вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" грудня 2025 р. Справа№ 920/799/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Сибіги О.М.
без виклику сторін
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"
на рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 (повний текст складено 22.08.2025)
у справі № 920/799/25(суддя - Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі позивача Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"
про стягнення 120 544, 88 грн,
Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Керівник Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі позивача Сумської міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" про стягнення безпідставно утриманих коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за відсутності укладеного договору оренди землі в розмірі 120 544,88 грн за період з 01.01.2023 до 30.04.2025,
Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на користь Сумської міської ради 120 544, 88 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на користь Сумської обласної прокуратури 2 422, 40 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 08.09.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 у справі № 920/799/25, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 по справі № 920/799/25 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що прокурор помилково вважає, що він має право подавати позовні заяві про стягнення безпідставно утриманих коштів, як не оплачених коштів за орендну плату за земельну ділянку власником якої є Сумська міська рада, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Податкового кодексу України - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Апелянт звертає увагу суду, що у даному випадку орендна плата повинна була сплачуватись за земельну ділянку комунальної власності, тобто до органу місцевого самоврядування і цей платіж вважається місцевим. І не входить в розрахунки загальнодержавних платежів, тому не можна вважати, що в даній справі наявне порушення інтересів держави.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 у справі № 920/799/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 у справі № 920/799/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
17.09.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Керівника Окружної прокуратури міста Суми надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивовано тим, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2007 укладено між Малим приватним підприємством "Либідь" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал- Центр" (Покупець), договір купівлі-продажу відповідно до умов якого покупець набув право власності на нежитлове приміщення - адмінбудівля "А-ІІ", площею 415,1 кв.м., склад "Б", площею 838,4 кв.м, склад "В", площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка "З" 75% готовності, вбиральня "Ж", огорожа, навіс "Е" за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3.
07.02.2008 право приватної власності на вказане приміщення зареєстроване за ТОВ "Арсенал-Центр", що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17648378 від 07.02.2008.
28.07.2010 між Сумською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Арсенал-Центр" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ "Арсенал-Центр" нерухомим майном (надалі -Договір).
Відповідно до п. 2.2 Договору, строк дії останнього - до 25.02.2014. Після закінчення терміну дії договору орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншим особами на поновлення договору оренди. Орендар, який має намір скористатися таким правом зобов'язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.02.2016 у справі № 920/1866/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до відповідача Сумської міської ради про внесення змін та поновлення договору оренди земельної ділянки, визнано укладеною Додаткову угоду № 1 від 26.02.2014 до Договору оренди земельної ділянки від 28.07.2010 та продовжено термін дії останнього до 25.02.2019.
Згідно інформації № 5834/5/18-28-04-08-06 від 17.07.2024 ГУ ДПС у Сумській області, наданої Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, вбачається, що ТОВ "Арсенал-Центр" сплатив земельний податок у 2023 році в сумі 63990,30 грн та у 2024 (станом на 17.07.2024) - 46424,91 грн.
Листом № 51-3548вих.25 від 30.04.2025 Окружна прокуратура міста Суми звернулася до Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з метою отримання інформації про сплату коштів власниками нерухомого майна за використання земельних ділянок, серед яких, земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ "Арсенал-Центр" нерухомим майном. Оскільки оренда плата за вказану земельну ділянку не сплачувалася, за період 2023, 2024, січень-квітень 2025, Прокуратура просила Департамент надати розрахунок заборгованості.
Листом № 51-3664 вих.25 від 05.05.2025 Окружна прокуратура міста Суми звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з метою отримання інформації про нормативну грошову оцінку землі, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 у 2023 році або відомості щодо її вартості у 2023 році з урахуванням коефіцієнтів індексації.
Листом № 872/417-25-0.99.4 від 09.05.2025 Головного управління Держгеокадастру в Сумській області повідомило Окружну прокуратуру міста Суми про неможливість видачі витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 за 2023 рік та, відповідно, її вартості у 2023 році, оскільки з 2024 року надання вказаної інформації здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення ДЗК. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2023 році - 1,051 застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.
Згідно інформаційної довідки № 428539303 від 26.05.2025 з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ "Арсенал-Центр" є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення адмінбудівля "А-ІІ", площею 415,1 кв.м., склад "Б", площею 838,4 кв.м, склад "В", площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка "З" 75% готовності, вбиральня "Ж", огорожа, навіс "Е" за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 перебуває у власності Сумської міської ради.
Згідно інформації № 3402/5/18-28-04-01-10 від 23.05.2025 ГУ ДПС у Сумській області, наданої Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, вбачається, що ТОВ "Арсенал-Центр" сплатило земельний податок за використання земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010: у 2024 - 103898,47 грн., у 2025 (станом на 01.05.2025) - 29150,22 грн.
Згідно листа № 06.01-18/2700 від 27.05.2025 Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, адресованого Окружній прокуратурі міста Суми, вбачається, що Департамент заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок використання земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 не вживав. У зв'язку з обмеженим фінансуванням витрат на сплату судового збору, відсутня можливість звернення до суду, тому Департамент не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру на захист інтересів Сумської міської територіальної громади.
Листами № 06.01-16/819 від 06.06.2024 та № 06.01-16/770 від 27.05.2025 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомляв ТОВ "Арсенал-Центр" про необхідність належного оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном, а також пропонував добровільно сплатити розмір недоотриманих доходів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010.
Як вбачається з листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 27.05.2025 № 06.01-18/2790 ТОВ "Арсенал-Центр" за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 плати не здійснює.
Згідно листа Про надання інформації № 06.01-18/3421 від 05.06.2025 Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, адресованого Окружній прокуратурі міста Суми, ТОВ "Арсенал-Центр" не зверталося до міської ради із заявою про намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 28.07.2010, а відтак останній припинив свою дію 25.02.2019.
Відповідно до розрахунку Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем - ТОВ "Арсенал-Центр" земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за період із 01.01.2023 до 30.04.2025, у сумі 120544,88 грн.
Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, при здійсненні вказаного розрахунку, застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 2% на підставі рішення Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР "Про встановлення плати за землю" (з урахуванням змін внесених рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994 - МР, за посиланням: https://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2023/09.08.2023/3994_.docx).
Вказане рішення міської ради регулює питання плати за землю на території Сумської міської територіальної громади, в тому числі визначає ставки земельного податку та орендної плати за землю з урахуванням категорій земель.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 площею 0,7682 га, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, який на праві приватної власності належить ТОВ "Арсенал-Центр", відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення - 11.02: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
При цьому, у вказаному рішенні Сумської міської ради визначено, що для вказаної категорії і цільового призначення, ставка орендної плати за користування земельною ділянкою під розміщення складських приміщень, офісів та адміністративних приміщень становить 2%.
Суд установив, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік розраховувався з урахуванням коефіцієнта індексації 1,051 за 2023 рік, що визначений згідно листа Держгеокадастру від 09.05.2025.
Згідно Витягу № НВ-9944185572024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2024 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 6845820,70 грн.
Згідно Витягу № НВ-9961676242025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2025 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 7664230,85 грн.
З огляду на зазначене, розрахунок безпідставно утриманих коштів у розмірі 120544,88 грн. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради здійснено з урахуванням ставок визначених рішенням Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР "Про встановлення плати за землю" (з урахуванням змін внесених рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994 - МР) та складає 66282,22 грн. за 2023 рік, 33017,94 грн. - за 2024 рік, 21244,72 грн. - за 2025 рік (період з 01.01.2025 до 30.04.2025).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці, що належить Сумській міській раді, знаходиться об'єкт нерухомості, який на праві приватної власності належить ТОВ "Арсенал-Центр" (Відповідач) на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2007 (адмінбудівля "А-ІІ", площею 415,1 кв.м., склад "Б", площею 838,4 кв.м, склад "В", площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка "З" 75% готовності, вбиральня "Ж", огорожа, навіс "Е" за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3).
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).
Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Як визначено ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Суми, як власник спірної земельної ділянки, делегує Сумській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно зі ст.10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Сумської міської ради недоотримав би значну суму коштів.
У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Фактом неотримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Суми як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Як встановлено окружною прокуратурою, орган місцевого самоврядування - Сумська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Суми, а саме факту нездійснення ТОВ "Арсенал-Центр" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що листом від 29.05.2025 Окружною прокуратурою міста Суми повідомлено Сумську міську раду про виявлене порушення вимог земельного законодавства.
Листом від 05.06.2025 Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомлено, що позовна заява до цього часу не подавалася, у зв'язку із обмеженим фінансуванням.
Сумська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Суми, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Крім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 за №912/2385/18.
На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою попередньо повідомлено Сумську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до суду, що підтверджено листом № 51-4576вих.25 від 06.06.2025.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц висловив правову позицію, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними правами відповідної сторони процесу. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, доводи скаржника про відсутність у прокурора підстав для звернення з даним позовом, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, а тому суд першої інстанції з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв'язку із доведеною бездіяльністю вказаного компетентного органу, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в цьому випадку.
Статею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).
Прокурор, звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, зазначає, що земельна ділянка по вул. Путивльська, 3 в м. Суми, площею 0,7682 га, з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, є об'єктом комунальної власності, який може використовуватись, зважаючи на вимоги ст. 123, 124 Земельного кодексу України, лише на підставі та умовах договору оренди.
Як вже зазначалось та встановлено судами 28.07.2010 між Сумською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Арсенал-Центр" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ "Арсенал-Центр" нерухомим майном, відповідно до п. 2.2 якого, строк дії Договору до 25.02.2014.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.02.2016 у справі № 920/1866/15 визнано укладеною Додаткову угоду № 1 від 26.02.2014 до Договору оренди земельної ділянки від 28.07.2010 та продовжено термін дії останнього до 25.02.2019.
Наявними у справі доказами підтверджено, що після 25.02.2019 між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 28.07.2010 продовжено не було.
Проте, згідно інформаційної довідки № 428539303 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ТОВ "Арсенал-Центр", станом на 26.05.2025, є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення адмінбудівля "А-ІІ", площею 415,1 кв.м., склад "Б", площею 838,4 кв.м, склад "В", площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка "З" 75% готовності, вбиральня "Ж", огорожа, навіс "Е" за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 Цивільного кодексу України).
Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.
Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.
З огляду на викладене ТОВ "Арсенал-Центр", як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Путивльська, 3 в м. Суми, площею 0,7682 га, з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
З аналізу змісту норм статей 1212-1214 Цивільного кодексу України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Суми в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
Згідно ч .1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Згідно правової позиції викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 ЦК України.
Тому при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).
Суд встановив, що згідно інформації ГУ ДПС у Сумській області, ТОВ "Арсенал-Центр" сплатило земельний податок за використання земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010: у 2023 році - 63990,30 грн., у 2024 - 103898,47 грн., у 2025 (станом на 01.05.2025) - 29150,22 грн.
Відповідно до розрахунку Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем - ТОВ "Арсенал-Центр" земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за період із 01.01.2023 до 30.04.2025, у сумі 120544,88 грн.
Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, при здійсненні вказаного розрахунку, застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 2% на підставі рішення Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР "Про встановлення плати за землю" (з урахуванням змін внесених рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994 - МР, за посиланням: https://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2023/09.08.2023/3994_.docx).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 площею 0,7682 га, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, який на праві приватної власності належить ТОВ "Арсенал-Центр", відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення - 11.02: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
У вказаному рішенні Сумської міської ради визначено, що для вказаної категорії і цільового призначення, ставка орендної плати за користування земельною ділянкою під розміщення складських приміщень, офісів та адміністративних приміщень становить 2%.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
За змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно Витягу № НВ-9944185572024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2024 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 6845820,70 грн.
Згідно Витягу № НВ-9961676242025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2025 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 7664230,85 грн.
Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).
Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік розраховувався з урахуванням коефіцієнта індексації 1,051 за 2023 рік, що визначений згідно листа Держгеокадастру від 09.05.2025.
Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З огляду на зазначене, розрахунок безпідставно утриманих коштів у розмірі 120544,88 грн. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради здійснено вірно, з урахуванням ставок визначених рішенням Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР "Про встановлення плати за землю" (з урахуванням змін внесених рішеннями Сумської міської ради від 14.07.2022 № 3025 - МР та від 09.08.2023 № 3994 - МР) та враховуючи суми сплаченого земельного податку у 2023 - 2025 роках, та складає 66282,22 грн. за 2023 рік, 33017,94 грн. - за 2024 рік, 21244,72 грн. - за 2025 рік (період з 01.01.2025 до 30.04.2025).
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про задоволення позовних вимог Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі позивача Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 120 544,88 грн, за період з 01.01.2023 до 30.04.2025, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за відсутності укладеного договору оренди землі.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 у справі №920/799/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2025 у справі № 920/799/25 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр".
Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
О.М. Сибіга