Cправа №991/7817/25
Провадження №11-сс/991/802/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
про відмову у відкритті провадження
17 грудня 2025 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 24.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну підозрюваному ОСОБА_2 застосованого запобіжного заходу.
На вказане рішення захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
У своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 24.11.2025 та постановити нову, якою задовольнити клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та змінити підозрюваному ОСОБА_2 застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
У офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У той же час право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
При цьому відмова у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 2 ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
При цьому, вищевказаними положеннями не передбачено можливості апеляційного оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави на особисте зобов'язання.
Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2020 (справа № 487/392/20) дійшла висновку про відсутність підстав для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій суддя послався на положення ст. 309 КПК України, згідно з якими оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання не може бути переглянута в апеляційному порядку. При цьому, колегією суддів надано оцінку доводам захисника про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного кримінального суду від 28.03.2019, та визнано їх необґрунтованими, оскільки поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Натомість, у даному випадку слідчий суддя відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, а не застосував інший, яким би погіршувалося становище підозрюваного, тому ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді ВАКС від 24.11.2025.
Керуючись ст. ст. 24, 309, 392, 399 КПК України
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя ОСОБА_1