вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа№ 910/100/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача: Панасюк В.В.;
від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Староконстянтинівський ОЕЗ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 (Повне рішення складено 17.06.2025)
у справі № 910/100/25 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Староконстянтинівський ОЕЗ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентол Корал Інвайт"
про стягнення 1 933 114,70 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНТОЛ КОРАЛ ІНВАЙТ" про стягнення заборгованості за договором підряду № 12/12/2023-СтОЕЗ-ПП від 12.12.2023 року у розмірі 1 933 114,70 грн. з яких: основна заборгованість у сумі 1 629 052, 49 грн. та штраф у сумі 304 062,21 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 по справі № 910/100/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНТОЛ КОРАЛ ІНВАЙТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" штраф у розмірі 304 062, 21 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 по справі № 910/100/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 629 052, 49 грн та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНТОЛ КОРАЛ ІНВАЙТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" заборгованість у сумі 1 629 052, 49 грн.
ТОВ «Старокостянтинівський ОЕЗ» не погоджується з вказаним вище рішенням Господарського суду міста Києва в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 629 052, 49 грн. (борг за невиконані роботи по отриманому авансу). За твердженням апелянта, борг Підрядника за невиконанні роботи по отриманому авансу становить 1 629 052,49 грн. з розрахунку: 3 293 662,61 грн. (сума сплаченого авансу) - 1 664 610,12 грн. (вартість виконаних робіт) = 1 629 052,49 грн. При цьому апелянт наголошує, що у випадку, якщо строк дії договору закінчився, не потрібно звертатись з позовною вимогою про його припинення чи розірвання для повернення авансу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 910/100/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.10.2025, 15.10.2025 - до 29.10.2025.
14.08.2025 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просив суд відмовити у її задоволенні. При цьому наголошує на тому, що оскаржуване рішення було прийняте місцевим господарським судом із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 12 грудня 2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Полімербуд Трейд» (Підрядник, нове найменування ТОВ «ДЕНТОЛ КОРАЛ ІНВАЙТ») було укладено договір підряду № 12/12/2023-СтОЕЗ-ПП (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого Підрядник зобов'язується за замовленням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим Договором та згідно з Графіком виконання робіт (Додаток № 3 до цього Договору), виконання робіт з будівництва «Цех підготовки №1. Цех підготовки №2. Відділення грануляції шроту та лушпиння. Трансформаторна підстанція. Електрощитова. Операторська. Лабораторія та побутові приміщення» за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Старокостянтинівська територіальна громада, село Пашківці, кадастровий номер: 6824286400:04:022:0114 (далі Об'єкт будівництва), а саме: улаштування полімерної підлоги ЦПП (надалі «Роботи»), а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну документацію, прийнятті від Підрядника Закінчені Роботи та оплатити їх згідно з умовами даного Договору.
Власником результату викопаних Робіт (Об'єкта будівництва) є Замовник (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виконання Замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчику (фронту робіт), перерахування авансу згідно умов Договору та передачі проектної документації і здійснюватиме виконання робіт згідно з Графіком виконання робіт (Додаток №3), який є невід'ємною частиною даного Договору.
Датою закінчення виконання Робіт вважається дата їх прийняття Замовником після підписання остаточного Акту приймання виконаних робіт, а датою закінчення розрахунків, на підставі підписаного Акту про відсутність зауважень (за формою згідно з Додатком №4), є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника (п. 3.4 Договору).
Пунктом 4.1 Договору, сторони визначили, що Договірна ціна та вартість виконання окремих етапів Робіт визначається цим Договором, а також додатками та додатковими угодами, які с невід'ємною частиною даного Договору.
Положеннями п. 4.2 Договору передбачено зокрема, що Договірна ціна Робіт та одиничні розцінки на Роботи, вказуються в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного Договору.
Договірна ціна становить 4705232,30 грн. в т.ч. ПДВ - 784 205,38 грн.
Пунктом 5.1 - 5.2 Договору сторони визначили, що розрахунки за виконання Робіт здійснює Замовник таким чином:
Авансовий платіж, у розмірі 3 293 662,61 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що здійснює Замовник у якості попередньої оплати за майбутнє виконання Робіт та/або придбання матеріалів, перераховується Замовником протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Сторонами цього Договору. У разі не проведення Замовником передплати (авансовою платежу). Підрядник має право не починати виконання робіт. Відсутність або прострочення передплат (авансового платежу) не є порушенням умов даного Договору та не передбачає застосування санкцій для Замовника. Відсутність передплати (авансового платежу) є підставою перенесення початку виконання Робіт.
Щомісячні розрахунки за виконані Підрядником Роботи за цим Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника протягом десяти банківських днів із дати підписання Сторонами Актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2 в, довідки за формою КБ-3 та надання рахунків, які надаються Замовнику не пізніше 20 числа кожного місяця, з урахуванням раніше перерахованого авансу та утримання коштів згідно з п.5.4 даного Договору.
Підрядник не пізніше 20 числа звітного місяця подає Замовнику документи (Акти приймання виконаних робіт, рахунки, податкові накладні тощо) про обсяги і вартість виконаних Робіт з додаванням відповідних виконавчих схем (за необхідності). Замовник протягом 10-ти робочих днів розглядає подані документи та приймає рішення щодо їх підписання. Уразі виявлення невідповідності Робіт встановленим вимогам, проекту, будівельним стандартам, завищення їх обсягів або неправильного застосування норм/стандартів, поточних цін, розцінок, неповного комплекту документів та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних Робіт. Замовник направляє свої письмові зауваження щодо коригування документів про обсяги і вартість виконаних Робіт. Скориговані Підрядником документи розглядаються Замовником протягом 3-х робочих днів та, при відсутності, зауважень підписуються, та підлягають оплаті.
Відповідно до п. 15.3 - 15.3.1 Договору, в разі недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього, (невиконання робіт) та або/ виправлення робіт неналежної якості перевищує 15 календарних днів. Підрядник сплачує Замовникові штраф в розмірі 5 % від вартості робіт (включаючи вартість матеріалів), по яким відбулися порушення.
В разі, якщо недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього, (невиконання робіт) та або/ виправлення робіт неналежної якості перевищує 30 календарних днів, Підрядник сплачує Замовнику понад суму штрафу, указану в п. 15.3. цього Договору, суму штрафу в розмірі 10 % від вартості робіт (включаючи вартість матеріалів), по яким відбулися порушення.
Пунктом 20.1-20.2 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12,2024 р,. але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Закінчення строку дії нього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору та від виконання взятих на себе зобов'язань.
Додатком №1 до Договору «Договірна ціна» сторони визначили, найменування робіт/товару, об'єм та ціну. Загальна вартість робіт без ПДВ складає 3 921 026,92 грн та ПДВ складає 784 205,38 грн. Загальна вартість робіт з ПДВ 4 705 232,30 грн.
У додатку № 3 «Графік виконання робіт» сторони погодили, що термін виконання повного комплексу робіт, (календарних днів): 50 (п'ятдесят).
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2023 за платіжною інструкцією №2730 позивачем було перераховано відповідачу 3 293 662,61 грн, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. рах. №СФ-0000114 від 12.12.2023; по Дог. №12/12/2023- СтОЕЗ-ПП від 12.12.2023; в т.ч. ПДВ 20% 548943,77 грн.»
На підставі Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2024, Підрядником було передано Замовнику роботи на загальну суму 1 664 610,12 грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача, оскільки обумовлені Договором роботи відповідачем у строк виконані не були, останній повинен повернути суму вартості невиконаних робіт у розмірі 1 629 052, 49 грн та штраф у сумі 304 062,21 грн.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У відповідності з ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Як вказано вище, позивачем 18.12.2023 за платіжною інструкцією №2730 було перераховано відповідачу 3 293 662,61 грн, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. рах. №СФ-0000114 від 12.12.2023; по Дог. №12/12/2023- СтОЕЗ-ПП від 12.12.2023; в т.ч. ПДВ 20% 548943,77 грн.».
При цьому умовами Договору сторони визначили, що сума у розмірі 3 293 662,61 грн. в т.ч. ПДВ 20% є авансом.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
В силу п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1 Договору, Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виконання Замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчику (фронту робіт), перерахування авансу згідно умов Договору та передачі проектної документації і здійснюватиме виконання робіт згідно з Графіком виконання робіт (Додаток №3), який є невід'ємною частиною даного Договору.
У додатку № 3 «Графік виконання робіт» сторони погодили, що термін виконання повного комплексу робіт, (календарних днів): 50 (п'ятдесят).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується часткове виконання відповідачем умов Договору (Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2024 на загальну суму 1 664 610,12 грн.), на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу будівельний майданчик та перераховано аванс у сумі 3 293 662,61 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідачем було допущено порушення визначеного договором строку у 50 п'ятдесят календарних днів (строк виконання повного комплексу робіт), а відтак відповідачем порушено строк виконання робіт.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Строк дії договору не є терміном дії зобов'язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно ст. 599 ЦК України, такою умовою є виконання, проведене належним чином.
Судова колегія відзначає, що припинення строку договору не свідчить ані про припинення договору, ані про припинення зобов'язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі. Тому кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.
Аналогічна позиція викладена в листі Верховного Суду України "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" від 01.04.2014 року.
За таких обставин правомірним є висновок місцевого господарського суду про те, що закінчення строку дії Договору не є підставою для припинення зобов'язання за ним.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним, суд вважає, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).
Як зазначалося вище, приписами ст. 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відмови позивача від договору та/або розірвання договору, Додаткових угод також укладено не було.
Якщо виконання втратило інтерес для кредитора і він відмовляється від його прийняття та жадає повернення виконаного ним зобов'язання, у даному випадку сплачених грошових коштів (авансу), то кредитор повинен насамперед відмовитися від прийняття простроченого виконання шляхом направлення повідомлення боржнику, яке б означало, що зобов'язання припиняється.
У даному випадку, відмова від договору, є підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі ст. 1212 ЦК України.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013 в справі № 5006/18/13/2012, від 07.06.2017 в справі № 923/1233/15, постановах Вищого господарського суду України від 17.10.2017 в справі № 910/18856/14, від 22.01.2014 в справі № 922/2430/13, від 14.08.2018 в справі № 910/9055/17.
Отже, враховуючи означене, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на момент звернення до місцевого господарського суду із даним позовом відсутні підстави для стягнення суми авансу чи невикористаного авансу, а відповідні вимоги є передчасними.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 304 062,21 грн колегія відзначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 15.3 - 15.3.1 Договору, в разі недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього, (невиконання робіт) та або/ виправлення робіт неналежної якості перевищує 15 календарних днів. Підрядник сплачує Замовникові штраф в розмірі 5 % від вартості робіт (включаючи вартість матеріалів), по яким відбулися порушення.
В разі, якщо недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього, (невиконання робіт) та або/ виправлення робіт неналежної якості перевищує 30 календарних днів, Підрядник сплачує Замовнику понад суму штрафу, указану в п. 15.3. цього Договору, суму штрафу в розмірі 10 % від вартості робіт (включаючи вартість матеріалів), по яким відбулися порушення.
Враховуючи, що відповідачем порушено умови Договору в частині виконання робіт в строки, узгоджені сторонами, більше ніж на 30 календарних днів, вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 304 062,21 грн. підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь повивача штрафу в розмірі 304 062,21 грн. В решті позову належить відмовити.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 910/100/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Староконстянтинівський ОЕЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 910/100/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 910/100/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Староконстянтинівський ОЕЗ».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран