Справа № 756/13016/24
Провадження № 2/756/989/25
Іменем України
17 грудня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Донеско А.Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank», яка виникла станом на 11 липня 2024 року у розмірі 25 660 грн 50 коп., а також 3028 грн витрат зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 лютого 2020 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 на підставі анкети - заяви укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank», за умовами якого банк видав відповідачу платіжну картку, відкрив картковий рахунок та надав у користування кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Стверджує, що відповідач приєднався до Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», а отже погодився з усіма умовами кредитування, однак не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача станом на 11 липня 2024 року становить 25 660 грн 50 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.
На підтвердження своїх доводів надав копію Умов та правил обслуговування, які були чинні на момент укладення кредитного договору. Щодо суми заборгованості зазначив, що нарахування відсотків здійснювалося відповідно до умов кредитування, на які погодився боржник.
Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає, що проти задоволення позовних вимог заперечує частково, а саме у частині нарахування процентів та стягнення судових витрат. Пояснив, що нарахування позивачем будь-яких відсотків є неправомірним, оскільки така умова відсутня у Анкеті-заяві позичальника від 18 лютого 2020 року. Зазначив, що Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал банк» датовані 27 листопада 2021 року, тобто після підписання боржником Анкети-заяви. Також надав банківську виписку з рахунку від 13 листопада 2024 року, з якої вбачається, що позивачем нараховані судові витрати та збільшено суму заборгованості на суму судового збору, у зв'язку з чим, просив відмовити у частині позовних вимог про стягнення такого.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому в позові представник позивача зазначив, що у разі своєї неявки не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, а у разі неявки відповідача не проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи також повідомлявся належним чином, та подав відзив, у якому просив розстрочити виконання рішення суду протягом одного року.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
Встановлено, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надає банківські послуги, у тому числі «Мonobank» - мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Особливістю банківської послуги monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно. Попередня ідентифікація клієнта банку відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання кредитного ліміту, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг у вигляді відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, зазначеному у мобільному додатку.
Підписуючи Анкету-заяву разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - умови Договору), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_1 визнав укладення відповідного Договору та погодився з його умовами, підтвердив, що отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку та просив відкрити кредитний ліміт на його поточний картковий рахунок (а.с. 9).
Також відповідач просив вважати його власноручний підпис або його аналог, у тому числі удосконалений електронний підпис (УЕП) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в Банку та визнав, що УЕП є аналогом його власноручного підпису.
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка в сумі 19 000 грн. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001 % річних, базова - 3,1 % річних на місяць, а збільшена - 6,2 % річних на місяць. Повернення кредиту повинно здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100,00 грн, але не більше залишку заборгованості). Обов'язковий платіж формується 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до першого числа наступного місяця.
Пунктом 2.3 пункту 2 Розділу 1 умов Договору передбачено, що відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір, що укладається між Банком та Клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі. (а.с. 95)
Пунктом 2.4 пункту 2 Розділу 1 умов Договору передбачено, що своїм підписом в Анкеті-заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору від ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, встановленими в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт. (а.с. 95)
Підпунктом 2.12 пункту 2 Розділу 1 умов Договору передбачено, що Клієнт, уклавши Договір шляхом підписання Анкети-заяви підтверджує, що Клієнт до укладення ним Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від Банку і погоджується з ними. (а.с. 96 зворот)
Підпунктом 5.7.2 пункту 5 Розділу 1 умов Договору передбачено, що Клієнт погоджується, що здійснення Банком автентифікації клієнта є підтвердженням ідентифікації, а його електронний підпис є аналогом власноручного підпису клієнта. (а.с. 101 зворот)
Підпунктом 5.16 пункту 5 Розділу ІІ умов Договору передбачено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення Клієнтом зобов'язання). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. (а.с. 108 зворот)
У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом 120 календарних днів, кредит стає «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє Клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється (підпункти 5.18 і 5.19 пункту 5 Розділу ІІ умов Договору).
З розрахунку за Договором № б/н від 18 лютого 2020 року, укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а факт користування цією карткою підтверджується рухом коштів на рахунку та наявністю заборгованості в сумі 25 660 грн 50 коп. (а.с. 7-8)
30 квітня 2023 року позивач направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору і необхідність погашення суми заборгованості, яке ОСОБА_1 залишено без відповідної реакції, у зв'язку з чим станом на 29 травня 2023 року спірний кредит набув форми «на вимогу» згідно з підпункти 5.18 і 5.19 пункту 5 Розділу ІІ умов Договору.
Щодо доводів відповідача про неправомірність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами суд зауважує, що відповідно до Анкети-заяви від 18 лютого 2020 року у пункті 3 чітко зазначено, що підписанням цього Договору підтверджено, що ОСОБА_1 ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє ОСОБА_1 шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток».
Встановлено, що відповідач погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, якими позивачем встановлюються тарифи та розміри відсотків, зокрема, шляхом підписання Анкети-заяви від 18 лютого 2020 року, яка ним не оспорюється.
Стосовно доводів відповідача про нарахування судових витрат, слід зауважити, що позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 25 660,50 грн, яка складається з тіла кредиту. З наданої відповідачем виписки з власного банківського рахунку вбачається, що 9 вересня 2024 року Банк списав за рахунок кредитних коштів суму у розмірі 3028 грн.
Відповідно до пункту 3.6 Договору клієнт зобов'язується відшкодувати всі витрати, понесені Банком в результаті використання Клієнтом Платіжної картки з порушенням умов Договору та вимог законодавства України. Оплата Клієнтом зазначених витрат може здійснюватися за рахунок наданого Банком Кредиту.
Пунктом 8.12 Договору визначено, що клієнт несе відповідальність перед Банком за збиток і витрати, понесені Банком у результаті порушення Клієнтом умов або положень Договору або законів і підзаконних актів України.
Пункт 9.4 Договору передбачає, що Банк повідомляє у разі невиконання Клієнтом своїх зобов'язань, що виникають з Договору, з Клієнта можуть стягуватися понесені Банком витрати, які підлягають сплаті відповідно до чинного законодавства України, в процедурі примусового стягнення сум заборгованості за Договором.
Таким чином списання з банківського рахунку відповідача кредитних коштів у сумі 3028 грн, необхідно вважати, як витрати понесені Банком у зв'язку з невиконання боржником своїх зобов'язань, а не сплату судового збору.
IV. Зміст спірних правовідносин
Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов'язання за договором кредиту, у вигляді кредитного ліміту - овердрафту та договору банківського рахунку.
Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
V. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов1язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти ічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статей 1055 та 1067 ЦК України передбачено, що договір кредиту та банківського рахунка укладаються у письмовій формі.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Також частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог.
Зокрема, суд вважає належними, допустимими і достатніми доказами, які містяться у матеріалах справи, щодо наявної кредитної заборгованості боржника ОСОБА_1 перед кредитором АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 25 660 грн 50 коп., згідно з Договором від 18 лютого 2020 року. Такими доказами є: анкета-заява про надання банківських послуг, підписана відповідачем у електронній формі; договір та умови до нього від 18 лютого 2020 року; розрахунок заборгованості станом на 11 липня 2024 року; довідка про наявність рахунку від 26 листопада 2024 року; банківська виписка щодо руху коштів на картці від 26 листопада 2024 року.
Доводи відповідача не містять належних та достатніх доказів спростувань тверджень позивача.
При цьому суд, виходячи з вимог статті 204 ЦК України презюмує правомірність правочину сторін, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і не вбачається підстав для визнання такого недійсним.
Також суд звертає увагу, що виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах №910/10254/18, № 910/16143/18, № 554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).
Суд зауважує і щодо висновків Верховного Суду у справах № 561/77/19, 524/5556/19, №234/7159/20, у частині укладення кредитного договору сторін у електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі, Закону України «Про електронну комерцію».
Щодо інших доводів відповідача, суд зазначає, що позивачем спростовані заперечення стосовно неправомірного нарахування відсотків та стягненню судових витрат, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.
Стосовно вимог відповідача, викладених у відзиві, щодо розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 2 статті 435 ЦПК України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Отже, виходячи зі змісту положень статті 435 ЦПК України, суд роз'яснює, що відповідачу необхідно після ухвалення даного рішення, окремо подати до суду, який ухвалив таке рішення, заяву про розстрочення виконання рішення з наданням усіх необхідних доказів в обґрунтування такої заяви.
На підставі викладеного, статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 207, 509, 510, 610-612, 627-629, 1054, 1055, 1066, 1069, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» , та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18 лютого 2020 року у розмірі 25 660 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн 50 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ - 21133352, адреса місцезнаходження: 04080, Київ, вул. Оленівська, 23)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )
Рішення складено 17 грудня 2025 року.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА