08.12.2025 Справа № 760/15149/23
Справа № 760/15149/23
№ 1-кс/756/3012/25
08 грудня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Оболонського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Скаржник просить зобов'язати службових осіб Солом'янської окружної прокуратури м. Києва уповноваженої на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту незаконного (протиправного) призначення захисника із центру безоплатної правової допомоги за наявністю обраних захисників, вчинених суддям Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, в діях яких убачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 «Зловживання владою» та ч. 2 ст. 374 КК України «Порушення права на захист» - недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідим, прокурором або суддею.
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_7 до Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві 16.04.2023 через електронну пошту подав заяву про вчинення кримінального правопорушення суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 374 КК України.
Заява органом досудового розслідування отримана того ж дня, однак на день звернення зі скаргою до слідчого судді відомості за заявою адвоката ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
У судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, не прибув, надав заяву про розгляд скарги без його участі. Просив задовольнити в повному обсязі.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві до суду також не з'явився про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Прокурор ОСОБА_8 Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві надала заяву про розгляд скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 без її участі.
Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, слідча суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідча суддя, дослідивши скаргу, долучені документи, дійшла висновку про таке.
Як вбачається з долучених до скарги документів, адвокат ОСОБА_3 , звернувся до Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві із заявою щодо вчинення кримінального правопорушення суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 374 КК України.
Слідча суддя бере до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий/прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
У той же час, якщо не було події кримінального правопорушення або у діях особи немає складу кримінального правопорушення, за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Таким чином, передбачений ст. 214 КПК обов'язок слідчого не є абсолютним, оскільки наведені вище положення Закону покладають на слідчого обов'язок внести до Реєстру відомості про вчинене кримінальне правопорушення, тобто передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Сукупність вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що до ЄРДР мають вноситися лише ті заяви чи повідомлення, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, не є виправданим здійснення досудового розслідування у тих випадках, коли безпосередньо з самої заяви не вбачається наявність хоча би загальних ознак кримінального правопорушення.
Як встановлено вище, заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_7 містила повідомлення про вчинення кримінального правопорушення суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що, на думку заявника, виразилося шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 374 КК України.
У той же час, слідча суддя бере до уваги, що аргументи, викладені заявником у заяві є формою незгоди з рішенням суддів Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та спробою дискредитації ухвалених суддею рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що судовий розгляд має здійснюватися незалежним та безстороннім судом.
Згідно з п.п. 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її.
Незалежність і недоторканість суддів гарантується статтею 126 Конституції України, відповідно до ч. 4 якої суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.06.2020 № 7-р/2020 визначив, що суддю може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише у випадку, коли правопорушення вчинено умисно, має місце свавільне зловживання повноваженнями судді, що перешкоджає здійсненню правосуддя чи переслідує нелегітимні цілі (заподіяння шкоди іншим особам або суспільним інтересам тощо), прикриваючись виконанням вимог закону.
З викладеного витікає, що суддя під час розгляду справи та ухвалення рішення за наслідком її розгляду володіє «функційним імунітетом», тобто імунітетом від кримінального переслідування за діяння, вчинені під час виконання функційних обов'язків судді.
Слідчий суддя також бере до уваги, що ефективна реалізація права на судовий захист залежить, зокрема, від забезпечення гарантій незалежності суддів під час здійснення правосуддя.
Конституційний Суд України у Рішенні від 04.12.2018 № 11-р/2018 наголосив, що «закріплення на конституційному рівні положення, відповідно до якого правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, та положення щодо незалежності суддів створює найважливішу гарантію додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина» та «спрямоване на створення ефективного механізму виконання покладених на судову владу завдань, які полягають, насамперед, у захисті прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні верховенства права та конституційного ладу в державі»
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17.11.2010 № CM/Rec (2010) 12 (далі - Рекомендація), з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що «метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу».
Згідно з п. 68 Рекомендації тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.
Таким чином, передбачена КПК можливість здійснення впливу на суддю у зв'язку з прийняттям ним судового рішення через процедуру кримінального переслідування є зазіханням на гарантовану Конституцією України та міжнародними зобов'язанням України незалежність судді, що порушує зазначені акти міжнародного законодавства.
Слідча суддя враховує, що стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання наведеного завдання і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Таким чином, оцінка слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення у ньому інформації саме про кримінальне правопорушення є обов'язковим етапом реалізації визначених Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України завдань.
За таких обставин слідча суддя дійшов висновку про відсутність у заяві адвоката ОСОБА_3 достатніх об'єктивних даних, які б свідчили, що описані у ній події доводять ймовірність вчинення кримінального правопорушення, оскільки заявник фактично не згодний з ухваленими суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рішеннями за наслідками розгляду справи обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
На підставі викладеного слідча суддя вважає, що у цьому випадку уповноваженою особою Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві не допущено бездіяльності, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 126 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 7, 9, 480 КПК України, слідча суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1