Справа № 931/408/25 Головуючий у 1 інстанції: Кідиба Т. О.
Провадження № 22-ц/802/1384/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
16 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , подану представником Назарук Юлією Володимирівною , на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 24 вересня 2025 року,
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Свеа Фінанс» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 08 червня 2012 року між Акціонерним товариством (далі - АТ) «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1002079530. Цей договір за правовою природою є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.
Відповідно до умов договору кредитор АТ «ОТП Банк» взяв на себе зобов'язання з відкриття рахунку № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.
На картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідача, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Згідно з умовами обслуговування кредитної лінії за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. Розділ 2 договору передбачає, що за користування кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 1,99 % річних на місяць по операціях розрахунків карткою та 2,99 % в місяць на операціях зняття готівки в банкоматах.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП Банк»» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з випискою по картковому рахунку позичальником використано кредит в загальному розмірі 40 347,50 грн.
20 вересня 2024 року між АТ «ОТП Банк» і ТзОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-24/24, за умовами якого первісний кредитор АТ «ОТП Банк» відступило (передало) новому кредитору ТзОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників за кредитними договорами в розмірі портфеля заборгованості, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1002079530 від 08 червня 2012 року.
Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов?язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на дату складання позовної заяви розмір заборгованості складає 67 486,58 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 40 347,50 грн, заборгованість по відсотках і комісії - 27 139,08 грн.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за договором № 1002079530 від 08 червня 2012 року в розмірі 67 486,58 грн та понесені судові витрати.
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 24 вересня 2025 року у цій справі позов ТзОВ «Свеа Фінанс» задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 в користь ТзОВ «Свеа Фінанс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором № 1002079530 від 08 червня 2012 року у розмірі 67 486,58 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 40 347,50 грн, заборгованості по відсотках і комісії - 27 139,08 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідачка ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Назарук Ю. В. подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 16 грудня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідачки слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «Свеа Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку слід стягнути з відповідача в користь позивача.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За матеріалами справи судом встановлено, що 08 червня 2012 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1002079530 (а. с. 8-10).
В матеріалах справи міститься опитувальний лист, згода на обробку персональних даних ОСОБА_1 (а. с. 11-15).
Позичальник ОСОБА_1 , крім того, підписала графік платежів та розрахунок вартості кредиту до договору № 1002079530 (а. с. 10 зворот).
За умовами договору про надання споживчого кредиту АТ «ОТП Банк» взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.
На картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідачки, був встановлений кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Згідно з умовами обслуговування кредитної лінії за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. Розділ 2 договору передбачає, що за користування кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 1,99 % річних на місяць по операціях розрахунків карткою, та 2,99 % в місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки.
На виконання умов зазначеного договору АТ «ОТП Банк»» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
20 вересня 2024 року між АТ «ОТП Банк» і ТзОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-24/24, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступило (передало) ТзОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками в розмірі портфеля заборгованості, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1002079530, що підтверджується витягом з реєстру боржників № 2 від 20 вересня 2024 року (а. с. 64-78).
Згідно з розрахунком первісного кредитора АТ «ОТП Банк» станом на 20 вересня 2024 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 1002079530 складає 67 486,58 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 40 347,50 грн, заборгованість за відсотками і комісії - 27 139,08 грн (а. с. 17-51).
Крім того, випискою по рахунку відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 1002079530 підтверджується використання останньою кредитних коштів, часткове погашення нею заборгованості в період з дати укладення договору по серпень 2022 року (а. с. 17-63).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Як передбачено частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно зі статтею 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України)
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України).
Як передбачено статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
При цьому судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 486,58 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 40 347,50 грн, заборгованість по відсотках і комісії - 27 139,08 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою по рахунку за кредитним договором.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту сторона відповідача суду не надала.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ТзОВ «Свеа Фінанс».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником Назарук Юлією Володимирівною , залишити без задоволення.
Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 24 вересня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді