючим банком ТОВ "ФК "Гаронна", указаним у договорах факторингу (на підставі яких ТОВ "ФК "Гаронна" у даній справі визнано правонаступником вимог до боржника трьох заінтересованих кредиторів), а адвокат Берковський Є.О., який у дані справі здійснює представництво ТОВ "ФК "Гаронна", у інших справах представляв інтереси юридичної особи, що належить до групи компаній "СКМ", до якої належить і боржник ТОВ "ЕСУ" та більшість кредиторів у даній справі; брав участь у справах разом із адвокатом/арбітражним керучим Дроботом Д.М., який у даній справі представляє ТОВ "Сокур Інвест", реальний кінцевий власник якого близький до кінцевого бенефіціарного власника боржника ТОВ "ЕСУ"; адвокатом Лабокіним О.О., який у даній справі представляв АТ "КГЗО" та SCM CL, які відступили ТОВ "ФК "Гаронна" свої права вимоги до боржника у даній справі; адвокатом Касаткіним Д.М., який у даній справі є розпорядником майна; представляв інтереси ТОВ "Сокур Інвест" (які у даній справі представляє адвокат Дробот Д.М.) у справі, у якій Дробот Д.М. брав участь у справі у якості арбітражного керуючого; разом із адвокатом Дроботом Д.М. представляв інтереси однієї і тієї ж особи. ТОВ "ФК "Гаронна", ТОВ "Сокур Інвест" та розпорядник майна доводять, у свою чергу, що вони не є заінтересованими особами щодо Боржника.
Апеляційний господарський суд враховує, що положення КУзПБ в редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.
Отже, положення зазначених змін до КУзПБ мають ретроспективну дію, і мають застосовуватися до справ, які перебували у провадженні суду на момент набрання чинності наведеними змінами законодавства щодо визначення заінтересованості.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що особа набуває статусу заінтересованої стосовно боржника як в силу вже наявного власного статусу (засновник, учасник, член сім'ї, подружжя тощо), так і за вчиненими діями чи бездіяльністю щодо боржника, внаслідок чого правочини, укладені цими особами з боржником можуть бути визнані судом недійсними (фраудаторними).
Так, згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов'язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Сокур Інвест" або ТОВ "ФК "Гаронна" володіють часткою в статутного капіталі Боржника, прямо чи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб; відсутні докази того, що вказані особи мають вирішальний вплив на Боржника шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами Боржника чи їх часткою; також відсутні докази того, вони мають вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління Боржника; також вони не мають вирішального впливу на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності Боржника та не мають права приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність Боржника.
Крім того, ТОВ "ФК "Гаронна" набуло право грошової вимоги до Боржника від кредиторів, заінтересованих стосовно боржника, через десять місяців після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а згідно наведених приписів статті 1 КУзПБ, підставою для визнання кредитора заінтересованою особою є набуття права вимоги у заінтересованої особи протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
На думку АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк", ТОВ "ФК "Гаронна" слід віднести до заінтересованих осіб відповідно до чинної редакції ст.1 КУзПБ, оскільки права вимоги на активи, які набуло ТОВ "ФК "Гаронна", відступлені цьому новому кредиторові від осіб, які беззаперечно є заінтересованими відносно боржника, а тому ТОВ "ФК "Гаронна" як правонаступник кредитора із заінтересованістю також набув цю кваліфікуючу ознаку.
Таким чином, АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" фактично пов'язують ознаку заінтересованості з предметом права вимоги до боржника, а саме, сумою коштів, які складають кредиторські вимоги заінтересованої особи до боржника і вважають, що ознака заінтересованості у випадку правонаступництва слідує за предметом права вимоги. Проте Північний апеляційний господарський суд, застосовуючи метод буквального тлумачення норми ст. 1 КУзПБ, приходить до висновку, що ознака заінтересованості з відповідними правовими наслідками в процедурах банкрутства може бути присвоєна виключно суб'єкту - учаснику провадження у справі про банкрутство, а саме, особі - юридичній чи фізичній - за наявності критеріїв, встановлених зазначеною нормою для присвоєння цієї кваліфікації.
Враховуючи, що законодавець не включив до складу зазначеної норми таку ознаку як набуття права вимоги після дати відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не встановлював додаткових строків і подій, за наявності яких кредитор, що набув права вимоги після відкриття провадження у справі про банкрутство, може бути визнаний заінтересованою особою, а також те, що АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк" не довели сукупністю наданих ними доказів, що є об'єктивні обґрунтовані підстави віднести ТОВ "ФК "Гаронна" до інших осіб, яких, відповідно до ст. 1 КУзПБ, слід вважати заінтересованими, суд апеляційної інстанції відхиляє ці доводи.
З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності та враховуючи встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ТОВ "Сокур Інвест" та ТОВ "ФК "Гаронна" не відносяться до жодної з категорій, визначених у терміні "заінтересована особою стосовно Боржника" статті 1 КУзПБ, а тому ухвала суду від 26.05.2025 попереднього засідання підлягає зміні з виключенням ТОВ "ФК "Гаронна" зі складу осіб, які є заінтересованими особами стосовно боржника, отже апеляційна скарга ТОВ "ФК "Гаронна" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга АТ "Укрексімбанк" в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 про виправлення описок в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.04.2025, апеляційний господарський суд виходить з наступного
Відповідно до частин 1, 2 статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (аналогічний висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, якими відмовлено в задоволенні заяви учасника справи про виправлення описки).
Оцінюючи ступінь судової дискреції при виправленні помилки в рішеннях суду, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.02.2021 у справі №817/777/16 зазначала, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 243 ГПК України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
У будь-якому випадку нормами ГПК України суду не надано право змінювати зміст (суть) прийнятого ним рішення у порядку виправлення описки. При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
У той же час, ухвала про виправлення описки в судовому рішенні є похідною від первісного судового акта та його невід'ємною складовою.
Результат оскарження первісного судового рішення, щодо якого було постановлено ухвалу про виправлення описки, беззаперечно впливає на результат оскарження останньої, оскільки ухвала про виправлення описки є похідною від первісного судового акта.
Як зазначено вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2025, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови та пункти 3, 6 резолютивної частини (в які внесені зміни ухвалою про виправлення описок) у новій редакції, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 про виправлення описок підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, розглянувши доводи апеляційних скарг і відзивів на них, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційні скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна" задовольнити.
4. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 в частині визнаних вимог ТОВ "Сокур Інвест" та АТ "Укртелеком" до ТОВ "ЄСУ".
5. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 про заміну кредитора АТ "Укртелеком" правонаступником ТОВ "ФК "Гаронна".
6. Змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови та пункт 2 резолютивної частини у наступній редакції:
"2. Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 5 692 090 811,73 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 5 469 897 506,72 грн. - вимоги четвертої черги, 222 187 249,01 грн. - вимоги шостої черги. "
7. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 залишити без змін.
8. Змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2025, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови та пункти 3, 6 резолютивної частини у наступній редакції:
"3.Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 4 835 985 286,33 грн. - вимоги четвертої черги. Визнати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.".
6. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 1 454 327 980,96 грн. - вимоги четвертої черги. Визнати кредиторські вимоги SCM Consulting Limited до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" в розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги."
9. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 залишити без змін.
10. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 (про виправлення описки в ухвалі від 03.04.2024).
11. Змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 попереднього засідання, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови та пункти 1-3 резолютивної частини у наступній редакції:
"1. Визнати кредиторами у справі № 910/425/24 по відношенню до боржника:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 29 410 515,86 грн., з яких: 100 236,00 грн. - вимоги першої черги, 29 310 279,86 грн. - вимоги четвертої черги;
- Фонд державного майна України в розмірі 2 173 455 056,00 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 2 280 000,00 грн. - вимоги четвертої черги, 2 171 169 000,00 грн. - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 426 062 654,29 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 384 251 033,18 грн. - вимоги четвертої черги, 41 805 565,11 грн. - вимоги шостої черги;
- Акціонерне товариство "Укртелеком" в розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Акціонерного товариства "Укртелеком" в розмірі 2 714 697 988,34 грн. - вимоги четвертої черги;
- Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 5 692 090 811,73 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 5 469 897 506,72 грн. - вимоги четвертої черги, 222 187 249,01 грн. - вимоги шостої черги.;
- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в розмірі 2 645 429 959,75 грн. - вимоги четвертої черги;
- Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 4 835 985 286,33 грн. - вимоги четвертої черги;
- SCM Consulting Limited в розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гаронна", як правонаступника SCM Consulting Limited в розмірі 1 454 327 980,96 грн. - вимоги четвертої черги.
2. Відмовити у визнанні кредиторських вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" в розмірі 10 097 521,78 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокур Інвест" в розмірі 102 485 879,40 грн., Акціонерного товариства "Укртелеком" в розмірі 907 573 661,05 грн., Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 72 072 631,54 грн. та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в розмірі 100 711 138,12 грн., Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" в розмірі 7 532 097,87 грн. та SCM Consulting Limited в розмірі 317 176 717,85 грн.
3. Визнати кредиторів Акціонерне товариство "Укртелеком", Приватне акціонерне товариство "Систем Кепітал Менеджмент", Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" та SCM Consulting Limited заінтересованими особами стосовно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" у справі № 910/425/24."
12. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2024 попереднього засідання - залишити без змін.
13. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
14. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна постанова складена 17.12.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді В.О. Пантелієнко
С.В. Сотніков